Рішення

від 22.02.2022 по справі 742/4324/21

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/263/22

Єдиний унікальний № 742/4324/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Ільченка О.І., секретаря судових засідань Голушко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за розписками, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь відповідно до розписок від 21.11.2019 та 01.02.2021 заборгованість у розмірі 170000,00 грн. та судові витрати, що складаються з судового збору за подачу позову - 1700,00 грн, витрат на забезпечення позову - 454,00 грн та правничої допомоги - 15000,00 грн .

Свої вимоги позивачка обгрунтовує тим, що вона 21.11.2019 та 01.02.2021, надала ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 100 000 грн та 70 000 грн, що підтверджується відповідними розписками. Проте, на неодноразові вимоги ОСОБА_4 , станом на час звернення до суду 09.11.2021, відповідач гроші не повертає, в зв`язку з чим і подано відповідний позов.

В судове засідання позивач не з`явилася, проте його представник подала заяву до суду, згідно з якою позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила розглянути справу за відсутності сторонни позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач на розгляд справи не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового засідання. На адресу її реєстрації неодноразово направлялися поштові повідомлення, які вона отримала.

За таких обставин, за наявної згоди позивача, суд приходить до висновку про проведення заочного розгляду даної справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до переконання про обґрунтованість заявлених вимог і необхідність задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 листопада 2019 року та 01 лютого 2021 року ОСОБА_5 надала грошові кошти ОСОБА_3 в сумі 100 000,00 грн та 70 000,00 грн в рахунок належного останній земельного паю, кадастровий номер 7424184100:02:000:0367, що підтверджується відповідними розписками (а.с.4-5).

Відповідно до ухвали Прилуцького міськрайонного суду від 26.11.2021 вбачається, що заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено. Накладено арешт на будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2329450074241, який на праві приватної власності належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) а.с.25.

Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до вимог ст.1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Таким чином дана угода була укладена відповідно до вимог ст.1047 ЦК України в письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Станом на дату подачі позову до суду, 12.11.2021, відповідач грошові кошти, отримані нею відповідно до розписок від 21.11.2019 та 01.02.2021 - не повернула.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 612 ЦК визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Уклавши Договір на умовах, викладених в ньому, Відповідач тим самим засвідчила свою повну та беззастережну згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати умови, які були закріплені у Договорі (розписці). Таким чином, уклавши Договір, Сторони дійшли згоди щодо усіх його істотних умов та взяли на себе зобов`язання щодо виконання даного Договору.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору, а відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

25.10.2021 на адресу відповідача ОСОБА_6 . Було відправлено лист-претензію, щодо повернення коштів отриманих ОСОБА_3 в борг, проте останньої кошти не повернуто.

Оскільки, ОСОБА_3 отримала в борг кошти в загальному розмірі 170 000, 00 грн та зобов`язувалася передати у власність належну їй земельну ділянку ОСОБА_4 , однак до моменту розгляду справи гроші не повернула та своїх зобов`язань за розпискою не виконала, то очевидним фактом є допущене нею порушення своїх зобов`язань за розпискою (договором), в зв`язку з чим даний позов про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 в розмірі 170 000,0 грн підлягає задоволенню.

Враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, то відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір за подачу позову майнового характеру в сумі 1700,00 грн та 454,00 грн - витрат на забезпечення позову слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Що стосується вимоги, щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн, суд приходить до наступного.

Згідно ч.1,2 ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу (ч.1,3 ст.133 ЦПК України).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

На зазначене звернула увагу Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що представником Лівак Л. у даній справі була адвокат Дуденок О.О., яка діяла на підставі ордеру серії ЧН №103427 (а.с.7). На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги ОСОБА_2 надано договір про надання правової допомоги від 23.10.2021, розрахунок витрат робочого часу, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, які сторона позивача, ОСОБА_4 понесла та очікує понести у зв`язку із розглядом справи про стягнення боргу за розпискою, відповідно до якого адвокатом було здійснено: усні консульації клієнта - 0,4 година; складання процесуальних документів (підготовка листа -претензії)- 0,4 годин; складання позовної заяви - 3 години; складання заяви про забезпечення позову - 1,6 година. Загальна кількість витраченого робочого часу по справі -5,4 години (чотири години 26 хв.). Вартість послуг пов`язаних з наданням правничої допомоги клієнту адвокатом складає - 12960 грн., на підтвердження чого надано квитанцію до прибуткового касового ордеру на суму 12960,00 грн (а.с.8-12).

Згідно з правилами пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З врахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги понесеної ОСОБА_4 у зв`язку з розглядом справи та вважає, що такі витрати у розмірі 15000,00 грн (які заявлені в позовній заяві) у зв`язку із розглядом справи в Прилуцькому міськрайонному суді Чернігівської області підлягають зменшенню до 5000, 00 грн, оскільки такі витрати були значно завищені адвокатом, не є співрозмірними із складністю справи, не були необхідними, їй як досвідченому адвокату із значним юридичним стажем потрібно значно менше часу, ніж це зазначено нею в розрахунках, для консультацій позивача, складання процесуальних документів та заяви про забезпечення позову, складання позовної заяви, яка не містить посилань на значну кількість нормативної бази, а тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 533, 1046-1049 Цивільного кодексу України, Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ), представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення боргу за розписками - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користьОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , борг за рописками від 21 листопада 2019 року та 01 лютого 2021 року в сумі 170 000,00 грн. тасудові витрати, що складаються з: судового збору за подачу позову - 1700,00 грн, витрат на забезпечення позову- 454,00 грн, витрат на правничу допомогу - 5000,00 грн, а всього 177 154 (сто сімдесят сім тисяч сто п`ятдесят чотири) грн 00 к.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленим цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО