Рішення

від 29.05.2022 по справі 128/3271/21

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/3271/21

РІШЕННЯ

Іменем України

30 травня 2022 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участю секретаря Сінельник В.І.,

у відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунальної установи «Стрижавська дитяча музична школа» Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи і стягнення середнього заробітку за період відсторонення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 05.11.2021 нею було отримано від директора КУ «Стрижавська дитячамузична школа»Стрижавської селищноїради Вінницькогорайону Вінницькоїобласті«Повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19», в якому зазначалося, що з 08.11.2021 вона буде відсторонена від роботи без збереження заробітної плати, якщо не надасть документ про щеплення від COVID-19. Про зміну умов праці, її попередили за один робочий день до моменту впровадження таких змін. 08.11.2021 вона отримала наказ № 53-К від 08.11.2021 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », яким її фактично було відсторонено від роботи з підстав того, що вона відмовилася надати медичну документацію на підтвердження щеплення від COVID-19. Підставою відсторонення було зазначено повідомлення № 1 від 05.11.2021. Вона вважає даний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки даний наказ про відсторонення від роботи обмежує її право на працю, гарантоване статтею 43 Конституції України. Оскільки вУкраїні невведено воєнногочи надзвичайногостану,відтак,пункт 41-6Постанови КабінетуМіністрів України№ 1236від 09.12.2020,який покладаєна керівника(роботодавця)обов`язок забезпечитивідсторонення особи,яка неє щепленоювід COV1D-19,суперечить статтям8,19,43,64Конституції України.Слід стверджувати, що в правовому полі чинного законодавства України карантин не введено, а отже, неприпустимо змушувати позивача робити щеплення проти COVID-19 на період дії карантину, тому що Постанова КМУ від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину», на основі якої її відсторонили від роботи, є незаконною. Також оскільки позивач не має небезпечних для оточення захворювань, не має будь-яких симптомів інфекційних захворювань, веде здоровий спосіб життя і її право на таємницю про стан її здоров`я захищено Конституцією та іншими Законами України, вона не зобов`язана надавати відповідачу будь-які документи про стан свого здоров`я, окрім медичної карти про проходження медичного огляду, оригінал якого вже знаходиться у відповідача. Вважає, що вакцинування проти COVID-19 є ризикованою медичною процедурою, оскільки вакцини не пройшли всіх стадій необхідних клінічних випробувань, а саме не пройшли четвертої фази досліджень вивчення побічних ефектів і протипоказань. Всі лікарські препарати від COVID-19 не мають сертифікату якості та приховується повний склад компонентів, через що навіть не можна дізнатись, чи не маю вона алергічних реакцій на компоненти препарату. Крім того, відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку. Такої підстави відсторонення, як відмова працівником від щеплення, яке перебуває в стадії клінічних випробувань, нормами статті 46 КЗпП України не передбачено; будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би надавав право роботодавцю відсторонювати від посади працівника за відмову працівником від щеплення, яке перебуває в стадії клінічних випробувань, відповідачем не зазначено. Крім того, при виданні оскаржуваного наказу відповідачем, серед іншого, був порушений чітко регламентований чинним законодавством порядок повідомлення про зміну істотних умов праці, зокрема, не виплату заробітної плати та відсторонення від роботи у зв`язку із відсутністю щеплення проти COVID-19. Отже, не вбачається законних підстав у відповідача примушувати її вакцинуватися від коронавірусної хвороби та відсторонювати від роботи за відмову вакцинуватися від цієї хвороби. Наказ про відсторонення її від роботи є незаконним та таким, що грубо порушує право на працю і супутні соціальні права, гарантовані Конституцією України, тому позивач вона вимушена звернутись до суду з даним позовом, просить визнати незаконним та скасувати наказ Комунальної установи «Стрижавська дитяча музична школа» Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про відсторонення від роботи ОСОБА_1 , поновити її на роботі, а також зобов`язати відповідача виплатити середню заробітну плату за період незаконного відсторонення від роботи з 08.11.2021.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 30.11.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

20.12.2021 на адресу Вінницького районного суду Вінницької області від представника відповідача Комунальної установи«Стрижавська дитячамузична школа»Стрижавської селищноїради Вінницькогорайону Вінницькоїобластів особі директора закладу Дзипетрук Т.Г. надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096 «Про внесення зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Пунктом 19 вказаної Постанови КМУ доповнено Постанову пунктом 41-6 такого змісту: Керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 року № 2153; відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; взяття до відома, що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили». Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», зареєстрованим в Мін`юсті 07.10.2021 за № 1306/36928, визначено, що обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники: Центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; Місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; Закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності. Тому, враховуючи вимоги вказаних нормативно-правових документів, а також у відповідності до вимог чинного законодавства, відповідачем було утворено у месенджері Вайбер групу, в яку також входив позивач, де висвітлювались зазначені документи, що свідчить про ознайомлення позивача з ними. Таким чином, позивач була ознайомлена з вимогами наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153, зокрема про те, що обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності. Таким чином, про необхідність надання документу, який би підтверджував отримання вакцинації або довідки про абсолютні протипоказання та застереження щодо проведення щеплень, а також про можливе відсторонення від роботи з 08.11.2021 позивач була повідомлена. Вказане повністю спростовує доводи позивача про те, що її було ознайомлено про відсторонення лише за один день до фактичного відсторонення. В подальшому, оскільки у період з 20.10.2021 до 05.11.2021 ОСОБА_1 не було надано документів про вакцинацію або довідку про абсолютні протипоказання до проведення щеплень, тому відповідач змушений був додатково повідомити викладача класу бандури ОСОБА_1 про обов`язкове профілактичне щеплення проти COV1D-19 офіційним письмовим повідомленням від 05.11.2021. З вказаним повідомленням позивач ознайомилась та другий примірник отримала 05.11.2021, що підтверджується її особистим підписом. Оскільки позивачем не надано документу, який би підтверджував отримання нею вакцинації або довідки про абсолютні протипоказання та застереження щодо проведення щеплень, наказом КУ «Стрижавська дитяча музична школа» від 08.11.2021 № 53-к «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » позивача було відсторонено від роботи з 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. Таким чином, дії КУ «Стрижавська дитяча музична школа» Стрижавської селищноїради Вінницькогорайону Вінницькоїобластіщодо відсторонення від роботи ОСОБА_1 повністю відповідають вимогам чинного законодавства. Нормативно-правові акти є чинними, зареєстрованими в Мін`юсті, а тому обов`язковими до КУ «Стрижавська дитяча музична школа» Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області. Крім того, відповідно до ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних захворювань», обов`язковій вакцинації підлягають працівники, які контактують з великою кількістю дітей. ОСОБА_1 перебуває на посаді викладача класу бандури Комунальної установи «Стрижавська дитяча музична школа» Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, навчання здійснюється в очній формі, при цьому позивач контактує з великою кількістю дітей та працівниками закладу, а тому підлягає обов`язковим профілактичним щепленням з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19. Обов`язковість профілактичного щеплення викладачів зумовлена, в першу чергу, піклуванням про здоров`я дітей. У своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що вказаним відстороненням від праці порушено її право на працю, передбачене ст. 43 Конституції України. З огляду на вказане твердження, вбачається, що в даному випадку вказане відсторонення є превентивним і абсолютно вимушеним заходом, оскільки незаперечне право на працю в період стрімкого поширення COVID-19, не може порушувати права інших працівників і здобувачів музичної освіти закладу на безпечні умови праці і навчання. Щодо позовної вимоги про поновлення на посаді, на думку відповідача, вказана позовна вимога не може бути задоволена, оскільки відсторонення від роботи за своєю правовою природою не є тотожним поняттю звільнення з роботи за ініціативою власника у визначених законодавством випадках. При звільненні з роботи за ініціативою власника відбувається припинення трудових правовідносин з працівником. В даному випадку при відстороненні працівника трудові правовідносини з ним не припинено, за відстороненим працівником зберігається його робоче місце. Необхідно зазначити, що відсторонення від роботи працівника, який не бажає пройти обов`язкове щеплення, не може вважатися дискримінаційним заходом, оскільки таке відсторонення є прямим наслідком вільного волевиявлення самого працівника, який через власні переконання свідомо не бажає виконати необхідні умови для продовження роботи за його посадою. При цьому відсторонення від роботи може бути припинено негайно, після усунення працівником підстав, які зумовили таке відсторонення. Тобто, відсторонення є вимушеним, превентивним, захисним заходом, спрямованим на забезпечення захисту життя і здоров`я дітей та працівників від потенційної небезпеки зараження гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2. Крім того, Постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 року № 981 і від 11 жовтня 2021 року № 1066, а також наказ Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», зареєстрованим в Мін`юсті 07.10.2021 за №1306/36928 є діючими нормативно-правовими актами і вимоги вказаних керівних документів є обов`язковими до виконання, із цих же правових підстав не може бути задоволена судом позовна вимога щодо стягнення заробітної плати за період відсторонення. Тому дії КУ «Стрижавської дитяча музична школа» Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області щодо відсторонення від роботи ОСОБА_1 повністю відповідають вимогам діючого законодавства. Вказані дії викликані необхідністю забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці прямо гарантованих ст. 43 Конституції України, а також спрямовані на дотримання безпечного освітнього середовища в навчальному закладі і враховують права і інтереси усіх працівників та учнів школи. Позовні вимоги є надуманими, безпідставними та необґрунтованими. Наведені у позовній заяві аргументи щодо «незаконності чинного карантину», «вакцинації як примусового медичного експерименту» тощо ґрунтуються на припущеннях і є особистими світоглядними переконаннями позивача, вони жодного відношення до оскаржуваного наказу про відсторонення позивача від займаної посади не мають, оскільки знаходяться поза межами компетенції навчального закладу, тому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судовий розгляд по справі відкладався з поважних причин.

В судове засідання 26.05.2022 учасники справи не з`явились, хоч про день, час та місце розгляду справи повідомлялись в установленому законом порядку.

Позивач ОСОБА_1 попередньо через канцелярію суду подала письмову заяву, в якій просить розглянути дану справу за її відсутності, позовну заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.

Представник Комунальної установи «Стрижавська дитяча музична школа» Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області в особі директора Дзипетрук Т.Г. попередньо через канцелярію суду подала письмову заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності представника відповідача, позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні.

Частиною третьою статті 211ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання 26.05.2022 за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Врахувавши позиції учасників справи, викладені у поданих до суду заявах, дослідивши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що 08.02.2021 наказом т.в.о. директора Комунальної установи «Стрижавська дитяча музична школа» Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області № 6-к «Про призначення ОСОБА_1 на посаду класу бандури» з 09.02.2021 призначено ОСОБА_1 на посаду викладача з класу бандури в порядку переведення зі Стрижавської дитячої музичної школи сектору культури Вінницької РДА; встановлено викладачу ОСОБА_1 з 09.02.2021 тижневе тарифікаційне навантаження в обсязі 0,56 ставки (10 педагогічних годин); централізованій бухгалтерії відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту, культури та туризму Стрижавської селищної ради доручено здійснювати нарахування заробітної плати викладачу ОСОБА_1 згідно 13 розряду ЄТС (Спеціаліст І категорії); ставки посадового окладу 6061 грн; з доплатою 10% (Постанова КМ № 695) та 20% за престижність (Постанова КМ № 373); з доплатою 20% за вислугу років (педагогічний стаж 18 років 5 місяців) (а.с. 10).

05.11.2021 ОСОБА_1 було повідомлено, що з 08 листопада 2021 року на період дії карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020, щеплення проти COVID-19 обов`язкове для працівників Комунальної установи «Стрижавська дитяча музична школа» Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області. На підставі Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» та пункту 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 ОСОБА_1 було запропоновано до 08.11.2021 надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти COVID-19, або ж надати довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 № 595. У разі ненадання до 08.11.2021 одного із зазначених документів, ОСОБА_1 відсторонять від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП та статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-ІІІ, що підтверджується копією повідомлення Комунальної установи «Стрижавська дитяча музична школа Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області» № 1 від 05.11.2021 «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19» (а.с. 23-24).

08.11.2021 ОСОБА_1 подала заперечення, зі змісту якого вбачається, що 05.11.2021 нею було отримано повідомлення № 1 від 05.11.2021 про її відсторонення від роботи без збереження заробітної плати з 08.11.2021, оскільки вказане відсторонення буде здійснене на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020, а саме: у разі, якщо нею не буде отримано вакцинацію від COVID-19 з наданням підтвердження у вигляді сертифікату про вакцинацію. ОСОБА_1 в запереченні зазначила, що обмеження прав громадян, зокрема права на працю, можливе лише в умовах військового чи надзвичайного стану, все інше є незаконним, а оскільки в Україні не запроваджено військовий чи надзвичайний стан, отже, пункт 41-6 суперечить статтям 8, 19, 43, 64 Конституції України, тому просила не відстороняти її від роботи з підстав, зазначених в повідомленні № 1 від 05.11.2021 (а.с. 20-21).

08.11.2021 відповідно до наказу директора Комунальної установи «Стрижавська дитяча музична школа» Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » № 53-к, ОСОБА_1 , викладача бандури, відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати, що підтверджується копією даного наказу (а.с. 22).

Частиною першою статті 46 КЗпП України визначено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.1998 № 12-рп/09 дійшов висновку про те, що термін «законодавство», що вживається у частині третій статті 21 Кодексу законів про працю України, треба розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Відповідно до преамбули Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», кожна людина має природне невід`ємне і непорушне право на охорону здоров`я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров`я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров`я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв`язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя. Основи законодавства України про охорону здоров`я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров`я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров`я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.

Законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я (стаття 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Згідно із пунктами «б», «г» статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», громадяни України зобов`язані: у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (частини перша та друга статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).

Відповідно до п. 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015, МОЗ у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Накази МОЗ, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Нормативно-правові акти МОЗ підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку. Накази МОЗ, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Наказом МОЗ України від 04.10.2021 № 2153, який набув чинності 8.11.2021, затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням. Це працівники, зокрема, закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, зокрема спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

При цьому вакцинації підлягають усі працівники вказаних установ і закладів згідно зі штатним розписом. Винятком є працівники, що мають протипоказання до щеплень, визначені в Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженому МОЗ України від 16.09.2011 № 595. Протипоказання до вакцинації встановлюються лікарем.

З 08 листопада 2021 року набули чинності зміни до Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236, внесені Постановою КМУ від 20.10.2021 № 1096. Зокрема, пункт 41-6 доповнено нормою щодо відсторонення працівників, а саме: «Керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щеплення, затвердженим наказом МОЗ від 4 жовтня 2021 року № 2153; 2) відсторонення від роботи працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 КЗпП, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; 3) взяття до відома, що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 КЗпП, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу» (мінімальна зарплата); відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили».

Наказ МОЗ № 2153 від 04.10.2021, по суті, визнав обов`язковим щеплення від COVID-19 для певних професій, зокрема, і для професії позивача.

Судом також встановлено, що на працівниківКомунальної установи «Стрижавська дитяча музична школа Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області» поширюється дія Переліку № 2153. ОСОБА_1 займає посаду викладача класу бандури Комунальної установи «Стрижавська дитяча музична школа» Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, отже підлягає обов`язковій вакцинації. При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що у позивача є протипоказання до проведення вказаного профілактичного щеплення.

Держава, встановивши обов`язковість щеплень для певних категорій працівників, зокрема працівників закладів освіти, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу,в тому числіі власне нещепленого працівника.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про освіту», керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

Відсторонення працівника від роботи один із передбачених законодавством випадків призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам.

У постанові Верховного Суду від 01.04.2020 (справа № 761/12073/18) зазначено, що відсторонення працівника від роботи це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати. Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то за загальним правилом такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством.

Законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою від ухилення від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Європейський суд з прав людини дотримується послідовної практики, за якою будь-які втручання та обмеження прав особи мають бути виправданими, здійснюватися виключно відповідно до закону і мати на меті законні цілі, виправдані у демократичному суспільстві.

У справі «Соломахін проти України (рішення від 15.03.2012) ЄСПЛ зробив правовий висновок, за змістом якого примусова вакцинація як примусове медичне лікування означає втручання в право на повагу до приватного життя, що включає фізичну та психологічну недоторканність особи.Втручання у фізичну недоторканність заявника можна вважати виправданим міркуваннями охорони здоров`я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційних захворювань у регіоні.

Верховний Суд у своїй постанові від 17.04.2019 (справа № 682/1692/17) дійшов висновку, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я заінтересованих осіб є виправданою. Принцип важливості суспільних інтересів превалює над особистими правами особи, однак лише тоді, коли таке втручання має об`єктивні підстави, та є виправданим.

Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 10.03.2021 (справа № 331/5291/19) зазначив, що згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Тобто, не освіта, а саме життя, здоров`я і безпека людини визначаються найвищою соціальною цінністю. Отже, вирішуючи питання про співвідношення норм статей 3 та 53 Конституції України, не можна не визнати пріоритетність забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людини над правом на освіту. Інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні забезпечення безпеки життя і здоров`я його громадян. Держава, встановивши правило про те, що без щеплень дитина не може бути допущеною до занять, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я не тільки всіх учнів і працівників школи або дитячого садка, а й захищає таким чином саму дитину, яка не отримала профілактичні щеплення. З огляду на суспільні інтереси, тимчасове відсторонення (до проведення щеплення, отримання позитивного висновку лікарсько-консультативної комісії) дитини від занять не призвело до порушення конституційного права дитини на освіту, яку вона може отримати в інших формах.

З огляду на викладені правові позиції наявні підстави вважати, що втручання у вигляді обов`язковості певних щеплень ґрунтується на законодавстві, має законну мету, є пропорційним для досягнення такої мети та цілком необхідним у демократичному суспільстві.

Пунктами «а», «б» статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено, що громадяни України зобов`язані, зокрема, піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Отже, недотримання загальних правових обов`язків, спрямованих на охорону здоров`я людей, по своїй суті має на меті застосування захисних, а не каральних заходів.

Таким захисним заходом законодавством визначено відсторонення від роботи.

Відсторонення від роботи має наслідком втрату заробітної плати, відповідно, позбавлення позивача засобів для існування, проте це було прямим наслідком її рішення свідомо обрати саме такий шлях для себе особисто, відмовитися від виконання юридичного обов`язку, метою якого є захист здоров`я.

Право на медичну таємницю закріплене в Основах законодавства України про охорону здоров`я. Забороняється вимагати та надавати за місцем роботи інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта. Право на таємницю про стан здоров`я закріплене у статті 286 ЦК України. Разом з тим, інформації про COVID-сертифікат та щеплення в переліку документів, що підпадають під медичну таємницю, в українському законодавстві немає, а тому COVID-сертифікат не є медичною таємницею, як стверджує позивач.

Статтею 46 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Зважаючи на це, не право на працю, а саме життя, здоров`я і безпека людини визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні.

Інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні забезпечення безпеки життя і здоров`я її громадян. Індивідуальне право працівника відмовитися від щеплення протиставляється загальному праву інших працівників, які зробили щеплення, з метою досягнення загального блага у формі права на охорону здоров`я.

Отже, держава, встановивши правило про те, що працівники, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, відстороняються від роботи, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я не тільки всіх учнів і працівників навчального закладу, а й захищає таким чином самого працівника, який не отримав щеплення.

Щодо посилання позивача на порушення її конституційного права на працю слід зазначити, що відсторонення від роботи не є дисциплінарним стягненням, за позивачем зберігається її робоче місце, а таке обмеження є тимчасовим.

Європейський Суд у своєму рішенні у справі «Вавржичка та інші проти Чеської Республіки» зазначив, що держави зобов`язані ставити найкращі інтереси дитини в центр усіх рішень. Що стосується імунізації, метою має бути захист кожної дитини від серйозних захворювань. У переважній більшості випадків це досягається завдяки тому, що діти отримують повний графік щеплень. Ті, кому їх неможливо призначити, опосередковано захищені від заразних хвороб, доки в суспільстві підтримується необхідний рівень охоплення вакцинацією, тобто захист завдяки колективному імунітету. Таким чином, коли політики добровільної вакцинації недостатньо для досягнення та підтримання колективного імунітету, або колективний імунітет не допомагає через природу захворювання, національні органи влади можуть обґрунтовано запровадити політику обов`язкової вакцинації з метою досягнення належного рівня захисту від серйозних захворювань.

Судом не встановлено підстав для визнання незаконним та скасування наказу відповідача про відсторонення позивача від роботи, оскільки оскаржуваний наказ прийнятий на підставі нормативно-правових актів, якими передбачено обов`язковість щеплення позивача як працівника закладу освіти проти гострої респіраторної хвороби CОVID-19, а також відсторонення від роботи працівника, який не здійснив таке щеплення. Ці нормативні акти (Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236, наказ МОЗ № 2153 від 04.10.2021) у встановленому законом порядку не визнані протиправними, не скасовані, отже, є чинними.

На даний час наказ Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153«Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.10.2021за № 1306/36928, призупинений до завершення воєнного стану в Україні.

Таким чином, аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, вирішуючи позов у межах заявлених вимог з урахуванням принципів розумності, справедливості, виваженості, пропорційності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява № 4909/04).

Керуючись ст. ст. 4, 10, 13, 76-81, 211, 247, 264-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 доКомунальної установи«Стрижавська дитячамузична школа»Стрижавської селищноїради Вінницькогорайону Вінницькоїобласті провизнання протиправнимта скасуваннянаказу провідсторонення відроботи істягнення середньогозаробітку заперіод відсторонення відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Комунальної установи «Стрижавська дитяча музична школа» Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, адреса місцезнаходження: смт Стрижавка, вул. 40-річчя Перемоги, 5, Вінницького району Вінницької області.

Дата складення повного судового рішення 30.05.2022.

СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА