Рішення

від 26.05.2022 по справі 240/44205/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2022 року м. Житомир справа № 240/44205/21

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Верам" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Верам" звернулось до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позова, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.12.2021 №7493;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13.12.2021 №7546;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.12.2021 №7677;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.12.2021 №7855;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Верам" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- стягнути з Головного управління ДПС у Житомирській області понесені судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що податковому органу надані усі документи, що підприємство здійснює правомірну господарську діяльність і не є ризиковим та про те, що товариство не відповідає ознакам ризиковості. Позивач вважає, що у відповідача немає жодних правових підстав для визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, а відтак спірні рішення є безпідставним, необ`єктивним, упередженим та таким, що не підтверджується жодними належними і допустимими доказами.

30.12.2021 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення даного адміністративного позову шляхом зупинення дії спірних рішень відповідача до набрання законної сили судовим рішення в даній справі.

Ухвалою судді від 30.12.2021 задоволено вищевказану заяву позивача та зупинено дію рішень Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.12.2021 року №7493, від 13.12.2021 року №7546, від 21.12.2021 року №7677 якими Товариство з обмеженою відповідальністю «Верам» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвалою судді від 04.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження по даній справі та надано відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

18.01.22 позивачем подано до суду клопотання про постановлення окремої ухвали щодо невиконання ГУ ДПС України у Житомирській області ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 30.12.2012 про забезпечення позову.

Ухвалою судді від 04.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про винесення окремої ухвали.

09 лютого 2022 року від ГУ ДПС України у Житомирській області до суду надійшов відзив на позовну заяву згідно якого відповідач просить відмовити в задоволені даного позову. На обґрунтування заперечення зазначив, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДПС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього закону. Зазначив, що безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача. Відповідач зазначає, що позивачем не надані документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку до Комісії регіонального рівня, що розглядає питання виключення платника податку з переліку платників.

09 лютого 2022 року від ГУ ДПС України у Житомирській області до суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою судді від 15.02.2022 у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного сулу від 23.03.2022 року ухвалу ЖОАС від 30.12.2021 року про забезпечення позову скасовано.

У відповідності до положень ч.5 ст. 262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Верам» зареєстроване як юридична особа і як платник податку на додану вартість.

ТОВ «Верам» отримало рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №7493 від 08.12.2021, відповідно до якого визначено відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зокрема «Підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій».

У зв`язку із отриманням вищевказаного рішення 10.12.2021 року підприємством подано до контролюючого органу повідомлення про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку з додатками.

Однак, рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №7546 від 13.12.2021, повторно визначено відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зокрема «Підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій».

У зв`язку із отриманням вищевказаного рішення 14.12.2021 року підприємством знову подано до контролюючого органу повідомлення про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку з додатками.

Рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів №7677 від 21.12.2021 визначено відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зокрема «Подані документи не відображають в повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства».

В подальшому позивачем отримано від податкового органу ще одне рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів №7855 від 30.12.2021, яким визначено відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зокрема «Подані документи не відображають в повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості».

Вважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок № 1165).

За визначенням пункту 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1165, податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить формулювання «рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області прийнято рішення № 7493 від 08.12.2021, №7546 від 13.12.2021, №7677 від 21.12.2021 та №7855 від 30.12.2021 про відповідність ТОВ «Верам» критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку).

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток № 1 до Порядку №1165) визначено, що платник податку відноситься до ризикових, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Судом встановлено, що в оскаржуваних рішеннях зазначено про відповідність платника податку ТОВ «Верам» критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зокрема, у рішеннях №7493 від 08.12.2021 та №7546 від 13.12.2021 в графі «податкова інформація» міститься наступне розшифрування інформації: «Підприємством та/або контрагент задіяні у проведені ризикових операцій». У рішенні №7677 від 21.12.2021 в графі «податкова інформація» міститься наступне розшифрування інформації: «Подані документи не відображають в повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства» та у рішенні №7855 від 30.12.2021 в графі «податкова інформація» міститься наступне розшифрування інформації: «Подані документи не відображають в повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості».

Відповідач у відзиві посилається на протоколи №235/06/30-18-02-14 від 08.12.2021, №238/06-30-18-02-14 від 13.02.2021 та №245/06-30-18-02-14 від 21.12.2021 засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення.

Так, відповідно до витягу з протоколу №235/06/30-18-02-14 від 08.12.2021 зазначено, що «за результатами аналізу наявних інформаційних баз даних ДПС та Єдиного реєстру податкових накладних виявлено суб`єкт господарювання, який ймовірно є постачальником податкового кредиту, а саме ТОВ "Верам"»

На підставі даного протоколу прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 08.12.2021 №7493.

ТОВ «Верам» подано 10.12.2021 повідомлення про подання інформації та копій документів (квитанція №39804714 від 10.12.2021) щодо виключення товариства з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Комісією дані матеріали розглянуто 13.12.2021 року та зазначено, що ТОВ «Верам» не підлягає виключенню з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, так як подані документи не відображають в повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості».

За результатами засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області (протокол №238/06-30-18-02-14 від 13.12.2021) прийнято оскаржуване рішення №7546 від 13.12.2021.

ТОВ «Верам» вдруге подано 14.12.2021 повідомлення про подання інформації та копій документів (квитанція №39804714 від 14.12.2021 щодо виключення товариства з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Комісією дані матеріали розглянуто 21.12.2021 року та зазначено, що ТОВ «Верам» не підлягає виключенню з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, так як подані документи не відображають в повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості».

За результатами засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області (протокол №245/06-30-18-02-14 від 21.12.2021) прийнято оскаржуване рішення №7677 від 21.12.2021.

Також, 30.12.2021 року відповідачем в черговий раз прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №7855 від 30.12.2012 року за результатами розгляду поданого ТОВ "Верам" повідомлення про подання інформації та копій документів від 23.12.2021. В графі «податкова інформація» якого міститься наступне розшифрування інформації: «Подані документи не відображають в повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості».

Дослідивши подані відповідачем докази на обґрунтування правомірності прийняття спірних рішень, суд зазначає таке.

В оскаржуваних рішеннях не наведено конкретну інформацію щодо того, яка ж саме операція з яким контрагентом та за якою податковою накладною є ризиковою, в чому суть такої ризиковості, чому вся господарська діяльність товариства є ризиковою.

Суд зазначає, що аналіз змісту оскаржуваних рішень свідчить про те, що воно не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії.

По-перше, в таких рішеннях взагалі відсутнє викладення суті податкової інформації, отриманої контролюючим органом у процесі поточної діяльності, та відомостей про конкретні господарські операції з конкретними контрагентами, в яких було зазначено ризикову операцію.

По-друге, позивачем направлялись пояснення та документи до ГУ ДПС у Житомирській області щодо виключення ТОВ «Верам» з переліку ризикових суб`єктів господарювання. Однак, протоколи №238/06-30-18-02-14 від 13.02.2021 та №245/06-30-18-02-14 від 21.12.2021 не містять посилання на дослідження документів, які надало підприємство.

По-третє, п. 8 Критеріїв ризиковості платника передбачає можливість визнання підприємства «ризиковим» виключно у випадку наявності податкової інформації щодо ризиковості господарських операцій, зазначених в поданих податкових накладних/розрахунках коригування.

По-четверте, суд звертає увагу, що платник податку має бути обізнаний із податковою інформацією, що забезпечить йому право на подання на розгляд комісії регіонального рівня документів, необхідних для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку у відповідності до п. 6 Порядку № 1165. При цьому, суд зауважує, що протоколи засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є внутрішніми документами контролюючих органів та відсутні у вільному доступі для платників податку. Отже, не зазначення у рішенні детальної розшифровки податкової інформації позбавляє права платника податків на подання таких документів з метою спростування доводів контролюючого органу щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.

Так відповідачем не зазначено, яка кількість трудових ресурсів на його думку є достатньою для здійснення господарської діяльності, в рішенні не конкретизовано, які саме документи слід надати, не зазначено конкретного переліку платників податків, які перебувають у Журналі ризикових платників з якими позивач формував податковий кредит і по яких останньому потрібно надати відповідну інформацію.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.02.2020 по справі №360/1776/19 та від 05.01.2021 по справі № 640/11321/20.

Таким чином, контролюючий орган неодноразово включає позивача до переліку ризикових, а позивачем на спростування такої інформації було надано відповідні пояснення та долучено документи передбачені пунктом 6 Порядку №1165, які необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Однак, відповідачем в самих спірних рішеннях не зазначено, які конкретно документи повинен подати позивач на підтвердження того, що вчинювані ним господарські операції не є ризиковими. Не зазначив чому подані позивачем документи не спростовують факту проведення ризикових операцій.

Під час розгляду справи контролюючим органом не подано до суду жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.

Натомість, судом встановлено, що позивачем на вимогу контролюючого органу неодноразово надавався повний пакет документів, що підтверджує відсутність ведення ним діяльності з ознаками ризиковості зазначеними у рішенні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що не виклавши розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, в спірних рішеннях, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.

Як зазначалося вище, підставою для прийняття спірних рішення відповідачем зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість: наявна податкова інформація з якої вбачаються ознаки ризиковості ведення діяльності.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовано непрозорі механізми визначення товариства як такого, що відповідає Критеріям ризиковості, оскільки не доведено, яку саме використано інформацію та чи проведено повний моніторинг діяльності позивача перед тим, як винести рішення про віднесення його до переліку ризикових.

Нормами Порядку № 1165 чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових. Відповідно до матеріалів справи, позивач здійснює господарську діяльність та виконує договірні зобов`язання перед контрагентами.

З доданих до відзиву копій витягів з протоколів засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області, на які посилається відповідач у відзиві, також не можливо встановити, в чому саме полягає ризиковість діяльності позивача, які саме документи необхідно подати платнику податків для виключення із Журналу ризикових платників.

Суд зазначає, що товариством надавалися і пояснення, і документи щодо наявності трудових ресурсів, ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, договори поставки продукції, акти звірки, виписки з рахунків, дистрибюторські угоди, договори перевезення вантажу.

Крім того, суд зауважує, що в оскаржуваних рішеннях та витягах з протоколів взагалі не міститься будь-яких посилань на дослідження обставин та доказів, наданих платником.

Крім того, судом встановлено, що у червня 202 року податковим органом було проведено фактичну перевірку господарської діяльності позивача, за результатами якої виявлено лише надлишки алкогольної продукції, інших порушень щодо здійснення фінансово-господарської діяльності підприємством не встановлено. Дана обставина підтверджується актом фактичної перевірки №5641/09-01/39804714 від 07.06.2021 року.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що спірні рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.12.2021 року №7493, від 13.12.2021 року №7546, від 21.12.2021 року №7677 та від 30.12.2021 №7855 підлягають скасуванню, як такі, що прийняті без дотримання вимог чинного законодавства, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно та нерозсудливо.

Слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З положень наведених норм чинного законодавства України чітко слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом 14 пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання Головного управління ДПС у Житомирській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За сукупності викладених обставин, позов товариства підлягає задоволенню повністю.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 6810,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1326 від 29.12.2021, а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню відповідачем.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Верам» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій -задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.12.2021 №7493;

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13.12.2021 №7546;

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.12.2021 №7677;

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.12.2021 №7855;

Зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Верам" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верам» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 6810,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Попова

27 травня 2022 р.