Рішення

від 29.05.2022 по справі 140/3488/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3488/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації (далі- Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської РДА, відповідач) про визнання протиправними дій щодо не нарахування та невиплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі передбаченому частиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; зобов`язання здійснити нарахування та виплату, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням фактично виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником бойових дій, особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та відповідно до статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-XII) має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Проте, в порушення вимог Закону №3551-ХІІ, у 2021 році відповідач виплатив вказану допомогу у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань (далі - Постанова №325), що становить 3906,00 грн.

Позивач вважає, що у 2021 році після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 набув право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, передбаченому статтею 13 Закону №3551-ХІІ, а тому звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Однак, на його звернення відповідач листом від 12.03.2022 за №С-31 повідомив про відмову виплатити допомогу у такому розмірі.

Позивач просить визнати протиправною відмову щодо проведення перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі, визначеному частиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, передбаченому частиною п`ятою статті 13 Закону №3551-ХІІ.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У відзиві на позовну заяву від 17.05.2022 №514/1/2-21 представник відповідача даний позов не визнає та вважає, що він не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту особам з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни щорічно до 05 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. На виконання норм Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №325 від 08.04.2021 Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань. Відповідно до Постанови №325 позивачу, як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, правомірно нараховано та виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік в розмірі 3906,00 грн. Крім того, представник відповідача зазначив, що позивачем пропущено встановлений статтею 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом. З наведених підстав просила у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 30.04.2004 (а.с.8).

Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської РДА здійснило позивачу виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік відповідно до Постанови №325 у розмірі 3906,00 грн.

На звернення позивача у березні 2022 року про перерахунок та виплату недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі, передбаченому ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської РДА листом від 12.03.2022 за №С-31 повідомило про виплату такої допомоги у 2021 році у розмірі 3906,00грн згідно з Постановою №325 у повному обсязі (а.с.7).

Вважаючи дії відповідача щодо виплати вказаної допомоги у неналежному розмірі протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із преамбулою Закону №3551-ХІІ цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

01.01.1999 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 № 367-ХІV (далі - Закон № 367-ХІV), яким статтю 13 Закону № 3551-ХІІ доповнено частиною такого змісту: Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом б підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 №107-VI (далі - Закон №107-VI) текст вказаної вище частини статті 13 Закону №3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом б підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.

Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону № 3551-ХІІ застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №3551-ХІІ фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються БК України.

Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин розділ VI Прикінцеві та перехідні положення БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України рішенням від 27.02.2020 № 3-р/2-2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 13 Закону №3551-ХІІ в редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Водночас, Кабінет Міністрів України у Постанові №325 установив, що у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом №3551-ХІІ, особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи здійснюється у розмірі 3906,00 грн (підпункт 1 пункту 1 Постанови №325), тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-ХІІ та Постанова №325.

Виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2021 році необхідно застосовувати не Постанову №325, а Закон №3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 13 Закону №3551-ХІІ у редакції Закону №367-ХІV. Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня 2021 року - 1769,00 гривень.

Тобто, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - вісім мінімальних пенсій за віком, що становить 14 152,00 грн.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі №440/2722/20 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, та в силу приписів частини п`ятої статті 242, частини третьої статті 291 КАС України враховуються при ухваленні рішення у даній типовій справі.

Крім того, у вказаних судових рішеннях Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 висловлена правова позиція про те, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги; відмова відповідача в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом №3551-ХІІ, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном; доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Кечко проти України, заява № 63134/00).

Разом з тим, суд визнає поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з даною позовною заявою (21.04.2022 дата штемпеля на поштовому відправленні), оскільки у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

На думку суду, запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Враховуючи вищезазначене, а також незначний термін пропуску позивачем строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що такий строк був пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

З урахуванням встановлених у справі фактичних обставин, наведених вище норм законодавства та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, та беручи до уваги зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи вимоги статті 245 КАС України, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є прийняття судом рішення про задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі, визначеному частиною п`ятою статті 13 Закону №3551-ХІІ та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу, як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).

Відповідач: Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації Волинської області (44700, Волинська область, м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, буд. 173, код ЄДРПОУ 03191992).

Суддя Т.М. Димарчук