Рішення

від 06.08.2007 по справі 47/330-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06"

серпня 2007 р.                                                           

Справа № 47/330-07

вх. № 7867/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився 

відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю від ІНФОРМАЦІЯ_1р.

розглянувши справу за позовом Фізичної особи- підприємця

ОСОБА_1, м. Харків 

до  Комунального закладу

клінічної лікарні швидкої та невідкладної допомоги, м.Харків  

про визнання строку дії договору оренди продовженим

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд

вважати продовженим строк дії договору оренди нежитлового приміщення №1740 від

09.06.2004р. до 09.02.2008р.

Позивач у судове засідання не з"явився, але про час розгляду

справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідач надав через канцелярію господарського суду 27.07.2007р.

та 03.08.2007р. заперечення на позов, які були прийняті судом та залучені до

матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника

відповідача господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем

було укладено договір оренди нежитлового приміщення №1740 від 09.06.2004р.

загальною площею 178,1 кв.м. строком на 11 місяців, що знаходиться за

адресою:АДРЕСА_1 для розташування буфету, ідальні, офісу та виробництва.

Позивач у своїй позовній заяві посилається на те, що на протязі

строку дії вищевказаного договору позивач строго дотримувався істотних умов

договору, користувався наданими приміщеннями у відповідності до його

призначення, своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату тощо.

Як свідчать матеріали справи, позивач вважав договір оредни

продовженим на той самий термін, а саме на 11 місяців, про що свідчать копії

листів про продовження строку дії Договору від Управління комунального майна та

приватизації.

Крім того останнім листом від Управління комунального майна та

приватизації від 27.07.2006 року вих. № 14620 строк дії Договору був

продовженим до 09 березня 2007 року. Також в цьому листі зазначено про те, що

після закінчення строку дії Договору у разі відсутності порушення умов Договору

буде розглянуто питання про його продовження.

Пунктом 2 статті 17 Закону України „Про оренду державного та

комунального майна" передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із

сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця

після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий

термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивач у позовній заяві зазначає, що пропозицій від лікарні у

встановлений Законом термін, про припинення дії договору, не отримував.

Як свідчать матеріали справи, 23 березня 2007р. на ім'я позивача

була надіслана телеграма, а саме зміст телеграми вміщував інформацію щодо

припинення договірних орендних відносин.

Лікарні ВАТ „Укртелеком" було надано повідомлення про

вручення телеграми, згідно якого ОСОБА_1 отримав телеграму особисто

24.03.2007р.

Форма повідомлення про вручення телеграми (Ф.ТГ-41) є типовою,

встановленого зразка. В даній формі зазначається, кому вручена телеграма, дата

та час. Графа щодо розпису отримувача телеграми відсутня. В повідомленні

зазначається посада та підпис особи, яка заповнила повідомлення, тобто

відповідальна особа.

02.03.2007р. лікарня письмово звернулася до ВАТ „Укртелеком"

з приводу наступних питань: щодо роз'яснення, на підставі якого

нормативно-правового акту затверджена Ф. ТГ-41 (повідомлення про вручення

телеграми); на підставі якого нормативного акту встановлений термін зберігання

розписки про отримання телеграми та який строк зберігання; чи надається копія

розписки особи, яка отримала телеграму, юридичній особі, яка направила

телеграму.

02.08.2007р. лікарня на вищевказані питання отримала від ВАТ

„Укртелеком" відповідь, в якої зазначається, що форма ТГ-41, повідомлення

про вручення телеграми затверджена Корпоративним стандартом ВАТ

„Укртелеком" (КСТ 3.8.006-2006).

Згідно Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг,

затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 р. № 720

передбачено:

Пункт 370 Правил „Кожна телеграма вручається особисто адресатові,

а на підприємствах, в установах, організаціях, у військових частинах -

призначеній для приймання телеграм особі під розписку із зазначенням дати та

місцевого часу вручення телеграми";

Пункт 374 Правил „У разі коли телеграму вручено не особисто

адресатові, особа, яка здійснює доставку телеграм, зазначає на розписці

прізвище особи, якій було вручено телеграму.

З огляду на вищезазначене вбачається, те, що повідомлення  про вручення телеграми було отримано особисто

ОСОБА_1.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу

України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких

господарський   суд   у визначеному законом порядку встановлює

наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення

сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення

господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу

України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача

безпідставними не доведеними документально господарському суду, у зв"язку

з чим не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу

України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету

Міністрів України “Про державне мито”, що становить 85,00грн., та згідно зі

статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету

Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід

покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129

Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 

33, 43, 47-49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення підписано 10.08.2007р.

Суддя                                                                                           

Светлічний Ю.В.