Рішення

від 29.05.2022 по справі 910/986/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2022Справа № 910/986/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Ем Сі-Груп"

про стягнення 546 642,00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Ем Сі-Груп" про стягнення 546 642,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення вантажу у міжнародному та міжміському автомобільному повідомленні № 119-ЕТ, а саме відповідачем було завдано збитки позивачу, у зв`язку з втратою з вини відповідача (екпедитора) товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). Визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.02.2022 була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, визначена в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд.6.

Проте, поштовий конверт № 0105478265871 було повернуто суду 26.04.2022 з відміткою пошти з вказівкою: "за закінчення терміну зберігання".

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ті Ем Сі-Груп" (далі - експедитор, відповідач) було укладено договір на надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу у міжнародному та міжміському автомобільному повідомленні № 119-ЕТ (далі - Договір), за умовами якого експедитор зобов`язується організовувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів, організувати перевезення вантажів згідно Заявки на перевезення (п. 2.2.1.) та відповідно до п. 2.2.7 договору доставити автомобільним транспортом ввірених йому замовником (вантажовідправником) вантаж в обумовлений термін у пункт призначення та видати його одержувачу, зазначеному в ТТН, а замовник зобов`язується сплатити за здійснене перевезення встановлену провізну плату.

У відповідності до п.1.3. Договору Конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються в разовій Заявці на перевезення, яка є невід`ємною частиною договору.

Згідно із п. 1.4. Договору Експедитор від імені та за рахунок Замовника забезпечує виконання перевезення вантажів Замовника автомобільним транспортом в міському міжміському міжнародному сполучені.

Як слідує із п.1.5. Договору для виконання умов даного договору Експедитор залучає треті особи з якими у нього існують договірні відносини.

Згідно із п.2.1.1. Договору погодження умов перевезення здійснюється шляхом подання заявки факсимільним зв`язком яка містить наступну інформацію: точні адреси місць навантаження і розвантаження вантажу; дата і час подання автомобіля під завантаження; вага і вид вантажу; адреси відправника і одержувача вантажу із зазначенням контактних телефонів; адреси проведення митних формальностей при навантажені і розвантажені вантажу; термін доставки вантажу одержувачу; сума фрахту; інші особливості перевезення конкретного вантажу.

Відповідно до п.2.2.1. Договору, експедитор приймає на себе зобов`язання Організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних із перевезенням вантажів, організувати перевезення вантажів згідно з заявками на перевезення.

Відповідно до п.4.3.4. Експедитор несе відповідальність за збереження в дорозі вантажу, що перевозиться. Експедитор зобов`язується відшкодувати Замовнику вартість недостач, які склалися з вини Експедитора (при пошкоджені, втраті всього вантажу або його частини під час перевезення).

Згідно із Заявкою №1062/142 від 13.10.2020 р. експедитор взяв на себе зобов`язання надати транспортно-експедиторські послуги із залученням третьої особи перевізника належний Замовнику

вантаж Сталь листова в рулонах в кількості 22 двадцять дві тони, за маршрутом: пункт завантаження 32300, Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, пр. Грушевського, 1/14 пункт розвантаження Дніпропетровська обл. м. Марганець, вул. Єдності,1 ТОВ "Грінхаус Україна" (Код ЄДРПОУ 41507991) Вартість перевезення 15 000 грн.

Вказаною заявкою було погоджено всі суттєві умови договору перевезення, визначено транспортний засіб сідловий тягач IVECO, державний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом з державним номером НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , водійське посвідчення НОМЕР_3 , контактні особи, строк виконання зобов`язань до 14.10.2020 року.

Прийняття до перевезення вантажу сторонами було оформлено товарно-транспортною накладною №Р4312 від 13.10.2020 p., у якій вказано, що завантажено Лист оцинкований 0,63-1250 в кількості 20,246 тон, вартістю 546 642 (п`ятьсот сорок шість тисяч шістсот сорок дві) грн 00 к. в т.ч. ПДВ 91 107,00 грн до вантажу додано видаткову накладну №4312 від 13 жовтня 2020 року, а також сертифікат якості ТОВ "Модуль-Україна" № 170272020 від 13.10.2020 року.

Причому прийняття вантажу до перевезення завірено підписом водія ОСОБА_1 в товаро транспортній накладній №Р4312 від 13.10.2020 p., та вимозі на склад №4312 від 12 жовтня 2020 р., копія якої додано до матеріалів справи.

Також під час завантаження та відпуску з території ТОВ "Модуль-Україна" узгодженого з Відповідачем транспортного засобу працівниками служби охорони підприємства у відповідності до локальних нормативних актів пов`язаних з запровадженими на підприємстві правилами пропускного режиму засобами мобільної копіювальної техніки (смартфон) зроблено копії із паспорту водія ОСОБА_2 № НОМЕР_4 виданого Красногвардійським РВУМВСУ в Дніпропетровській області 05.10.1998 p., його водійського посвідчення, та правоустановлюючих документів на транспортний засіб Сідловий тягач Івеко державний номер НОМЕР_1 , та напівпричіп державний номер НОМЕР_5 .

Матеріалами справи доведено, що вантаж не доставлено отримувачу ТОВ "Грінхаус Україна" на час розгляду справи.

Позивач довів суду, що з інформації, наданої Відповідачем телефонним зв`язком вантаж було вивантажено залученим Відповідачем до виконання замовлення перевізником третьою особою не в місці вивантаження вказаному у заявці м. Марганець, вул.Єдності, 1 а в м. Запоріжжя.

Після того, як Позивачу стало відомо, що товар за призначенням не прибув, Відповідачем було повідомлено Позивача, що з метою виконання заявки ТОВ "Модуль-Україна" на здійснення перевезення Відповідачем було залучено перевізника ФОП Дяченко Любов Григорівну Індивідуальний податковий номер НОМЕР_6 Свідоцтво про державну реєстрацію № 606261від 22.09.2004 р. Також відповідачем було надано копію заявки на перевезення вантажу що була укладена між ФОП Дяченко Л.Г. Та ТОВ "Ті Ем Сі-Груп" на здійснення перевезення вантажу від ТОВ "Модуль-Україна" до ТОВ "Ті Ем Сі-Груп".

19 жовтня 2020 р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією № 4042, про відшкодування вартості втраченого вантажу, яку останній залишив без відповіді і реагування.

Судом також встановлено, що ТОВ "Грінхаус Україна" (отримувач товару) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Модуль-Україна" (Замовник, Позивач по даній справі) заборгованості в розмірі 546 642, 00грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Модуль-Україна" зобов`язання з поставки оплаченого позивачем товару за Договором поставки №17/083 від 04.09.2017, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність правових підстав для стягнення з ТОВ "Модуль-Україна" попередньої оплати вартості товару в сумі 546 642,00грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 №910/4072/21 в позові відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 №910/4072/21 скасовано та прийнято нове рішення у частині позовних вимог щодо ТОВ "Модуль-Україна".

Стягнуто з ТОВ "Модуль-Україна" на користь ТОВ "Грінхаус Україна" суму попередньої оплати вартості товару у розмірі 546 642,00грн.

У вказаній Постанові Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 по справі №910/4072/21 колегією суду встановлено: "… матеріали справи не містять доказів наявності товару, належного до передання позивачу, у визначеному сторонами належному місці поставки (Хмельницька область, м. Каменець-Подільський, проспект Грушевського, 1/14 або м. Київ, вул. Бориспільська, 7) та доказів поінформованості позивача про це з боку відповідача-1, що в свою чергу свідчить про невиконання умов договору та вимог ч. 1 ст. 664 ЦК України з боку відповідача 1.

Натомість позивачем здійснено оплату товару, про що у матеріалах справи наявні платіжні доручення №934 від 09.10.2020, №935 від 12.102020.

З огляду на викладені доводи вбачається, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 суми попередньої оплати у розмірі 546 642,00грн. є обґрунтованими".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини встановлені у Постанові Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 по справі №910/4072/21 не доказується знову при розгляді даної справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Так, 15.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ті Ем Сі-Груп" (далі - експедитор, відповідач) було укладено договір на надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу у міжнародному та міжміському автомобільному повідомленні № 119-ЕТ, за умовами якого експедитор зобов`язується організовувати за заявками доставку автомобільним транспортом ввірених йому замовником вантажів у пункти призначення та видачу вантажів уповноваженій на отримання вантажу особі (вантажоодержувачу), а замовник зобов`язується сплатити за здійснене перевезення встановлену провізну плату.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 909 ЦК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Виходячи зі змісту наведених норм перевізник є таким учасником процесу перевезення вантажів, функціональне призначення якого полягає у наданні транспортної послуги - переміщення продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання.

Правовий статус перевізника характеризує те, що він є суб`єктом господарювання, який на виконання умов договору перевезення вантажу зобов`язується доставити ввірений йому вантажовідправником вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу. Перевізник є стороною договору перевезення вантажу і зазначається як такий у відповідних транспортних документах.

В той же час, згідно зі ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

За змістом ч. 1 ст. 306 ГК України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

У частині 4 цієї статті вказано, що допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Статтею 316 ГК України визначено, що за договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Отже, транспортне експедирування є видом господарської діяльності, спрямованої на організацію процесу перевезення вантажів. Експедитор є таким суб`єктом господарювання, функціональне призначення якого полягає в організації та сприянні здійсненню процесу вантажів. Експедитором може бути, як суб`єкт господарювання (транспортно-експедиційна організація), так і безпосередньо перевізник. Транспортне експедирування - це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях.

Основні умови здійснення транспортно-експедиційного обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів визначено у Законі України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою.

Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

Крім того, з аналізу ч. 1 ст. 929 ЦК випливає, що за предметом договори транспортного експедирування поділяються на договори з виконання послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу, договори з організації виконання таких послуг, а також договори, у яких обов`язки експедитора мають одночасно виконавчий та організаційний характер.

При цьому можливим є укладення різних видів договору транспортного експедирування в залежності від обсягу зобов`язань експедитора. Зокрема, сторони можуть укласти договір про транспортно-експедиційне забезпечення доставки вантажу одержувачу, договір про транспортно-експедиційне забезпечення завезення (вивезення) вантажів на станції залізниць, у порти (на пристані) та аеропорти, а також договір про окремі транспортно-експедиційні операції та послуги.

За своєю правовою природою договір №119-ЕТ від 15 жовтня 2018 р. є договором транспортного експедирування у якому обов`язки експедитора мають одночасно виконавчий та організаційний характер, що узгоджується зі змістом статті 929 ЦК України.

За приписами статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно до ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно- експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно- експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях і соптування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою.

Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (ст. 611 ЦК України).

Згідно з частинами 1-3 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно з ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб, експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Частиною третьої статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" також передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, які притягнені ним до виконання договору транспортного експедирування, в тому ж порядку, як і за власні дії.

Згідно з ст. 934 ЦК України за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Укладаючи договір №119-ЕТ від 15.10.2018 сторони визначили відповідальність сторін, розподілили ризики втрати вантажу.

Так у відповідності до п.4.3.4. Експедитор несе відповідальність за збереження в дорозі вантажу, що перевозиться. Експедитор зобов`язується відшкодувати Замовнику вартість недостач, які склалися з вини Експедитора (при пошкоджені, втраті всього вантажу або його частини під час перевезення).

Враховуючи факт втрати вантажу, 19.10.2020 позивач звернувся до відповідача із претензією №4042 про відшкодування вартості втраченого вантажу в сумі 546 642,00 грн із доданням копій видаткової та товаротранспортної накладної, яку залишена Відповідачем без задоволення та реагування.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Вина експедитора у порушенні договору транспортного експедирування презюмується та не підлягає доведенню замовником. До такого висновку прийшов зокрема Касаційний господарський суд у складі Верховного суду в своїй постанові № 910/14398/16 від 21.02.2018 р.

У ч. 2 ст. 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Вартість втраченого з вини Експедитора вантажу Лист оцинкований 0,63-1250 в кількості 20,246 тон, у розмірі 546 642 (п`ятсот сорок шість тисяч шістсот сорок дві) грн 00 коп, позивач підтверджує видатковою накладною №4312 від 13 жовтня 2020 року та товарно- транспортною накладною №Р4312 від 13.10.2020 р.

Вантаж, отриманий названим експедитором (ТОВ "Ті Ем Сі-Груп") водієм що підтверджується його відміткою у товарно-транспортній накладній, не був доставлений за призначенням та втрачений, а тому ТОВ "Ті Ем Сі-Груп", яке за заявкою ТОВ "Модуль-Україна" організовувало це перевезення за договором транспортного експедирування, має відшкодувати Замовнику повну вартість вказаного вантажу в сумі 546 642 (п`ятсот сорок шість тисяч шістсот сорок дві) грн 00 коп.

Отже, враховуючи обсяг відповідальності транспортного експедитора за Договором, приймаючи до уваги наведені вище обставини, господарський суд дійшов висновку про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Ті Ем Сі-Груп" умов укладеного між сторонами правочину в частині збереження вантажу та належної організації перевезення, що у відповідності до зазначених вище норм чинного законодавства є однією зі складових елементів складу цивільного правопорушення.

При цьому, судом прийнято до уваги, що вартість втраченого вантажу та розрахунок розміру збитків внаслідок втрати вантажу було визначено заявником виходячи з вартості товару, визначеної у видатковій накладній №4312 від 13.10.2020р. на внутрішнє переміщення, передачу товарів, на яку, як вказувалось вище, міститься посилання у товарно-транспортній накладній від 13.10.2020 №Р4312 як на документ, який слідує разом з вантажем.

Судом також прийнято до уваги Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021, відповідно до якої стягнуто з ТОВ "Модуль-Україна" на користь ТОВ "Грінхаус Україна" суму попередньої оплати у розмірі 546 642,00грн., яка складає вартість вантажу (Лист оцинкований 0,63-1250 в кількості 20,246 тон).

За приписами ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариством з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Ем Сі-Груп" (01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд.6, код ЄДРПОУ 38728685) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" (32300, м. Кам`янець-Подільській, пр. Грушевського, буд. 1/14, код ЄДРПОУ 37863825) 546 642 (п`ятсот сорок шість тисяч шістсот сорок дві) грн. 00 коп. боргу, 8 199 (вісім тисяч сто дев`яносто дев`ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко