Рішення

від 29.05.2022 по справі 317/2295/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

№ 317/2295/21

н/п 2/336/579/2022

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 травня 2022 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ЮА» про звільнення з роботи,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому зазначила, що вона випадково дізналася (із відкритих офіційних даних на сайті Пенсійного фонду України в її особистому кабінеті), що вона значиться як працівник з 01.08.2019 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ЮА». В обґрунтування позову зазначала, що в ТОВ «ВЕСТА ЮА» ніколи не працювала, заробітну плату не отримувала. Жодних документів у цій компанії не заповнювала та дозволу на використання персональних даних не надавала. Вважає, що дана ситуація порушує її конституційні права, оскільки вона позбавлена влаштуватися на роботу та претендувати на зайняття посад не за сумісництвом. Оскільки будь-який зв`язок з відповідачем відсутній, вирішити це питання в позасудовому порядку неможливо, а тому просила суд змусити ТОВ «ВЕСТА ЮА» звільнити її негайно та витрати у зв`язку із сплатою судового збору покласти на відповідача.

Даний позов надійшов до Запорізького районного суду Запорізької області.

Ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 07.07.2021 справу направлено до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя для розгляду за підсудністю.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.07.2021 відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ВЕСТА ЮА» про звільнення з роботи та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками направлялися поштою рекомендованим відправленням за місцем знаходження (юридичною адресою) останнього. Вказане поштове відправлення повернулося із примітками пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання».

За змістом ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

З метою недопущення порушення прав відповідача на подання відзиву на позовну заяву, зустрічної позовної заяви, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін тощо, на офіційному веб-сайті судової влади України розміщено повідомлення про розгляд даної цивільної справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін за наявними матеріалами, а тому в силу ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим про розгляд справи.

Визначений частиною третьою статті 279 ЦПК України строк для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.

Відповідач у наданий судом строк та станом на день розгляду справи своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позов не подав, заперечень щодо розгляду справи в спрощеному порядку також подано не було, будь-яких клопотань та заяв від відповідача до суду не надходило, відтак відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Під час ухвалення рішення суд у відповідності до вимог статті 264 ЦПК України повинен вирішити чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю (індивідуально-трудова діяльність, фермерство тощо), так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невід`ємним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Реалізація права громадянина на працю здійснюється шляхом укладання ним трудового договору і виконання кола обов`язків за своєю спеціальністю, кваліфікацією або посадою, яка передбачається структурою і штатним розписом підприємства, установи чи організації.

Приписи ст. 22 КЗпП України та ст. 43 Конституції України забороняють будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладанні, зміні та припиненні трудового договору.

Частиною 1 статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбаченні законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами для припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38,39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40,41) або не вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Згідно з частиною 1 статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на визначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижня.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 фактично позбавлена реалізувати своє право на вільний вибір трудової діяльності - в зв`язку з відсутністю можливості розглянути питання про звільнення в порядку, передбаченому законом. Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 будь-яких угод (трудового договору, контракту тощо) з відповідачем не укладала, заробітну плату від ТОВ «ВЕСТА ЮА» не отримувала, тобто, в трудових відносинах з відповідачем не знаходилась. ОСОБА_1 не може вийти на зв`язок з керівництвом ТОВ «ВЕСТА ЮА», товариство не знаходиться за місцем його юридичної адреси, а тому вона позбавлена можливості вирішити спірне питання в позасудовому порядку. Відомості, які мають місце на сайті Пенсійного фонду України в особистому кабінеті позивача - стосовно того, що вона значиться як працівник з 01.08.2019 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ЮА» - свідчать про порушення відповідачем трудових та конституційних прав позивача ОСОБА_1 , прямо передбачених законодавством, тому даний позов має бути вирішено на користь ОСОБА_1 .

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Проте, суд повинен враховувати положення частини 2 статті 5 ЦПК України, якою передбачено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З урахуванням обставин справ, змісту заявлених позовних вимог і того факту, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ЮА» відсутнє за своєю юридичною адресою, що унеможливлює виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача ТОВ «ВЕСТА ЮА» звільнити ОСОБА_1 , суд, керуючись принципом jura novit curia, приходить до висновку, що захист порушених прав позивача має бути захищено у інший спосіб - шляхом ухвалення рішення про визнання припиненими трудових відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач, звертаючись до суду, не сплатила судовий збір, що залишился поза увагою суду під час відкриття провадження у справі, а тому в внаслідок задоволення позовних вимог судовий збір стягує із відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 21, 22, 36, 38 КЗпП України, ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76, ст. ст. 13, 18, 76, 81, 89, 95, 141, 265, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ЮА» про звільнення з роботи задовольнити частково.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ЮА» (код ЄДРПОУ 25392662).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ЮА» у дохід держави судовий збір в розмірі 908 грн.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ЮА», знаходиться за адресою: 69084, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 60, ЄДРПОУ 25392662.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.С. Боєв

30.05.22