Рішення

від 24.05.2022 по справі 910/20512/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.05.2022Справа № 910/20512/21

За позовомПівденного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України доТовариства з обмеженою відповідальністю «Олексіївський елеватор»простягнення 68 000,00 грн.Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:не з`явивсявід відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олексіївський Елеватор» (надалі - «Товариство») про стягнення 68 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем штрафу на підставі рішення позивача про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу №65/14-р/к від 22.04.2021, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 34 000,00 грн. та пені у розмірі 34 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.02.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 25.05.2022.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника на рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення №0105491911430.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду у даній справі направлялися судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверти з ухвалами суду були повернуті до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16).

З урахуванням викладеного, неявка представників сторін, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, не є перешкодою для розгляду даної справи по суті.

В судовому засіданні 25.05.2022 судом прийнято рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Адміністративна колегія Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши справу №28-03/2020 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», 22.04.2021 прийняла рішення №65/14-р/к, яким визнано, що Товариство вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації на вимогу Комітету №65/02-2068 від 31.08.2020 у встановлений головою територіального відділення строк.

Відповідно до вказаного рішення на Товариство накладено штраф у розмірі 34 000,00 грн.

Рішення №65/14-р/к від 22.04.2021 було направлено відповідачеві супровідним листом від №65-02/1638 від 23.04.2021, проте поштове відправлення повернулося на адресу позивача із відміткою «адресат відсутній».

Інформація про прийняте рішення була оприлюднена в офіційному друкованому виданні центральних органів виконавчої влади «Урядовий кур`єр» від 21.05.2021 №96(6964).

Вказане рішення відповідачем не оскаржено в судовому порядку.

Спір у справі виник у зв`язку з несплатою відповідачем суми штрафу у розмірі 34 000,00 грн., внаслідок чого позивачем додатково було нараховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі 34 000,00 грн.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Інформація про прийняте рішення №65/14-р/к від 22.04.2021 була оприлюднена в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади «Урядовий кур`єр» від 21.05.2021 №96(6964). Відтак, рішення вважається врученим відповідачу 31.05.2021.

Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є 31.07.2021.

Згідно п. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачем Комітету документів, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачений, доказів зворотного суду не надано.

Таким чином, відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» ухилився від сплати накладеного на нього позивачем штрафу у встановлений Законом термін.

Враховуюче викладене вище, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 34 000,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 34 000,00 грн. за прострочення сплати штрафу у період з 31.07.2021 по 30.11.2021.

Так, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Так, у п. 20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» роз`яснено, що абзацами третім - п`ятим частини п`ятої ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №904/3536/18, від 16.04.2019 у справі №910/11550/18 та від 31.10.2019 у справі №904/3778/18.

Сума штрафу, накладеного рішенням №65/14-р/к від 22.04.2021, складає 34 000,00 грн.; розмір пені за один день складає 510,00 грн. (34 000,00 грн.*1,5%).

Судом встановлено, що відповідачем вказане рішення в судовому порядку оскаржено не було.

За перерахунком суду, розмір пені за прострочення сплати штрафу відповідачем перевищує розмір стягнутого рішенням №65/14-р/к від 22.04.2021 штрафу, а відтак, сума пені, що підлягає стягненню з урахуванням встановлених ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» обмежень, становить 34 000,00 грн.

Отже, вимога позивача про стягнення пені у сумі 34 000,00 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Станом на день розгляду спору штраф та пеня не сплачені, доказів на підтвердження їх оплати відповідачем не надано.

За таких обставин, позовні вимоги Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з Товариства штрафу у розмірі 34 000,00 грн. та пені у розмірі 34 000,00 грн. задовольняються судом повністю.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олексіївський елеватор» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 18; ідентифікаційний код 40680243) штраф у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. та пеню у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп., зарахувавши зазначені суми в дохід загального фонду державного бюджету України, код класифікації доходів: 21081100, «Адміністративні штрафи та інші санкції». Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олексіївський елеватор» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 18; ідентифікаційний код 40680243) на користь Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ідентифікаційний код 20992104) судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.05.2022.

Суддя В.П. Босий