Рішення

від 25.05.2022 по справі 910/1371/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.05.2022Справа № 910/1371/22Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПАП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СИРНИЙ МАЙСТЕР"

про стягнення 38 935,98 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПАП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СИРНИЙ МАЙСТЕР" про стягнення 38 935,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №М19/01-2021 від 19.01.2021 про переведення боргу.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.02.2022 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/1371/22, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 07.02.2022, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 07.02.2022 вручена відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105491837817.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПАП» (продавець, позивач) та Приватним підприємством «Консалтингова фірма «Прометей» (покупець) укладений договір поставки №020091 від 20.02.2018.

У відповідності до п.1.1. договору поставки, продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця пакувальні матеріали, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його згідно з умовами цього договору.

Кількість, асортимент та цiна товару визначається в видаткових накладних, які складаються продавцем згідно з даними відповідних заявок покупця та є невід`ємною частиною цього договору. Видаткова накладна затверджується двома сторонами та закріплюється печатками сторін (п. 1.2. договору поставки).

За змістом п. 6.1. договору поставки, оплату відповідної партії товару покупець зобов`язаний здійснити протягом 30 календарних днів з дати поставки товару покупцю.

Цей договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами та діє до « 31» грудня 2018 року. Якщо після закінчення строку договору, сторонами не було надано пропозицiп про змiну умов цього договору або його припинення за 15 ( п`ятнадцять ) календарних днiв до закінчення його терміну дії, то договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік (п.п. 3.1. та 3.2. договору поставки).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки позивачем було поставлено Приватному підприємстви «Консалтингова фірма «Прометей» товар на суму 38 935,98 грн, що підтверджується видатковими накладними: № ИК-0000774 від 24.05.2019, № ИК-0000983 від 02.07.2019, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

У подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПАП» (постачальник, позивач), Приватним підприємством «Консалтингова фірма «Прометей» (первісний боржник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «СИРНИЙ МАЙСТЕР» (новий боржник) укладений договір про переведення боргу №М 19/01-2021 від 19.01.2021 (далі - договір переведення боргу), відповідно до умов якого первісний боржник переводить свій борг (обов`язки), а новий боржник приймає та замінює первісного боржника в наступному зобов`язанні: на суму 52 935,98 грн. ( П`ятдесят двi тисячi дев`ятсот тридцять п`ять гривень 98 коп), в т.ч. ПДВ 8822,66 грн, по оплаті товару, поставленого за договором купівлі - продажу №020091 від « 20» лютого 2018 р., укладеного між первісним боржником та кредитором (далі - «Основний договір»).

Відповідно до п. 2 договору переведення боргу, одночасно з укладанням даного договору, первісний боржник передає новому боржнику оригінали всiх документів на підставі яких утворилася заборгованість первісного боржника перед кредитором по основному договору та обов`язок по оплаті якого передано за даним договором новому боржнику.

Згідно із п. 3 договору переведення боргу, з моменту набуття чинності даним договором зобов`язання первісного боржника за основним договором в сумі, визначеній у п.1 цього договору, підлягають виконанню на користь кредитора новим боржником.

Первiсний боржник зобов`язаний сплатити новому боржнику вартість прийнятого на себе останнім грошового зобов`язання в сумі, визначеній в п.1 цього договору, в строк до « 31» грудня 2021 року (п. 6 договору переведення боргу).

Цей договір набуває чинності з « 19» січня 2021 року і діє до повного виконання сторонами свопх зобов`язань (п. 9 договору переведення боргу).

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідачем на виконання умов договору переведення боргу №М 19/01-2021 від 19.01.2021 здійснено часткове погашення переведеного на відповідача боргу у сумі 14 000,00 грн.

За доводами позивача, у відповідача залишися непогашені зобов`язання за договором переведення боргу №М 19/01-2021 від 19.01.2021 зі сплати заборгованості за виконані роботи у розмірі 38 935,98 грн, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відповідачу на юридичну адресу направлено претензію №1 про виконання грошового зобов`язання за умовами договору про переведення боргу у сумі 38 935,98 грн.

10.01.2022 відповідач отримав претензію, але борг не сплатив.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом вище, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПАП» (продавець, позивач) та Приватним підприємством «Консалтингова фірма «Прометей» (покупець) укладений договір поставки №020091 від 20.02.2018, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця пакувальні матеріали, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його згідно з умовами цього договору.

Як підтверджено наданими позивачем у матеріали справи доказами, позивач поставив, а Приватне підприємство «Консалтингова фірма «Прометей» прийняло по договору поставки товар на суму 38 935,98 грн, що підтверджується видатковими накладними: № ИК-0000774 від 24.05.2019, № ИК-0000983 від 02.07.2019.

Також у матеріали справи позивачем наданий акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.2019 по 18.01.2021, підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до якого станом на 18.01.2021 заборгованість Приватного підприємства «Консалтингова фірма «Прометей» складала 52 935,98 грн.

Як підтверджено матеріалами справи між позивачем, відповідачем як новим боржником та Приватним підприємством «Консалтингова фірма «Прометей» (первісний боржник) укладено трьохсторонній договір переведення боргу №М 19/01-2021 від 19.01.2021, відповідно до умов якого первісний боржник переводить свій борг (обов`язки), а новий боржник приймає та замінює первісного боржника в наступному зобов`язанні: на суму 52 935,98 грн, в т.ч. ПДВ 8822,66 грн, по оплаті товару, поставленого за договором купівлі - продажу №020091 від « 20» лютого 2018 р., укладеного між первісним боржником та кредитором.

Дослідивши зміст договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про заміну боржника у зобов`язанні.

Боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 Цивільного кодексу України).

Водночас, суд зазначає, що укладення сторонами договору переведення боргу не породжує нових зобов`язань, а лише є замінює сторону у існуючому зобов`язанні.

Отже, зобов`язання відповідача, який став новим боржником згідно договору переведення боргу, виникло на підставі договору поставки №020091 від 20.02.2018.

Статтею 521 Цивільного кодексу України встановлено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, тобто правочин щодо заміни боржника у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, борг за яким переводиться на нового боржника.

За доводами позивача, відповідачем на виконання умов договору переведення боргу №М 19/01-2021 від 19.01.2021 здійснено часткове погашення переведеного на відповідача боргу у сумі 14 000,00 грн.

Згідно зі статтею 522 Цивільного кодексу України новий боржник у зобов`язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Виходячи зі змісту умов договору, строк виконання покупцем зобов`язання по оплаті боргу є таким, що настав.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі статтею 599 Цивільного України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.

Враховуючи вищенаведене, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором у сумі 38 935,98 грн., доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 38 935,98 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПАП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СИРНИЙ МАЙСТЕР" про стягнення 38 935,98 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СИРНИЙ МАЙСТЕР" (01010, місто Київ, вулиця ІВАНА МАЗЕПИ, будинок 10, ідентифікаційний код 41194914) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПАП" (49000, місто Дніпро, вулиця МОСКОВСЬКА, будинок 12, ідентифікаційний код 30198424) борг у сумі 38 935,98 грн та судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.05.2022.

Суддя О.В. Гулевець