ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про скасування судового наказу
м. Київ
30.05.2022Справа № 910/1682/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши
заяву боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Металіст» (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 7, офіс 1, код ЄДРПОУ 43548668)
про скасування судового наказу від 10.02.2022 року у справі № 910/1682/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 18, офіс 7-Б, код ЄДРПОУ 41668417)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Металіст» (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 7, офіс 1, код ЄДРПОУ 43548668)
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості в розмірі 71 274,00 грн., яка виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов`язання за Договором оренди № А00115075 від 09.06.2021 року
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Металіст» 71 274,00 грн. за порушення останнім взятих на себе зобов`язань за Договором оренди № А00115075 від 09.06.2021 року в частині своєчасної сплати орендної плати.
Господарським судом міста Києва 10.02.2022 року видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Металіст» (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 7, офіс 1, ідентифікаційний код 43548668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 18, офіс 7-Б, ідентифікаційний код 41668417) 71 274,00 грн. (сімдесят одну тисячу двісті сімдесят чотири гривні 00 копійок) заборгованості за договором оренди та судові витрати у розмірі 248,10 грн. (двісті сорок вісім гривень 10 копійок).
Копію зазначеного наказу від 10.02.2022 року Господарським судом міста Києва разом із заявою про видачу судового наказу та доданими до неї документами 16.02.2022 року було направлено на адресу боржника, як передбачено ст. 156 Господарського процесуального кодексу України.
До Господарського суду міста Києва 26.04.2022 року від боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Металіст» надійшла заява б/н від 18.04.2022 року про скасування судового наказу від 10.02.2022 року у справі № 910/1682/22, в обґрунтування якої боржник посилається на часткову безпідставність стягнення заборгованості за вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» та необґрунтованість вимог стягувача.
Окрім того, представником боржника у заяві про скасування судового наказу від 18.04.2022 року викладено клопотання про поновлення строку для подання цієї заяви, в обґрунтування якого боржник зазначає про неможливість подання заяву про скасування судового наказу у встановлений судом строк з огляду на введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.04.2022 року вищевказана заява була передана на розгляд судді Джарти В.В.
У зв`язку з відпусткоб судді Джарти В.В., на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/283/22 від 26.04.2022 року, здійснено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи № 910/1682/22, за результатом якого дану заяву передано на розгляд судді Селівону А.М.
Суд зазначає, що вимоги щодо форми та змісту заяви про скасування судового наказу, а також строків її подання встановлені приписами ст. 157 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною 5 статті 157 Господарського процесуального кодексу України до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
При цьому, положення Господарського процесуального кодексу України не ставлять в залежність скасування судового наказу за заявою боржника від обґрунтованості його доводів, викладених у такій заяві, а лише передбачають необхідність зазначення в ній про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача (пункт 5 частини 3 статті 157 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Судом встановлено, що судовий наказ від 10.02.2022 року у справі № 910/1682/22, направлений на адресу боржника 16.02.2022 року, а саме: 01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 7, офіс 1, отриманий боржником 23.02.2022 року, що підтверджується витягом з офіційного сайту поштового оператора АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення №0105491895264.
Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Отже, встановлений законом п`ятнадцятиденний строк на подання заяви про скасування судового наказу спливає 10.03.2022 року.
В той же час, згідно поштового конверту заява про скасування судового наказу у справі №910/1682/22 направлена до суду 20.04.2022 року, тобто після закінчення визначених ст.ст. 157, 159 Господарського процесуального кодексу України строків.
Частиною 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно із п. 3 ч. 5 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України до заяви про скасування судового наказу додаються, зокрема, клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 158 ГПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першоюстатті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Отже, з наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено, та чи підлягає він відновленню.
Так, поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 9 листопада 2020 року у справі № 420/1813/19.
Як встановлено судом, боржником у заяві про скасування судового наказу викладено клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення та поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу у справі № 910/1682/22, в обґрунтування якого боржник посилається на неможливість звернення до суду із відповідною заявою у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням на території України з 5:30 24 лютого 2022 року воєнного стану на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та продовження строку дії воєнного стану в Україні згідно указу Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022 року, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», а також продовження строку дії воєнного стану в Україні згідно Указів Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022 року, №259/2022 від 18.04.2022 року та від 17.05.2022 № 341/2022.
За приписами ст. 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
При цьому статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Розглянувши вказане клопотання суд зазначає, що заявником пропущено передбачений законом строк для звернення з даною заявою, однак наведені боржником причини пропущення строку звернення з заявою про скасування судового наказу суд вважає поважними, в зв`язку з чим клопотання боржника про поновлення строку для звернення з заявою про скасування судового наказу від 10.02.2022 року у справі № 9101682/22 підлягає задоволенню.
Дослідивши вищевказану заяву боржника, суд дійшов висновку про відповідність її форми та змісту вимогам ст. 157 Господарського процесуального кодексу України, підстав для повернення заяви про скасування судового наказу судом не встановлено.
Згідно частини третьої статті 158 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, оскільки судом поновлено строк на звернення боржника із заявою про скасування судового наказу, передбаченого частиною 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України, оскільки подана боржником заява відповідає вимогам до форми і змісту заяви про скасування судового наказу, встановленим частинами 3-5 статті 157 цього Кодексу, суд, керуючись приписами частини 3 статті 158 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви боржника та скасування судового наказу Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 року у справі № 910/1682/22, виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» .
Судом роз`яснюється заявнику (стягувачу) - Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна», що він не позбавлений права звернутися до суду з тими самими вимогами, що заявлені ним в межах даної справи № 910/1682/22, в порядку спрощеного позовного провадження.
Керуючись статтями 157, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
УХВАЛИВ:
1. Скасувати судовий наказ Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 року у справі № 910/1682/22 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Металіст» (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 7, офіс 1, ідентифікаційний код 43548668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 18, офіс 7-Б, ідентифікаційний код 41668417) 71 274,00 грн. (сімдесят одну тисячу двісті сімдесят чотири гривні 00 копійок) заборгованості за договором оренди та судові витрати у розмірі 248,10 грн. (двісті сорок вісім гривень 10 копійок).
2. Повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна», що згідно з частиною другою статті 151 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 30.05.2022 року та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2022 |
Оприлюднено | 25.06.2022 |
Номер документу | 104515717 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Селівон А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні