Рішення

від 17.01.2022 по справі 280/8480/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 січня 2022 року 15:58Справа № 280/8480/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Войтенко Д.В. та представників

позивача Смолова К.В., Дрозд В.Р.

відповідачаМіщенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДЕЛЬТА»

доГоловного управління ДПС у Запорізькій області

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

14.09.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДЕЛЬТА» (далі позивач або ТОВ «ТД «ДЕЛЬТА») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.07.2021 №0102850705 та від 27.07.2021 №0102890705.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ТД «ДЕЛЬТА» посилається на те, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з контрагентами позивача ТОВ «АШЕР 8» та ТОВ «ТАРУНО», викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки, є безпідставними з огляду на документальне підтвердження таких операцій первинними документами. Також зазначає, що у позивача відсутній обов`язок щодо перевірки контрагентів на наявність достатніх трудових та матеріальних ресурсів та, крізь призму індивідуальної відповідальності платника податків, ТОВ «ТД «ДЕЛЬТА» не може нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Зауважує також, що податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгам постачання, носить виключно інформаційний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Також наголошує на тому, що, зважаючи на відсутність у відповідача підстав для надіслання запиту, визначених ст. 73 ПК України, надання пояснень та підтверджуючих документів платником податків на запит контролюючого органу, а також на введення мораторію на проведення документальних позапланових перевірок, призначення та проведення перевірки відповідно до наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 24.05.2021 №1444-п на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України контролюючим органом є безпідставним та здійсненим з порушенням податкового законодавства, що зумовлює протиправність винесених за її результатами податкових повідомлень-рішень. З урахуванням викладеного вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить їх задовольнити.

Ухвалою суду від 16.09.2021 відкрито провадження у справі №280/8480/21; призначено підготовче засідання на 07.10.2021.

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 04.10.2021 №56887), в якому зазначає про наявність порушень позивачем вимог податкового законодавства, які відображено в акті перевірки від 17.06.2021 №5062/08-01-07-05/36447852. Вказує, що у запиті від 25.03.2021 №1037/12/08-01-07-05-07 про надання інформації зазначено номера податкових декларацій, податкові періоди, контрагенти, суми податкового кредиту, підстави направлення запиту, а саме: згідно даних ЄРПН зареєстровано номенклатуру товару макуха соняшникова, придбання у ТОВ «АШЕР 8» та олія соняшникова нерафінована, придбання у ТОВ «ТАРУНО», факт придбання (походження) якого невідомий, що свідчить про відсутність джерела походження товару. При цьому, позивачем не надано в повному обсязі пояснення та документальні підтвердження (сертифікати якості товару або паспорти якості, акти приймання зберігання з відповідального зберігання, складські квитанції, пояснення щодо транспортування товару). У п. 78.1.4 п. 78.1 ПК України зазначено про можливість проведення перевірки при виявленні недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні твердження на письмовий запит контролюючого органу. Зазначає, що перевірка проведена на підставі вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, з урахуванням абз. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», у зв`язку з виявленням недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість, враховуючи, що позивачем не надано пояснення та документальні підтвердження, які спростовують таку невідповідність даних, при здійсненні господарських взаємовідносин з підприємствами, що включені до переліку ризикових платників, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів ДПС, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до постанови Верховної Ради України від 24.04.2020 № 568-ІХ. Відповідно до додатка 2 до листа ДПС України від 17.02.2021 № 4282/7/99-00-07-02-01-07, 07 ТОВ ТД «ДЕЛЬТА» відноситься до підприємства, з переліку ТСК, які підлягають опрацюванню шляхом проведення документальних перевірок. Стосовно фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ «АШЕР 8» зазначає, що до перевірки не надано акти прийому-передачі з відповідального зберігання товару; аналізом ЄРПН не встановлено реєстрацію відповідних розрахунків коригування щодо повернення товарів; неможливо підтвердити причетність транспортних засобів, наведених у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, до операцій з перевезення товарів, та їх використання у господарській діяльності перевізника ФОП ОСОБА_1 ; товарно-транспортні накладні містять недоліки, які не дають можливості встановити осіб, причетних до фактичного здійснення операцій транспортування товарів; пересування автошляхами Запорізької області в жовтні 2019 року транспортних засобів, вказаних у товарно-транспортних накладних, інформаційною системою «Гарпун» не встановлено; дані, внесені у товарно-транспортних накладних, неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення таких операцій; до перевірки не надано паспорти (сертифікати) якості товарів, що унеможливлює встановлення походження (виробника) товарів; макуха соняшникова, придбання якої документально оформлено від ТОВ «АШЕР 8» в липні 2019 року, мала б бути виготовлена з насіння соняшника, посадженого у квітні 2019 року, що є неможливим в кліматичних умовах України. З урахуванням викладеного вважає, що неможливо встановити походження товару, наведеного у первинних документах, виписаних на адресу ТОВ «ТД «ДЕЛЬТА» підприємством ТОВ «АШЕР 8» в липні 2019 року. Стосовно фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ТАРУНО» вказує, що неможливо підтвердити причетність транспортних засобів, зазначених у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, до перевезення товарів на замовлення ТОВ «ТАРУНО» та ТОВ «ОУШЕН СТИЛЬ»; неможливо ідентифікувати місце навантаження товару та підтвердити факт його подальшого перевезення; інформаційною системою «Гарпун» не зафіксовано пересування в межах маршруту транспортних засобів, зазначених у товарно-транспортних накладних, що, в свою чергу, спростовує факт транспортування товарів та свідчить про внесення у товарно-транспортні накладні даних, які не відповідають дійсності; у наданих до перевірки посвідченнях про якість товару внесено дані, які не відповідають дійсності та унеможливлюють встановлення походження (виробника) олії соняшникової, продаж якої документально оформлено від ТОВ «ТАРУНО» до ТОВ «ТД «ДЕЛЬТА»; проведеним аналізом комп`ютерних інформаційних систем та АРМів, а саме ІТС «Податковий блок», Архів електронної звітності, ЄРПН та інших баз даних встановлено, що місцезнаходження ТОВ «ТАРУНО» не підтверджено, податкова декларація з податку на прибуток за 2019 рік даним платником не подана, виявлено фізичну неможливість підприємства здійснювати господарську діяльність в частині придбання та реалізації ТМЦ наявними трудовими ресурсами, у ТОВ «ТАРУНО» відсутнє нерухоме майно, не встановлено отримання ТОВ ТАРУНО» послуг оренди транспортних засобів, послуг з опалення, водо-, тепло- постачання, зв`язку, навантаження-розвантаження вантажів, придбання ТОВ «ТАРУНО» олії соняшникової не підтверджується по ланцюгу постачання. З урахування викладеного вважає, що неможливо встановити походження товару, наведеного у первинних документах, виписаних на адресу ТОВ «ТД «ДЕЛЬТА» підприємством ТОВ «АШЕР 8» в грудні 2019 року. Отже, первинні документи, виписані позивачу його постачальниками, суперечать вимогам діючого законодавства, у зв`язку із внесенням в них даних, що не відповідають дійсності. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, вважає необґрунтованими заявлені до стягнення з відповідача судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 40000,00 грн.

Протокольною ухвалою суду від 07.10.2021 відкладено підготовче засідання до 02.11.2021.

23.10.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №61142), в якій він спростовує аргументи відповідача. Зокрема, зауважує, що викладені контролюючим органом доводи фактично зводяться до претензій до контрагентів позивача, з огляду на що позивач вважає їх необґрунтованими. Також, стосовно доводів про підстави призначення перевірки, а саме надання первинних документів на запит контролюючого органу не в повному обсязі, вказує, що зазначені у відзиві документи (сертифікати якості, ТТН) не є первинними у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Окрім того, з наданих до перевірки ТТН можливо встановити рух придбаного товару та порядок його транспортування, поряд із цим, складання деяких із зазначених документів (складські квитанції) взагалі не передбачено умовами укладених договорів. Вказує також, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. З урахуванням викладеного просить задовольнити позов.

27.10.2021 від представника відповідача надійшов розрахунок до спірних податкових повідомлень-рішень (вх. №61919).

01.11.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №62561) та попередній розрахунок судових витрат (вх. №62564).

02.11.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу (вх. №62986).

Протокольною ухвалою суду від 02.11.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 07.12.2021.

29.11.2021 від представника позивача надійшли пояснення (вх. №70244), в яких він наполягає на добросовісності платника податків ТОВ «ТД «ДЕЛЬТА», наявність відповідних матеріально-технічних, технологічних та трудових ресурсів для вчинення відповідних господарських операцій, які вчиняються виключно в межах здійснення господарської діяльності позивача.

03.12.2021 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області про зменшення витрат на правничу допомогу (вх. №71526).

Протокольною ухвалою суду від 07.12.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 20.12.2021.

20.12.2021 від представника відповідача надійшли пояснення (вх. №75400), в яких він наполягає на нереальності господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «АШЕР 8» та ТОВ «ТАРУНО» та просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 20.12.2021 оголошено перерву до 18.01.2022.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».

У судовому засіданні 18.01.2022 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності з`ясував наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДЕЛЬТА» (код ЄДРПОУ 36447852) зареєстровано в якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності позивача є виробництво прянощів і приправ (код КВЕД 10.84).

На підставі направлення ГУ ДПС у Запорізькій області від 24.05.2021 №2275, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, з урахуванням абзацу п`ятого постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 24.05.2021 №1444-п, у період з 24.05.2021 по 11.06.2021 (включно) відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТД «ДЕЛЬТА» за період діяльності липень, грудень 2019 року, з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників, включених до декларацій з податку на додану вартість, по взаємовідносинам з ТОВ «АШЕР 8» (код ЄДРПОУ 39934908) за липень 2019 року, з ТОВ «ТАРУНО» (код ЄДРПОУ 39935372) за грудень 2019 року, та при визначенні показників фінансової звітності за 2019 рік, з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за результатами якої складено акт від 17.06.2021 №5062/08-01-07-05/36447852.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТД «ДЕЛЬТА»:

п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 2278299 грн., у тому числі по періодах: три квартали 2019 року на суму 902 304 грн.; 2019 рік на суму 2 278 299 грн.;

пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, на загальну суму 2008 046 грн., в т.ч. за періоди: липень 2019 року на суму 479 163 грн., грудень 2019 року на суму 1 528 883 грн., та завищення суми від`ємного значення (по рядку 21 податкової декларації з податку на додану вартість), за липень 2019 року у розмірі 523 397 грн.

Відповідно до висновків контролюючого органу документально не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками ТОВ «АШЕР 8» за липень 2019 року та ТОВ «ТАРУНО» за грудень 2019 року, що, в свою чергу, свідчить про фактичну реалізацію ТОВ «ТД «ДЕЛЬТА» на експорт олії соняшникової невідомого походження.

Також, в акті перевірки відповідач зазначає, що позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 2531443 грн., у т.ч. за періоди: липень 2019 року на суму 1002560 грн., грудень 2019 року на суму 1528883 грн. (сторінки акту 35-36).

Висновки акта перевірки базуються, зокрема, на наступному:

стосовно фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ «АШЕР 8»: до перевірки не надано акти прийому-передачі з відповідального зберігання товару; аналізом ЄРПН не встановлено реєстрацію відповідних розрахунків коригування щодо повернення товарів; неможливо підтвердити причетність транспортних засобів, наведених у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, до операцій з перевезення товарів, та їх використання у господарській діяльності перевізника ФОП ОСОБА_1 ; товарно-транспортні накладні містять недоліки, які не дають можливості встановити осіб, причетних до фактичного здійснення операцій транспортування товарів; пересування автошляхами Запорізької області в жовтні 2019 року транспортних засобів, вказаних у товарно-транспортних накладних, інформаційною системою «Гарпун» не встановлено; дані, внесені у товарно-транспортних накладних, неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення таких операцій; до перевірки не надано паспорти (сертифікати) якості товарів, що унеможливлює встановлення походження (виробника) товарів; макуха соняшникова, придбання якої документально оформлено від ТОВ «АШЕР 8» в липні 2019 року, мала б бути виготовлена з насіння соняшника, посадженого у квітні 2019 року, що є неможливим в кліматичних умовах України;

стосовно фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ТАРУНО»: неможливо підтвердити причетність транспортних засобів, зазначених у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, до перевезення товарів на замовлення ТОВ «ТАРУНО» та ТОВ «ОУШЕН СТИЛЬ»; неможливо ідентифікувати місце навантаження товару та підтвердити факт його подальшого перевезення; інформаційною системою «Гарпун» не зафіксовано пересування в межах маршруту транспортних засобів, зазначених у товарно-транспортних накладних, що, в свою чергу, спростовує факт транспортування товарів та свідчить про внесення у товарно-транспортні накладні даних, які не відповідають дійсності; у наданих до перевірки посвідченнях про якість товару внесено дані, які не відповідають дійсності та унеможливлюють встановлення походження (виробника) олії соняшникової, продаж якої документально оформлено від ТОВ «ТАРУНО» до ТОВ «ТД «ДЕЛЬТА»; проведеним аналізом комп`ютерних інформаційних систем та АРМів, а саме ІТС «Податковий блок», Архів електронної звітності, ЄРПН та інших баз даних встановлено, що місцезнаходження ТОВ «ТАРУНО» не підтверджено, податкова декларація з податку на прибуток за 2019 рік даним платником не подана, виявлено фізичну неможливість підприємства здійснювати господарську діяльність в частині придбання та реалізації ТМЦ наявними трудовими ресурсами, у ТОВ «ТАРУНО» відсутнє нерухоме майно, не встановлено отримання ТОВ ТАРУНО» послуг оренди транспортних засобів, послуг з опалення, водо-, тепло- постачання, зв`язку, навантаження-розвантаження вантажів, придбання ТОВ «ТАРУНО» олії соняшникової не підтверджується по ланцюгу постачання.

Не погодившись із такими висновками податкового органу, позивач направив заперечення на акт перевірки від 06.07.2021 №06072021/1, за результатами розгляду яких платнику надано відповідь від 20.07.2021 №2279/12/08-01-07-05-07. Так, в результаті розгляду матеріалів перевірки та з урахуванням того факту, що ТОВ ТД «ДЕЛЬТА» в податковій декларації з ПДВ за травень 2021 року зменшено податковий кредит на суму 1532441,23 грн., у т.ч. по операціям з ТОВ АШЕР 8» за липень 2019 року на суму 732569,23 грн., комісія ГУ ДПС у Запорізькій області вирішила викласти висновки акта перевірки у наступній редакції:

«Перевіркою ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДЕЛЬТА» (код ЄДРПОУ 36447852) встановлено порушення:

1)п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 2 278 299 грн., у тому числі по періодах: - три квартали 2019 року на суму 902 304 грн.; - 2019 рік на суму 2 278 299 грн.;

2)пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, на загальну суму 1798 874 грн., в т.ч. за періоди: липень 2019 року на суму 269 991 грн., грудень 2019 року на суму 1 528 883 грн.

В іншій частині висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі акта перевірки від 17.06.2021 №5062/08-01-07-05/36447852 та висновку Комісії з питань розгляду заперечень ГУ ДПС у Запорізькій області винесено податкові повідомлення-рішення від 27.07.2021:

№0102850705, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2248592 грн. 50 коп., у т.ч.: за податковими зобов`язаннями 1798874 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 449718 грн. 50 коп.;

№0102890705, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2847 873 грн. 75 коп., у т.ч.: за податковими зобов`язаннями 2278 299 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 569 574 грн. 75 коп.

Незгода ТОВ «ТД «ДЕЛЬТА» з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила звернення до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пункт 135.1 статті 135 ПК України встановлює, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування та, відповідно, база оподаткування податком на прибуток, визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

За змістом норм пп. 200.1, пп. 200.2 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг. (пп. а) п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, серед іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В силу норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону (тут та надалі - в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом частин 1 та 2 ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

У свою чергу, згідно ч. 3 ст. 9 цього Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Зі змісту наведених норм можна дійти висновків про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Дані висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30.11.2021 у справі № 320/5387/20, від 06.12.2021 у справі № 640/8883/19 від 16.12.2021 у справі № 200/13279/19-а.

Окрім того, у своїх постановах від 20.10.2020 у справі № 806/705/15, від 10.11.2020 № 822/6302/15, від 06.12.2021 у справі № 640/8883/19, від 23.12.2021 у справі № 814/322/16 Верховний Суд відзначив те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

З матеріалів справи судом встановлено, що 12.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АШЕР 8» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДЕЛЬТА» (Покупець) укладено Договір поставки №12/07/19, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю макуху соняшникову (далі Товар), а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених цим Договором. (п. 1.1. Договору). Найменування Товару, кількість, ціна за одиницю Товару, загальна вартість кожної партії Товару, що підлягає поставці за цим договором, визначається та узгоджується Сторонами у Специфікаціях на кожну партію Товару, яка є невід`ємною частиною цього Договору. (п. 1.2. Договору). Оплата за партію Товару, яка підлягає поставці згідно з цим Договором, здійснюється Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 120 календарних днів з дати поставки Товару на підставі рахунку-фактури, виставленого Постачальником, якщо інше не буде узгоджене Сторонами у Специфікації на окрему партію Товару. (п. 3.4. Договору). Постачальник поставляє Товар на умовах EXW відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів міжнародної торгової палати «ІНКОТЕРМС-2010», або на інших умовах, узгоджених сторонами в Специфікації на конкретну партію Товару. (п. 4.2. Договору). Факт поставки Товару за умовами даного Договору підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками обох Сторін цього Договору, повноваження яких мають бути належним чином підтверджені відповідно до чинного законодавства України (зокрема, довіреністю на одержання товарно-матеріальних цінностей тощо). (п. 4.3. Договору). Товар з дати підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної зберігається (в разі необхідності) на складах Постачальника. Термін зберігання не більше 90 календарних днів. Приймання Товару на відповідальне зберігання та повернення його з відповідального зберігання здійснюється Сторонами за актами приймання-передачі, які є невід`ємними частинами цього Договору. Зберігання Товару в межах погодженого терміну здійснюється Постачальником безоплатно. (пункти 4.11., 4.12. Договору).

Відповідно до зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «АШЕР 8» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДЕЛЬТА» товар (макуху соняшникову), на підтвердження чого в матеріалах справи містяться копії, зокрема, Специфікацій від 15.07.2019 №1 (зміненої) та від 31.07.2019 №2, відповідно до яких умовами поставки Товару є СРТ (Інкотермс-2010), місце поставки: Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 77-Б; видаткових накладних від 15.07.2019 №263 на суму 3123360,00 грн. (в т.ч. ПДВ 520560,00 грн.) та від 31.07.2019 №271 на суму 2892000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 482000,00 грн.); карткою рахунку 631 за липень 2019 року.

При цьому, Покупець передав на відповідальне зберігання Постачальника придбану макуху соняшникову у кількості 627,181 тон (-/+10%) на суму 3123360,00 грн. (в т.ч. ПДВ 520560,00 грн.) та у кількості 500,00 тон (-/+10%) на суму 2892000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 482000,00 грн.), що підтверджується копіями актів прийому-передачі від 15.07.2019 №1 та від 31.07.2019 №2, а також копією довідки постачальника.

За фактом поставки постачальником складено та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні від 15.07.2019 №7 на суму 3123360,00 грн. (в т.ч. ПДВ 520560,00 грн.) та від 31.07.2019 №18 на суму 2892000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 482000,00 грн.).

Також, ТОВ «АШЕР 8» зареєстровано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.10.2019 №1 до податкової накладної від 15.07.2019 №7, відповідно до якого зменшено обсяги постачання (базу оподаткування) без урахування ПДВ на 2602800,00 грн.

Транспортування товару здійснювалось автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 , на підтвердження чого у матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних від 18.10.2019 №0710-01, №0410-03, №0110-01, №0410-01, №0210-01, №0410-02, №2809-02, №2809-01.

Оплата за товар здійснена у безготівковій формі на підставі платіжного доручення від 09.12.2019 №2892 на суму 1173292,71 грн.

Вказаний товар реалізовано на експорт покупцю Virtus Commodities AG, Швейцарія на підставі контракту від 04.10.2019 № SFCDB041019DELTA, що підтверджується копією зазначеного контракту із Специфікацією №1, вантажно-митної декларації від 05.11.2019 UA112040/2019/003423, повідомленням митниці.

Також, 20.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАРУНО» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДЕЛЬТА» (Покупець) укладено Договір поставки №201219.01, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити товар олія соняшникова нерафінована українського походження з врожаю 2019 року, в первинних та податкових документах іменується як олія соняшникова нерафінована, далі за Договором «Товар», в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Товар вироблений з насіння врожаю 2019 року. (п. 1.1. Договору). Продавець забезпечує поставку Товару залізничним та/або автотранспортом у термін, визначений Покупцем, на умовах, визначених у Специфікації. (п. 3.1. Договору).

Відповідно до зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАРУНО» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДЕЛЬТА» товар (олію соняшникову нерафіновану), на підтвердження чого в матеріалах справи містяться копії, зокрема, Специфікації від 20.12.2019 №1, відповідно до якої Продавець забезпечує поставку товару на умовах DAP Термінал ТОВ «Евері», за адресою вивантаження: Україна, м. Миколаїв, та/або ТОВ НП «Термінал «Укрхарчозбутсировина», за адресою вивантаження: Україна, Миколаївська область та/або Філія «ТОВ «Олсідз Блек Сі» Термінал рослинних олій», за адресою вивантаження: Україна, Одеська область; видаткових накладних від 24.12.2019 №1 на суму 8640561,60 грн. (в т.ч. ПДВ 1440093,60 грн.) та від 25.12.2019 №2 на суму 532738,80 грн. (в т.ч. ПДВ 88789,80 грн.); актів прийому-передачі олії соняшникової від 24.12.2019 №2412/1 та від 25.12.2019 №2512/1; карткою рахунку 631 за грудень 2019 року.

Продавцем надано покупцю посвідчення про якість на олія соняшникову нерафіновану 1 гатунку, видані ТОВ «ЗНАМЕНІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД» від 23.12.2019 №2312/01, №2312/02, №2312/03, №2312/04, №2312/05, №2312/07, №2312/08, №2312/09, №2312/10, від 22.12.2019 №2212/01, №2212/02, №2212/03, №2312/06, від 24.12.2019 №2412/01.

За фактом поставки продавцем складено та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні від 24.12.2019 №1 на суму 8640561,60 грн. (в т.ч. ПДВ 1440093,60 грн.) та від 25.12.2019 №18 на суму 532738,80 грн. (в т.ч. ПДВ 88789,80 грн.).

Транспортування товару підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, а саме від 24.12.2019 №852, від 23.12.2019 №851, №848, №845, №844, №843, №842, №841, №840, від 22.12.2021 №836, №835, №833, №832, №831.

Оплата за товар здійснена у безготівковій формі на підставі платіжних доручень від 07.12.2020 №6846 на суму 141121,04 грн., від 02.10.2020 №6477 на суму 283041,66 грн., від 17.09.2020 №6318 на суму 244225,36 грн., від 04.09.2020 №6195 на суму 1385115,46 грн., від 14.01.2020 №3162 на суму 500000,00 грн., від 14.01.2020 №3177 на суму 646662,55 грн.

Вказаний товар реалізовано на експорт покупцю OLEOS SWISS S.A., Швейцарія на підставі контракту від 20.12.2019 № SFO201219.01, що підтверджується копією зазначеного контракту, вантажно-митної декларації UA508140/2020/000492.

Крім того, позивачем надано нотаріально засвідчені заяви директора ТОВ «АШЕР 8» ОСОБА_2 та директора ТОВ «ТАРУНО» Покацької М.В., як підтвержують реальність вчинення господарських операцій.

Співставлення документів по відносинам позивача із ТОВ «АШЕР 8» та ТОВ «ТАРУНО» із документами, які підтверджують подальший рух придбаного товару (реалізація на експорт) свідчить, що спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Також суд враховує і ту обставину, що ТОВ «АШЕР 8» та ТОВ «ТАРУНО» по взаємовідносинам із позивачем за спірний період складено та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні (розрахунок коригування), а згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань, відповідачем до суду не надано.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Отже, враховуючи, що юридична відповідальність носить індивідуальний характер, суд також не бере до уваги посилання контролюючого органу на те, що проведеним аналізом комп`ютерних інформаційних систем та АРМів, а саме ІТС «Податковий блок», Архів електронної звітності, ЄРПН та інших баз даних встановлено, що місцезнаходження ТОВ «ТАРУНО» не підтверджено, податкова декларація з податку на прибуток за 2019 рік даним платником не подана, виявлено фізичну неможливість підприємства здійснювати господарську діяльність в частині придбання та реалізації ТМЦ наявними трудовими ресурсами, у ТОВ «ТАРУНО» відсутнє нерухоме майно, не встановлено отримання ТОВ ТАРУНО» послуг оренди транспортних засобів, послуг з опалення, водо-, тепло- постачання, зв`язку, навантаження-розвантаження вантажів, придбання ТОВ «ТАРУНО» олії соняшникової не підтверджується по ланцюгу постачання; неможливо підтвердити причетність транспортних засобів, наведених у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, до операцій з перевезення товарів, та їх використання у господарській діяльності перевізника ФОП ОСОБА_1 .

Крім того, вказані твердження не підтверджено належними та достовірними доказами, оскільки податкова інформація відносно контрагента позивача носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Посилання відповідача на товарно-транспортні документи (по договорам поставки) є також неприйнятними, оскільки між позивачем та його контрагентами укладено не договори перевезення, а договори поставки, і саме щодо господарських операцій по вказаним договорам відповідачем зроблені висновки в акті перевірки. Товарно-транспортна накладна, подорожній лист, тобто документи, що передбачені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, і в операціях з поставки товару не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару, недоліки в оформленні такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що інформаційною системою «Гарпун» не зафіксовано пересування в межах маршруту транспортних засобів, зазначених у товарно-транспортних накладних, суд зазначає, що матеріали справи не містять документального підтвердження того, що інформаційною підсистемою «Гарпун» обладнані всі автошляхи України, а також відсутня інформація про те, що всі камери системи здійснюють безперебійне фіксування переміщення автомобіля.

Стосовно тверджень відповідача про те, що макуха соняшникова, придбання якої документально оформлено від ТОВ «АШЕР 8» в липні 2019 року, мала б бути виготовлена з насіння соняшника, посадженого у квітні 2019 року, що є неможливим в кліматичних умовах України суд зауважує, що згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Натомість, вказані твердження не підтверджені жодним доказом та містять характер припущення. При цьому, слід також звернути увагу і на те, що для таких тверджень необхідно мати спеціальні знання.

Щодо того, що до перевірки не надано акти прийому-передачі з відповідального зберігання товару слід зазначити, що вказані акти надано до матеріалів справи.

Крім того, наявність або відсутність окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.04.2020 у справі №815/7235/15.

Стосовно посилань податкової на те, що позивачем до перевірки не надано паспорти (сертифікати) якості товарів, що унеможливлює встановлення походження (виробника) товарів (по взаємовідносинам із ТОВ «АШЕР 8) та те, що у наданих до перевірки посвідченнях про якість товару внесено дані, які не відповідають дійсності та унеможливлюють встановлення походження (виробника) олії соняшникової, продаж якої документально оформлено від ТОВ «ТАРУНО» суд зазначає, що сертифікати якості чи походження товарів на товар не належать до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік, та не містять відомостей про господарську операцію. Тому ненадання позивачем у спірних правовідносинах таких документів/надання таких документів із недоліками не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Слід також звернути увагу і на наступну обставину.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-2, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2,80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року. У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 карантин установлено з 22 травня 2020 року по 31 липня 2020 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 карантин установлено з 1 серпня 2020 року по 19 грудня 2020 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (із змінами) карантин установлено з 19 грудня 2020 року по 31 серпня 2021 року. Постановами Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 855 та від 22.09.2021 №981 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236, якими карантин продовжено до 01 жовтня 2021 року та до 31 грудня 2021 року відповідно.

Отже, запроваджений з 12.03.2020 карантин не переривався і наразі триває, що є загальновідомою обставиною у розумінні ч. 3 ст. 78 КАС України.

Під дію мораторію, передбаченого вищевказаною нормою ПК України, підпадають документальні позапланові перевірки.

В обґрунтування правомірності призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача контролюючий орган посилається на введення в дію постанови Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмежень в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 № 89, якою податковій дозволено здійснювати документальні позапланові перевірки з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-ІХ).

Проте, норма п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України в частині обмежень на проведення документальних перевірок є чинною та наразі не скасована. Жодних змін до неї законодавцем не вносилось. Карантин також діє.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 5.2. ст. 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України є нормою вищої юридичної сили, ніж постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 і суперечить останній, тому, у відповідності до п. 5.2 ПК України, саме норми ПК України підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Змінити норми, встановлені ПК України, в тому числі і щодо зміни строків та компетенції проведення документальної планової виїзної перевірки можливо лише шляхом внесення відповідних змін до ПК України, як це передбачено п. 2.1 ст. 2 ПК України.

Отже, за наявності чинної норми пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТД «ДЕЛЬТА» у період дії карантину суперечить вимогам податкового законодавства.

Однак, стосовно доводів позивача про відсутність у відповідача підстав для надіслання запиту, визначених ст. 73 ПК України, слід зазначити наступне.

Так, відповідно до вимог пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

За змістом пункту 10 Порядку №1245 встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Суд зазначає, що вимоги, які висуваються до змісту запиту є нормативно визначеними і поширювальному тлумаченню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що запит від 25.05.2021 №1037/12/08-01-07-05-07, направлений відповідачем на адресу позивача містив: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації ст. 19-1, ст. 20 Податкового кодексу України; вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, а також обставини, встановлені за результатами аналізу показників, що містяться у податковій звітності позивача (декларації з податку на додану вартість від 19.08.2019 №9185551428, від 17.01.2020 №9331565400), даних Єдиного реєстру податкових накладних та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до ст. ст. 19-1, 20, 72, 73, 74 ПК України.

Запит містив опис інформації, яку необхідно надати, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують; печатку контролюючого органу.

Слід також зазначити, що чинним податковим законодавством (зокрема, статтею 73 ПК) не встановлено ані конкретної форми запиту контролюючого органу, ані ступеня деталізації обставин, які зумовили направлення такого запиту платникові. Коло запитуваної відповідачем інформації у представленому запиті відповідає повноваженням контролюючого органу.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Суд у цій справі також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на думку суду, позивачем правомірно відображено у бухгалтерському та податковому обліку відповідні суми податку на додану вартість та податку на прибуток по відносинам із ТОВ «АШЕР 8» у липні 2019 року та ТОВ «ТАРУНО» у грудні 2019 року, тому, висновки акта перевірки від 17.06.2021 №5062/08-01-07-05/36447852 є помилковими, а податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 27.07.2021 №0102850705 та від 27.07.2021 №0102890705 є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно розподілу судових витрат, а саме витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами 1 та 2 ст. 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

До матеріалів справи надано, серед іншого, копії:

Договору про надання правової допомоги від 14.07.2021 №11/21;

рахунку на оплату від 15.07.2021 №40 на суму 40000,00 грн.;

акту надання послуг від 14.09.2021 №40 на суму 40000,00 грн. (аналіз первинних документів, господарської діяльності платника, надання консультацій, аналіз судової практики, аналіз нормативного регулювання спірних правовідносин, розроблення правової позиції, підготовка проекту скарги до ДПС України та адміністративного позову, підготовка комплекту документів);

рахунку на оплату від 22.09.2021 №56 на суму 2000,00 грн.;

акт надання послуг від 07.10.2021 №56 на суму 2000,00 грн. (підготовка та участь адвоката у судовому засіданні 07.10.2021);

виписки по банківському рахунку за 20.07.2021, 23.09.2021.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Дослідивши акт надання послуг від 14.09.2021 суд зауважує, що аналіз первинних документів, господарської діяльності платника, надання консультацій, аналіз судової практики, аналіз нормативного регулювання спірних правовідносин, розроблення правової позиції є загальною діяльністю адвоката та такі дії мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, тому мають включатися до витрат, пов`язаних з підготовкою позовної заяви.

Суд вважає, що зазначена в актах приймання-передачі вартість послуг є завищеною з огляду на об`єм вказаних послуг та їх складність.

Звідси, суд вважає, що понесення судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 42 000,00 грн. є неспівмірним із складністю даної справи, а отже, на думку суду, обґрунтованими, об`єктивними і такими, що підпадають під критерій розумності, є визначення вартості вищевказаних послуг адвоката у розмірі 17 000,00 грн.

Також, в силу ч. 1 ст. 139 КАС України присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 22700,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДЕЛЬТА» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 27.07.2021 №0102850705 та від 27.07.2021 №0102890705.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДЕЛЬТА» (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 63-А, код ЄДРПОУ 36447852) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663).

4. Судові витрати зі сплати витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДЕЛЬТА» (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 63-А, код ЄДРПОУ 36447852) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663).

5. У стягненні на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДЕЛЬТА» з Головного управління ДПС у Запорізькій області судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 25000,00 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 26.05.2022.

СуддяЮ.П. Бойченко