Рішення

від 25.05.2022 по справі 283/3000/21

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/3000/21

Провадження №2/283/108/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2022 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В., за участю представника позивача - адвоката Новицького А.Д., представника відповідача - Недашківського П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малинської дитячої школи мистецтв про скасування наказу Малинської дитячої школи мистецтв №31 «Про відсторонення від роботи Оксани Новицької» від 08 листопада 2021 року, поновлення на роботі та стягнення невиплаченої заробітної плати за час незаконного відсторонення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

26.11.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, предметом якого є визнання незаконним та скасування наказу директора Малинської дитячої школи мистецтв №31 від 08.11.2021 про відсторонення від роботи ОСОБА_1 , викладача по класу скрипки; поновлення на роботі ОСОБА_1 ; стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати за час незаконного відсторонення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 02.09.2013 ОСОБА_1 працює викладачем по класу скрипки у Малинській дитячій школі мистецтв. Позивач зазнала грубого порушення свого конституційного права на роботу з боку відповідача, яке полягало в тому, що в неї вимагали на роботі медичну інформацію щодо вакцинації від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та обмеженням її прав щодо повноцінної роботи.

02.11.2021 директором Малинської дитячої школи мистецтв Недашківським П.В. було сформовано на ім`я викладача по класу скрипки ОСОБА_1 повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19, відповідно до якого попереджено позивача про те, що у разі, якщо до 05.11.2021 нею не буде надано документ, який підтверджує профілактичне щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ №595 від 16.09.2011 року, то у такому разі 08.11.2021 року її відсторонять від роботи без збереження заробітної плати на підставі ст.46 КЗпП України та ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Також проінформовано ОСОБА_1 про те, що період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати не увійде до страхового стажу для пенсії та оплати тимчасової непрацездатності, адже за цей період роботодавець не сплачуватиме страховий внесок та соціальне страхування, також період відсторонення не увійде і до стажу, що дає право на щорічну відпустку.

08.11.2021 директором Малинської дитячої школи мистецтв Недашківським П.В. було винесено наказ №31 «Про відсторонення від роботи Оксани НОВИЦЬКОЇ»з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Наказ мотивований тим, що оскільки у позивачки відсутнє щеплення, то відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України директор відсторонює її від роботи без збереження заробітної плати.

Позивач вважає даний наказ незаконним, в тому числі, без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення проти COVID-19, є грубим порушенням її конституційного права на працю і отримання винагороди за неї як засобу до існування.

Отже, з підстав порушення вимог статті 43 Конституції України, статей 2, 21, 147 Кодексу законів про працю України, позивач просила суд визнати незаконним та скасувати спірний наказ відповідача №31 від 08.11.2021 в частині відсторонення її від роботи та зобов`язати відповідача виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 03.12.2021 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 12 годину 00 хвилин 28.12.2021.

13.12.2021 на адресу суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи документів згідно з переліком.

21.12.2021 від представника відповідача директора МДШМ Недашківського П.В. надійшло клопотання про виклик свідків в судове засідання, а також надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 .

У зв`язку з тим, що суддя з 20.12.2021 перебувала на лікарняному, розгляд вказаної цивільної справи не проводився та призначено наступне судове засідання на 12 годину 31.01.2022.

31.01.2022 розгляд справи відкладено на 11 годину 30 хвилин 03.03.2022 у зв`язку з закінченням процесуального часу, відведеного для розгляду справи.

15.02.2022 від представника відповідача директора МДШМ Недашківського П.В. надійшли додаткові пояснення на позов ОСОБА_1

22.02.2022 від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, зі змісту якої встановлено, що мова йде не про збільшення позовних вимог, а про стягнення витрат позивача на професійну правову допомогу, що було підтверджено й представником позивача у судовому засіданні 26.05.2022.

У зв`язку з дією правового режиму воєнного стану та на підставі п. 5 наказу голови Малинського районного суду від 24.02.2022 року № 1-од «Про реалізацію ІІІ етапу плану забезпечення безперервної діяльності Малинського районного суду Житомирської області» з 24.02.2022 судом виконувалися тільки функції щодо розгляду невідкладних справ.

На підставі розпорядження Голови Верховного Суду від 10.03.2022 року №4/0/9-22 з 07.03.2022 року по 21.04.2022 року правосуддя в Малинському районному суді Житомирської області не здійснювалось.

Після відновлення правосуддя у Малинському районному суді розгляд справи призначено на 11 годину 30 хвилин 26.05.2022.

11.04.2022 від представника відповідача директора МДШМ Недашківського П.В. надійшло заперечення на заяву представника позивача про збільшення позовних вимог.

18.05.2022 від представника відповідача директора МДШМ Недашківського П.В. надійшло клопотання про подання доказу.

Позиція позивача.

У ході судового розгляду справи представник позивача - адвокат Новицький А.Д., який діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі Договору про надання правової допомоги №254/21 від 08.11.2021 та Ордеру на надання правової допомоги серії ЖТ №089577 від 13.12.2021, позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, визначених у заяві, оскільки вимоги роботодавця про надання інформації про щеплення є незаконними, а саме щеплення не визначене законодавством як обов`язкове. Також, законодавством не передбачена така підстава для відсторонення від роботи, як відсутність щеплення. Крім того, вважає, що невиплата заробітної плати є порушенням права на працю. Також просив стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір та 12000 грн, які витрачені позивачем на отримання правової допомоги.

Крім того, представник позивача зауважив, що позивач перебувала на лікарняному з 09 по 23 листопада 2021 року. 19.11.2021 відповідач повідомив листом позивача про відсторонення від роботи. Позивач 24.11.2021 звернулась до відповідача та отримала копію оскаржуваного наказу, таким чином було порушено строк для вручення оскаржуваного наказу. У самому наказі чітко не визначено підстави для відсторонення, які визначені у ст.. 46 КЗпП.

Позиція відповідача.

Представник відповідача, директор МДШМ Недашківський П.В. у ході судового розгляду справи висловив свою позицію та заперечив проти позову, просив у його задоволенні відмовити. Пояснив, що діяв на підставі наказу МОЗ «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», згідно якого встановлена відповідальність за відмову або ухилення від його виконання. Постанова КМУ № 1236 покладає на нього, як на керівника установи, обов`язок щодо контролю за вакцинацією та відсторонення від роботи осіб, які згідно з переліком професій, виробництв та організацій, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням. В подальшому, коли був прийнятий наказ МОЗ України №380 від 25.02.2022 «Про припинення дії наказу МОЗ України від 04.10.2021 №2153», ОСОБА_1 була допущена до роботи з 25.02.2022.

Також, у поданому до суду відзиві від 21.12.2021 представник відповідача зазначає, що 06.10.2021 на зборах трудового колективу МДШМ, на яких були присутні 65 працівників школи, в тому числі і позивач, директор ознайомив колектив з наказом МОЗ України №2153 від 04.10.2021 та наголосив на проведенні обов`язкової вакцинації проти COVID-19 до 08.11.2021, що зафіксовано протоколом зборів трудового колективу. ОСОБА_1 було інформовано про необхідність вакцинування до 08.11.2021 року, на що остання не відреагувала та відмовилася отримувати повідомлення про необхідність надання до 05.11.2021 документа на підтвердження наявності щеплення або довідку про абсолютні протипоказання до проведення вакцинації. У зв`язку з цим наказом №31 від 08.11.2021 позивача було відсторонено від роботи. З наказом позивач ознайомлена, проте не погодилася і відмовилася підписувати та в подальшому фактично підписала 24.11.2021. Вважає, що дії відповідача відповідають вимогам частини першої статті 46 Кодексу законів про працю України, статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних захворювань», Переліку особливо небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, постанові КМУ від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Встановлені судом обставини.

З трудової книжки ОСОБА_1 та наказу №4 від 02.09.2013 «Про прийняття на роботу ОСОБА_1 » вбачається, що позивач з 02.09.2013 призначена на посаду викладача Малинської дитячої школи мистецтв (а.с. 4,13-14).

06.10.2021 були проведені збори колективу Малинської дитячої школи мистецтв у кількості 65 працівників, на порядку денному яких перебувало питання щодо ознайомлення колективу з наказом МОЗ України №2153 від 04.10.2021 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням». Згідно протоколу зборів трудового колективу було вирішено закінчити проведення вакцинації працівників МДШМ, які не відмовляються від щеплення до 08.11.2021 (а.с.45).

02.11.2021 під №221/01-12 директором школи ОСОБА_3 було винесено письмове повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 на ім`я викладача по класу скрипка ОСОБА_1 (а.с.48). Дане повідомлення має наступний зміст: «Повідомляємо, що з 08 листопада 2021р. на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення від COVID-19 обов`язкове для працівників нашого навчального закладу.

На підставі наказу МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021р. №2153 та пункту 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 просимо до 05 листопада 2021 року надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від COVID-19, наприклад: документ, який підтверджує, що Ви отримали повний курс вакцинації або одну дозу дводозної вакцини від COVID-19, включеної ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях; міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовтий сертифікат) або однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини (зелений сертифікат), які включені ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях. Також Ви можете подати довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011р. №595.

Якщо до 05.11.2021 Ви не надасте один із зазначених документів, 08 листопада 2021 року Вас відсторонять від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП та ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000р. №1645-ІІІ.

Інформуємо також, що період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати не увійде до страхового стажу для пенсії та оплати тимчасової непрацездатності, адже цей період роботодавець не сплачуватиме за Вас страховий внесок. Період відсторонення без збереження заробітної плати не увійде й до стажу, що дає право на щорічну відпустку (ст.9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996р. №504/96-ВР)» (а.с.48-49).

Підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з вищезазначеним повідомленням відсутній.

Разом з цим, у вищезазначеному повідомленні вказано, що ОСОБА_1 відмовилася від підписання повідомлення в присутності двох свідків - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Також, 04.11.2021 за підписом директора МДШМ Павла Недашківського, його заступника ОСОБА_6 , завгоспа ОСОБА_7 та робітника ОСОБА_8 було складено Акт про відмову від підписання повідомлення №221 від 02.11.2021 (а.с.50).

08.11.2021 року під №31 директором школи ОСОБА_3 було винесено наказ «Про відсторонення від роботи Оксани НОВИЦЬКОЇ» (а.с.51), підставою для складення якого є повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 ОСОБА_9 від 02.11.2021 №221. Наказ винесений на підставі статті 46 КЗпП України, ч.2 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказу МОЗ «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням». З даного наказу вбачається, що ОСОБА_1 відсторонена від роботи з 08.11.2021р. на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати. Підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з наказом відсутній.

Також матеріали справи містять Акт про відмову від підписання наказу №31 від 08.11.2021, складений за підписом директора МДШМ Павла Недашківського, його заступника ОСОБА_6 , секретаря Юлії Фомічової та робітника Петра Павленка (а.с.52).

Відповідно до довідки про доходи Малинської дитячої школи мистецтв №268/01-74 від 09.12.2021, виданої ОСОБА_1 , її середня заробітна плата за останні два місяці, що передували зверненню з позовом до суду становить: у вересні - 8918,35 грн., у жовтні - 7971,48 грн., а всього 16889,63 грн. (а.с.30).

01.03.2022 під №08 директором школи ОСОБА_3 було винесено наказ «Про допуск до роботи», яким позивача допущено до роботи з 25.02.2022 у зв`язку з введенням в дію наказу МОЗ України №380 «Про припинення дії наказу МОЗ України від 04.10.2021 №2153».

Листами непрацездатності підтверджується, що ОСОБА_1 з 09 по 23 листопада 2021 року мала тимчасову непрацездатність внаслідок захворювання, не пов`язаного з нещасним випадком на виробництві ( а.с. 26-28).

З відповіді на адвокатський запит слідує, що нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 з 09.11.2021 по 23.11.2021 не проводилось у зв`язку з відстороненням її від роботи з 08.11.2021 без збереження заробітку (а.с. 29).

Свідок ОСОБА_10 надала показання про те, що 06.10.2021 відбувались збори колективу, де була присутня і позивач, на яких директор зачитав наказ МОЗ про необхідність вакцинації. 02.11.2021 свідок особисто зателефонувала позивачу, при цьому були присутні колеги, та попросила з`явитись її на роботу, на що позивач відповіла, що їй необхідно до лікаря.

03.11.2021 позивача на роботі не було. 04.11.2021 директором було оголошено позивачу наказ МОЗ і вручено повідомлення, але вона відмовилась його підписувати, тому було складено акт про відмову від підпису.

08.11.2021 було засідання атестаційної комісії, на якому розглядалось питання про присвоєння позивачу 1 атестаційної категорії, після чого вручали їй наказ про відсторонення від роботи, однак позивач знову відмовилась від підпису, тому склали акт. Про необхідність вакцинації говорили ще влітку.

Свідок ОСОБА_11 надала показання суду про те, що 02.11.2021 в телефонному режимі ОСОБА_10 повідомила позивача про те, що необхідно надати сертифікат вакцинації і підписати повідомлення. 03.11.2021 позивач була у відпустці без збереження заробітку. 04.11.2021 позивачу було оголошено текст повідомлення вголос, оскільки вона відмовлялась його підписувати.08.11.2021 директор також оголосив позивачу текст наказу, але позивач відмовилась від підпису, тому свідки засвідчили відмову в акті. В жовтні були збори колективу, на яких в усній формі було повідомлено про необхідність вакцинації, бо будуть відсторонення від роботи.

Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом.

Між сторонами виникли спірні правовідносини щодо відсторонення позивача від виконання трудових обов`язків з підстав відсутності щеплення проти хвороби COVID-19.

При вирішенні даного спору суд перевіряє на відповідність законодавству оспорюваного наказу про відсторонення від роботи працівника закладу позашкільної освіти сфери культури й правомірності невиплати відповідному працівникові заробітної плати.

Вирішуючи позовні вимоги, суд керується Конституцією України, Кодексом Законів про працю України, Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», а також підзаконними нормативно-правовими актами.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Стаття 49 Конституції України встановлює, що держава, зокрема, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Трудові відносини в Україні врегульовані КЗпП України (ст.1).

Статтею 21 КЗпП України проголошена рівність трудових прав громадян та заборонена будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема, й обмеження прав працівників залежно від стану їхнього здоров`я.

Як визначено в ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, перелік підстав для відсторонення працівника від роботи, який визначений статтею 46 Кодексу, не є вичерпним; в той же час підстави для відсторонення працівника від роботи мають бути визначені виключно актами законодавства України.

Згідно з ч. 1 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

В той же час, ч. 2 ст. 12 вказаного Закону, на яку відповідач посилається в наказі, як на підставу відсторонення позивачки від роботи, передбачає, що працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Таким чином, статтею 12 Закону обов`язковими визначено щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця та туберкульозу; щеплення від респіраторної хвороби COVID-19 за статтею 12 Закону до переліку обов`язкових не віднесено. В той же час, ч. 2 ст.12 Закону визначає, що вказаний перелік хвороб, щеплення від яких можуть бути визнані обов`язковими для певного кола працівників, може бути розширений, а відмова чи ухилення працівника від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, є підставою для його відсторонення від роботи. З аналізу вказаних норм слідує висновок, що підставою для відсторонення працівника від роботи є його ухилення чи відмова не від будь-якого щеплення, а лише від обов`язкового профілактичного щеплення для даного кола працівників.

Крім того, порядок відмови особи від обов`язкового медичного щеплення визначений ч.ч. 6-7 ст. 12 Закону, якими визначено, що якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків; відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов`язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів.

Так, перелік обов`язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення визначаються відповідним календарем, що встановлено статтею 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Норми вказаного Календаря, який затверджений наказом МОЗ України, також визначають, що саме цей календар встановлює перелік обов`язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення. Розділ IV вищевказаного Календаря визначає конкретний перелік захворювань та відповідних категорій осіб за віком чи видом роботи, які підлягають щепленням на ендемічних територіях та за епідемічними показаннями.

Однак, захворювання COVID-19 та щеплення проти нього відсутні у будь-якому із розділів Календаря профілактичних щеплень, у зв`язку з чим щеплення проти такого захворювання не набуває статусу обов`язкового профілактичного згідно з вимогами Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затверджений наказомМіністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153, пунктом 3 якого до переліку осіб, які підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 віднесено працівників закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Пунктом 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного наказу), передбачено відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Право на працю та право заробляти працею на життя, яке гарантоване статтею 43 Конституції, включено до розділу ІІ Конституції і належить до основних прав і свобод людини та громадянина.

Пунктом 1 статті 92 Конституції встановлено, що права і свободи громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина визначаються виключно законами України.

Конституційний Суд України у рішенні №10-р/2020 від 28.08.2020 р. зазначає, що згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України; в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень; не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України; обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України.

Таким чином, відповідно до пункту 2 статті 116 Конституції Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянами, в тім, цей орган не наділений повноваженнями ухвалювати нормативно-правові акти, спрямовані на звуження або обмеження цих прав.

З оглядну на викладене, суд прийшов до висновку, що станом на 08.11.2021 у відповідача не було жодних правових підстав для відсторонення позивача від роботи, оскільки, незважаючи на те, що посада позивача, хоч і віднесена до переліку осіб, які підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, однак, саме щеплення від респіраторної хвороби COVID-19 законодавством України не віднесено до переліку обов`язкових, крім того, відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував, що позивач відмовилась чи ухилилась від щеплення у порядку, встановлено ч. 6 ст. 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" на момент винесення оскаржуваного наказу, а відтак, відсутність у позивача даного щеплення не є підставою для її відсторонення від роботи.

Таким чином, суд констатує, що відсторонення позивача від роботи є втручанням її у право на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження, що не ґрунтується на законі.

Щодо позовної вимоги про поновлення на роботі, суд вважає за необхідне зауважити, що дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано жодного доказу, що її було звільнено із займаної посади. Як встановлено судом та не оспорюється сторонами, позивача було саме відсторонено, таким чином, підстав для поновлення позивача на роботі немає. Крім того, відповідачем з 25.02.2022 позивача вже допущено до роботи.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заробітку за час відсторонення від роботи суд зазначає наступне.

Оскільки суд встановив, що відсторонення позивача від роботи є незаконним, то вимога про зобов`язання відповідача виплатити заробітну плату за період незаконного відсторонення підлягає задоволенню.

В той же час суд звертає увагу, що позивачем не надано самостійно, а також не ставилось перед судом клопотання про витребування у відповідача документів щодо точної суми такого заробітку.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Відповідно до пункту 5 Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Зважаючи на те, що оплата праці ОСОБА_1 здійснюється за фактичним навантаженням, тобто, кількість відпрацьованих днів (годин) визначається індивідуально, то здійснити самостійно розрахунок середнього заробітку без надання належних доказів щодо фактичного навантаження позивача (кількості відпрацьованих днів/годин), суд позбавлений можливості.

Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат по справі у відповідності дост.141 ЦПК України, суд зазначає наступне.

При зверненні до суду позивачем було сплачено 908,00 грн. судового збору.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, які стосуються стягнення заробітку, то судові витрати по сплаті позивачем судового збору підлягають відшкодуванню відповідачем.

Також, 22.02.2022 представником позивача ОСОБА_2 до суду було подано клопотання про збільшення позовних вимог, в якому фактично було заявлено до стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 12000 грн. До клопотання представником додаються попередній розрахунок вартості послуг від 08.11.2021, акт виконаних робіт до Договору №254 від 08.11.2021 про надання правової допомоги від 01.02.2022 на суму 12 тис. грн., а також квитанція про сплату позивачем 12 тис. грн. витрат на правову допомогу.

Разом з цим, суд зазначає наступне.

З матеріалів судової справи вбачається, що позов надійшов до суду 26.11.2021, в прохальній частині заяви відсутня як позиція позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу, так і попередній (орієнтовний) розрахунок таких витрат. Провадження у справі було відкрито 03.12.2021 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом на правову допомогу, уклала договір з адвокатом Новицьким А.Д. 08.11.2021.

Відповідно до частин 1, 2 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Така ж вимога встановлена і в п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України як вимога до позовної заяви.

Суд звертає увагу, що у позовній заяві не було заявлено про орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач очікувала понести, цього не було зроблено і у заяві про долучення квитанції про сплату судового збору. У клопотанні, яким представник позивача просить стягнути витрати на правову допомогу також не обґрунтовано причини подання вказаних документів не у спосіб та термін, встановлений законом.

Норми частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат застосовується тоді, коли позивачем було виконано вимоги ст.ст. 134, 175 ЦПК України.

На підставі викладеного вище, суд погоджується із запереченнями представника відповідача та приходить до висновку про відмову позивачу у стягненні із відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 12000 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 23, 76, 81,141, 258, 259, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Малинської дитячої школи мистецтв про скасування наказу Малинської дитячої школи мистецтв №31 «Про відсторонення від роботи Оксани Новицької» від 08 листопада 2021 року, поновлення на роботі та стягнення невиплаченої заробітної плати за час незаконного відсторонення - задовольнити частково.

Скасувати наказ директора Малинської дитячої школи мистецтв № 31 від 08.11.2021 про відсторонення від роботи з 08 листопада 2021 року викладача по класу скрипки, ОСОБА_1 на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати.

Зобов`язати Малинську дитячу школу мистецтв здійснити виплату ОСОБА_1 заробітної плати за період з 08 листопада 2021 року по 25 лютого 2022 року.

Стягнути з Малинської дитячої школи мистецтв, код ЄДРПОУ 20412621, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судові витрати у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 30.05.2022

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Малинська дитяча школа мистецтв, код ЄДРПОУ 20412821, юридична адреса: Житомирська область, Коростенський район, м. Малин, площа Соборна,6 .

Суддя В. М. Хомич