Ухвала

від 23.05.2022 по справі 554/594/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/594/22 Номер провадження 11-сс/814/355/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2022 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого - суддіОСОБА_2 ,суддів з секретарем з участю прокурора представника Лубенської міської ради представника КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради»ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава апеляційну скаргу представника Лубенської міської ради Полтавської області ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 10 лютого 2022 року у кримінальному провадженні №12022170000000016,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням слідчий суддя задовольнив клопотання слідчого СУ ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_9 у кримінальному проваджені №12022170000000016 та наклав арешт на земельну ділянку площею 859,5 га (відповідно до державного акта на право постійного користування землею серія та номер І-ПЛ №003181 від 15 квітня 1997 року для ведення сільськогосподарського виробництва на території Лубенського району Полтавської області) та земельні ділянки з кадастровими номерами: 5322887900:18:001:0035, 5322887900:18:001:0036, 5322887900:18:001:0037, 5322887900:18:001:0038, 5322887900:18:001:0039, 5322887900:18:001:0003, 5322887907:07:001:0040, 5322887907:07:001:0005, 5322887907:07:001:0044, 5322887907:07:001:0009, 5322887907:07:001:0004, шляхом заборони відчуження, розпорядження, вчинення дій щодо проведення державної реєстрації, зміни меж, зміни конфігурації, зміни цільового призначення, державної реєстрації поділу та об`єднання, без заборони користування за цільовим призначенням вищевказаними земельними ділянкам.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

В апеляційній скарзі представник Лубенської міської ради Полтавської області ОСОБА_7 просить змінити ухвалу слідчого судді та виключити з переліку майна, на яке накладено арешт, земельну ділянку площею 859,5 га (відповідно до державного акта на право постійного користування землею серія та номер І-ПЛ№003181 від 15 квітня 1997 року).

При цьому зазначає, що спір відносно земельних ділянок розглядається господарським судом.

Вказує, що земельна ділянка площею 859, 5 га не є сформованою, оскільки дані про неї не занесені до Державного земельного кадастру.

Вважає помилковим висновок слідчого судді про те, що користувачем спірної земельної ділянки площею 859,5 га є КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», оскільки право постійно користування не було зареєстроване вказаною юридичною особою.

Наголошує, що власником земельних ділянок, які раніше перебували у користуванні КП «Полтавська обласна психіатрична лікарня №2 «Снітино», відповідно до п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України, є Лубенська міська рада.

Звертає увагу, що рішення Лубенської міської ради про припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою не скасовано, його дія не зупинена.

Заслухавши доповідьсудді,думку представникаЛубенської міськоїради ОСОБА_7 на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення представника КП«Обласний закладз наданняпсихіатричної допомогиПолтавської обласноїради» ОСОБА_8 ,яка заперечувалапроти задоволенняапеляційної скарги,міркування прокурора ОСОБА_6 про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.

Оскільки дана ухвала оскаржена представником Лубенської міської ради Полтавської області ОСОБА_7 лише в частині накладення арешту на земельну ділянку площею 859,5 га, колегія суддів, відповідно до ч. 1ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1ст.170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Приписами п.1 ч.2 тач.3 цієї статті Кодексувстановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 КПК України.

Так, відповідно дост.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимогст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2ст.170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Колегія суддів приходить до висновку, що в даному провадженні слідчий суддя вищезазначених вимог закону дотримався, правильно вирішив питання про накладення арешту на земельну ділянку площею 859,5 га, врахувавши вимоги кримінального процесуального закону при застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.

З матеріалів провадження вбачається, що слідчим управлінням ГУ НП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022170000000016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, за фактом зловживання посадовими особами Лубенської міської ради Полтавської області своїм службовим становищем під час протиправного вилучення з постійного користування Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» земельної ділянки площею 859,5 га з метою подальшого її поділу та відчуження на користь третіх осіб, що спричинило тяжкі наслідки.

18 січня 2022 року постановою слідчого земельну ділянку площею 859,5 га для ведення сільськогосподарського виробництва на території Лубенського району Полтавської області (відповідно до державного акту на право постійного користування землею, серія та номер І-ПЛ №003181 від 15 квітня 1997 року) визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Разом з тим, встановлено, що на момент звернення слідчого з клопотанням про накладення арешту на вказану земельну ділянку, згідно з даними інформаційного порталу «Публічна кадастрова карта», частина земель, на яку поширюється дія Державного акту на право постійного користування землею, серія І-ПЛ №003181 від 15 квітня 1997 року, передана у приватну власність.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що спірна земельна ділянка відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, оскільки може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об`єктом кримінально протиправних дій, а отже, з метою запобігання можливості її подальшого відчуження та забезпечення її збереження як речового доказу, дійсно існує необхідність накладення арешту на неї.

Крім того, колегія суддів звертає враховує, що слідчим суддею обраний такий спосіб накладення арешту на майно, що не обмежує користування земельною ділянкою за її цільовим призначенням та цілком узгоджується із принципом співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також необхідністю врахування наслідків такого арешту для третіх осіб.

З матеріалів справи видно, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Твердження апеляційної скарги про припинення у комунального підприємства «Полтавська обласна психіатрична лікарня №2 «Снітино» Полтавської обласної ради» права постійного користування спірною земельною ділянкою у зв`язку з припиненням діяльності юридичної особи є непереконливими.

Так, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія І-ПЛ №003181 від 15 квітня 1997 року, виданого на підставі рішення 10 сесії 22 скликання Хорошківської сільської ради Лубенського району Полтавської області від 11 квітня 1997 року, комунальне підприємство «Полтавська обласна психіатрична лікарня №2 «Снітино» Полтавської області» отримало на праві постійного користування земельну ділянку площею 859,5 га для ведення сільськогосподарського виробництва.

В подальшому, згідно з рішенням 29 сесії 7 скликання Полтавської обласної ради №1273 від 20 грудня 2019 року, вказане підприємство реорганізоване шляхом приєднання до комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О.Ф. Мальцева Полтавської обласної ради», яке є правонаступником усього майна, прав та обов`язків комунального підприємства «Полтавська обласна психіатрична лікарня №2 «Снітино» Полтавської обласної ради».

Доводи апелянта про відсутність доказів вчинення незаконних дій посадовими особами міської ради щодо спірної земельної ділянки, а також вирішення відповідних спорів в порядку господарського судочинства, не можуть на даному етапі досудового розслідування бути безумовними підставами для відмови в накладенні арешту на земельну ділянку.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегія суддів не вбачає.

Крім того, відповідно до положень ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасований на будь-якій стадії кримінального провадження, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено.

Отже, апеляційна скарга представника Лубенської міської ради Полтавської області ОСОБА_7 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 405, 407 та 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 10 лютого 2022 року у кримінальному провадженні №12022170000000016 в частині накладення арешту на земельну ділянку площею 859,5 га (відповідно до державного акта на право постійного користування землею серія та номер І-ПЛ №003181 від 15 квітня 1997 року) залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Лубенської міської ради Полтавської області ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4