Рішення

від 25.05.2022 по справі 910/21159/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.05.2022Справа № 910/21159/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Державного агентства України з питань кіно

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВРОДАСТУДІО"

про стягнення 179 630, 00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне агентство України з питань кіно звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВРОДАСТУДІО" про стягнення 179 630, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань за договором про надання фінансової підтримки національного фільму «Степне» Реєстр №57 від 30.05.2017, порушив строк та умови договору, в результаті чого позивачем заявлено до стягнення штрафних санкцій на суму 179 630, 00 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.12.2021 зазначену позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

21.01.2022 через канцелярію суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/21159/21, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 02.02.2022, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 02.02.2022 вручена відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105491837469.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.05.2017 між Державним агентством України з питань кіно (Держкіно, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВРОДАСТУДІО" (Продюсер-Виконавець, відповідач) укладений договір про надання фінансової підтримки національного фільму «Степне» Реєстр №57, (надалі - договір), відповідно до умов якого Держкіно зобов`язується надати державну фінансову підтримку Продюсеру-Виконавцю в сумі 7 100 000,00 (сiм мільйонів сто тисяч) гривень без ПДВ для виробництва фільму, що складає 34,09 % виробництва фільму "Степне" на умовах цього договору. Сума визначена згідно Протоколу погодження договірної ціни (п. 1.1. договору в редакції додаткової угоди №6 від 22.11.2019).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що на підставі Програми виробництва та розповсюдження національних фільмів на 2016/2017 pp. (наказ Міністерства культури України від 13.10.2016 № 897), Положення про державну підтримку національних фільмів у продюсерській системі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.1998 № 813 та Порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті України для створення та розповсюдження національних фільмів, затвердженого наказом Міністерства культури і туризму України від 10.03.2009 № 13, 2009 p за зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 березня № 274/16290 фінансова підтримка надається для: виробництва національного фільму (аудіовізуального твору, код ДК 021:2015 (CPV) - 92100000-2 послуги у сфері виробництва кіно- та відеопродукції код ДК 59.11.1 послуги щодо виробництва кінофільмів, відеофільмів і телевізійних програм) надалі іменований фільм: «Степне».

У відповідності до п. 1.2. договору Продюсер-Виконавець зобов`язується здійснити виробництво національного фільму в порядку та на умовах, визначених цим договором та використати надану фінансову підтримку за цільовим призначенням і укласти із Держкіно акт розподілу майнових прав на фільм, який буде передбачати спільне володіння Держкіно та Продюсером-Виконавцем майновими правами інтелектуальної власності на фільм відповідно до фінансової частки (розміру фінансової підтримки) Держкіно та фінансової частки Продюсера-Виконавця.

Відповідно до п. 4.1. та 4.2. договору, строки виробництва фільму визначаються календарно - постановочним планом (до його складання - виробничо-економічні показники). Строк надання Держкіно акту про завершення виробництва фільму становить 18 місяців після підписання цього договору.

У подальшому між сторонами неодноразово було укладено додаткові угоди до договору про надання фінансової підтримки національного фільму «Степне» Реєстр №57 від 30.05.2020, зокрема в частині продовження строку надання акту про завершення виробництва фільму.

Так, 23.12.2020 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №8 до договору, в якій сторони погодили, що термін надання Держкіно Акта про завершення виробництва (створення) фільму становить 31 січня 2020 року.

Рішенням Ради з державної підтримки кінематографії від 16 лютого 2021 року, затвердженим Протоколом № 2, строк надання Держкіно Акту про завершення виробництва фільму було подовжено до 31 березня 2021 року.

Згідно із п. 9.2. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

У разі невиконання зобов`язань або несвоєчасного виконання зобов`язань, передбачених пунктом 4.1., 4.2., 6.7., 6.8. контракту з вини Продюсера - виконавця з нього стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості відповідного періоду, в яких допущено невиконання або прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днiв додатково стягується штраф у розмiрi семи відсотків вказаної вартості (п. 9.3. договору).

Цей договір діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами всіх зобов`язань, передбачених цим договором (п. 11.2. договору в редакції додаткової угоди №8 від 23.12.2020.

Як стверджує позивач, що Продюсером-Виконавцем Акт про завершення виробництва національного фільму «СТЕПНЕ» (реєстр №57 від 30 травня 2017 р), а також виробничих та фінансових звітів щодо завершення виробництва фільму не було надано позивачу, у зв`язку з чим було порушено умови договору про надання державної підтримки національного фільму «СТЕПНЕ».

Позивачем надіслано на адресу відповідача претензію за вих.№2363/5/11-21 від 10.11.2021 щодо сплати штрафних санкцій (пені) за порушення строків виконання зобов`язань за договором про надання фінансової підтримки національного фільму «Степне» Реєстр №57 від 30.05.2017.

У відповідь на претензію відповідачем направлено лист за віх.№20/1-21 від 29.11.2021, в якому останнім прийнято претензію позивача.

Оскільки відповідач вимог позивача не задовольнив, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача пені у сумі 129 930,00 грн та штрафу у сумі 49 700,00 грн на підставі п. 9.3. договору.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом вище, між Державним агентством України з питань кіно та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВРОДАСТУДІО" укладений договір про надання фінансової підтримки національного фільму «Степне» Реєстр №57 від 30.05.2017, умовами якого сторони погодили, що позивач зобов`язався надати державну фінансову підтримку Продюсеру-Виконавцю в сумі 7 100 000,00 гривень без ПДВ для виробництва фільму, що складає 34,09 % виробництва фільму "Степне" на умовах цього договору, а відповідач зобов`язався здійснити виробництво національного фільму в порядку та на умовах, визначених цим договором та використати надану фінансову підтримку за цільовим призначенням і укласти із Держкіно акт розподілу майнових прав на фільм, який буде передбачати спільне володіння Держкіно та Продюсером-Виконавцем майновими правами інтелектуальної власності на фільм відповідно до фінансової частки (розміру фінансової підтримки) Держкіно та фінансової частки Продюсера-Виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

У пункті 4.2. договору в редакції додаткову угоду №8 до договору сторони погодили, що термін надання Держкіно Акта про завершення виробництва (створення) фільму становить 31 січня 2020 року.

У подальшому Рішенням Ради з державної підтримки кінематографії від 16 лютого 2021 року, затвердженого Протоколом № 2, строк надання Держкіно Акту про завершення виробництва фільму було подовжено до 31 березня 2021 року.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про кінематографію» виробництво фільму - процес створення кінофільму, що поєднує співпрацю авторів і виконавців фільму та інших суб`єктів кінематографії, який складається з періодів (етапів) виробництва (розвиток кінопроекту, розробка режисерського сценарію, підготовчий, знімальний, монтажно-тонувальний); розвиток кінопроекту (тобто І етап) - період виробництва фільму, в рамках якого здійснюється інформаційно-методична робота з підготовки кінопроекту до знімального періоду (написання літературного сценарію для ігрового кіно, сторіборду для анімації, розширеного трітменту для неігрового кіно, створення презентаційного візуального матеріалу, формування кошторису виробництва, формування ліміту витрат виробництва, графіка робіт, інших документів, необхідних для виробництва фільму); розробка режисерського сценарію (ІІ етап) - розробка екранної інтерпретації літературного сценарію режисером-постановником та іншими авторами фільму, вибудова виробничо-творчих рішень та визначення техніко-економічних показників; підготовчий період виробництва фільму (ІІІ етап) - створення постановочного проекту, який може складатися з режисерського сценарію та експлікації, розробки окремих епізодів і сцен, фото- і кінопроб, ескізів, знімальних карт та операторської експлікації, детальних розкадровок, монтажно-технічних розробок, фотоматеріалів, експлікації звукового оформлення, календарно-постановочного плану, генерального кошторису витрат виробництва тощо; знімальний період виробництва фільму (IV етап) - здійснення зйомок кінопроекту; монтажно-тонувальний період виробництва фільму (V етап) - здійснення кінцевої обробки кіноматеріалу, в тому числі монтаж фільму, створення візуальних ефектів, озвучування, створення титрів тощо.

Отже, з огляду на викладене виробництво фільму завершується монтажно-тонувальним періодом (V етапом).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач в порушення умов договору у строк до 31 березня 2021 року не завершив виробництво фільму та не надав позивачу Акт про завершення виробництва фільму.

З огляду на встановлені вище обставини, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що відповідачем не було завершено виробництво фільму, чим порушено свої зобов`язання за договором про надання фінансової підтримки національного фільму «Степне» Реєстр №57 від 30.05.2017.

Відповідач належних та достатніх доказів в спростування зазначених вище доводів позивача не надав. Докази завершення виробництва фільму та складання відповідного Акту в підтвердження виконання договору відповідачем в матеріали справи не надано.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

У пункті 9.3. договору сторони погодили, що у разі невиконання зобов`язань або несвоєчасного виконання зобов`язань, передбачених пунктом 4.1., 4.2., 6.7., 6.8. контракту з вини Продюсера - виконавця з нього стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості відповідного періоду, в яких допущено невиконання або прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днiв додатково стягується штраф у розмiрi семи відсотків вказаної вартості.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності (договірної санкції) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

З огляду на вищенаведені положення законодавства, сторони, керуючись принципом свободи договору за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення негрошового зобов`язання - порушення строків виробництва фільму та надання акту.

З огляду на викладене, оскільки відповідачем допущено порушення строків надання Акту про завершення виробництва фільму (п. 4.2. договору), позивачем правомірно нараховані пеня та 7% штрафу, у зв`язку із простроченням виконання зобов`язання.

Судом встановлено, що позивач здійснює нарахування пені за 183 днів прострочення, а саме з 01.04.2021 по 30.09.2021.

Розрахунок пені у сумі 129 930,00 грн. є арифметично вірним, у зв`язку із чим суд задовольняє позов у цій частині.

Як підтверджено матеріалами справи, мало місце прострочення завершення виробництва фільму та надання позивачу Акту про завершення виробництва фільму понад 30 днів, у зв`язку із чим, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 7% від вказаної вартості, що становить 49 700,00 грн. Розрахунок штрафу у сумі 49 700,00 грн. є арифметично вірним, а тому вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем жодних заперечень в спростування обставин наведених у позові не наведено, доказів наявності поважних причин неможливості виконання умов договору у строки не надано.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Державного агентства України з питань кіно до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВРОДАСТУДІО".

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВРОДАСТУДІО" (02088, місто Київ, вулиця ХАРЧЕНКА ЄВГЕНА, будинок 19, квартира 39, ідентифікаційний код 39409212) на користь Державного агентства України з питань кіно (01010, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛАВРСЬКА, будинок 10, ідентифікаційний код 37508051) пені у розмірі 129 930,00 грн., штрафу у розмірі 49 700,00 грн та судовий збір у розмірі 2 694,45 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.05.2022.

Суддя О.В. Гулевець