Рішення

від 25.05.2022 по справі 466/12392/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/12392/21

Провадження № 2/466/908/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2022 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючий суддя Едер П. Т.

секретар с/з Репета К. М.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Шуневич М. Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради, Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

22 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради, Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу, у якій просила суд, із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, визнати незаконним та скасувати наказ директора Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради від 05 листопада 2021 року № 305-к «Про відсторонення від роботи Надії Камінської»; стягнути з Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 31258,26 грн.; стягнути з Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради витрати на правову допомогу у сумі 8000,00 грн.

Стислий виклад позицій сторін.

Обґрунтування позивача.

Позивач зазначила, що вона працює у Закладі дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради на посаді музичного керівника з 01 листопада 2007 року.

Директор закладу ОСОБА_3 повідомила про її відсторонення від роботи з 08 листопада 2021 року та вручила наказ від 05 листопада 2021 року № 305-к «Про відсторонення від роботи Надії Камінської».

Підставою для відсторонення позивача від роботи у вищевказаному наказі стало посилання відповідача на повідомлення про обов`язкове щеплення від COVID-19 від 03.11.2021, складене директором ЗДО (ясла-садок) № 14 ОСОБА_4 , на підставі наказу МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 № 2153 та пункту 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236.

Позивач із вищевказаним наказом про її відсторонення не погоджується, вважає його незаконним та безпідставним, виходячи з наступного.

Мотивацію оскаржуваного наказу від 05.11.2021 № 305-к про відсторонення від роботи на підставі ст. 46 Кодексу Законів про працю України вважає безпідставною. Вказаною статтею передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством, а саме: у випадках, перелічених ст. 46 КЗпПУ або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом.

Інформацію щодо наявності чи відсутності у неї вакцинації від COVID-19, є інформацією про стан її здоров`я, тому, відповідно до ст. 11 Закону України «Про інформацію», дана інформація є конфіденційною.

Вважає, що відмова надати відомості про наявність чи відсутність вакцинації від COVID-19 не може вважатися порушенням та не може бути наслідком відсторонення її від роботи.

На час відсторонення її від роботи жодним законом України не встановлено порядок про відсторонення працівників від роботи на підставі відсутності у них відомостей про щеплення від COVID-19.

Виключно Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлюється перелік обов`язкових профілактичних щеплень, а саме у ст. 12 вказані обов`язкові, включені до календаря щеплень, профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу. Цим законом щеплення від COVID-19 не встановлене, як обов`язкове, і тому, відповідно, не включене до календаря щеплень. А тому наказ Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 про обов`язковість щеплення від COVID-19 та постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 суперечить чинному Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Позивач зазначила, що відповідно до ст. 8 Конституції України, вона має вищу юридичну силу. Закони та нормативно-правові акти, які приймаються Кабінетом Міністрів, мають відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії.

Відповідно до ст. ст. 19, 64 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; конституційні права та свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про дошкільну освіту», трудові відносини у системі дошкільної освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України «Про освіту», Законом України «Про дошкільну освіту» та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відповідно до ст. 286 ЦК України та ст. 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров`я, забороняє вимагати та надавати інформацію за місцем роботи або навчання.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач вказує, що у зв`язку з відстороненням її від роботи, вона позбавлена засобів до існування, тому просить суд стягнути з відповідачів невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи.

У зв`язку із захворюванням і рекомендацією лікаря про утримання від вакцинації, після одужання вона була допущена і приступила до роботи з 25 січня 2022 року.

За розрахунками позивача та відповідно до ст. 235 КЗпПУ і Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.1995, сума її середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає:

(14944,14 грн.+9367,84 грн.)/(22+20)*54= 31258,26 грн., де:

14944,14 грн. - заробітна плата за вересень 2021 року;

9367,84 грн. - заробітна плата за жовтень 2021 року;

22 відпрацьовані дні у вересні 2021 року;

20- відпрацьовані дні у жовтні 2021 року;

54 кількість робочих днів за час відсторонення.

Вважає, що вимоги директора Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради про надання відомостей, що стосуються наявності профілактичного щеплення від COVID-19 або довідки про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, є порушенням вимог ст. 19 Конституції України та її права на конфіденційність та повагу до її приватного життя.

Тому змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Обґрунтування заперечень відповідачів.

Представником відповідача Закладом дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради відзив на позовну заяву у встановлений судом строк та порядок подано не було.

Представником відповідача Відділом освіти Шевченківського та Залізничного районів Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради відзив на позовну заяву у встановлений судом строк та порядок подано не було.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін (а. с. 15).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Хом`як І. Я. позовні вимоги підтримали, покликаючись на підстави та мотиви, викладені у позовній заяві, просили такі задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради Шуневич М. Є. заперечила щодо позовних вимог, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими, просила відмовити у їх задоволенні.

У судове засідання представник відповідача Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 17), причини неявки суду невідомі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши дійсні обставини справи, повно та всебічно дослідивши усі докази у справі приходить наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до положень, викладених у ст. ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Судом встановлено та підтверджено доказами наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах із Закладом дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради на посаді музичного керівника, згідно наказу № 226 від 29.10.2007, що підтверджується записом у трудовій книжці НОМЕР_1 , копія якої долучена до матеріалів справи (а. с. 7).

Згідно повідомлення «Про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19» від 03.11.2021, наданого представником відповідача директором Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради Шуневич М. Є. позивачу ОСОБА_1 , яке нею отримано в цей же день, 03.11.2021, позивача повідомлено, що з 08 листопада 2021 року на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення проти COVID-19, є обов`язковим для працівників закладів освіти. На підставі наказу МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04 жовтня 2021 року № 2153 та пункту 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236, позивач повинна до 05 листопада 2021 р. надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти COVID-19 чи надати довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року № 595. У випадку, якщо до 05 листопада 2021 р. позивач ОСОБА_1 не надасть одного із зазначених документів, 08 листопада 2021 року буде відсторонена від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП та статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-ІІІ (а. с. 6).

Згідно оскаржуваного наказу Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради № 305-к від 05.11.2021, позивача ОСОБА_1 , музичного керівника, відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19.

Підставою для винесення наказу зазначено повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 Камінській Н. від 02.11.2021 № 362.

При винесенні оскаржуваного наказу директор Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради керувалась ст. 46 КЗпП України, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 №1 645-ІІІ, наказом Міністерства охорони здоров`я «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.11.2021 № 2153, пунктом 41-6 постанови КМ України від 09.12.2020 №1236 (а. с. 5).

З даним наказом позивач ОСОБА_1 була ознайомлена, однак з таким не погоджується.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що позовні вимоги обґрунтовано тим, що, на думку позивача, вакцинація від COVID-19 не відноситься до переліку обов`язкових щеплень, постанова Кабінету Міністрів України № 1236 і наказ МОЗ № 2153 не передбачають обов`язку проходження працівниками закладів освіти профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 саме до 08 листопада 2021 року, а тому законних підстав для відсторонення її від роботи не було, а відтак з цих підстав вважає наказ незаконним.

Відповідно до ст. 46 КЗпП України, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

До інших передбачених законодавством випадків належить, відмова або ухилення від профілактичних щеплень працівників професій виробництв та організацій, для яких таке щеплення є обов`язковим.

Відсторонення працівника від роботи є призупинення з ним трудових відносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою.

Тимчасове увільнення працівника від виконання трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи, на умовах та з підстав, встановлених законодавством, є особливим заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам.

Пунктами а, б ст. 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» передбачено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян, у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Стаття 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року № 1645-III встановлює, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до частин 1-2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні, є обов`язковими. Обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необґрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Підпунктами 1-2 пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 (в редакції, чинній на 08 листопада 2021 року) «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на керівників державних органів (державної служби), керівників підприємств, установ та організацій покладено забезпечення: 1) контролю за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153; 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

За Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 року № 2153 обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники: 1) центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; 2) місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; 3) закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Верховний Суд в постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 682/1692/17 дійшов висновку, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я заінтересованих осіб є виправданою. Принцип важливості суспільних інтересів превалює над особистими правами особи, однак лише тоді, коли таке втручання має об`єктивні підстави, та є виправданим.

А відтак, працівники Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради, як працівники закладу дошкільної освіти, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 на період дії карантину.

Оскільки переліком професій не конкретизовано найменування посад, на яких працюють працівники, що підлягають обов`язковій вакцинації, то всі працівники Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти COVID-19 на період дії карантину, в тому числі і позивач, як музичний керівник.

Разом з тим, наказ Міністерства охорони здоров`я від 04.10.2021 №2153 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники які підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» передбачає, що щеплення проводиться в разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ України від 16.09.2011 №595.

Відповідно до п. 3 вказаного Переліку, протипоказання до вакцинації встановлюються лікарем, який вирішує питання щодо проведення вакцинації відповідно до рекомендацій, викладених у цьому Переліку та інших національних настановах, а у п.4 Переліку визначені абсолютні протипоказання до ведення вакцини.

02 листопада 2021 року наказом МОЗ № 2394 затверджено форму довідки № 028-1/о «Висновок лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19».

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.02.2020 за № 521 Перелік особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, який затверджений наказом МОЗ від 19 липня 1995 року N 133, доповнено розділом «Особливо небезпечні інфекційні хвороби» пунктом 39 такого змісту: «COVID-19».

З оскаржуваного позивачем наказу встановлено, що музичний керівник Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради ОСОБА_1 була відсторонена від роботи без збереження заробітної плати через відсутність щеплення від COVID-19.

Відповідно до поданих документів, які містяться у матеріалах справи безспірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 , працюючи музичним керівником Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради, посада якої віднесена до тих, працівники яких підлягають обов`язковому профілактичному щепленню проти COVID-19, не надала керівнику Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради ні довідки відповідної форми про наявність протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, ні сертифікату про проходження вакцинації, що беззаперечно підтверджує відсутність у ОСОБА_1 протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 та те, що ОСОБА_1 не вакцинувалася проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, що відповідно до згаданого вище законодавства було її обов`язком, на спростування таких висновків позивач, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надала суду належних та допустимих доказів.

18 травня 2022 року на адресу суду позивачем ОСОБА_1 подано заяву про зменшення позовних вимог, до якої долучила копію довідки форми № 028-1/о «Висновок лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19», згідно якої позивачу ОСОБА_1 рекомендовано утриматись від вакцинації на протязі 90 днів з моменту одужання, з 12.01.2022 по 25.04.2022.

За таких обставин, суд вважає, що роботодавець, в особі директора Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради Шуневич М. Є., з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, для забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу, в тому числі дітей, з урахуванням вимог статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», підпунктів 1-2 пункту 41-6 постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236, якими на керівників покладено обов`язок забезпечити відсторонення від роботи працівників, обов`язковість профілактичних щеплень від COVID-19 яких визначена Переліком, правомірно прийняла рішення про відсторонення від роботи музичного керівника Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради ОСОБА_1 , а відтак оскаржуваний наказ, який прийнятий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236, відповідає вимогам законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Покликання позивача ОСОБА_1 на те, що вимоги директора Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради про надання відомостей, що стосуються наявності профілактичного щеплення від COVID-19 або довідки про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, є порушенням вимог ст. 19 Конституції України та її права на конфіденційність та повагу до її приватного життя, не заслуговують на увагу, оскільки оскаржуваний наказ був виданий з метою забезпечення з 08.11.2021 допуску до роботи працівників закладів освіти виключно тих, що вакцинувалися проти COVID-19 або ж надали відповідні документи про абсолютні протипоказання до такої вакцинації.

При цьому суд враховує те, що позивач ОСОБА_1 мала можливість вакцинуватися або надати відповідний медичний документ про звільнення від обов`язкової вакцинації до 08.11.2021, тобто, до дня набрання чинності наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153, а її відсторонення від роботи відбулося в період дії вищевказаного нормативного документу.

Суд вважає, що держава, встановивши педагогам, які не мають профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, заборону працювати, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всього колективу працівників закладу дошкільної освіти, а також дітей, які в ньому перебувають, тому право позивача ОСОБА_1 на працю тимчасово обмежене з огляду на суспільні інтереси, оскільки вона не вакцинувалася проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, яке є обов`язковим, та не надала медичну довідку належної форми про абсолютні протипоказання для вакцинації, відсторонення позивача ОСОБА_1 від роботи має об`єктивне та розумне обґрунтування.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то за загальним правилом такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством.

Примушування до вакцинації чинним законодавством України не передбачене, навіть якщо вакцинація проти окремих хвороб є обов`язковою, а тому змусити будь-кого вакцинуватися примусово неможливо, і з огляду на це чинне законодавство надає право керівникам підприємств, установ, організацій відсторонювати від роботи певних працівників без збереження за ними заробітної плати.

Слід зазначити, що ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення правил щодо карантину людей» передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, і роботодавець може бути притягнений до адміністративної відповідальності за бездіяльність щодо невиконання контролю за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про освіту», керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що керівник навчального закладу, на якого покладено обов`язок забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу, діяв у межах своїх повноважень і відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153, ст. 26 Закону України «Про освіту» та ст. 46 КЗпП, а відтак правомірно прийняла рішення про тимчасове відсторонення позивача від роботи без збереження заробітної плати до усунення причин, що зумовили відсторонення.

У зв`язку з відсутністю правових підстав для скасування наказу та встановленням судом обставин, які вказують на правомірність відсторонення позивача ОСОБА_1 від роботи, не встановлено також і правових підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до ст. 235 КЗпП України.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 зазначено, що «відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.

Cуд вважає достатнім для відсторонення від роботи неподання позивачем ОСОБА_1 - музичним керівником директору Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради довідки відповідної форми про наявність у неї протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 чи сертифікату про проходження вакцинації проти COVID-19.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради, Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 77, 81, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради, Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 Львівської міської ради, ЄДРПОУ 22386230, місцезнаходження: м. Львів, вул. Щурата, 2.

Відповідач: Відділ освіти Шевченківського та Залізничного районів Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, ЄДРПОУ 41321682, місцезнаходження: м. Львів, вул. Виговського, 34.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 травня 2022 року.

Суддя П. Т. Едер