Ухвала

від 24.05.2022 по справі 761/43790/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/43790/21

Провадження № 1-кс/761/355/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ «ТОТАЛ КЕПІТЛ КОРПОРЕЙШЕН», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.04.2019 у кримінальному провадженні за №42019000000000687, відомості про яке внесено до ЄРДР 29.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 206-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 подане в інтересах ТОВ «ТОТАЛ КЕПІТЛ КОРПОРЕЙШН» про скасування арешту майна накладеного у кримінальному провадженні № 4201900000000687, відомості про яке внесені до ЄРДР 28.03.2019.

В обґрунтування клопотання вказано, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.04.2019 /справа №757/19942/19-к/ задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим центрального апарату Державного бюро розслідувань, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №4201900000000687, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 березня 2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 206-2 КК України, та накладено арешт на майно належне ТОВ «ТОТАЛ КЕПІТЛ КОРПОРЕЙШН» із забороною його відчуження та розпорядження, а саме на: земельну ділянку кадастровий номер 5323485501:01:001:0283 (що фактично знаходиться за адресою: Полтавська обл., Новосанжарський район, с. Руденківка, вул. Миру, будинок 70); нежитлові будівлі та споруди за адресою: Полтавська обл., Новосанжарський район, с. Руденківка, вул. Миру, будинок 70, а саме: КПП, охорона, А-1, 81,8 кв.м.; виробнича будівля, Б-1, 67,4 кв.м.; виробнича будівля, В-1, 499,0 кв.м.; побутова будівля, Г-1, 122,8 кв.м.; приймальна ємність, Ж-1, 544,4 кв.м.; приймальна ємність, 3-1, 307,5 кв.м.; вбиральня, И-1, 2,6 кв.м.; склад запчастин, І, 63,9 кв.м.; склад матеріалів, Ї, 85,9 кв.м.; склад, К-1, 14,3 кв.м.; склад арматури, з/ч, Л-1142,3 кв.м.; склад КИП, М-1, 76,0 кв.м.; склад, Н-1, 63,5 кв.м.; КТП, О-1, 9,6 кв.м.; котельня, Р-1, 74,6 кв.м.; будівля повітряного охолодження, С-1, 30,7 кв.м.; з/колія, №6; автомобільні ваги, №11; огорожа, №12; ворота №13, 20-24; хвіртка, №14; резервуарний парк палива, №15; пристрій зневоднення, №16; пристрій нагріву, №17; пристрій випаровування, № 18; пристрій технологічний, №19; пожрезервуар, №25; колодязь-збірник залишків ПММ, №26; естакада з електрокраном, №27; підземна ємність зворотного водопостачання з градирнею, №28.

Як підставу для скасування арешту майна, ініціатор клопотання вказує його необґрунтованість та незаконність, накладення арешту із грубим порушенням порядку визначеного ст. ст. 170-173 КПК України, що призводить до втручанням у права та свободи ТОВ «ТОТАЛ КЕПІТЛ КОРПОРЕЙШН», фактичного блокування його господарської діяльності, у зв`язку з чим звертається з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.04.2019, в рамках кримінального провадження №4201900000000687, відомості про яке внесені до ЄРДР 28.03.2019

В судовому засіданні представник власника арештованого майна, клопотання підтримав просив скасувати арешт, оскільки тривале його застосування порушує права та гарантії, передбачені ст. 41 Конституції України; позбавляє права вільно відчужувати законно набуте майно; призводить до погіршення ділової репутації, зупинення ділової активності. Також ініціатор клопотання вказав, що раніше в даному кримінальному провадженні накладався арешт на вищевказане майно, яке на той час належало іншому суб`єкту господарювання - ТОВ «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ», проте, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.03.2021 року арешт був скасований.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, в обґрунтування своєї позиції долучив ряд документів, зауважив, що 10.04.2019 службові особи ТОВ «ПРІНТ ІНЖЕНІРІНГ» з використанням службового становища за попередньою змовою з іншими учасниками товариства заволоділи земельною ділянкою та будівлями, розташованими на ній, чим заподіяла співзасновнику ТОВ «СОФІЯ ІНВЕСТМЕНТ» велику шкоду. Тому у органу досудового розслідування виникла необхідність в обранні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, оскільки мета накладення арешту полягає у збереженні речових доказів та не втратила своєї актуальності і до сьогодні. Перехід права власності від ТОВ «ПРІНТ ІНЖЕНІРІНГ» до ТОВ «ТОТАЛ КЕПІТЛ КОРПОРЕЙШН» є формальним правочином, спрямованим на виведення майна, що визнано речовим доказом, та щодо цього відомості внесені до ЄРДР та наразі є предметом досудового розслідування.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників розгляду клопотання, дослідивши долучені до нього та надані сторонами для долучення матеріали вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ч.1ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3ст.170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, згідно з ч.1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Так, у п.10 ч.1 ст.3 КПК України зазначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно п.5 ч.1 ст.3 КПК України, досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно зположеннями ч.3ст.26КПК України,слідчий суддя,суд укримінальному провадженнівирішують лишеті питання,що винесеніна їхрозгляд сторонамита віднесенідо їхповноважень цимКодексом.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що при ухваленні рішення про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні 42019000000000687 від 29.03.2019, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 (справа № 757/19942/19-к) були належним чином враховані як фактичні обставини кримінального провадження, так і вимогиКПК України, у зв`язку з чим слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що майно на яке накладено арешт, відповідає критеріям, визначенимст.98 КПК Українита наклав арешт з метою забезпечення збереження речових доказів.

Також судом враховується, що відповідно до чинного законодавства ч.6 ст.100 КПК України речовими доказами можуть бути і предмети, що не містять слідів кримінального правопорушення, у даному випадку майно, що наразі належить ТОВ «ТОТАЛ КЕПІТЛ КОРПОРЕЙШН», з огляду на попередню кваліфікації злочину, не може містити слідів злочину у їх буквальному розумінні, проте наявні підстави вважати, що майно на яке накладено арешт саме по собі може бути об`єктом кримінального правопорушення, а тому визнання його речовим доказом у даному кримінальному провадженні цілком узгоджується із критеріями, визначеними нормами ст. 98 КПК України. Також не змістовними, слідчий суддя вважає доводи сторони захисту, що майно ТОВ «ТОТАЛ КЕПІТЛ КОРПОРЕЙШН» не визнавалось речовим доказом у даному кримінальному провадженні, так як це спростовується наявною постановою прокурора від 02.04.2019 року, відповідно до якої вбачається, що речовими доказами у даному кримінальному провадженні визнано саме об`єкти нерухомого майна, які є арештованими наразі та які на праві власності належать ТОВ «ТОТАЛ КЕПІТЛ КОРПОРЕЙШН».

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

За правиламист. 22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Так, на час розгляду слідчим суддею даного клопотання про скасування арешту майна, обставини, якими обґрунтовувався арешт не перестали існувати, а необхідність в подальшому продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна не відпала, оскільки застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні на даний час.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що адвокатом ОСОБА_4 не доведено, що відпала необхідність в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, у зв`язку з чим слідчий суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 22, 26, 98,170,173-174,309,376, Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ «ТОТАЛ КЕПІТЛ КОРПОРЕЙШЕН», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.04.2019 у кримінальному провадженні за №42019000000000687 відомості про яке внесено до ЄРДР 29.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 206-2 КК України -відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя : ОСОБА_1