Постанова

від 25.05.2022 по справі 912/2076/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2022 року м. Дніпро Справа № 912/2076/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Чус О.В., Орєшкіної Е.В.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Новоархангельської селищної ради

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.09.2021 р.

( суддя Поліщук Г.Б., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 04.10.2021 р.)

у справі

за позовом

Новоархангельського районного споживчого товариства,

смт. Новоархангельськ, Голованівський район, Кіровоградська область

до

Новоархангельської селищної ради,

смт. Новоархангельськ, Голованівський район, Кіровоградська область

про визнання недійсним рішення, визнання права постійного користування

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Новоархангельське районне споживче товариство звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Новоархангельської селищної ради з вимогами про визнання: незаконним (недійсним) та скасувати рішення Новоархангельської Селищної Ради №1955 від 14.11.2019 року "Про припинення права постійного користування земельними ділянками" в частині припинення права користування земельними ділянками з кадастровим номером 3523655100:50:061:0012 площею 0,0095 га та 2,5079 га з кадастровим номером 3523655100:50:013:0047; за Новоархангельським районним споживчим товариством право постійного користування на земельну ділянку площею 0,0095 га (кадастровий номер 3523655100:50:061:0012) відповідно до Державного акта на право постійного користування землею Серія І-КР№000161 виданого на підставі рішення виконкому Новоархангельської селищної ради від 19 квітня 1997 року №61 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 12.06.1997 року за №50; за Новоархангельським районним споживчим товариством право постійного користування на земельну ділянку площею 2,5079 га (кадастровий номер 3523655100:50:013:0047) відповідно до Державного акта на право постійного користування землею Серія І-КР№000161 виданого на підставі рішення виконкому Новоархангельської селищної ради від 19 квітня 1997 року №61 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 12.06.1997 року за №50.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що дії Відповідача та його рішення від 14.11.2019 р. № 1955 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками" порушують права Позивача щодо постійного користування спірними земельними ділянками та на даний час відсутня жодна з підстав припинення права постійного користування земельними ділянками Новоархангельським районним споживчим товариством згідно ч. 1 ст. 141 Земельного Кодексу України.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 23.09.2021 р. позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Новоархангельської Селищної Ради №1955 від 14.11.2019 року "Про припинення права постійного користування земельними ділянками" в частині припинення права користування земельними ділянками з кадастровим номером 3523655100:50:061:0012 площею 0,0095 га та 2,5079 га. з кадастровим номером 3523655100:50:013:0047. Визнано за Новоархангельським районним споживчим товариством (26100, Кіровоградська область, смт. Новоархангельськ, вул. Центральна, 71, ідентифікаційний код 01756266) право постійного користування на земельну ділянку площею 0,0095 га. (кадастровий номер 3523655100:50:061:0012) відповідно до Державного акта на право постійного користування землею Серія І-КР№000161 виданого на підставі рішення виконкому Новоархангельської селищної ради від 19 квітня 1997 року №61 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 12.06.1997 р. за № 50. Визнано за Новоархангельським районним споживчим товариством (26100, Кіровоградська область, смт. Новоархангельськ, вул. Центральна, 71, ідентифікаційний код 01756266) право постійного користування на земельну ділянку площею 2,5079 га (кадастровий номер 3523655100:50:013:0047) відповідно до Державного акта на право постійного користування землею Серія І-КР№000161 виданого на підставі рішення виконкому Новоархангельської селищної ради від 19.04.1997 р. № 61 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 12.06.1997 р. за № 50.

В основу оскаржуваного рішення покладено висновок місцевого господарського суду про наявність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог Позивача, оскільки право Новоархангельського районного споживчого товариства на постійне користування спірними земельними ділянками на підставі Державного акта на право постійного користування землею Серія І-КР № 000161 виданого на підставі рішення виконкому Новоархангельської селищної ради від 19.04.1997 р. № 61 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 12.06.1997 р. за № 50, не припинялось, проте, враховуючи прийняття Новоархангельською селищною радою рішення про припинення такого права, не визнається Відповідачем. Разом з тим, Відповідач своїм оскаржуваним у цій справі рішенням, здійснив дії, спрямовані на позбавлення Позивача права користування земельними ділянками, тобто прийняв оскаржувані рішення всупереч вимог ст. 141 Земельного кодексу України та, одночасно, порушив право Позивача на користування земельними ділянками, передбачене ст. 92 Земельного кодексу України.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Новоархангельська селищна рада звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Новоархангельска селищна рада вважає що рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.09.2021 р. по справді № 912/2076/21, прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також суд не вірно застосував норми як матеріального так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору.

При цьому Скаржник зазначає, що у листопаді 2019 році селищною радою було припинено право постійного користування земельними ділянками комунальної форми власності Новоархангельському районному споживчому товариству (далі РСТ). При розгляді справи суд не звернув уваги, що підставою для прийняття такого рішення слугувало те, що Позивач фактично не здійснює своєї господарської діяльності. Більшість об`єктів, які були передані у власність РСТ не використовуються за цільовим призначенням, у тому числі земельні ділянки.

Скаржник наголошує на тому, що при здійснення інвентаризації земельних ділянок було виявлено ряд порушень, що допущені землекористувачем. Територія обросла чагарниками, наявні скупчення сміття, будівлі не використовуються за цільовим призначенням. Більшість будівель відчуджено, або передано в користування іншим особам. На території допущено самовільне встановлення об`єктів торгівлі, всупереч містобудівній документації, без будь-яких погоджень з органом місцевого самоврядування. При спілкуванні з особами, що здійснювали торгівлю, було підтверджено, що оренду за використання земельної ділянки вони сплачують РСТ, яке є платником податку III групи. За наявними даними земельний податок за 2021 рік сплачено у сумі 1 435,00 грн. за весь рік.

Скаржник зазначає, що Позивач фактично визнав та був згоден з оспорюваним рішенням Відповідача, підтвердивши даний факт надісланими заявами про надання дозволів на виготовлення технічної документації із землеустрою для подальшої передачі в оренду земельних ділянок під об`єктами нерухомості.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Новоархангельського районного споживчого товариства надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що користування здійснювалось на підставі Державного акта на право постійного користування землею.

Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що у зв`язку із продажем частини нежитлових приміщень, Позивач в 2019 році повідомив Відповідача про перехід права користування земельними ділянками ( згідно з переліком ) до набувачів права власності на нерухоме майно. Щодо зазначених вище земельних ділянок - то останні залишились у користуванні Позивача. Ні Позивач, ні інші власники нерухомого майна, не відмовлялись від постійного користування зазначеними земельними ділянками.

Товариство також вказує на те, що Відповідач своїм рішенням здійснив дії, спрямовані на позбавлення Позивача права користування земельними ділянками, тобто прийняв оскаржуване рішення всупереч вимог ст. 141 Земельного кодексу України та, одночасно, порушив право Позивача на користування земельними ділянками, передбачене ст. 92 Земельного кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу, Позивач просить суд апеляційної інстанції стягнути з Новоархангельської селищної ради на користь Новоархангельського районного споживчого товариства 62 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, додавши відповідну заяву та докази.

У запереченнях на заяву Позивача про стягнення з Новоархангельської селищної ради 62 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, Відповідач посилаючись на низку постанов Верховного Суду, просить зменшити судові витрат Позивача до розміру фактично понесених.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Чус О.В., Подобєд І.М..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2021 р. апеляційну скаргу Новоархангельської селищної ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.09.2021 р. у справі № 912/2076/21 залишено без руху, надано Новоархангельській селищній раді строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, для надання суду доказу направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів на адресу Новоархангельського районного споживчого товариства, листом з описом вкладення.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2021 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначити апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 20.01.2022 р..

Від представника Новоархангельського районного споживчого товариства до суду надійшла заява про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. Адреса електронної пошти, що буде використана заявником для входу до системи "EasyCon".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2021 р. судове засідання у справі № 912/2076/21 з представником Новоархангельського районного споживчого товариства, призначене на 20.01.2022 р. вирішено провести в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

17.01.2022 р. від представника Новоархангельської селищної ради до суду надійшла заява про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. Адреса електронної пошти, що буде використана заявником для входу до системи "EasyCon": novselrada@ukr.net.

19.01.2022 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої, у зв`язку з перебуванням на лікарняному головуючого колегії - судді Кощеєва І.М., розгляд справи № 912/2076/21 в судовому засіданні не відбувся.

У зв`язку з виходом на роботу головуючого колегії - судді Кощеєва І.М., колегія суддів вважає за необхідне визначити іншу дату проведення судового засідання та призначити судове засідання за участю представників Новоархангельського районного споживчого товариства та Новоархангельської селищної ради в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2022 р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 10.02.2022 р.. Судове засідання з Новоархангельським районним споживчим товариством та Новоархангельською селищною радою вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

Розпорядженням керівника апарату суду від 09.02.2022 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Подобєда І.М., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 912/2076/21, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018р. зі змінами.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Орєшкіної Е.В..

10.02.2022 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Орєшкіної Е.В. - члена колегії суддів, розгляд справи № 912/2076/21 в судовому засіданні не відбувся.

У зв`язку з виходом на роботу судді Орєшкіної Е.В. - члена колегії суддів, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2022 р., колегією суддів у складі головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач),суддів: Чус О.В., Орєшкіної Е.В., апеляційну скаргу Новоархангельської селищної ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.09.2021 р. у справі № 912/2076/21 прийнято до свого провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 17.03.2022 р..

17.03.2022 р. розгляд справи № 912/2076/21 в судовому засіданні не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.04.2022 р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 26.05.2022 р..

Сторони не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 26.05.2022 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Рішенням виконавчого комітету Новоархангельської селищної ради народних депутатів від 19.04.1997 р. № 61 затверджено визначені технічною документацією окружну межу та загальну площу земельних ділянок, якою користується Новоархангельське районне споживче товариство в розмірі 13,25 га, що зайняте під магазинами, іншими будівлями. Видано Новоархангельському районному споживчому товариству акт на право постійного користування земельними ділянками загальною площею 13,25 га, в т.ч. договір тимчасового користування строком на 25 років площею 0,19 га. Зобов`язано Новоархангельське районне споживче товариство постійно утримувати земельні ділянки в належному стані та своєчасно сплачувати земельний податок (а.с. 11).

12.06.1997р. Новоархангельському районному споживчому товариству видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-КР №000161, згідно якого надано у постійне користування 5,70 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для розміщення і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд (а.с. 27).

За поясненнями представника позивача, в подальшому, у зв`язку з відчуженням частини нерухомого майна, частину земельної ділянки було вилучено, в результаті чого площа земельних ділянок зменшилась.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3523655100:50:061:0012: площа 0,0095 га, місце розташування: Кіровоградська область, Голованівський район, смт.Новоархангельськ, вулиця Слави, 83, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с. 34).

В той же час, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за адресою: смт. Новоархангельськ, вул. Слави, буд. 83, знаходиться будівля, буфету "Світанок", власником якого є Новоархангельське районне споживче товариство.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3523655100:50:013:0047: площа 2,5079 га, місце розташування: смт.Новоархангельськ, вул. Садова, 54, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. У Витязі міститься посилання на те, що підставою виникнення права є рішення органу місцевого самоврядування, а саме Рішення виконкому Новоархангельської селищної ради 19.04.1997 р. № 61, документом що посвідчує право є Державний акт від 12.06.1997 р. І-КР 000161.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за адресою: смт. Новоархангельськ, вул. Садова, буд. 54 розташовано комплекс будівель "Хлібзаводу", власником якого є Новоархангельське районне споживче товариство.

Обставина, наведена Позивачем щодо формування вищезазначених земельних ділянок як частин земельної ділянки, наданої Позивачеві в постійне користування на підставі Державного акта від 12.06.1997 р. серії І-КР №000161, не заперечується Відповідачем.

Рішенням Тридцять другої сесії Сьомого скликання Новоархангельської селищної ради від 14.11.2019 р. № 1955 припинено право постійного користування земельними ділянками комунальної форми власності загальною площею 5,70 га, надане Новоархангельському РСТ посвідчене Державним актом на право постійного користування, зареєстрованого 12.06.1997 р. за № 50, розташованої на території Новоархангельського району Кіровоградської області в межах населеного пункту, у зв`язку із набуттям третіми особами права власності на майно та частини земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Віднесено земельну ділянку, що залишилася після відчуження майна Новоархангельським РСТ на користь третіх осіб, до земель запасу комунальної форми власності Новоархангельської селищної ради.

Вказане рішення Новоархангельської селищної ради оскаржує Позивач у даній справі ( в частині земельних ділянок, що знаходяться в його користуванні ) як таке, що прийняте з порушенням вимог закону та просить визнати за ним право постійного користування на визначені земельні ділянки.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом позову у справі, що розглядається, є визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення Новоархангельської Селищної Ради № 1955 від 14.11.2019 року "Про припинення права постійного користування земельними ділянками" в частині та визнання права постійного користування на відповідні земельні ділянки.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 10 частини другої ст. 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.

Згідно із частиною першою ст. 21 вказаного Кодексу суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Пунктом 34 частини першої ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» унормовано, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.

Згідно із частиною десятою ст. 59 наведеного Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною першою ст. 155 Земельного кодексу України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Таким чином, якщо правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси територіальних громад чи окремих осіб, він визнається недійсним у судовому порядку.

Земельний кодекс України визначає право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина перша статті 92 Земельного кодексу України). Підстави припинення права користування земельними ділянками наведено у статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд також зазначає, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005.

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право.

Господарським судом встановлено, що Новоархангельське районне споживче товариство є землекористувачем земельних ділянок згідно з Державним актом серії І-КР №000161 на підставі рішення виконкому Новоархангельської селищної ради народних депутатів від 19.04.1997 р. № 61.

У зв`язку із відчуженням Позивачем частини нежитлових приміщень, право користування ними перейшло до набувачів права власності на нерухоме майно. В той же час, частина земельних ділянок залишилась в користуванні Позивача, який добровільно не відмовлявся від постійного користування земельними ділянками, не давав згоду на їх вилучення. Як вбачається з Витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, що зазначались судом вище, земельні ділянки, що залишились в користуванні Позивача, зареєстровані в Державному реєстрі та їм присвоєно кадастрові номери. На даних земельних ділянках розташоване нерухоме майно Позивача.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції - право Новоархангельського районного споживчого товариства на постійне користування спірними земельними ділянками на підставі Державного акта на право постійного користування землею Серія І-КР № 000161 виданого на підставі рішення виконкому Новоархангельської селищної ради від 19.04.1997 р. № 61 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 12.06.1997 р. за № 50, не припинялось.

Разом з тим, Відповідач своїм оскаржуваним у цій справі рішенням, здійснив дії, спрямовані на позбавлення Позивача права користування земельними ділянками, тобто прийняв рішення всупереч вимог ст. 141 Земельного кодексу України та, одночасно, порушив право Позивача на користування земельними ділянками, передбачене ст. 92 Земельного кодексу України.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з місцевим господарським судом про задоволення позову щодо визнання недійсним та скасування рішення Новоархангельської селищної ради № 1955 від 14.11.2019 р. "Про припинення права постійного користування земельними ділянками" в частині припинення права користування земельними ділянками площею 0,00959 га (кадастровий номер 3523655100:50:061:0012) та площею 2,5079 га ( кадастровий номер 3523655100:50:013:0047).

Згідно з положеннями ст. 2 ГПК України та статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є його порушення, невизнання або оспорення. Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 ЦК України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога Позивача до Відповідача, який становить собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Оцінюючи належність обраного Позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 р. у справі № 923/364/19 та від 16.06.2020 р. у справі № 904/1221/19.

За матеріалами справи Новоархангельська селищна рада не визнає речові права Новоархангельського районного споживчого товариства на спірні земельні ділянки, що підтверджується рішенням № 1955 від 14.11.2019 р. "Про припинення права постійного користування земельними ділянками", та про що свідчить позиція Відповідача, викладена ним у поданих до суду процесуальних документах.

Наведені обставини наділяють Позивача правом на судовий захист своїх невизнаних речових прав на земельну ділянку шляхом подання даного позову, і, зважаючи на встановлену законність набуття ним права постійного користування земельною ділянкою, суд захищає такі права у передбачений законом спосіб.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з місцевим господарським судом про задоволення позову і в частині визнання за Новоархангельським районним споживчим товариством права постійного користування земельними ділянками площею 0,00959 га ( кадастровий номер 3523655100:50:061:0012 ) та площею 2,5079 га ( кадастровий номер 3523655100:50:013:0047 ) відповідно до Державного акта на право постійного користування землею Серія І-КР№000161 виданого на підставі рішення виконкому Новоархангельської селищної ради від 19.04.1997 р. № 61 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 12.06.1997 р. за № 50.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

Разом з тим, як було зазначено раніше, Новоархангельське районне споживче товариство ( Позивач ) подало заяву щодо судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, в якій просить стягнути з Відповідача - 62 000 грн., з приводу чого колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями частини другої ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі та визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Частиною третьою ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З договору № 11/07 про надання правової допомоги від 07.07.2021 р. укладеного між Новоархангельським районним споживчим товариством ( Клієнт ) та Адвокатським бюро «Юрій Назаренко та партнери» ( Адвокат ), Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову (юридичну) допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором ( п. 1.1 ).

Відповідно до п. 2.2. Адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги: представляє інтереси клієнта в Господарському суді Кіровоградської області та Центральному апеляційному господарському суді з приводу захисту права постійного користування клієнта на земельні ділянки з кадастровим номером 3523655100:50:061:0012 площею 0,0095 га. та 2.5079 га. з кадастровим номером 3523655100:50:013:0047. Для захисту прав та законних інтересів клієнта адвокат має наступні права: представляти інтереси клієнта в судах загальної юрисдикції з усіма процесуальними правами які надані законом сторонам та учасникам судового процесу.

Відповідно до п. 4.3. Клієнт та Адвокат домовилися, що за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, Клієнт авансовано сплачує Адвокату гонорар у сумі 31 000 грн. Крім цього, сторони домовляються про додатковий гонорар (премію) у такій самій сумі, якщо для клієнта прийнято позитивне рішення залишене без змін судом апеляційної інстанції. Позитивним результатом вважається також закінчення справи мировою угодою та залишення справи без розгляду за заявою іншої сторони у справі.

Сторони домовились про те. що сума гонорару є фіксованою та складає 62 000,00 грн. Клієнт сплачує зазначену суму гонорару в десятиденний термін, з дня ухвалення Постанови судом апеляційної інстанції ( п. 4.9 ).

Крім того, до заяви щодо судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, Відповідачем додане платіжне доручення № 13 від 07.07.2021 р. про перерахування Клієнтом на користь Адвоката 31 000 грн. на оплату за надання правничої допомоги згідно договору № 11/07 про надання правової допомоги від 07.07.2021 р..

Відповідно до частини восьмої ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що у заяві щодо судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, до моменту ухвалення цієї постанови, Позивач звернувся до суду із заявою про компенсацію судових витрат та надав докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Від Відповідача надійшли заперечення щодо стягнення вказаних витрат, в яких Заявник просить зменшити судові витрати Позивача до розміру фактично понесених, разом з тим, будь яких доводів та аргументів в обгрунтування зменшення не наводить, окрім посилання на низку постанов Верховного Суду.

З огляду на наведені обставини та зазначені положення процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що клопотання Позивача слід задовольнити частково та стягнути з Новоархангельської селищної ради на користь Новоархангельського районного споживчого товариства 31 000 грн. витрат на правничу допомогу ( додатковий гонорар - рішення залишене без змін судом апеляційної інстанції ), оскільки умовами Договору № 11/07 від 07.07.2021 р. передбачено надання правової допомоги також і в Господарському суді Кіровоградської області, а також сплату авансового платіжу у сумі 31 000 грн. ( частина від загального гонорару, який складає 62 000 грн. ).

Отже, 31 000 грн. ( платіжне доручення № 13 від 07.07.2021 р. ), що складає частину від загального гонорару, сплачено Клієнтом Адвокату за надання правової допомоги в Господарському суді Кіровоградської області.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції не підлягають розподілу між сторонами витрати на професійну правничу допомогу адвоката, які Сторона понесла в суді першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Новоархангельської селищної ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.09.2021р. у справі № 912/2076/21 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Заяву Новоархангельського районного споживчого товариства про стягнення судових витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Новоархангельської селищної ради на користь Новоархангельського районного споживчого товариства 31 000 грн. витрат на правничу допомогу, про що видати наказ.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.05.2022 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя Е.В. Орєшкіна