Ухвала

від 25.01.2022 по справі 369/13448/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/13448/21

Провадження № 2/369/2170/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2022 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Штанько В.О., розглянувши заяву заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону Анікеєва А. про забезпечення позову у справі за позовом заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону Анікеєв А. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просить:

- накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 3222482000:12:003:0208 площею 0,9490 га в межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області;

- стягнути з відповідача на користь Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону судовий збір за подання зави про забезпечення позву.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України пред`явлено позов до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

На підставі рішення Ради Міністрів СРСР від 07.02.1953 №2903-рс Київському інституту Сухопутних військ у с. Гореничі Києво-Святошинського району Київської області виділена у постійне користування земельна ділянка площею 470,8 га.

Як зазначає заявник, земельна ділянка, яка надана для потреб оборони, та на якій розміщувалися військове містечко № НОМЕР_1 та навчальний центр «Гореничі», перебуває на обліку у Київському КЕУ.

Розпорядженням Києво-Святошинської РДА від 06.11.2009 №1561 земельну ділянку площею 0,9490 га (кадастровий номер 3222482000:12:003:0208) передано у власність громадянину ОСОБА_2 для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби (для індивідуального садівництва).

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_2 виданий державний акт на право власності земельною ділянкою серії ЯЛ № 581891.

У подальшому, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу від 01.09.2010 №648 відчужив дану земельну ділянку громадянці ОСОБА_3 , яка на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.01.2014р. №1-18, посвідченого державним нотаріусом Першої Черкаської державної нотаріальної контори Починюк Ю.В., відчужила земельну ділянку ОСОБА_4 .

Рішенням господарського суду Київської області від 15.03.2013 у справі № 911/253/13-г задоволено позов заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, визнано незаконним та скасовано розпорядження Києво-Святошинської РДА від 06.11.2009 № 1561, визнано недійним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 581891, виданий ОСОБА_2 ..

Військовою прокуратурою Центрального регіону України у жовтні 2016 року подано позовну заяву до Києво-Святошинського районного суду Київської області про витребування земельної ділянки із незаконного володіння ОСОБА_4 .

Постановою Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 369/9994/16-ц витребувано у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,9490 га, кадастровий номер 3222482000:12:003:0208, у межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на користь держави в особі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.

У подальшому, при вчиненні Університетом дій щодо фактичного витребування земельної ділянки та внесенні відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, стало відомо, що спірна земельна ділянка була відчужена ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 17.03.2020 № 391, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М.

На момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.03.2020, дану земельну ділянку було витребувано у ОСОБА_4 , згідно постанови Верховного Суду від 25.09.2019 с праві № 369/9994/ 16-ц .

За таких обставин заявник вважає, що необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку, оскільки вона може бути у подальшому відчужена на користь третіх осіб, поділена, об`єднана чи забудована.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом, яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно довимогч.1ст.150ЦПК Українипозов забезпечується: 1)накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплатівідповідачевіі знаходятьсяуньогочи віншихосіб; 1-1)накладеннямарештуна активи,якієпредметом спору,чиіншіактиви відповідача,яківідповідаютьїх вартості,усправахпро визнаннянеобґрунтованими активівтаїх стягненняв дохіддержави; 2)забороноювчинятипевні дії; 3)встановленнямобов`язкувчинити певнідії,уразіякщо спірвиникізсімейних правовідносин; 4)забороноюіншимособам вчинятидіїщодо предметаспору абоздійснювати платежі,або передаватимайно відповідачевічи виконуватищодо ньогоіншізобов`язання; 5)зупиненнямпродажу арештованогомайна,якщо поданопозов провизнанняправавласності нацемайноі прозняттязнього арешту; 6)зупиненням стягненняна підставівиконавчого документа,який оскаржуєтьсяборжником усудовому порядку; 8)зупиненням митногооформлення товарівчипредметів; 9)арештом морськогосудна,що здійснюєтьсядля забезпеченняморської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 6 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №9від 22.12.2006«Про практикузастосування судамипроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення суду.

При розгляді заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права власності (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмету позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18).

Арешт є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби обмеженні права користування майном або його вилученні у власника.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, виходячи з матеріалів справи, беручи до уваги, що на теперішній час між сторонами існує спір щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222482000:12:003:0208 площею 0,9490 га в межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, суд приходить до висновку, що забезпечення позову шляхом арешту даного об`єкту нерухомості та встановлення певних обмежень, має підстави, а відтак заява підлягає задоволенню.

Враховуючи, що обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу, а також відсутність підстав, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд вважає недоцільним у даному випадку застосовувати зустрічне забезпечення.

Щодо стягнення з відповідача на користь Заступника керівникаСпеціалізованої прокуратуриу військовійта обороннійсфері Центральногорегіону судовогозбору заподання заявипро забезпеченняпозову судзазначає,що розподілсудових витрат(утому числій понесенихза поданнязаяви прозабезпечення позову)буде здійсненосудом привинесенні рішенняпо справіпро витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Керуючись ст. 149, 150, 151, 153, 154, 353-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

В порядку забезпечення позову:

- накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 3222482000:12:003:0208 площею 0,9490 га в межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копію ухвали про забезпечення позову направити учасникам справи, а також державному (приватному) виконавцю - для негайного виконання та вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня винесення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Інформація про Заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону: адреса місцезнаходження: вул. Болбочана Петра, 8, м. Київ, 01014, в інтересах держави в особі:

Інформація про позивача 1: Міністерство оборони України, адреса: пр-т Повітрофлотський. 6, м. Київ, 03168, ЕДРПОУ 00034022.

Інформація про позивача 2: Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, адреса: пр-т Повітрофлотський, 28, м. Київ, 03049 ЕДРПОУ 07834530.

Інформація про позивача 3: Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України, адреса: пр-т Повітрофлотський, 30, м. Київ. 03186 ЕДРПОУ 22991617.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Л.М. Ковальчук