Ухвала

від 19.05.2022 по справі 120/16662/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

20 травня 2022 р. Справа № 120/16662/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Віятик Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Базилишеної С.Б.,

представника позивача: Арустамян А.Е.,

представника відповідача: Дубіцької Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позову в частині без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю податкових повідомлень-рішень №00012080420 від 16.11.2020, № 127749-5005-0228 від 12.05.2020, № 0325590-5005-0228 від 06.07.2020, № 0325583-5005-0228 від 06.07.2020 та податкової вимоги № 1740-13 від 16.11.2020.

Ухвалою суду від 14.12.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено справу до судового розгляду на 12 січня 2022 та в подальшому відкладалась декілька разів.

03.02.2022 від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині визнання протиправної та скасування податкової вимоги № 1740-13 від 16.11.2020, вказавши на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

18.02.2022 від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про залишення позову без розгляду в частині оскарження податкової вимоги, оскільки про існування оскаржуваної вимоги позивач дізнався у серпні 2021 із матеріалів справи № 120/9588/21-а за позовом Головного управління ДПС У Вінницькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Вказує, що податкову вимогу № 1740-13 від 16.11.2020 позивач не отримував.

11.05.2022 в судовому засіданні судом поставлено на розгляд клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в частині визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 1740-13 від 16.11.2020 та з власної ініціативи питання про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0325590-5005-0228 від 06.07.2020, № 0325583-5005-0228 від 06.07.2020, № 00012080420 від 16.11.2020.

Представник позивача в судовому засіданні просила надати час для з`ясування у позивача обставин дотримання поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Представник відповідача не заперечувала щодо перенесення судового засідання.

Судом оголошено перерву, наступне судове засідання призначено на 20.05.2022.

У судовому засіданні 20.05.2022 представник позивача заперечував щодо залишення позову без розгляду. Зазначав, що позивач оскаржувану податкову вимогу та податкові повідомлення-рішення не отримував, а надане відповідачем повідомлення про вручення поштового відправлення з вимогою № 1740-13 від 16.11.2020 не є належним доказом, оскільки згідно п. 3 розділу IV Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом МФ України від 30.06.2017 № 610, після формування податкової вимоги та внесення даних до відповідного реєстру податкова вимога в той самий день реєструється в контролюючому органі та направляється платнику податків. А тому на думку представника позивача оскаржувана вимога мала б бути направлена позивачу в той самий день, тобто 16.11.2020. Про існування оскаржуваної вимоги та податкових повідомлень-рішень позивач дізнався в серпні 2021 із матеріалів справи № 120/9588/21-а за позовом Головного управління ДПС У Вінницькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, а тому вважає, що 6-ти місячний строк звернення до суду не пропущений.

Представник відповідача в судовому засідання заперечував щодо доводів представника позивача, просив залишити позов без розгляду. Додатково вказав, що позивач був обізнаний про податкову вимогу №17410-13 від 16.11.2020, оскільки 27.01.2021 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити дії (справа №120/613/21-а), де вказав, що позивачем 18.11.2020 отримано податкове повідомлення-рішення № 0001208420, податкове повідомлення- рішення № 12580-0420-0228 та податкову вимогу №17410-13 про сплату податкового боргу. А тому на думку відповідача, позивач був обізнаний про оскаржувану вимогу і строк звернення до суду з оскарженням податкової вимоги № 17410-13 та податкового повідомлення рішення №0001208120 від 16.11.2020 пропущений.

Розглянувши клопотання представника відповідача та з власної ініціативи питання про залишення позову без розгляду, зазначає наступне.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах.

Водночас в силу положень ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК України платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 ПК України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

Верховний Суд у вказаному рішенні зазначив, що норма п. 56.18 ст. 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ст. 56 ПК України.

При цьому, у вказаній постанові Верховний Суд також зазначив, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Суд зазначає, що постанову Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 оприлюднено в ЄДРСР 10.12.2020.

Позивач з вказаним позовом звернувся 25.11.2021, за межами визначеного КАС України строку і після зміни судової практики відповідно до постанови Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19.

Позивач, серед іншого, оскаржує вимогу податкового органу про сплату боргу № 17410-13 від 16.11.2020 та податкові повідомлення-рішення № 0325590-5005-0228 від 06.07.2020№ 0325583-5005-0228 від 06.07.2020, №0001208120 від 16.11.2020.

Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до ст. 59 Податкового Кодексу України, податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Пунктом 59.3. передбачено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до ст.45 Податкового кодексу України, платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 вибув як платник податків з Головного управління ДПС у Львівській області та з 29.06.2018 взятий на облік у Головне управління ДПС у Вінницькій області та згідно облікових даних платника податків податковою адресою є : АДРЕСА_1 .

Податкова вимога №1740-13 від 16.11.2020 направлена за адресою: АДРЕСА_1 та вручена позивачу 27.11.2020, що підтверджується належним чином завіреною копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що наявна в матеріалах справи.

Податкові повідомлення-рішення № 0325590-5005-0228 від 06.07.2020 № 0325583-5005-0228 від 06.07.2020 та № №0001208120 від 16.11.2020 направлялись ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за податковою адресою місця обліку: АДРЕСА_1 , які вручені позивачу 28.07.2020, що підтверджується матеріалами справи.

Тобто, із матеріалів справи вбачається, що про оскаржувану вимогу та податкові повідомлення-рішення позивач дізнався в 2020 році, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень, а з даним позовом звернувся 25.11.2021, тобто поза межами встановленого шестимісячного строку.

Щодо посилань представника позивача, про те, що позивач дізнався про оскаржувані податкову вимогу та податкові повідомлення-рішення зі справи № 120/9588/21-а за позовом Головного управління ДПС У Вінницькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 04.01.2021 (справа № 120/25/21-а) та 27.01.2021 (справа № 120/613/21-а) ОСОБА_1 звертався до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. В позовах вказав, що ним 18.11.2020 отримано податкове повідомлення-рішення № 0001208420, податкове повідомлення - рішення № 12580-0420-0228 та податкову вимогу №17410-13 про сплату податкового боргу. Та додав до матеріалів позовних заяв копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно норм ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Згідно ч.3 ст.90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином наведені вище обставини спростовують доводи представника позивача про необізнаність та невручення ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу № 17410-13 від 16.11.2020 та податкових повідомлень-рішень №00012080420 від 16.11.2020, № 0325590-5005-0228 від 06.07.2020№ 0325583-5005-0228 від 06.07.2020. Інших причин поважності пропуску строку звернення до суду позивачем не повідомлено.

Зважаючи на наведене, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з позовними вимогами в частині визнання протиправними та скасування податкової вимоги № 1740-13 від 16.11.2020 та податкових повідомлень-рішень №00012080420 від 16.11.2020, № 0325590-5005-0228 від 06.07.2020№ 0325583-5005-0228 від 06.07.2020 , підстави наведенні представником позивача не дають суду можливості для постановлення висновків щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення з даним позовом до суду.

Враховуючи, що обставини, які встановлені судом, не спростовано представником позивача, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою в частині оскарження податкової вимоги № 1740-13 від 16.11.2020 та податкових повідомлень-рішень №00012080420 від 16.11.2020, № 0325590-5005-0228 від 06.07.2020№ 0325583-5005-0228 від 06.07.2020 без поважних причин.

Згідно частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 123, 240, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00012080420 від 16.11.2020, № 0325590-5005-0228 від 06.07.2020, № 0325583-5005-0228 від 06.07.2020 та податкової вимоги №1740-13 від 16.11.2020 залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала в повному обсязі складена: 25.05.2022 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна