Рішення

від 26.05.2022 по справі 580/1706/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2022 року справа № 580/1706/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ до ТОВ «Полано» про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

28.03.2022 ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ (25006, місто Кропивницький, вул.Тараса Карпи, будинок 84; код ЄДРПОУ 40342220) (далі позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов до ТОВ «Полано» (19950, Черкаська обл., Чорнобаївський р-н., село Іркліїв, вул. Литовченка, буд.64; код ЄДРПОУ 38868756) (далі відповідач) про стягнення на користь Державного бюджету України штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 6783,00грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач порушив законодавство про рекламу, а саме оприлюднив зовнішню рекламу не державною мовою та без відомостей про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію. Тому позивач виніс рішення від 21.12.2021 №000258 та №000259 про накладення штрафів. Оскільки добровільно кошти не сплачені, позивач просить стягнути їх з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою суду від 30.03.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Правом подати відзив відповідач не скористався про причини не повідомив.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

23.11.2021 позивач склав протокол №000186 про порушення законодавства про рекламу, відповідно до якого при здійсненні 23.11.2021 контрольних заходів щодо дотримання суб`єктами господарювання законодавства про рекламу зафіксовано, що на сітілайті на вул.Великій Перспективній, 48 (навпроти ТЦ Depot) в м.Кропивницький Кіровоградської області розміщена зовнішня реклама з умовною назвою: «Лазерная эпиляция Sale -45% -50% kovaleva.kosmetolog +380505611840», не державною мовою та в якій відсутні відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, чим порушено вимоги ч.1 ст.6 та ч.5 ст.8 Закону України «Про рекламу».

Того ж дня позивач прийняв рішення №000186 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, яким вирішив розпочати справу відносно відповідача, як розповсюджувача реклами, відповідно до вимог п.11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства України про рекламу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26.05.2004 №693.

24.11.2021 позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення-вимогу №01-2/2706/05, в якій повідомив, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу відбудеться 16.12.2021 о 10год 00хв за адресою: м.Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, кімната 410. Вимагав від відповідача на розгляд справи надати пояснення, інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами (у т.ч. договір на виготовлення, встановлення і розміщення реклами, акти виконаних робіт та документи щодо оплати виготовлення, розміщення, встановлення і розповсюдження реклами (макет, квитанції, платіжні доручення про сплату тощо), копію свідоцтва (витягу, виписки) з Єдиного державного реєстру при проведенні державної реєстрації фізичної особи підприємця, юридичної особи. Додатково зазначив, що усі документи мають бути завірені належним чином та попередив, що у разі неприбуття уповноваженої особи справу буде розглянуто без її участі.

Вказане повідомлення-вимогу відповідач отримав 29.11.2021, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про поштове вручення.

16.12.2021 позивач склав протокол №000191 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, відповідно до якого вирішено:

1) внести попередні висновки на розгляд першому заступнику начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області;

2) якщо сітілайт є власністю відповідача:

за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами рекомендувати першому заступнику начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області прийняти рішення про накладення штрафу на розповсюджувача-відповідача у цій справі за порушення ч.6 ст.27 Закону України «Про рекламу» у розмірі 1700,00грн;

за неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону України «Про рекламу», рекомендувати першому заступнику начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області прийняти рішення про накладення штрафу на розповсюджувача-відповідача у цій справі відповідно до ч.7 ст.27 Закону України «Про рекламу», а саме у розмірі 5083,00грн.

21.12.2021 позивач вніс попередні висновки стосовно відповідача.

Того ж дня позивач прийняв рішення:

№000258 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, а саме за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами відповідно до ч.ч.2, 6 ст.27 Закону України «Про рекламу» на відповідача наклав штраф у сумі 1700,00грн;

№000259 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, а саме за неможливість встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, відповідно до ч.7 ст.27 Закону України «Про рекламу» на відповідача наклав штраф у сумі 5083,00грн.

Вказані рішення позивач надіслав відповідачу супровідним листом 22.12.0221 №1995000093284 з повідомленням про вручення, які відповідач отримав 29.12.2021, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про поштове вручення.

10.01.2022 відповідач надіслав позивачу клопотання, в якому зазначив, що вказані вище рішення позивач прийняв через те, що керівниця відповідача хворіла з 14.12.2021 до 03.01.2022 за діагнозом COVID-19. Зазначив, що період хвороби був тяжким та не дав можливості повідомити про необхідність перенесення справи про рекламу, а також сформувати та надати необхідні фінансові документи (акт виконаних робіт, макет, договір, рахунок). Тому просив переглянути справу за новими обставинами, за якими відповідач готовий надати необхідні документи щодо вартості реклами, а також скасувати рішення №000258 та №000259. У додатках до клопотання зазначив висновок лікаря про хворобу.

Висновком лікаря від 06.01.2022 форми первинної облікової документації №028-1/0, затвердженої наказом МОЗ країни від 02.11.2021 №2394, підтверджується рекомендації ОСОБА_1 протипоказання до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та що 14.12.2021 антиген SARS-CoV-2 позитивний, а 03.01.2022 негативний.

25.01.2022 позивач надіслав відповідачу листа №01-2/458/05, яким повідомив, що чинним законодавством не передбачено скасування рішень про накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу посадовими особами головного управління. Відповідно до ч.11 ст.27 Закону України «Про рекламу» рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду. Вказаний лист відповідач отримав 29.01.2022, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про поштове вручення.

11.03.2022 позивач направив відповідачу листа за №б/н, до якого додав копію позовної заяви з додатками та просив повідомити про сплату чи несплату штрафу в розмірі 6783,00грн до 21.03.2022 з метою визначення доцільності подання позовної заяви до суду.

Оскільки зазначені вище суми штрафів не сплачені, позивач звернувся зі вказаним вище позовом.

Для вирішення спору суд урахував.

Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами врегульовані Законом України від 03.07.1996 №270/96-ВР «Про рекламу» (далі Закон №270/96-ВР).

Відповідно до абз.12 ст.1 Закону №270/96-ВР визначено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Згідно з абз.7 ст.1 Закону №270/96-ВР знижка - тимчасове зменшення ціни товару, яке надається покупцям (споживачам).

Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг (абз.8 ст.1 Закону №270/96-ВР).

Абзацом 18 ст.1 Закону №270/96-ВР визначено, що розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Відповідно ч.1 ст.6 Закону №270/96-ВР мовою реклами є державна мова.

Згідно з ч.5 ст.8 Закону №270/96-ВР реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

Отже, ч.1 ст.6 та ч.5 ст.8 Закону №270/96-ВР встановлюють спеціальні вимоги до реклами. Матеріали перевірки реклами відповідача доводять, що відповідач не заперечував факту рекламування російською мовою.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону №270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами;

Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, - щодо реклами державних цінних паперів;

Національний банк України - щодо реклами на ринках фінансових послуг (у тому числі споживчого кредиту), крім фондового ринку;

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури - щодо спорудження житлового будинку;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).

Тобто, вказані обов`язки позивач виконує на підставі закону.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону №270/96-ВР на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право:

вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень;

приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;

приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

Частиною 3 статті 26 Закону №270/96-ВР встановлено, що рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.

У зв`язку з ненаданням відповідачем вищевказаних документів на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу позивач прийняв відповідне рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу. Повідомлення щодо призначеного засідання про порушення відповідачем законодавства про рекламу направлені йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в ЄДРПОУ.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Норми цієї статті не поширюються на порушення, зазначені у статті 241 цього Закону.

Згідно з ч.2 ст.27 Закону №270/96-ВР відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Відповідно до ч.3 ст.27 Закону №270/96-ВР з метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами і учасників рекламного ринку державні органи, зазначені у статті 26 цього Закону, можуть звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування.

Згідно з ч.4 ст.27 Закону №270/96-ВР центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:

рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами;

розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

Частиною 5 ст.27 Закону №270/96-ВР встановлено, що вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до ч.6 ст.27 Закону №270/96-ВР за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.7 ст.27 Закону №270/96-ВР у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 8 ст.27 Закону №270/96-ВР визначено, що рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Відповідно до ч.9 ст.27 Закону №270/96-ВР центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

Згідно з ч.11 ст.27 Закону №270/96-ВР рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Отже, відповідач мав право оскаржити вказані вище рішення позивача до суду. На дату розгляду справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази такого судового оскарження. Тому відповідач повинен виконати рішення відповідача, прийняті за результатом розгляду матеріалів про порушення законодавства про рекламу (сплатити штрафи).

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №693 (далі Порядок).

Відповідно до п.18 Порядку за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку. Згідно з п.19 Порядку рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.

На підставі п.20 Порядку сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується у судовому порядку відповідно до законодавства.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС україни) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Станом на час розгляду справи доказів сплати відповідачем вказаних штрафів суду не надано. Відповідний факт не встановлено.Зважаючи, що вказані вище рішення позивача про накладення штрафних санкцій не оскаржені та чинні, з огляду на відсутність доказів сплати визначених ними штрафів, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача суми штрафних санкцій в розмірі 6783,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зважаючи на статус позивача, як органу державної влади, та відсутність доказів понесення ним вказаного виду судових витрат, останні розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132-139, 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ (25006, місто Кропивницький, вул.Тараса Карпи, будинок 84; код ЄДРПОУ 40342220) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полано» (19950, Черкаська обл., Чорнобаївський р-н., село Іркліїв, вул. Литовченка, буд.64; код ЄДРПОУ 38868756) на користь Державного бюджету України штрафні санкції в сумі 6783,00грн (шість тисяч сімсот вісімдесят три гривні нуль копійок) за порушення законодавства про рекламу.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 27.05.2022.