Рішення

від 21.02.2022 по справі 752/28113/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/28113/21

Провадження № 2/752/4262/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.02.2022 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

за участі секретаря - Потапенко Д.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики у якому просив стягнути з останньої 78 009,30 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про те, що 08.09.2017 року між сторонами було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу безпроцентну позику в сумі 78 009,00 грн, еквівалент 3000,00 доларів США, а відповідач зобов`язався повернути позику до 31.12.2020 року.

Позивач вказує, що відповідач своїх зобов`язань за договором не виконала, позику не повернула. 04.12.2020 року він звернувся до відповідача з листом у якому просив повідомити про будь-які несприятливі умови, які можуть завадити відповідачці виконати умови договору.

01.06.2021 року позивач передав відповідачці претензію з вимогою про повернення вищевказаних грошових коштів, однак на момент подання позову грошові кошти відповідачка так і не повернула, у зв`язку з чим він вимушений звернутись до суду.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.01.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ст.ст. 174, 178 ЦПК України, відповідач не скористалась своїм правом та не направила до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї, однак, подала клопотання про передачу відступного у якому просила визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825588500:06:030:0020), що розташована за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, Судилківська сільська рада, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, в рахунок погашення боргу за договором позики №08-09/17 від 08.09.2017 року у розмірі 78 009,30 грн.

22.02.2022 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача, у якій зазначено, що позивач згоден на прийняття відступного за вказаним клопотанням відповідача.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.09.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики №08-09/17, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надає ОСОБА_2 безпроцентну позику в сумі 78 009,30 грн, еквівалент 3 000,00 доларів США, готівковими коштами, а позичальник зобов`язується повернути позику не пізніше 31.12.2020 року.

Зазначені зобов`язання не були виконані відповідачкою.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.12.2020 року позивач звернувся до відповідача з листом у якому просив повідомити про будь-які несприятливі наслідки, які можуть завадити виконати умови договору.

01.06.2021 року позивач передав відповідачці претензію з вимогою про повернення вищевказаних грошових коштів, однак на момент подання позову грошові кошти відповідачка так і не повернула, у зв`язку з чим він вимушений звернутись до суду.

10.06.2021 року відповідач отримала претензію позивача з вимогою про повернення вищевказаних грошових коштів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 263 ЦПК України передбачає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд зазначає про те, що позикові відносини регулюються положеннями глави 71 ЦК України.

Поняття договору позики визначено статтею 1046 ЦК України, згідно з якою за цим договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 205 ЦК України сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За статтею 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу, згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідач не виконала свої зобов`язання за договором у визначений строк, і після пред`явлення позову направила до суду клопотання про передачу відступного у якому просила визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825588500:06:030:0020), що розташована за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, Судилківська сільська рада, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, в рахунок погашення боргу за договором позики №08-09/17 від 08.09.2017 року у розмірі 78 009,30 грн.

22.02.2022 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача, у якій зазначено, що позивач згоден на прийняття відступного за вказаним клопотанням відповідача.

Відповідно до ст.600 ЦК України, зобов`язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.

Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру №300622720 від 21.02.2022 року у власності відповідача знаходиться земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 6825588500:06:030:0020), що розташована за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, Судилківська сільська рада, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку вищевказаної земельної ділянки від 07.07.2021 року вартість земельної ділянки становить 76 299,00 грн.

Таким чином, у зв`язку зі згодою сторін на передання відповідачем позивачу відступного у вигляді визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825588500:06:030:0020), що розташована за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, Судилківська сільська рада, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, в рахунок погашення боргу за договором позики №08-09/17 від 08.09.2017 року у розмірі 78 009,30 грн, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення заборгованості за договором позики, шляхом передачі відступного і визнання за позивачем права власності на майно.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до правил ст. 141 ЦПК України, стягненню з Відповідача також підлягає сплачена позивачем при зверненні до суду грошова сума судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 141, 259, 265, 273-279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за договором позики від 08.09.2017 р. за № 08-09/17, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в розмірі 78009,30 гривень передати у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в якості відступного земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825588500:06:030:0020), що розташована за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, Судилківська сільська рада, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, та знаходиться у власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його прого лошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя