Рішення

від 29.05.2022 по справі 160/14751/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2022 року Справа № 160/14751/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Фермерського господарства "Жулей" про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2021 року Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Фермерського господарства "Жулей" з вимогами:

- повністю зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: в приміщенні сторожки котел твердопаливний індивідуального виготовлення (буржуйка); гараж: - бокси для зберігання автотранспорту, ангар для зберігання сільгосптехніки, криті майданчик для зберігання сільгосптехніки - 2 од., відкритий майданчик для зберігання сільгосптехніки - 2 од., зерносклади - 4 од. (в одному з яких зберігаються добрива), навантажувачі зерна шнекові, склад мастил; в приміщенні адмінбудівлі: котельня обладнана котлом твердопаливним «Мотор - Січ», акумуляторна, столова - обладнана електропечами та витягувальною вентиляцією (на даний час не експлуатується); мехтік: зерноочисна машина ЗАВ - 50, обладнана ПГОУ - 2 од., приймальна яма, норії, бункери для очищеного зерна та зернових відходів - 3 од.; металеві ємності для зберігання карбамідно-аміачної суміші - 2 од.; мехмайстерня: котел твердопаливний, верстат: свердлильний, заточувальний, токарний - 2 од.; заправка: ємності для зберігання пального - 8 од., паливо-роздавальні колонки -2 од. з заправними пістолетами; майстерня: зварювальний пост, заточувальний та свердлильний верстати, кузня, циркулярна пила, котел твердопаливний (Булерьян) Фермерським господарством «ЖУЛЕЙ» (місцезнаходження: вул. Виноградна, буд. 1, с. Іванівка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52520), (код ЄДРПОУ 30897376) до повного усунення порушення

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України Фермерського господарства "Жулей" від 25.05.2021 року № 175/2.5-7/21 встановлені порушення вимог законодавства у сфері природоохоронного законодавства. Виявлені порушення, на думку позивача, можуть створити загрозу життю та/або здоров`ю людей. Отже, позивач вважає, що подальша експлуатація об`єкта, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, Фермерського господарства "Жулей" є неможливою до усунення недоліків, зазначених в акті від 25.05.2021 року № 175/2.5-7/21.

Ухвалою суду від 20.09.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/14751/21 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

11.10.2021 року відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що жодним законом України не визначено перелік та вимоги до документів, які необхідно подати для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, задля здійснення підприємницької діяльності, відповідно до ст.10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», що унеможливлює отримання такого дозволу. Отже, оскільки відповідач законним шляхом не має можливості отримати відповідний дозвіл, застосування санкцій у вигляді зупинення діяльності підприємства є необгрунтованим, таким, що порушує принцип презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання. Також вказано про створення перешкод в отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Крім того зазначено, що представництво в суді позивачем може здійснюватись виключно прокурорами або адвокатами.

22.10.2021 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій окрім доводів, аналогічних доводам позову, вказано, що відповідачем було визнано факт неправомірної поведінки, що полягає у порушенні порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення №211394 від 25.05.2021, постанову №211394 від 28.05.2021, якою до адміністративної відповідальності притягнуто інженера ФГ «ЖУЛЕЙ» ОСОБА_1 , яким штраф сплачено у повному обсязі у добровільному порядку.

25.10.2021 року відповідачем подано до суду заперечення, в яких вказано, що представника ФГ «ЖУЛЕЙ» було притягнуто до відповідальності безпідставно, на підставі лише припущень, що є порушенням положення ст.62 Конституції України. Також наведено доводи щодо безпідставності припису Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

Ухвалою суду від 08.11.2021 року призначено розгляд адміністративної справи № 160/14751/21 за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 02.12.2021 року зупинено провадження у справі № 160/14751/21 за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Фермерського господарства "Жулей" про застосування заходів реагування до набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/18875/21 за позовом Фермерського господарства "Жулей" до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про визнання протиправним та скасування припису.

Ухвалою від 18.04.2022 року провадження у справі № 160/14751/21 поновлено.

Протокольною ухвалою суду, оголошеною у судовому засіданні 12.05.2022 року із занесенням до протокол судового засідання, закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 160/14751/21, та призначено розгляд справи по суті.

У судове засідання 18.05.2022 року сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином; 18.05.2022 року представником відповідача подано до суду клопотання про здійснення розгляду справи без участі.

За викладених обставин, враховуючи, що в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у розгляді справи, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 3 статті 194 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 19.05.2021 року по 25.05.2021 року на підставі наказу № 633 від 14.04.2021 року, направлення № 4-502-25 від 14.04.2021 року Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) проведено планову перевірку Фермерського господарства "Жулей" за адресою: вул. Виноградна, буд. 1, с. Іванівка, Синельниківський район, Дніпропетровська область.

Актом перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 25.05.2021 року № 175/2.5-7/21 встановлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема пункт 1: абз.10 ч.1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», п.2 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 1780, наказу Мінприроди № 309, ст.ст. 10, 11, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»: порушено порядок здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря: інвентаризація викидів забруднюючих речовин на підприємстві не проведена, дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів відсутній.

Також 25.05.2021 року Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) складено припис № 175/2.5-7/21, пунктом 7 якого, з терміном виконання до 01.11.2021 року, ФГ "Жулей" приписано отримати дозвід на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням всіх джерел викидів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі № 160/18875/21 визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) від 25.05.2021 р. №175/2.5-7/21.

Станом на 30.05.2022 року, відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі № 160/18875/21 набрало законної сили.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі Закон № 877).

Статтею 3 Закону № 877 визначено принцип пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Згідно статті першої, частини 5, частини 11 статті 4 Закону № 877, діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 6 статті 7 Закону № 877 визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

В силу частини 7 статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, регулюються Кодексом цивільного захисту України.

Згідно статті 35 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до пунктів "а" та "в" частини першої статті 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:

а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема:

про охорону атмосферного повітря;

в) обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Відповідно до пунктів 1, 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, Державна екологічна інспекція України (далі - Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пунктів 1, 3 розділу І Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 254, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі - Інспекція) є міжрегіональним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Основним завданням Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Дніпропетровської та Кіровоградської областей.

Пунктом 10 розділу II вищевказаного Положення визначено, що Інспекція вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Таким чином, Інспекція є уповноваженим державою органом на пред`явлення позову про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Так, абзацами 2, 3 статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані:

здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів.

Згідно частини 5 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Статтею 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» вказано, що господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

З аналізу наведених норм слідує, що адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта.

Встановлення факту порушення вимог законодавства у сферах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

З матеріалів справи слідує, що під час проведення планової перевірки Фермерського господарства "Жулей" було виявлено порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема пункт 1: абз.10 ч.1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», п.2 Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затвердженого постановою КМУ № 1780 від 28.12.2001 р., наказу Мінприроди № 309, ст.ст. 10, 11, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»: порушено порядок здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря: інвентаризація викидів забруднюючих речовин на підприємстві не проведена, дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів відсутній.

Пунктом 7 припису № 175/2.5-7/21 від 25.05.2021 року, який було складено на підставі акта від 25.05.2021 року № 175/2.5-7/21, було приписано ФГ "Жулей" отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням всіх джерел викидів.

Також пунктом 6 припису № 175/2.5-7/21 від 25.05.2021 року передбачено розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмсоферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів та обсяг викидів.

Пунктом 8 вказаного припису приписано відповідачу не допускати здійснення викидів в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин без дозволу на викиди.

Проте рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі № 160/18875/21 визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) від 25.05.2021 р. №175/2.5-7/21.

Станом на 30.05.2022 року, відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі № 160/18875/21 набрало законної сили.

Отже, висновки позивача щодо необхідності отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням всіх джерел викидів спростовані рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі № 160/18875/21.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг ФГ "Жулей" є безпідставним, оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі № 160/18875/21 скасовано припис Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) від 25.05.2021 р. №175/2.5-7/21, що вказує на хибність тверджень про необхідність отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням всіх джерел викидів.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовна заява Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про застосування заходів реагування не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на суму 14 964,00 грн., визначене відповідачем у заяві про стягнення судових витрат від 24.05.2022 року (вх.№5773/22ел), суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги (частина 11 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

За змістом частин 4-5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи заяву, суд виходить із того, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених 09 червня 2017 року Звітно-виборним з`їздом адвокатів України, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19 та від 28 квітня 2021 року у справі № 640/13685/19.

Судом встановлено, що професійну правничу допомогу позивачу було здійснено за договором про надання правової допомоги від 01.10.2021 року № 206, укладеним між Фермерським господарством "Жулей" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Лекс Експрес».

Предметом договору є: надання правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані з захистом та відновленням порушень, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Пунктом 4.2 договору визначено, що вартість правової допомоги, що надається виконавцем, обчислюється згідно гонорару адвоката, та складає, зокрема за заяву, клопотання з процесуальних питань 900,00 грн.; за складання відзиву на позовну заяву - 2724,00 грн. (3 години).

Пунктом 4.2.1 договору вказано, що вартість правової допомоги (адвокатської діяльності) за 1 годину складає 908,00 грн.

До заяви про стягнення судових витрат від 24.05.2022 року відповідачем надано акт № 1 від 01.10.2021 року приймання-передачі виконаних робіт, яким визначено суму 12000,00 грн.:

- 7000,00 гри. за складення позовної заяви про скасування припису Державної екологічної інспекції до Дніпропетровського окружного адміністративного суду;

- 5000,00 грн. за складення відзиву на позовну заяву Державної екологічної інспекції Придніпровського округу до ФГ "Жулей" про застосування заходів реагування по справі № 160/14751/21.

Також до заяви про стягнення судових витрат від 24.05.2022 року відповідачем надано акт № 2 від 02.12.2021 року приймання-передачі виконаних робіт, яким визначено суму 7264,00 грн.:

- 2724,00 грн. за участь в судовому засіданні 24.11.2021 року в Дніпропетровському окружному адміністративному суду по справі № 160/14751/21;

- 2724,00 грн. за участь в судовому засіданні 02.12.2021 року в Дніпропетровському окружному адміністративному суду по справі № 160/14751/21;

- 1816,00 грн. за складання клопотання про зупинення проваження по справі № 160/14751/21 за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу до ФГ "Жулей" про застосування заходів реагування.

Крім того було надано акт приймання-передачі виконаних робіт від 28.04.2022 року про оплату коштів на суму 2700,00 грн. за участь в судовому засіданні у справі № 160/14751/21 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді.

Також на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано платіжне доручення № 252 від 08.10.2021 року на суму 12000,00 грн. платіжне доручення № 303 від 03.12.2021 року, платіжне доручення № 47 від 02.05.2022 року на суму 2700,00 грн.

Проте суд вказує, що пунктом 4.2 договору про надання правової допомоги від 01.10.2021 року № 206 визначено, що вартість правової допомоги, що надається виконавцем, обчислюється згідно гонорару адвоката, та складає, зокрема за заяву, клопотання з процесуальних питань 900,00 грн.; за складання відзиву на позовну заяву - 2724,00 грн. (3 години).

Проте не надано розрахунку опису робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, зважаючи на те, що вартість виконаних робіт не відповідає вартості, що визначена в акті приймання-передачі виконаних робіт, а саме: за договором вартість складання відзиву на позовну заяву - 2724,00 грн., а заявлено до відшкодування 5000,00 грн., вартість клопотання з процесуальних питань 900,00 грн., а заявлено до відшкодування 1816,00 грн.

Акт приймання-передачі виконаних робіт від 28.04.2022 року не містить дати судового засідання, в якому приймав участь адвокат.

Також суд вказує, що судове засідання, призначене на 24.11.2021 року, було відкладено у зв`язку з неявкою позивача.

Суд зазначає, що за наявності правових підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу адвокатом, подані суду неналежні документи які унеможливлюють вирішення питання про відшкодування витрат на користь позивача.

Аналогічна правова позиція Верховним Судом викладена в постановах від 08 травня 2018 року у справі № 810/2823/17, від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, від 22 травня 2018 року у справі № 826/8107/16, від 24 січня 2019 року у справі № 716/155/17 та від 22 квітня 2019 року у справі № 806/2143/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Враховуючи те, що наданими до суду документами витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі на заявлену суму не підтверджено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів сплати понесених витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 14964,00 грн., у зв`язку з чим заява щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини 2 статті 193, частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення складено у повному обсязі в межах тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 193, 205, 242-244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (вул. Героїв АТО, буд.92, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50103, ІК в ЄДРПОУ 43877118) до Фермерського господарства "Жулей" (вул.Виноградна, буд. 1, с. Іванівка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52520, ІК в ЄДРПОУ 30897376) про застосування заходів реагування - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков