Рішення

від 25.05.2022 по справі 563/1573/21

КОРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 563/1573/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2022 року

Корецький районний суд Рівненської області

в особі головуючого судді Загородько Н. А.

секретар судового засідання Дулюк А.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Корці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України Державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог: Волинська філія Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" про стягнення заборгованості по виплатах, обов`язкових при звільненні працівника, середнього заробітку за затримку при проведенні розрахунку при звільненні та зобов`язання сплатити єдиний внесок на загальнообов`язове державне соціальне страхування -

в с т а н о в и в:

До суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про стягнення заборгованості по виплатах, обов`язкових при звільненні працівника, середнього заробітку за затримку при проведенні розрахунку при звільненні та зобов`язання сплатити єдиний внесок на загальнообов`язове державне соціальне страхування.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 16.12.2020 позивач звільнений з посади завідуючого Корецької дільниці Волинської філії державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» на підставі п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін відповідно до наказу № 160-к/тр від 14.12.2020 року. Вважає, що при звільненні йому не виплачена компенсація за невикористану відпустку в кількості 112 календарних днів, яка складає 25736,09 грн., не нарахований та не виплачений середній заробіток за весь час затримки проведення виплат при звільненні по день фактичного розрахунку та не нараховано та не сплачено єдиний внесок на загальнообов"язкове державне соіальне страхування за певний період, не подано звітність щодо сплати єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування за певний період.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги та просили їх задоволити.

Представник відповідача ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» в судове засідання не з"явився, але до суду подав клопотання про розгляд справи без його участі. В письмових поясненнях, які були надіслані суду вказує, що ДП "ЦСЕНСМ" не отримує фінансування з державного бюджету на оплату праці працівникам підприємства, перебуває у складному фінансовому становищі. Крім того, просить просить зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши думку позивача, представника позивача та дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював у Волинської філії державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» з 01.04.2015 на різних посадах та в різних підрозділах, в основному переміщення по посадах відбувалось у зв`язку з реорганізацією відділень, структурних підрозділів підприємства, а саме: на посаду завідуючого складу Корецької сортодослідної станції Рівненської філії підприємства прийнятий 01.04.2015, наказ №8-к від 30.03.2015; з 25.07.2016 завідувач вказаною станцією, наказ №142-к від 14.07.2016; з 03.01.2017 завідувач станції насінницької Корецької сортодослідної станції Рівненської філії, наказ №243-к/тр від 30.12.2016; з 15.10.2020 завідувач Корецької дільниці Волинської філії наказ №127-к/тр від 13.10.2020.

16.12.2020 позивач звільнений з посади завідуючого Корецької дільниці Волинської філії державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» на підставі п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін відповідно до наказу № 160-к/тр від 14.12.202- року.

Як вбачається з довідки № 2/13-7/163-22 ОСОБА_1 працював на посаді завідувача складу Корецької СДС Рівненської філії з 01.04.2015 року (наказ про прийняття на роботу від 30.03.2015 №7-к). 01.04.2015 року на ОСОБА_1 , було покладено виконання обов`язків завідувача Корецької СДС з доплатою різниці в посадових окладах (наказ «Про покладання обов`язків» від 01.04.2015 №8-к). 06.05.2016 року ОСОБА_3 був попереджений про майбутнє звільнення з посади завідувача складом Корецької СДС у зв`язку змінами в організації виробництва і праці (попередження №502 від 06.05.2016). 25.07.2016 року ОСОБА_3 був призначений на посаду завідувача Корецької сортодослідної станції Рівненської області, тимчасово, до дати фактичного виходу на роботу основного працівника. 27.02.2017 року після демобілізації основного працівника зі ЗСУ та його звільненням за угодою сторін. ОСОБА_1 було змінено характер строкового трудового договору на трудовий договір, укладений на невизначений строк (наказ «Про зміну характеру трудового договору ОСОБА_3 » від 27.02.2017 №23-к/тр). 03.10.2020 року майно, права та обов`язки Рівненської філії ДП «ЦСЕНСМ» (код ЄДРПОУ 38104307} було передано до Волинської філії ДП "ЦСЕНСМ» (код ЄДРПОУ 38104176) (наказ «Про зміну організаційної структури ДП «Центр сертифікації та експертні насіння і садивного матеріалу» від 03.08.2020 року №67). 16.12.2020 року ОСОБА_3 був звільнений з посади завідувача Корецької дільниці Волинської філії державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» за угодою сторін, відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України. Враховуючи вищевикладене посада ОСОБА_3 в Довідці ДП «ЦСЕНСМ» від 24.01.2022 №2/13-3/21-22, як завідувача складом, була зазначена помилково.

Відповідно до довідки № 2/13-3/21-22 від 24.01.2022 року виданої ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" ОСОБА_1 працював у Волинській філії ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" з 01.04.2015 року по 16.12.2020 року та розмір компенсації за невикористану відпустку за відпрацьований період з 01.04.2015 по 16.12.2020 роки у кількості 112 календарних днів становить 25808,16 грн.. Середній заробіток становить на дату звільнення 230,43 грн..

Будь-яких відомостей про те, що компенсація за невикористану відпустку виплачена, відповідачем надано не було, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства у строки, що зазначені ст. 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки, є підставою для відповідальності, яка передбачена ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" № 13 від 24 грудня 1999 року, не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, яка передбачена ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Згідно ст. ст. 74-84 КЗпП України громадянам, які працюють за трудовим договором надаються щорічні відпустки, а у разі звільнення їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки.

Аналогічні положення закріплено у ст.ст.6, 24 Закону України "Про відпуски".

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі ст.83 КЗпП вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки та додаткової відпустки для працівників, які мають дітей, тільки в разі звільнення його з роботи, а під час неї - лише за частину цих відпусток за умови, що тривалість наданих йому при цьому щорічної й додаткової відпусток становить не менше 24 календарних днів та що працівник не є особою віком до 18 років. Якщо працівник з незалежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставі ст. 238 КЗпП має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. Не виключається можливість такого ж вирішення цього питання і при частковій компенсації невикористаної відпустки працівникові, який продовжує роботу. При цьому слід мати на увазі, що тривалість визначеної в робочих днях щорічної відпустки (основної й додаткової), яка не була використана працівником за попередні роки, зберігається такою, якою вона була до набрання чинності Законом "Про відпустки" (до 1 січня 1997 року). Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.

Відповідно до пп.а п.1 Порядку цей Порядок застосовується у випадках надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, та виплати їм компенсації за невикористані відпустки.

За п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Відповідно до п.10 Порядку у випадках підвищення тарифних ставок і садових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як в розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Відповідно до ч.2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" чинність цієї постанови поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності.

При розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд виходить з наступного:

Згідно з п. 2,3,5,8 Постанови КМ України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньоденний заробіток позивача становить 230,43 грн., середньомісячна заробітна плата становить 4378,17 грн.

Суд, погоджується з розрахунком позивача, де середній заробіток за час затримки розрахунку становить 55072 грн.

Середній заробіток працівника визначається відповідно дост. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

З огляду на наведені мотиви щодо компенсаційного характеру заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України.

Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 27.04.2016 року у справі № 6-113цс16, зазначивши, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, необхідно враховувати таке: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Застосування принципу співмірності при визначенні розміру відшкодування працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є правом суду.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд враховує також, що ОСОБА_1 був звільнений з посади 16.12.2020, а з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні звернувся лише 30 листопада 2021 року, тобто після спливу більш ніж 11 місяців після звільнення.

Щодо єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування, то відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист-, що включає право на забезпечення їх у старості. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхування за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.

Статтею 9 Закону визначено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа має право вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

Відповідно до ч. 6 ст.20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, враховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1,2, 4 статті 14 цього Закону - календарний місяць.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Згідно з нормами ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з огляду на зазначене та у відповідності з вимогами ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені витрати на судовий збір в розмірі 1402, 62 грн.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 264-265, 279 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Фонду державного майна України Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку за відпрацьований період з 01.04.2019 по 16.12.2020 року у кількості 112 календарних днів, у розмірі 25736 (двадцять п`ять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 09 коп.

Зобов`язати Фонд державного майна України Державне підприємство «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» нарахувати та сплатити на ім`я застрахованої особи ОСОБА_1 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2015 по 31.12.2019, липень - жовтень 2020 року та подати звітність щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вказаний період.

Стягнути з Фонду державного майна України Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки проведення виплат при звільненні в розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн..

Стягнути з Фонду державного майна України Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1402 (одна тисяча чотириста дві) грн. 62 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Корецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя