Ухвала

від 26.05.2022 по справі 340/2601/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 травня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/2601/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 (позивач) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області (також - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення КДКА від 18.05.2022 про відкриття дисциплінарного провадження та зобов`язати направити матеріали справи на новий розгляд до КДКА м.Києва на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Ухвалою від 24.05.2022 відкрито провадження у даній адміністративній справі. Також, в порядку підготовки справи до розгляду у підготовчому судовому засіданні витребувати у відповідача: належним чином завірені копії матеріалів справи за скаргою ОСОБА_2 на адвоката Швеця Р.Ю.; рішення КДКА від 18.05.2022 про відкриття дисциплінарного провадження (а.с.28).

26.05.2022 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить: 1) вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом витребування матеріалів дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_2 відносно адвоката ОСОБА_1 ; 2) запинити дію рішення №191 від 18.05.2022 про відкриття дисциплінарного провадження до моменту розгляду справи №340/2601/22 по суті до набрання судовим рішенням законної сили.

В обґрунтування заяви позивач вказав, що оскаржуване рішення КДКА є протиправним та порушує його права, свободи або інтереси як адвоката. Зазначене рішення прийняте з порушенням процедури його прийняття, без перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката. Рішення містить ознаки надмірного формалізму та не містить жодної оцінки аргументам, що спростувало б або підтверджувало доводи, викладені у поясненнях сторін, тому не може свідчити про належне дослідження обставин справи та доказів.

Вирішуючи вказане питання та виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України, суд враховує наступне.

Приписами ч.1 ст.150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З наведених приписів вбачається, що загальною вимогою для розгляду та вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.

Суд зазначає, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Тобто, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із частиною 4 статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Отже, ст.150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.

Приписами ч.1 ст.151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника про необхідності їх вжиття з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 19.06.2018 р. у справі 826/9263/17 вказав, що підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, а тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням таких заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Позивачем оскаржено до суду рішення КДКА про порушення дисциплінарної справи щодо нього як адвоката. Тобто, предметом спору у справі не є рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення, передбаченого частиною першою статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України тощо) з ухваленням якого можуть змінитися або припинитися відповідні правовідносини, та яке впливає на право адвоката на здійснення адвокатської практики.

При цьому, як встановлено, КДКА спірним рішенням не застосовано до позивача дисциплінарного стягнення, яке б спричинило для нього негативні наслідки щодо неможливості здійснення адвокатської практики. Тобто, після прийняття КДКА рішення №191 від 18.05.2022 про порушення дисциплінарного провадження, адвокат Швець Р.Ю. не обмежений в праві на здійснення адвокатської діяльності. Також, як наслідок, за відсутності в суду доказів протилежного, немає й підстав й для висновку про те, що в разі не зупинення дії спірного рішення позивач зазнає суттєвих майнових та репутаційних втрат, а також буде заподіяна шкода третім особам, оскільки заявник не зможе продовжувати надання їм правничої допомоги як адвокат.

Слід також зазначити, що здійснення КДКА дисциплінарного провадження стосовно адвоката є її дискреційними повноваженнями, які реалізуються з дотриманням процедур, які передбачені Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 (з подальшими змінами). Продовження такого провадження після оскарження до суду рішення про порушення дисциплінарного провадження не позбавляє права заявника заявити клопотання, а КДКА зупинити дисциплінарне провадження до завершення розгляду судом цієї адміністративної справи (п.39), тобто існує належний ефективний механізм захисту особи у відповідному дисциплінарному провадженні. Суд не втручається в здійснення КДКА таких повноважень в дисциплінарному провадженні, з огляду на чіткі строки його проведення, притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, та компетенцію Комісії. Також скасування в судовому порядку рішення про порушення дисциплінарного провадження, за результатами здійснення якого Комісією прийнято рішення по суті, тягне відповідні правові наслідки, які впливають на правомірність такого рішення, і з огляду на які не можна стверджувати про суттєве ускладнення відновлення порушеного права особи в разі невжиття судом заходів забезпечення позову в цій справі.

Виходячи з викладеного, з урахуванням доводів викладених в заяві про забезпечення позову, суд вважає, що позивачем не доведені очевидні ознаки протиправності рішення КДКА Черкаської області від 18.05.2022 №191 про порушення дисциплінарної справи та не надані належні докази, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а тому заява про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Згідно до ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.150-154, 243, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

2. Копії ухвали направити сторонам.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів за правилами, встановленими ст.ст.293-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько