Рішення

від 09.02.2022 по справі 280/7918/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року Справа № 280/7918/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання П`яниди Б.В.

представника позивача - Лучко О.М.

представника відповідача - Міщенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Укрпромекологія (69032, м. Запоріжжя, вул. Доківська, 3, код ЄДРПОУ 31329313)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний 166, код ЄДРПОУ 44118663)

про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Укрпромекологія (далі позивач) звернулось із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд скасувати податкові повідомлення рішення від 16 серпня 2021 року №0113200705 та від 16 серпня 2021 року № 0113180705.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зазначених періодах позивач мав фінансово-господарські операції з контрагентами постачальниками TOB «МЕЙНСЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 43207720) у періоді листопад грудень 2020 року , TOB «МІНТЕКС» (код ЄДРПОУ 43170696) у період листопад 2020 року , TOB «ПАН ПРОПАН» (код ЄДРПОУ 42868542) у період листопад 2020 року , TOB «СОТВІС » (код ЄДРПОУ 42868542) за період листопада 2020 року , TOB « ФІНБЕР » у період грудень 2020 року. На підтвердження реального виконання зазначених договорів до перевірки надавалися видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та платіжні доручення. Таким чином, реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи. Вказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 201.1, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за№ 168/704. До того ж, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Відсутність у TOB «НВО «Укрпромекологія» журналів обліку або інших відомостей щодо наявності лічильників газу, а також інформації про їх показники не може бути підставою для позбавлення останнього права на податковий кредит в розглянутому спорі, оскільки зазначені документи не є обов`язковим документом для визнання права позивача на відображення сплачених сум ПДВ у складі податкового кредиту. Також вказує, що висновки про порушення контрагентами TOB «НВО «Укрпромекологія» податкової дисципліни, неможливість проведення зустрічної звірки, відсутності працівників чи основних засобів тощо, не можуть бути підставою для обмеження права TOB «НВО «Укрпромекологія» на податковий кредит за умови реальності господарської операції. Податковим органом не надано доказів того, що TOB «НВО «Укрпромекологія» та його контрагенти діяли зі спільним умислом, що суперечить інтересам держави, з метою отримання матеріальних благ. Стверджує, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагенти TOB «НВО Укрпромекологія» були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, відтак перепон з приводу укладення, а також виконання будь-яких господарських договорів з ними, а надалі і включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку за такими договорами у TOB «НВО Укрпромекологія» не було. На підставі викладеного, позивач вважає висновки контролюючого органу безпідставними, а податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач позовну заяву не визнав. У письмовому відзиві від 28.09.2021 вх.55954 вказує, що в ході проведення перевірки встановлено, що операції по взаємовідносинах TOB «НВО «УКРПРОМЕКОЛОГТЯ» з TOB "МЕЙНСЕЙЛ" (код за ЄДРПОУ 43207720) в листопаді - грудні 2020 року, TOB "МІНТЕКС" (код за ЄДРПОУ 43170696) в листопаді 2020 року, TOB "ПАН ПРОПАН" (код за ЄДРПОУ 42868542) в листопаді 2020 року, TOB "СОТВІС" (код за ЄДРПОУ 43700918) в листопаді 2020 року та TOB "ФІНБЕР" (код за ЄДРПОУ 43700614) в грудні 2020 року не мали реального характеру, з чого випливає, що фактично витрати не понесені, а перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку. Стверджує, що відображені взаємовідносини з вищенаведеними контрагентами, без мети реального настання правових наслідків. Єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій е отримання підприємством податкової вигоди. Перевіркою також встановлено, що фактично постачання товару (робіт, послуг) не відбувалось, а оформлювались лише документи, з метою формування податкового креолу з податку на додану вартість, що приводить до ухилення від сплата податку до бюджету. Вважає, що прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 06.09.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 04.10.2021.

Протокольною ухвалою суду від 04.10.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10.11.2021.

Протокольною ухвалою суду від 10.11.2021 відкладено підготовче засідання до 25.11.2021.

Протокольною ухвалою суду від 25.11.2021 оголошено перерву у розгляді справи до 13.12.2021.

Ухвалою суду від 13.12.2021 зупинено провадження у справі до 17.01.2022 для надання сторонам часу для примирення.

Ухвалою суду від 17.01.2022 поновлено провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду від 17.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10.02.2022.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Представник відповідача проти позовних вимог заперечував.

У судовому засіданні 10.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВО «Укрпромекологія» (акт перевірки №633908-01-07-05/31329313 від 16.07.2021).

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки були встановлені порушення ТОВ НВО «Укрпромекологія»:

1) абз.8 ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 6 П (С)БО 16 «Витрати», п. 5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», п. 5 ПСБО 25 «Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва», п. 44.1 ст. 44, 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за 2020 рік на загальну суму 1728 269 грн.;

2) п.44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, на загальну суму 2 198 877 грн., у т.ч. за періоди: листопад 2020 року на суну 1 171 985 грн., грудень 2020 року на суну 426 892 грн., січень 2021 року на суму 600 000 грн.

16 серпня 2021 року контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення:

№ 0113180705 про збільшення ТОВ НВО «Укрпромекологія» суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2748596,25 грн. , в т.ч. 2198877,00 грн. за основним платежем та 549719,25 грн. за штрафними санкціями;

№0113200705 про збільшення ТОВ НВО «Укрпромекологія» грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1728269,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ НВО «Укрпромекологія» звернулось з даним позовом до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами п. 134.1. ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документ.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ НВО «Укрпромекологія» мало взаємовідносини з ТОВ «МЕЙНСЕЙЛ`в листопаді-грудні 2020 року на підставі договору поставки № 123 від 01.11.2020, відповідно до якого постачальник зобов`язався у відповідності із замовленням передати партіями у власність покупцеві газ вуглеводний скраплений (СПБТ) ДСТУ 4047-2001, газ вуглеводневий скраплений (БТ) ДСТУ 4047-2001, газ вуглеводний скраплений (ПТ) ДСТУ 4047-2001, а покупець зобов`язався прийняти товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору.

Згідно з п. 1.2 договору асортимент, умови поставки, ціна товару та умови оплати вказуються у заявках, направлених покупцем постачальнику у письмовій, електронній чи усній формах та у видаткових накладних, які є невід`ємними частинами договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується відвантажити покупцю скраплений газ у відповідності із поданою заявкою, згідно графіку відвантаження. Умови поставки товару DDP (згідно з правилами Інкотермс в редакції 2010 року).

Товар передавався за видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.

Транспортування придбаного товару здійснювалось згідно ТТН, копії яких також долучені до справи. Перевізником у вказаних ТТН визначено ТОВ «Трансмобіл».

В акті перевірки контролюючим органом виказані сумніви щодо причетності транспортних засобів до операцій з перевезення товарів, наведених у вищевказаних товарно-транспортних накладних та їх використання у господарській діяльності ТОВ «Трансмобіл». Такі висновки ґрунтуються на тому, що власниками транспортних засобів за даними баз сервісного центру МВС України у Запорізькій області значиться ТОВ «ЮК ГАЗ» та громадянин ОСОБА_1 .

Задля з`ясування вказаного питання, позивач звернувся із листом до перевізника ТОВ «Трансмобіл», який у листі (а.с. 118 Том 2) повідомив, що основним видом діяльності товариства є 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт». У своїй діяльності ТОВ «Трансмобіл» використовує як власні так і орендовані транспортні засоби. У зв`язку із великим обсягом робіт товариство використовує транспортні засоби, які належать іншим суб`єктам господарювання на підставі заявок.

Також, у листі наведена інформація щодо пересування транспортного засобу SCANIA д.н.з. НОМЕР_1 , зокрема: 04 грудня 2020 року транспортний засіб виконував поставку товару Газу вуглеводного скрапленого від пункту навантаження м.Житомир вул.Вільський шлях, 281 до пункту розвантаження м.Запоріжжя вул.Доківська буд.3; 10 грудня 2020 року транспортний засіб виконував поставку товару Газу вуглеводного скрапленого від пункту навантаження Київська область, Бородянський район, пгт. Бородянка, вул. Семашка, буд. 157а до пункту розвантаження м.Запоріжжя вул.Доківська буд.3; 11 грудня 2020 року транспортний засіб виконував поставку товару Газу вуглеводного скрапленого від пункту навантаження Київська область, смт Калинівка, вул. Залізнична буд.168. до пункту розвантаження м.Запоріжжя вул.Доківська буд.3; 14 грудня 2020 року транспортний засіб виконував поставку товару Газу вуглеводного скрапленого від пункту навантаження Київська область, смт Калинівка, вул. Залізнична буд.168. до пункту розвантаження м.Запоріжжя вул.Доківська буд.3; 14 грудня 2020 року транспортний засіб виконував поставку товару Газу вуглеводного скрапленого від пункту навантаження Київська область, Бородянський район, пгт. Бородянка, вул. Семашка, буд. 157а до пункту розвантаження м.Запоріжжя вул.Доківська буд.3; 15 грудня 2020 року транспортний засіб виконував поставку товару Газу вуглеводного скрапленого від пункту навантаження Київська область, Бородянський район, пгт. Бородянка, вул. Семашка, буд. 157а до пункту розвантаження м.Запоріжжя вул.Доківська буд.3; 16 грудня 2020 року транспортний засіб виконував поставку товару Газу вуглеводного скрапленого від пункту навантаження Київська область, Бородянський район, пгт. Бородянка, вул. Семашка, буд. 157а до пункту розвантаження м.Запоріжжя вул.Доківська буд.3; 18 грудня 2020 року транспортний засіб виконував поставку товару Газу вуглеводного скрапленого від пункту навантаження Київська область, Бородянський район, пгт. Бородянка, вул. Семашка, буд. 157а до пункту розвантаження м.Запоріжжя вул.Доківська буд.3; 21 грудня 2020 року транспортний засіб виконував поставку товару Газу вуглеводного скрапленого від пункту навантаження Київська область, Бородянський район, пгт. Бородянка, вул. Семашка, буд. 157а до пункту розвантаження м.Запоріжжя вул.Доківська буд.3.

Сплата за послуги з доставки вантажу була виконана Товариством «Октан плюс Трейд» відповідно до обумовленого сторонами порядку оплати.

Крім того, під час розгляду справи по суті, суду надано лист ТОВ «МЕЙНСЕЙЛ» у відповідь на звернення позивача, в якому постачальник пояснює, що реалізований на адресу ТОВ «НВО «Укрпромекологія» товар (газ скраплений) був придбаний у ТОВ «Октан плюс Трейд» на підставі договору від 24.09.2020 (а.с. 132-135, Том 2), згідно заявок-доручень (а.с. 137-145, Том 2).

Відтак, висновки контролюючого органу про неможливість підтвердження операцій постачання товару «Газ вуглеводневий скраплений» по ланцюгу постачання від ТОВ «МЕНСЕЙЛ» до ТОВ «НВО «Укрпромекологія», спростовуються дослідженими судом документами.

Також, 04.11.2020 між ТОВ «МІНТЕКС» (постачальник) та ТОВ «НВО «Укрпромекологія» укладено договір поставки № 04/11/2021, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався в порядку і строки, встановлені договором передати у власність покупця товар у певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а останній прийняти товар і сплатити його вартість на умовах, визначених у даному договорі або додатках до нього. Предметом поставки за договором можуть бути (але не виключно): паливно-мастильні матеріали- дизельне пальне, бензин марок А-92, А-95., скраплений газ, оливи, мастила, картки на отримання палива, тощо.

Відповідно до п. 2.1 договору поставка товару здійснюється партіями на підставі заявок-доручень покупця. Заявки подаються покупцем у письмовій формі, або усній формі, у тому числі засобами електронного зв`язку.

За умовами п. 2.2. договору, постачальник може здійснювати поставку товару на будь-якій із наступних умов, відповідно до заявки-доручення і за вибором покупця:

FCA естакада автодорожнього наливу пункту на ЛВДС «Новоград-Волинський» або естакада наливу на території , вказаній у відповідній видатковій накладній (ТТН або в акті приймання-передачі);

EXW-резервуари нафтобази, вказаної у відповідній видатковій накладній (ТТН або в акті приймання-передачі);

CPT склад покупця.

Згідно видаткових накладних, долучених до матеріалів справи (а.с. 109-110, Том 1) позивачем придбано картки на отримання пального 10, 20 літрів дизельного пального Євро у кількості 74600,00 л.

До матеріалів справи долучений акт від 17.11.2021 приймання-передачі товару до Договору поставки нафтопродуктів від 04.11.2020 (а.с. 155, Том 2), згідно якого передано паливні картки на дизельне пальне в кількості 200шт. по 10л.

Розрахунки проведені між контрагентами в безготівковій формі, станом на 31.12.2020 кредиторська заборгованість складає 880,00 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за період листопад-грудень 2020 встановлена наявність залишків на кінець періоду в кількості 74600,00л. (картки на отримання пального 10,20 л.).

Також, судом досліджено лист ТОВ «МІНТЕКС» від 03.11.2021 вих.№031121 (а.с. 156, Том 2) в якому постачальник повідомляє, що паливо, яке має бути реалізоване ТОВ «НВО «Укрпромекологія» придбане у ТОВ «МЕЙНСЕЙЛ» на підставі договору від 02.11.2020 (а.с. 158-160, Том 2). У вказаному листі також повідомляється, що відповідно до заявки ТОВ «НВО «Укрпромекологія» від 28.10.2021 ТОВ «МІНТЕКС» буде поставлено на адресу позивача паливо у кількості 2000літрів в термін до 20.11.2021.

До листа також долучена роздруківка щодо наявності у ТОВ «МІНТЕКС» ліцензії на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.(а.с.157, Том 2).

16.11.2020 між ТОВ «СОТВІС» (постачальник) та ТОВ «НВО «Укрпромекологія» (покупець) укладено договір поставки № 249, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався в порядку і строки, встановлені договором передати у власність покупця товар у певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а останній прийняти товар і сплатити його вартість на умовах, визначених у даному договорі або додатках до нього. Предметом поставки за договором можуть бути (але не виключно): паливно-мастильні матеріали- дизельне пальне, бензин марок А-92, А-95., скраплений газ, оливи, мастила, картки на отримання палива, тощо.

Відповідно до п. 2.1 договору поставка товару здійснюється партіями на підставі заявок-доручень покупця. Заявки подаються покупцем у письмовій формі, або усній формі, у тому числі засобами електронного зв`язку.

За умовами п. 2.2. договору, постачальник може здійснювати поставку товару на будь-якій із наступних умов, відповідно до заявки-доручення і за вибором покупця:

FCA естакада автодорожнього наливу пункту на ЛВДС «Новоград-Волинський» або естакада наливу на території , вказаній у відповідній видатковій накладній (ТТН або в акті приймання-передачі);

EXW-резервуари нафтобази, вказаної у відповідній видатковій накладній (ТТН або в акті приймання-передачі);

CPT склад покупця.

Згідно видаткових накладних, долучених до матеріалів справи (а.с. 115-119, Том 1) позивачем придбано картки на отримання пального 10, 20 літрів дизельного пального Євро.

Розрахунки проведені між контрагентами в безготівковій формі, станом на 31.12.2020 кредиторська заборгованість складає 4200006,72грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за період листопад-грудень 2020 встановлена наявність залишків на кінець періоду в кількості 190840,00л. (картки на отримання пального 10,20 л.).

Відповідно до умов договору , зокрема п. 2.6.1 картки на отримання пального знаходяться на зберіганні у ТОВ «СОТВІС».

Листом від 01.11.2021 вих.№84/КА ТОВ «СОТВІС» повідомило позивача про те, що від своїх зобов`язань за договором постачальник не відмовляється та запевняє, що необхідна кількість палива буде поставлена відповідно до умов договору (а.с. 147-148 Том 2).

До листа також долучена роздруківка щодо наявності у ТОВ «СОТВІС» ліцензії на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.(а.с.149, Том 2).

Також, 18.11.2020 між ТОВ «ПАН ПРОПАН» (постачальник) та ТОВ «НВО «Укрпромекологія» (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 76/18, відповідно до умов якого постачальник зобов`язуться передати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти в кількості, асортименті, по цінам, в терміни, відповідно до умов договору та додаткових угод до нього, що є невід`ємними частинами даного договору.

Умови поставки кожної партії товару визначаються у відповідних додатках (п.2.2 договору).

За вказаним договором позивач придбавав скраплений газ, що підтверджується долученими до справи видатковими накладними (а.с. 125-134, Том 1).

Транспортування придбаного товару здійснювалось на підставі ТТН (копії у справі).

Щодо висновків податкового органу стосовно не доцільності використання позивачем придбаного скрапленого газу у виробництві феросплавів, суд зазначає, що TOB «НВО «Укрпромекологія» спеціалізується на виплавці феросплавів, сложнолегованих сталей та лігатур. Одним з основних напрямків є виплавка феросилікомарганцю марки МнС-17, лігатур марок Мн 40 та Мн 55. На підприємстві наявні дві печі для виплавки феросплавів електродугова піч ДП 116-1 -УХЛ та індукційна ІСГ-0,7/032 И1. Дані печі працюють від електричної мережі. Технологія виплавки включає в собі такі стадії: приймання за хімічним складом вихідної сировини; підготовка шихтових матеріалів та обладнання до плавки; розплавлення шихтових матеріалів; продувка розплаву скрапленим газом; відокремлення, дроблення та упаковка готової продукції.

Роль скрапленого газу полягає у тому, що при продувці через розплав він значно підвищує температуру розплаву за рахунок горіння, що сприяє більш повному відновленню оксидів марганцю із шлаку при менших витратах електроенергії та часу, та зменшує витрати вуглецевого відновника, за рахунок того, що сам по собі є відновником.

Щодо посилання відповідача на висновок експерта №163-19 від 28.03.2019, суд зауважує наступне.

Так, судом встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запорожжя Воробйової А.В. про проведення судової металознавчої експертизи від 26 лютого 2019 року у кримінальному провадженні № 32016080000000067 від 21 червня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, вченого ч. 2 ст. 212 КК України, на вирішення експертизи поставлені наступні питання:

1) чи використовувався ТОВ НВО Укрпромекологія у період часу з 01.01.2017 по30.06.2018 скраплений газ при виробництві феросиликомарганцю марки МнС-17?

2) чи наявні в дуговій сталеплавильній печі - установці марки УШ-116-І XЛ 4 (паспорт станом на 2000 рік), марки ДП-116-І УХЛ 4 (паспорт на 2017 рік) конструктивні елементи для подачі скрапленого газу при виробництві феросиликомарганцю марки МнС-17? Якщо так, то чи відповідають зазначені інструктивні елементи печі паспортам дугової сталеплавильної печі марки УШ-116-1 УХЛ 4 (паспорт станом на 2000 рік) та марки ДП-116-1 УХЛ 4 (паспорт станом на 2017 рік)?

Так, у висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №163-19 від 28.03.2019 надані наступні висновки:

По питанню № 1: У зв`язку з відсутністю об`єктивних даних про умови проведення технологічного процесу виплавки феросиликомарганцю марки МнС-17 в умовах ТОВ НВО Укрпромекологія у період часу з 01.01.2017 по 30.06.2018 встановити, чи використовувався ТОВ НВО Укрпромекологія у період часу з 01.01.2017 по 30.06.2018 скраплений газ при виробництві феросиликомарганцю марки МнС-17 не надається за можливе. Документально, а саме Технологічним регламентом виробництва феросиликомарганцю МнС-17, підтверджується, що у період часу з 01.04.2017 по 30.06.2018 в умовах ТОВ НВО Укрпромекологія було можливим використання скрапленого газу при виробництві феросиликомарганцю марки МнС-17. Використання природного газу при виплавці феросиликомарганцю марки МнС-17 в умовах ТОВ НВО Укрпромекологія у період часу з 01.04.2017 по 30.06.2018, що підтверджується документально, для відновлення металів із шлакового розплаву і барботажу є необґрунтованим за причин, викладених в дослідницькій частині висновку.

По питанню № 2: У представленій на дослідження Установці дуговій плавильній ДП-116-1 УХЛ 4 конструктивному виконанні Установки УШ-116-1 УХЛ4 згідно Паспорту і керівництву з монтажу і підготовці до експлуатації (станом на 2000 рік) конструктивні елементи для подачі скрапленого газу при виробництві феросиликомарганцю марки МнС-17 відсутні. У представленій на дослідження Установці дуговій плавильній ДП-116-І УХЛ 4 і конструктивному виконанні Установки УШ-116-1 УХЛ4 згідно Паспорту МТ2670-ПС (станом на 2017 рік) конструктивні елементи для подачі скрапленого газу при виробництві феросиликомарганцю марки МнС-17 відсутні.

Тож, твердження податкового органу щодо необґрунтованості використання скрапленого газу при виплавці феросиликомарганцю марки МнМ-17 в умовах ТОВ НВО Укрпромекологія у період з 01.01.2017 по 30.06.2017, не знаходять свого підтвердження у висновку №163-19 від 28.03.2019.

Більш того, зазначений висновок зробений щодо можливості та обгрунтованості використання ТОВ НВО Укрпромекологія скрапленого газу при виробництві феросиликомарганцю марки МнС-17 у період часу з 01.01.2017 по 30.06.2018. Натомість, перевірка, за висновками якої винесено спірні податкові повідомлення-рішення, стосувалась господарської діяльності позивача у листопаді-грудні 2020 року.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано докази модернізації та технічного переоснащення дугової печі ДП-116-1 УХЛ 4, зокрема, договір підряду № 10/04/17 від 10.04.2017, інтентарна картка обліку основних засобів, протокол загадьних зборів ТОВ НВО Укрпромекологія щодо реалізації проекту модернізації та технічного переоснащення дугової печі, план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій затверджений Головним управлінням ДСНС у Запорізькій області 16.09.2019 тощо.

Вказані документи підтверджують, що виробництво феросилікомарганцю на підприємстві позивача у період 2017-2018 роки зазнало змін, які саме стосуються запровадження можливості використання скрапленого газу. Як свідчить інвентарна картка основних засобів введення в експлуатацію переобладнаних основних засобів відбулося до грудня 2018 року.

Відсутність у TOB «НВО «Укрпромекологія» журналів обліку або інших відомостей щодо наявності лічильників газу, а також інформації про їх показників не може бути підставою для позбавлення останнього права на податковий кредит в розглянутому спорі, оскільки зазначені документи не є обов`язковим документом для визнання права позивача на відображення сплачених сум ПДВ у складі податкового кредиту.

25.12.2020 між ТОВ «Фінбер» (постачальник) та ТОВ «НВО «Укрпромекологія» (покупець) укладено договір поставки № 203, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався в порядку і строки, встановлені договором передати у власність покупця товар у певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а останній прийняти товар і сплатити його вартість на умовах, визначених у даному договорі або додатках до нього. Предметом поставки за договором можуть бути (але не виключно): паливно-мастильні матеріали- дизельне пальне, бензин марок А-92, А-95., скраплений газ, оливи, мастила, картки на отримання палива, тощо.

За умовами п. 2.2. договору, постачальник може здійснювати поставку товару на будь-якій із наступних умов, відповідно до заявки-доручення і за вибором покупця:

FCA естакада автодорожнього наливу пункту на ЛВДС «Новоград-Волинський» або естакада наливу на території , вказаній у відповідній видатковій накладній (ТТН або в акті приймання-передачі);

EXW-резервуари нафтобази, вказаної у відповідній видатковій накладній (ТТН або в акті приймання-передачі);

CPT склад покупця.

Згідно видаткових накладних, долучених до матеріалів справи (а.с. 138-140, Том 1) позивачем придбано картки на отримання пального 10, 20 літрів дизельного пального Євро.

Розрахунки проведені між контрагентами в безготівковій формі, станом на 31.12.2020 кредиторська заборгованість складає 1600201,68грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за період листопад-грудень 2020 встановлена наявність залишків на кінець періоду в кількості 72710,00л. (картки на отримання пального 10,20 л.).

Відповідно до умов договору , зокрема п. 2.6.1, картки на отримання пального знаходяться на зберіганні у ТОВ «Фінбер».

Листом від 01.11.2021 вих.№32/КА ТОВ «Фінбер» повідомило позивача про те, що від своїх зобов`язань за договором постачальник не відмовляється та запевняє, що необхідна кількість палива буде поставлена відповідно до умов договору (а.с. 151-152, Том 2).

До листа також долучена роздруківка щодо наявності у ТОВ «Фінбер» ліцензії на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.(а.с.153, Том 2).

Щодо посилань в Акті перевірки на відсутність реальної можливості здійснення поставок товару через відсутність у постачальника контрагентів позивача майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що було встановлено з наданої податкової інформації, суд вважає такими, що не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з тих підстав, що згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов`язаннями.

Так, відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Вказана позиція висловлена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №1570/4299/12.

Суд звертає увагу відповідача, що Податковий кодекс України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов`язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов`язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбання товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов`язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.

Дана позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах (постанова від 11.12.2007, справа № 21-137во06), де ВСУ дійшов висновку про те, що у разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Разом з цим, посилання відповідача, на результати опрацювання зібраної податкової інформації, отриманої від податкових органів на обліку в яких перебуває контрагент позивача, суд розцінює безпідставними, а результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо контрагента позивача не можуть бути допустимими доказами по справі, оскільки чинним законодавством України не покладено обов`язку здійснення контролю за дотриманням постачальниками по ланцюгу вимог законодавства з оподаткування в їх господарській діяльності і можливі неправомірні дії і у разі припущення ними будь-яких порушень нести за них негативні наслідки у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникає в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг), так як згідно Конституції і податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність, згідно якої припущені порушення одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків.

Обґрунтування податковим органом своїх висновків про нереальність господарської операції на підставі інформаційних баз даних є невмотивованими, оскільки у своїй діяльності відповідач повинен керуватися Конституцією України, Податковим кодексом України, законами України, іншими нормативними актами, відповідно до яких об`єктом документальної перевірки є первинні документи, які використовуються в бухгалтерському і податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, тоді коли інформаційні бази даних податкового органу не є об`єктом документальної перевірки та не є належними доказами.

Суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 29.03.2019 №808/3412/16 (касаційне провадження №К/9901/41648/18) дійшов висновку, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними (пункт 14 постанови ВС).

Крім того, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії, пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Оцінюючи згадані документи в сукупності та кожен зокрема суд вважає, що такі не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення. Таким чином, висновок контролюючого органу про безтоварний характер спірних операцій є передчасним, оскільки цей висновок не відповідає фактам, покладеним в його основу. Так, законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, а також достовірність документів податкового обліку, доки податковим органом це не спростовано належними та допустимими доказами. Викладені обставини та факти не відповідають таким ознакам, позаяк мають характер припущень.

Більш того, відповідачем ані в акті перевірки, ані в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність вказаних правочинів позивача нормам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем,суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 22700,00 грн. підлягають стягненню на користь ТОВ «НВО «Укрпромекологія» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Укрпромекологія (69032, м. Запоріжжя, вул. Доківська, 3, код ЄДРПОУ 31329313) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний 166, код ЄДРПОУ 44118663) про скасування податкових повідомлень - рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 16 серпня 2021 року №0113200705 та від 16 серпня 2021 року № 0113180705.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Укрпромекологія за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судовий збір у розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 26.05.2022.

Суддя Л.Я. Максименко