Рішення

від 29.05.2022 по справі 910/1909/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2022Справа № 910/1909/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідністю «САССК»

до Товариства з обмеженою відповідністю «АРГОНІУМ»

про стягнення 94 504,76 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідністю «САССК» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідністю «АРГОНІУМ» стягнення 94 504,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду № 03/20 від 02.03.2020.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1909/22, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 14.02.2022, повернутою на адресу суду поштовим відділенням зв`язку, у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

При цьому, суд зазначає, що не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії ухвали про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням відповідачем, зумовлене суб`єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідністю «САССК» (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідністю «АРГОНІУМ» (відповідач, підрядник) укладений договір підряду №03/20 (надалі - договір).

Оскільки замовник проводить реконструкцію в будівлі готелю «Редiссон Блу», який належить йому на підставі права власності, в рамках цієї реконструкції передбачено проведення окремих робіт, тому, згідно умовами даного Договору, в об`ємi, порядку та на умовах, визначених цим Договором, замовник доручає, підрядник приймає на себе зобов`язання по виконанню робіт з виготовлення та монтажу виробів, згідно Додатку №1 до цього Договору, в зоні лобі в будівлі, розташованоп адресою: м.Київ, вул. Ярославів Вал, 22 (надалi - об`єкт), що належить замовнику (надалі - Роботи). Всі необхідні роботи виконуються підрядником свопми силами або, пiсля отримання попередньої письмової згоди замовника, залученими за власний рахунок i під свою відповідальність субпідрядниками (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору, загальна ціна договору, згiдно кошторису (Додаток № 1 до цього Договору) включає в себе вартість усіх робіт, вартість матеріалів та обладнання витрати на закупівлю, доставку, витрати на розвантаження матеріалів та обладнання на об`єкт, а також засоби риштовання для виконання робіт та становить 97 524,00 грн (дев`яносто сiм тисяч п`ятсот двадцять чотири гривнi 00 коп), у т.ч. ПДВ: 16 254,00 грн.

Згідно умов п. 1.3. договору вироби виготовляються підрядником згiдно розробленої підрядником та погодженої замовником технічної документації.

Відповідно до п. 3.2. договору оплата по Договору виконується замовником у наступному порядку:

3.2.1. протягом 5 (п`яти) банківських днів після узгодження замовником технічної документації на вироби та отримання рахунку на оплату від підрядника, замовник сплачує авансовий платіж (надалі - авансовий платіж) в розмірі 68 266,80 грн. (шістдесят вісім тисяч двісті шістдесят шiсть гривень 80 коп.), в тому числі ПДВ 20 % в розмірі 11 377,80 грн.;

3.2.2. Оплата решти, здійснюються замовником в наступному порядку:

3.2.2.1 протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання сторонами Акту прийому-передачi виконаних робіт по монтажу виробів, передбачених розділом 1 Додатку №1 до цього договору та отримання замовником від підрядника рахунку оплату, замовник сплачує 16 117,20 грн. (шістнадцять тисяч сто сімнадцять гривень 20 коп), в тому числі ПДВ 20 % в розмірі 2 686,20 грн.

3.2.2.2. протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання сторонами Акту прийому-передачі виконаних робіт по монтажу виробів, передбачених розділом 2 Додатку №1 до цього Договору та отримання замовником від підрядника рахунку на оплату, замовник сплачує 13 140,00 грн. (тринадцять тисяч сто сорок гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ 20 % в розмiрi 2 190,00 грн.

Пунктом 4.1. договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 01.09.2020, визначено, що роботи згiдно цього Договору виконуються підрядником в наступні строки: роботи з виготовлення та інсталяції передбачених розділом 1 Додатку №l до цього Договору - не пізніше 31 жовтня 2020 року; роботи з виготовлення та монтажу виробiв, передбачених розділом 2 Додатку №1 до цього Договору - не пізніше 31 жовтня 2020 року.

У пункті 7.1. договору в редакції Додаткової угоди №1 від 01.09.2020, сторони погодили, що у випадку недодержання строку виконання робіт, передбаченого п. 4.1. цього Договору, з обставин, незалежних від замовника, підрядник зобов`язаний протягом 7 днів з дати отримання відповідної вимоги замовника: (а) виплатити замовнику штраф у розмірі 20% від загальної ціни договору, зазначеної в п. 2.1. Договору; та (б) повернути авансовий платіж замовнику в повному обсязі (незалежно від суми витрат, фактично здійснених підрядником на виконання договору).

Після повернення авансового платежу зобов`язання сторін щодо виконання робіт припиняються, без відшкодування будь-яких збитків підрядника.

У випадку прострочення підрядником свого зобов`язання з авансового платежу, на прострочену суму відповідно до ст . 625 Цивільного кодексу України нараховуються 50 % річних.

Вимога замовника, передбачена цим пунктом, буде вважатися отриманою підрядником також у випадку проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову від отримання, відсутність підрядника за адресою, вказаною у Договорi, повернення замовнику вимоги за закінченням терміну зберігання чи з інших причин. Датою отримання вимоги в такому випадку буде вважатися дата проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки (а у випадку відсутності дати відмітки - дата надходження вимоги до поштового відділення).

У пункті 11.1. договору зазначено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання належним чином уповноваженими на те особами та діє до 31 травня 2020.

10.03.2020 позивач сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 68 266,80 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 13.07.2020, підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.

13.10.2021 позивач направив відповідачу вимогу вих. №005 про повернення сплачених коштів та вимогу про сплату штрафних санкцій. Направлення листа підтверджується описами вкладення в цінний лист, фіскальними чеками поштового відділення, копією конверта про повернення.

25.11.2021 позивач направив відповідачу претензію вих. №8 про повернення сплачених коштів та про сплату штрафних санкцій. Направлення листа також підтверджується описами вкладення в цінний лист, фіскальними чеками поштового відділення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору підряду №03/20 від 02.03.2020 не виконав роботи, передбачені договором, у зв`язку з чим за відповідачем існує заборгованість у розмірі 68 266,80 грн, (сплачений аванс).

Позивач зазначає, що оскільки відповідач не повернув авансовий платіж, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 19 504,80 грн - штраф у розмірі 20% та 6733,16 грн - 50% річних.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Пунктом 3.2. договору встановлено, оплата по договору виконується замовником у наступному порядку:

3.2.1. протягом 5 (п`яти) банківських днів після узгодження замовником технічної документації на вироби та отримання рахунку на оплату від підрядника, замовник сплачує авансовий платіж в розмірі 68 266,80 грн., в тому числі ПДВ 20 % в розмірі 11 377,80 грн.;

3.2.2. Оплата решти, здійснюються замовником в наступному порядку:

3.2.2.1 протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання сторонами Акту прийому-передачi виконаних робіт по монтажу виробів, передбачених розділом 1 Додатку №1 до цього договору та отримання замовником від підрядника рахунку оплату, замовник сплачує 16 117,20 грн, в тому числі ПДВ 20 % в розмірі 2 686,20 грн.

3.2.2.2. протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання сторонами Акту прийому-передачі виконаних робіт по монтажу виробів, передбачених розділом 2 Додатку №1 до цього Договору та отримання замовником від підрядника рахунку на оплату, замовник сплачує 13 140,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % в розмiрi 2 190,00 грн.

10.03.2020 позивач на підставі п. 3.2. договору сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 68 266,80 грн, в підтвердження чого позивачем надано акт звірки взаємних розрахунків станом на 13.07.2020, підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до п. 4.1. договору в редакції Додаткової угоди №1 від 01.09.2020, роботи згiдно цього договору виконуються підрядником в наступні строки: роботи з виготовлення та інсталяції передбачених розділом 1 Додатку №l до цього договору - не пізніше 31 жовтня 2020 року; роботи з виготовлення та монтажу виробiв, передбачених розділом 2 Додатку №1 до цього договору - не пізніше 31 жовтня 2020 року.

Отже, відповідач повинен був виконати роботи, обумовлені договором у строк до 31.10.2020.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

За змістом пункту 4.2 договору пiсля виконання робіт згідно з п. 4.1. договору та додатку до нього підрядник протягом 3 календарних днів надає замовнику Акт.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання відповідачем робіт за договором.

Пунктом п. 7.1. договору в редакції Додаткової угоди №1 від 01.09.2020, сторони погодили, що у випадку недодержання строку виконання робіт, передбаченого п. 4.1. цього договору, з обставин, незалежних від замовника, підрядник зобов`язаний протягом 7 днів з дати отримання відповідної вимоги замовника: (а) виплатити замовнику штраф у розмірі 20% від загальної ціни договору, зазначеної в п. 2.1. договору; та (б) повернути авансовий платіж замовнику в повному обсязі (незалежно від суми витрат, фактично здійснених підрядником на виконання договору).

Після повернення авансового платежу зобов`язання сторін щодо виконання робіт припиняються, без відшкодування будь-яких збитків підрядника.

У випадку прострочення підрядником свого зобов`язання з авансового платежу, на прострочену суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховуються 50 % річних.

Оскільки відповідач не виконав роботи передбачені договором у визначений строк, то у позивача виникло право на вимогу щодо повернення авансового платежу, нарахування штрафу у розмірі 20% та 50 % річних.

Як встановлено судом, 25.11.2021 позивач направив відповідачу претензію вих. №8 про повернення сплачених коштів та про сплату штрафних санкцій, що підтверджується описами вкладення в цінний лист, фіскальними чеками поштового відділення.

З огляду на зміст претензії вих. №8 позивач скористався, передбаченим договором правом на повернення авансового платежу.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем обставин наведених у позові належними доказами не спростовано, доказів виконання робіт чи повернення позивачу суми авансу відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, враховуючи факт сплати позивачем відповідачеві грошових коштів за договором підряду №03/20 від 02.03.2020 у сумі 68 266,80 грн, наявність прострочення відповідачем за договором (невиконання робіт в обумовлені договором строки) та погодження сторонами у п. 7.1. договору підстави для повернення авансового платежу, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 68 266,80 грн., що становлять суму авансового платежу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховані штраф у розмірі 19 504,80 грн та 50% річних у розмірі 6733,16 грн.

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У пункті 7.1. договору сторони погодили, що у випадку недодержання строку виконання робіт, передбаченого п. 4.1. цього договору, з обставин, незалежних від замовника, підрядник зобов`язаний протягом 7 днів з дати отримання відповідної вимоги замовника виплатити замовнику штраф у розмірі 20% від загальної ціни договору, зазначеної в п. 2.1. договору.

З розрахунку позивача вбачається, що позивач здійснює нарахування штрафу у розмірі 19 504,80 грн. (68 266,80грн х 20%) за порушення п. 4.1. договору.

Оскільки, судом встановлено неналежне виконання відповідачем умов договору підряду в частині своєчасного виконання робіт, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу.

Перевіривши розрахунок штрафу, судом встановлено, що розмір штрафу становить 19504,80 грн. (97 524,00 грн х 20%), у зв`язку із чим вимоги у цій частині суд задовольняє повністю.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що у випадку прострочення підрядником свого зобов`язання з авансового платежу, на прострочену суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховуються 50% річних.

Оскільки сторони у договорі погодили інший розмір процентів річних ніж передбачений у ст. 625 ЦК України, суд вважає, що позивачем правомірно здійснено нарахування 50% річних.

Здійснивши перерахунок 50% річних, судом встановлено, що сума 50% річних становить 6 733,16 грн, а тому вимоги у даній частині суд задовольняє повністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені вище обставини, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідністю «САССК» до Товариства з обмеженою відповідністю «АРГОНІУМ».

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 45 494,79 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Згідно із ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2021 між позивачем (клієнт) та адвокатом Кіріною В.А. був укладений договір про надання правової допомоги №07/09/2021, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат зобов`язується надавати за винагороду клієнту правову допомогу з усіх питань (п. 2.1. договору).

20.09.2021 між позивачем (клієнт) та адвокатом Кіріною В.А. укладено додаткову угоду №2 до договору про надання правової допомоги №07/09/2021, якою сторони погодили, що адвокат надає клієнту правову допомогу з питань виконання договору підряду № 03/20 від 20.03.2020, укладеного між клієнтом та TOB «АРГОНІУМ», розірвання договору тa забезпечення настання правових наслідків, передбачених цим договором та законодавством України, згідно переліку.

Сторони домовились, що гонорар адвоката за надання правової допомоги, визначеної п. 1 даної додаткової угоди №2 складає суму в гривні, що еквівалентна 1434,00 (одна тисяча чотириста тридцять чотири) Євро. Оплата гонорара адвоката здійснюється шляхом перерахування клієнтом безготівкових коштів у національній валюті України (гривня) на рахунок адвоката, у наступному порядку:

3.1. 50 % від суми, визначеної у п . 2 даної додаткової угоди, не пізніше 3 (трьох) операційних (банківських) днів з моменту підписання даної додаткової угоди;

3.2. 50 % від суми, визначеної у п. 2 даної Додаткової угоди, не пізніше 3 (трьох) операційних (банківських) днів після підписання сторонами Акту надання правової допомоги.

Гонорар адвоката в гривні, з урахуванням вищезазначеного, визначається по курсу гривні до Євро встановленому НБУ на день здійснення оплати та (або) дати підписання сторонами Акту наданої правової допомоги.

Позивач сплатив на користь адвоката Кіріної В.А. грошові кошти в розмірі 22 558,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням №27884 від 20.09.2021.

Однак, аналіз приписів пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України дозволяє дійти висновку про те, що витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката можуть бути встановлені та розподілені судом при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості як за наявності, так і за відсутності доказів їх фактичної оплати.

Позивачем не надано суду акту надання правової допомоги, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, відомостей щодо часу витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягу наданих адвокатом послуг та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З урахуванням наведеного, підстави для покладення витрат на правничу допомогу адвоката на відповідача відсутні.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідністю «АРГОНІУМ» (03179, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 148/1, Н/П 257 /В ЛІТЕРІ А/, ідентифікаційний код 39573138) на користь Товариства з обмеженою відповідністю «САССК» (01054, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВІВ ВАЛ, будинок 22, ідентифікаційний код 30180471) авансовий платіж у сумі 68 266,80 грн, штраф у сумі 19 504,80 грн, 50% річних у сумі 6733,16 грн. та судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 30.05.2022.

Суддя О.В. Гулевець