Рішення

від 17.05.2022 по справі 525/79/22

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/79/22

Номер провадження 2/525/97/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

18 травня 2022 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,

за участю секретаря Костенко Л.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарової Людмили Іванівни про визнання незаконною та скасування постанови приватного нотаріуса, -

встановив:

В лютому 2022 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сенкевич В.І. звернувся до суду з позовною заявою до Приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарової Людмили Іванівни про визнання незаконною та скасування постанови приватного нотаріуса.

В направленому на адресу суду позові представник позивача зазначив, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнім місцем проживання якого було село Степанівка Великобагачанського району (на даний час Миргородського району) Полтавської області, відкрилася спадщина. Спадщину як за законом, так і за заповітом від 21.10.2020 року, посвідченим спеціалістом 1-ї категорії загального відділу виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Полтавської області Горбик Н.О., який зареєстровано в реєстрі за № 2-18 (заповіт внесено до Спадкового реєстру 23.11.2020 року, номер запису 66800380) прийняла дружина померлого позивачка по справі ОСОБА_1 . На підставі поданої спадкоємцем заяви про прийняття спадщини 09.03.2020 року, приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Сахаровою Л.І. до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 заведено спадкову справу за № 43/2021. Позивачу ОСОБА_1 приватний нотаріус Сахарова Л.І. відмовила у вчиненні нотаріальних дій постановою від 30.12.2021 року за вхідним № 979 (індекс 020-31) у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом посвідченим 21 жовтня 2020 року за реєстровим номером 2-18 ОСОБА_4 спеціалістом І категорії загального відділу виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Полтавської області на належне померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 майно у зв`язку з тим, що вказаний заповіт посвідчено з порушенням чинного законодавства та неможливо встановити підставу видачі свідоцтва про право на спадщину заповіт чи закон та наявне спадкове майно охоплене іншим заповітом. Нотаріус є процесуально незалежною особою, яка самостійно надає правову оцінку поданим для вчинення нотаріальної дії документам, приймає рішення щодо вчинення нотаріальної дії чи відмови у її вчиненні з підстав, визначених ст. 49 Закону України "Про нотаріат". Оскаржувана постанова відповідача містить мотиви, які суперечать діючому законодавству України, а саме: приватний нотаріус самостійно визначає (без рішення суду), що рішення 17 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради Полтавської області є протиправним та порушує норми чинного законодавства (нотаріус вважає, що достатньо звертатися до нотаріусів, а не до суду, для визнання протиправними рішень органів місцевого самоврядування). Позиція нотаріуса, що заповіт посвідчений Горбик Н.О. спеціалістом І категорії загального відділу виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Полтавської області 21 жовтня 2020 року, за реєстровим номером 2-18, відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України є нікчемним, оскільки складений особою, яка не мала на це право (нотаріус вважає, що на заповіті не вірно вказаний набір цифр для реєстрації нотаріальних дій про це згадано в оскарженій постанові з посиланням на відповідь на звернення: "в документі, а саме: заповіт має реєстровий номер 2-18, що є порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування" лист від 30.10.2021 року № 801, індекс 01.16), є формальною та такою, що суперечить наступним висновкам цього ж нотаріуса. Висновок нотаріуса, що "На даний час свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не має можливості видати, оскільки не можливо встановити підставу видачі свідоцтв заповіт чи закон, та не в повній мірі можливо встановити спадкову масу, оскільки є інший заповіт, яким охоплене інше майно" суперечить вимогам статті 1254 ЦК України в якій передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності яких чинність попереднього заповіту відновлюється. Посилаючись на вищевикладене просить суд визнати незаконною та скасувати постанову приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарової Людмили Іванівни про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом посвідченим 21 жовтня 2020 року за реєстровим номером 2-18 ОСОБА_4 спеціалістом І категорії загального відділу Великобагачанської селищної ради Полтавської області на належне померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 07.02.2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (а.с. 27), ухвалою суду від 18.03.2022 року справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 99).

01.03.2022 року приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарова Л.І. направила на адресу суду відзив на позовну заяву з відповідними додатками, в якому остання зазначила, що відповідач позовні вимоги позивача не визнає, та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує на те, що 09.03.2021 року нею на підставі заяви ОСОБА_5 , що є спадкоємцем за заповітом після померлого ОСОБА_3 заведено спадкову справу за № 43-2021. 06.05.2021 року також отримано заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини та заяви від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про відмову від прийняття спадщини. Вказані заяви було направлено Великобагачанською державною нотаріальною конторою, а справжність підписів на вказаних заявах була засвідчена ОСОБА_4 , спеціалістом І категорії загального відділу виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради. Вказує на те, що справжність підпису було посвідчено з порушенням вимог законодавства, тому спадкоємцям було направлено листи з проханням звернутися до нотаріуса з метою оформлення своїх заяв належним чином. За життя спадкодавцем ОСОБА_3 було складено два заповіти, і обидва вони внесені до Спадкового реєстру. Але посилалася також на те, що рішення 17 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради Полтавської області від 11.05.2018 року "Про покладення обов`язків із вчинення нотаріальних дій" є протиправним і порушує норми чинного законодавства, так як спеціаліст І категорії загального відділу виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради не мала права посвідчувати заповіти, тому заповіт посвідчений нею вважає нікчемним відповідно до вимог ЦК України.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилалася на обставини зазначені в змісті позовної заяви.

В судовому засіданні відповідач приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарова Л.І., позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не визнав, та просив відмовити в задоволенні її позовних вимог в повному обсязі, в своїх поясненнях посилався на аргументи зазначені в змісті відзиву на позовну заяву.

Суд, заслухавши позивача, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до приписів ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про нотаріат" від 02 вересня 1993 року №3425-XII, нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Нотаріальними діями є посвідчення права, а також фактів, що мають юридичне значення, та інші дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 1 Закону України "Про нотаріат", вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). У сільських населених пунктах нотаріальні дії, передбачені статтею 37 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про нотаріат", у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: 2)посвідчують заповіти (крім секретних).

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України "Про нотаріат", контроль за організацією нотаріальної діяльності уповноважених на це посадових осіб органів місцевого самоврядування, дотриманням ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконанням правил нотаріального діловодства здійснюється Міністерством юстиції України.

Статтею 50 Закону України "Про нотаріат"передбачено можливість оскарження в судовому порядку нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Як наголошується Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ із посиланням на Постанову Пленуму ВССУ "Про узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07.02.2014 року № 2, можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні забезпечує законність нотаріального провадження і захист прав та інтересів учасників нотаріального процесу. Судовий контроль за діяльністю нотаріусів має забезпечити виправлення нотаріальних помилок, тлумачення чинного законодавства та сприяти дотриманню законності у сфері цивільних правовідносин, що виникають із вчинення нотаріальних дій.

Закон України "Про нотаріат" поділяє об`єкти судового оскарження в межах нотаріального процесу на три групи: нотаріальні дії; відмова у вчиненні нотаріальних дій; нотаріальні акти.

Обов`язок нотаріуса та відповідної посадової особи вчиняти нотаріальні дії передбачений ч.3ст. 49 Закону України "Про нотаріат", де встановлено заборону безпідставної відмови в її вчиненні.

Як випливає з п. 9 ч. 1ст. 49 Закону України "Про нотаріат", підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії можуть встановлюватися тільки цим Законом.

Перелік підстав для відмови нотаріусом у вчиненні нотаріальних дій, зазначений уст. 49 Закону України "Про нотаріат", не є вичерпним.

За наявності умов, передбачених 49 Закону України "Про нотаріат" на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2ст. 50 Закону України "Про нотаріат"право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Предметом судової діяльності у справах про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні є перевірка законності дії нотаріусів або відповідних посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії чи які відмовили в їх вчиненні.

Предметом доказування під час судового розгляду у справах про оскарження нотаріальних дій або про відмову в їх вчиненні є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами у справах щодо оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні можуть бути документи, що стосуються вчиненої нотаріальної дії (оригінали нотаріально посвідченого договору, заповіту, свідоцтва про право на спадщину, про право власності на частку в спільному майні подружжя, довіреності, інші документи, видані нотаріусами; документи, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника, тощо); постанова нотаріуса або відповідний акт посадової особи, яка вчиняє нотаріальні дії, про відмову вчинити дану нотаріальну дію; документи, які заявник просив засвідчити або посвідчити.

Відповідно до підпункту 4.12 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012р. за № 282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Відповідно до пункту 4.14 Порядку при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за №282/20595 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Таким чином, підставами для визнання нотаріальної дії незаконною є невідповідність здійснення такої дії чинному законодавству та порушення процедури здійснення нотаріальної дії.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23 жовтня 2020 року, після смерті якого відкрилася спадщина (а.с. 7).

Спадкова справа №43-2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена 09 березня 2021 року Приватним нотаріусом Сахаровою Людмилою Іванівною Великобагачанського районного нотаріального округу, дата реєстрації спадкової справи у Спадковому реєстрі 09.03.2021 року, номер у спадковому реєстрі №67315307, місце зберігання спадкової справи: АДРЕСА_1 (а.с. 33-67).

Позивач по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийняла спадщину після померлого ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами спадкової справи №43-2021 (а.с. 33-67).

12 жовтня 2021 року позивач по справі ОСОБА_1 звернулася до Приватного нотаріуса Сахарової Л.І. Великобагачанського районного нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва на право на спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_3 , який посвідчений ІНФОРМАЦІЯ_4 та зареєстрований в реєстрі №2-18, як дружина померлого (а.с. 10).

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарової Л.І. № 979/02-31 від 30.12.2021 року про відмову у вчиненні нотаріальних дій, позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом посвідченим 21 жовтня 2020 року за реєстровим номером 2-18 спеціалістом І категорії загального відділу виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Полтавської області Горбик Н.О. на належне померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 майно у зв`язку з тим, що вказаний заповіт посвідчено з порушенням винного законодавства та не можливо встановити підставу видачі свідоцтва про право на спадщину заповіт чи закон та наявне спадкове майно охоплене іншим заповітом (а.с. 19-21).

Відповідно до заповіту посвідченого спеціалістом І категорії загального відділу виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Горбик Н.О. від 21.10.2020 року, що зареєстрований в Спадковому реєстрі за № 2-18, ОСОБА_3 все своє майно на випадок своєї смерті заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8, 9).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі наданому Полтавською регіональною філією державного підприємства "Національні інформаційні системи" від 23.11.2020 року, заповіт від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя села Степанівка Великобагачанського району Полтавської області, посвідчений 21.10.2020 року виконавчим комітетом Великобагачанської селищної ради, номер реєстрації нотаріальних дій 2-18, зареєстрований у реєстрі 23.11.2020 року (а.с. 9).

На час виходу суду до нарадчої кімнати суду не надано стороною відповідача не надано до суду доказів того, що зазначену вище нотаріальну дії було скасовано, а наявність відповідного запису у реєстрі стороною відповідача у судовому засіданні не заперечується.

Відповідно до рішення 17 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 11.05.2018 року "Про покладання обов`язків із вчинення нотаріальних дій" було вирішено покласти виконання обов`язків із вчинення нотаріальних дій на території АДРЕСА_1 . Якимове Великобагачанської селищної ради на спеціаліста І категорії загального відділу виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Горбик Наталію Олексіївну, як посадову особу органу місцевого самоврядування: вчиняти нотаріальні дії, передбачені ч. 1 ст. 37 Закону України "Про нотаріат" (а.с. 13).

На час судового розгляду стороною відповідача не надавалися до суду докази на підтвердження того, що приватний нотаріус Сахарова Л.І. вчинялися відповідні дії відповідно до положень ст. 51 Закону України "Про адвокатуру".

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про нотаріат" нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, у разі виявлення під час вчинення нотаріальних дій порушення законодавства негайно повідомляє про це відповідні правоохоронні органи для вжиття необхідних заходів. У разі виявлення нотаріусом або посадовою особою, які вчиняють нотаріальні дії, що ними допущено помилку при вчиненні нотаріальної дії або вчинена нотаріальна дія не відповідає законодавству, нотаріус або посадова особа, які вчиняють нотаріальні дії, зобов`язані повідомити про це сторони (осіб), стосовно яких вчинено нотаріальну дію, для вжиття заходів щодо скасування зазначеної нотаріальної дії відповідно до законодавства.

В ході судового розгляду суду не наданого доказів, що відповідач приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарова Л.І., зверталася до відповідних органів щодо неправомірності посвідченого заповіту спеціалістом І категорії загального відділу виконавчого комітету селищної ради Горбик Н.О., посвідчений нею заповіт від 21.10.2020 року від імені спадкодавця ОСОБА_3 був зареєстрований в реєстрі за № 2-18, відомості внесений до Спадкового реєстру, інформації про скасування зазначеної нотаріальної дії суду не надано. Отже, на час розгляду справи по суті вищезазначений заповіт є чинним, він не скасований та не відмінений.

При цьому суд керується положеннями ч. 5 ст. 52 Закону України "Про нотаріат", що запис у реєстрі є доказом вчинення нотаріальної дії.

Щодо аргументу відповідача про те, що не можливо встановити підставу видачі свідоцтва про право на спадщину заповіт чи закон, то суд з даним твердженням не погоджується з огляд на те, що позивач звернувся до нотаріуса із відповідною заявою (а.с. 10), зміст якої вказує, що спадкоємець спадкування здійснює за заповітом, наявність в матеріалах спадкової справи інших заяв позивача, які відповідач розглядає, як такі, що підтверджують бажання позивача здійснити спадкування за законом суд не розглядає, як такі, що підтверджують відмову позивача від спадкування за заповітом, а тому до уваги не приймає.

Щодо посилання сторони відповідача про наявність іншого заповіту за вказаним спадковим майном, то суд зазначає, що в даному випадку нотаріусу слід керуватися положеннями ст. 1254 ЦК України, а тому дана обставина не свідчить про наявність підстав для винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, що є предметом розгляду суду.

Щодо позиції сторони відповідача про те, що заповіт посвідчений працівником органу місцевого самоврядування із перевищенням його повноважень, або посвідчено працівником органу місцевого самоврядування без відповідних повноважень, то суд зазначає, що відповідна уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність, отримавши відповідні відомості, повинна була діяти відповідно до вимог ст. 51 Закону України "Про нотаріат".

Права та обов`язки приватного нотаріуса не передбачають права надавати правову оцінку діями іншої особи, яка здійснює нотаріальну діяльність, в тому числі робити висновок про наявність/відсутність у відповідної посадової особи місцевого самоврядування повноважень на здійснення відповідних нотаріальних дій, які в свою чергу в належний спосіб підтверджуються записами у відповідному Спадковому реєстрі.

На час розгляду справи в суді, до суду не надано стороною відповідача жодного належного доказу про те, що при посвідчені заповіту, який є предметом розгляду справи було допущено порушення законодавства, висновки, які зроблені приватним нотаріусом під час винесення відповідної постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, що стосуються того, що заповіт посвідчений особою, яка не мала не це повноважень судом до уваги не приймаються, з огляду на те, що приватний нотаріус не здійснює в межах своїх повноважень контроль за організацією нотаріальної діяльності в органах місцевого самоврядування, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правильного нотаріального діловодства, який здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами, а тому зроблені приватним нотаріусом висновки не можуть бути підставою для винесення вказаної вище постанови і є такими, що виходять за межі його повноважень.

Щодо позиції сторони відповідача про визнання заповіту посвідченого спеціалістом І категорії загального відділу виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Горбик Н.О. нікчемним на підставі порушення вимог щодо його форми та посвідчення з посиланням на п. 1.4 глави ІІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 року за № 1298/20036, то суд зазначає наступне.

Стаття 1257 ЦК України передбачає вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, в якій передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Відповідно до п. 1.4 глави ІІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 року за №1298/20036, заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем. Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2019 року у справі № 759/2328/16-ц (провадження № 61-5800зпв18) зроблено висновок, що "нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "є недійсним".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) вказано, що: "визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину".

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2018 року в справі № 756/14304/15-ц (провадження № 61-11896св18) зроблено висновок по застосуванню частини другої статті 1257 ЦК України та вказано, що "для дійсності заповіту волевиявлення заповідача має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Воля - це внутрішнє бажання заповідача визначити долю спадщини на випадок своєї смерті шляхом складання особистого розпорядження (заповіту). Волевиявлення - це зовнішній прояв внутрішньої волі, який знаходить своє втілення в заповіті, складеному та посвідченому відповідно до вимог, передбачених ЦК України".

Згідно з частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

З огляду на вище зазначене, заповіт, складений ОСОБА_3 21 жовтня 2020 року, відповідає вимогам закону щодо його форми, а саме він викладений у вигляді письмового документу, підписаний власноруч заповідачем, посвідчений посадовою особою органу місцевого самоврядування. Отже, було дотримано порядок посвідчення заповіту, зокрема послідовно вчинено всі необхідні для цього дії. Даний заповіт було зареєстровано в Спадковому реєстрі. Доказів порушень вимог закону щодо посвідчення заповіту суду не надано, тому суд не приймає доводів сторони відповідача про наявність підстав вважати заповіт нікчемним.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Суд зазначає, що розмір витрат був встановлений судом на підставі наданих суду доказів (договорів, рахунків, тощо). Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, із відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 13, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 282, 284 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , до Приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарової Людмили Іванівни, місцезнаходження: 38300, вулиця Шевченка, 96, селище Велика Багачка Полтавської області, номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , про визнання незаконною та скасування постанови приватного нотаріуса, задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарової Людмили Іванівни від 30 грудня 2021 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії за заявою ОСОБА_1 від 12.10.2021 року про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, спадкова справа №43-2021.

Стягнути з Приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарової Людмили Іванівни, номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судові витрати в сумі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

Повний текст рішення виготовлено 27.05.2022 року.

Суддя Ю.І. Ячало