Рішення

від 26.05.2022 по справі 580/1845/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2022 року справа № 580/1845/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСББ Дюжина 143 до Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

11 квітня 2022 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося ОСББ Дюжина 143 з позовною заявою до Черкаської міської ради, в якій просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення 17 сесії Черкаської міської ради №17-117 від 20.01.2022 про відмову в передачі позивачу у власність земельну ділянку площею 0,1184 га по вул. Свято-Макаріївська, 143;

2) зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту із землеустрою та надання земельної ділянки площею 0,1184 га по вул. Свято-Макаріївська, 143, кадастровий номер 7110136400:02:063:0053, безоплатно у власність та прийняти рішення про затвердження проекту із землеустрою та надання земельної ділянки площею 0,1184 га по вул. Свято-Макаріївська, 143, кадастровий номер 7110136400:02:063:0053, безоплатно у власність.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за відсутності на те причин прийняв оскаржуване рішення №17-117 від 20.01.2022, яке на його думку є протиправним та підлягає до скасування із зобов`язання відповідача затвердити позивачу відповідний проект землеустрою.

Ухвалою суду від 18.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, оскільки на земельну ділянка по вул. Свято-Макаріївській, 143, площею 0,1184 га наявні містобудівні обмеження: охоронна зона навколо інженерних комунікацій.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій просить позов задовольнити повністю.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає таке.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивачем подано на затвердження до Черкаської міської ради проект про затвердження проекту із землеустрою та надання земельної ділянки площею 0,1184 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136400:02:063:0053.

Черкаською міською радою 20.01.2022 на 17 сесії Черкаської міської ради розглянуто питання про затвердження позивачу проекту із землеустрою та надання земельної ділянки площею 0,1184 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136400:02:063:0053 та прийнято рішення №17-117 «Про відмову у передачі ОСББ «Дюжина 143» земельної ділянки у власність по вул. Свято-Макаріївська, 143».

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує, що законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України (далі ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Згідно п. б ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами 1-3 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в ч. 3 ст. 116 ЗК України).

Абзацом 2 ч. 1 ст. 123 ЗК України передбачено, що рішення про надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

На підставі ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Отже, рішенню про надання або відмову у наданні земельної ділянки у власність або користування передує отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки та їх надання відповідному органу.

Згідно з вимогами ст. 50 Закону України від 22 травня 2003 року №858-IV Про землеустрій проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: - завдання на розроблення проекту землеустрою; - пояснювальну записку; - копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); - рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); - письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; - матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); - відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); - копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; - розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); - розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); - акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); - акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); - перелік обмежень у використанні земельних ділянок; - викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); - кадастровий план земельної ділянки; - матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); - матеріали погодження проекту землеустрою.

Складові Проекту землеустрою позивача щодо найменувань відповідають вказаній вище нормі закону.

Відповідно до ст. 34 Закону України від 7 липня 2011 року №3613-VI Про Державний земельний кадастр на кадастровому плані земельної ділянки відображаються: - площа земельної ділянки; - зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності); - координати поворотних точок земельної ділянки; - лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки; - кадастровий номер земельної ділянки; - кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності); - межі земельних угідь; - межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту; - контури об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.

Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід`ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки. Кадастровий план земельної ділянки складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі. Порядок складання та затвердження вимог до оформлення кадастрових планів земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України. У разі зміни відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, власнику (користувачу) земельної ділянки за його заявою Державний кадастровий реєстратор видає Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, складовою частиною якого є кадастровий план, що містить внесені відомості. Кадастровий план земельної ділянки у Проекті містить відомості, передбачені вказаною нормою.

Згідно частин восьмої-десятої статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

При цьому з вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року в справі №1640/2594/18.

Судом встановлено, що 20.01.2022 на 17 сесії Черкаської міської ради розглянуто питання про затвердження позивачу проекту із землеустрою та надання земельної ділянки площею 0,1184 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136400:02:063:0053 та прийнято рішення №17-117 «Про відмову у передачі ОСББ «Дюжина 143» земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 ».

Однак, у порушення вимог Земельного кодексу України та Закону України Про землеустрій оскаржуване рішення не містить правового обґрунтування та підстав для відмови позивачу в затвердженні проекту землеустрою, тому суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 20.01.2022 №17-117 «Про відмову у передачі ОСББ «Дюжина 143» земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 ».

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Таким чином, згідно вказаних норм, питання затвердження проекту землеустрою, поділу земельних ділянок тощо, відповідач має вирішувати за наслідками розгляду відповідного клопотання на пленарному засіданні.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Абзацом 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача у встановленому законом порядку повторно розглянути на черговій сесії міської ради питання про затвердження проекту із землеустрою та надання земельної ділянки площею 0,1184 га по вул. Свято-Макаріївська, 143, кадастровий номер 7110136400:02:063:0053 та відповідно до вимог Земельного кодексу України прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням правової оцінки суду наданої у цьому рішенні суду, а тому вимога позивача про його затвердження є передчасною.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 20.01.2022 №17-117 «Про відмову у передачі ОСББ «Дюжина 143» земельної ділянки у власність по вул. Свято-Макаріївська, 143».

Зобов`язати Черкаську міську раду (18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 25212542) у встановленому законом порядку повторно розглянути на сесії міської ради заяву ОСББ «Дюжина 143» про затвердження проекту із землеустрою та надання земельної ділянки площею 0,1184 га по вул. Свято-Макаріївська, 143, кадастровий номер 7110136400:02:063:0053, безоплатно у власність та відповідно до вимог Земельного кодексу України прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням правової оцінки суду наданої у цьому рішенні суду.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 04061547) на користь ОСББ «Дюжина 143» (Код ЄДРПОУ 43481085) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Валентина ТИМОШЕНКО