Рішення

від 29.05.2022 по справі 501/4145/21

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 30.05.2022

Справа № 501/4145/21

2/501/727/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2022 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Тимко М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа Чорноморська міська державна нотаріальна контора) про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

До Іллічівського міського суду Одеської області звернулась ОСОБА_1 з позовом в якому просить визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на:

- земельну ділянку площею 0,0849 га, кадастровий номер 5110800000:02:001:0310 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1625214151108) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 5110800000:02:001:0311 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1625202151108) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- домоволодіння з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: житловий будинок літ «А» площею 61,1 кв.м., житловий будинок літ «Б», площею 36,0 кв.м., гараж літ «В», кладові літ «Г, К», сарай літ «Д, Е, Ж», уборна літ «И».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка за життя склала заповіт, посвідчений 18 грудня 1997 року приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Стрижак З.І., реєстровий номер 8454.

Відповідно до заповіту ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповіла належне їй домоволодіння з господарчими спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 , та земельну ділянку за цією ж адресою, ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 , позивач звернулась до Чорноморської державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про прийняття спадщини за заповітом. Однак державний нотаріус надала ОСОБА_1 повідомлення від 09.09.2021р. №1820/02-14 в якому зазначено, що видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 є неможливим, оскільки бланк нотаріального документа серії НВ №0954262, який 18.12.1997 був використаний приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Стрижак 3.І. для посвідчення заповіту за даними Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів був отриманий Чорноморською міською державною нотаріальною конторою Одеської області 01.12.1997.

Таким чином неможливість видання свідоцтва про право на спадщину за заповітом пов`язано з наявними розбіжностями в даних щодо того ким отримано нотаріальний бланк та ким посвідчено заповіт на даному бланку.

Представник позивача надала заяву в якій просить суд справу розглянути без її участі та без участі позивача, підтримує викладені в заяві обставини та просить задовольнити заявлені вимоги.

Відповідач також надала заяву в якій зазначила, що заявлені позовні вимоги вона визнає в повному обсязі, просить справу розглянути без її участі.

Від державного нотаріуса Зенченко О.С. надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.10), виданим 09 лютого 2021 року Чорноморським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

За життя ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений 18 грудня 1997 року приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Стрижак З.І., реєстровий номер 8454 (а.с.11).

Згідно заповіту ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповіла належне їй домоволодіння з господарчими спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 та земельну ділянку за цією ж адресою, ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звернулася до Чорноморської державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про прийняття спадщини за заповітом.

На підставі заяви ОСОБА_1 14.04.2021 було відкрито спадкову справу №107/2021 (а.с.12).

Чорноморська міська державна нотаріальна контора Одеської області надала ОСОБА_1 повідомлення від 09.09.2021 №1820/02-14 в якому повідомлено, що видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 є неможливим (а.с.13).

Неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом обґрунтована тим, що бланк нотаріального документа серії НВ №0954262, який 18.12.1997 був використаний приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Стрижак 3.І. для посвідчення заповіту за даними Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів був отриманий Чорноморською міською державною нотаріальною конторою Одеської області 01.12.1997. Таким чином неможливість видання свідоцтва про право на спадщину за заповітом пов`язано з наявними розбіжностями в даних щодо того ким отримано нотаріальний бланк та ким посвідчено заповіт на даному бланку.

Згідно роз`яснень, що містяться у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Крім того, як роз`яснено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», відповідно до ст.67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як вбачається з тексту заповіту, заповідач заповів ОСОБА_1 належне їй домоволодіння з господарчими спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 та земельну ділянку за цією ж адресою.

Право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,2049 га, кадастровий номер 5110800000:02:001:0303 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підтверджується витягом з ДРРПНМ (а.с.15).

ОСОБА_3 було здійснено поділ земельної ділянки площею 0,2049 га, внаслідок чого було сформовано дві нові земельні ділянки, що знаходяться по АДРЕСА_1 , а саме: земельна ділянка площею 0,0849 га, кадастровий номер 5110800000:02:001:0310 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1625214151108) та земельна ділянка площею 0,1200 га кадастровий номер 5110800000:02:001:0311 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1625202151108). Вказані обставини підтверджуються витягом з ДРРПНМ від 20.08.2018, індексний номер 134854077, та від 20.08.2018, індексний номер 134851787 (а.с.16,17).

Право власності спадкодавця на зазначене домоволодіння підтверджується свідоцтвом про право приватної власності, видане 10.05.1990 року Жилкомунвідділом Виконавчого комітету Іллічівської міської ради народних депутатів та зареєстровано 25.05.1990 в реєстровій книзі 3-350-204 КП «БТІ» Чорноморської міської ради (а.с.18).

Згідно технічного паспорту на домоволодіння з господарчими спорудами, виготовленого станом на 24.05.1990, домоволодіння складається з: житловий будинок літ «А» площею 61,1 кв.м., житловий будинок літ «Б», площею 36,0 кв.м., гараж літ «В», кладові літ «Г, К», сарай літ «Д, Е, Ж», уборна літ «И» (а.с.19-24).

В технічному паспорті наявні відмітки про здійснення самовільного будівництва, а саме (мовою оригіналу): «жилой дом Б - не самовольный, значится по колхозной книге 25.02.1988г.», гараж В; сарай Е, Ж; навес 3; кладовая К, Г.

У Пленумі ВССУ у п.6 постанови №6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень ст.1218 ЦК та з урахуванням роз`яснень, наданих у п.7 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування». За змістом зазначених роз`яснень спадкоємець не позбавлений права звернутись із позовними вимогами про визнання права власності на об`єкти самочинного будівництва в порядку спадкування. Це узгоджується із частинами 3, 5 ст.376 ЦК і нормами про поняття спадкування та склад спадщини (статті 1216, 1218 ЦК). Якщо право звернутися з вимогою про визнання права власності на об`єкти самочинного будівництва відповідно до чинного законодавства (частини 3, 5 ст.376 ЦК) належало спадкодавцеві, воно також належить спадкоємцеві, який прийняв спадщину. Право вимагати визнання права власності на самочинно збудоване майно відповідно до частин 3, 5 ст.376 ЦК є суб`єктивним цивільним правом, яке переходить у порядку спадкування відповідно до норм статей 1216,1218 ЦК.

Крім того, відповідно до п.9 прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об`єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію збудовані у період з 05.08.1992 року до 09.04.2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів. При цьому технічне обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводиться в ході їх технічної інвентаризації з відповідною відміткою в технічному паспорті.

З наведених положень закону вбачається, що житлові будинки, побудовані до 05.08.1992 року не мають здаватися в експлуатацію.

Як вбачається з технічного паспорту житловий будинок літ «А» побудований у 1959 році, згідно відмітки, наявної у технічному паспорті, житловий будинок літ «Б» значиться у господарській книзі 25.02.1988 року, інформації щодо року побудови інших будівель у технічному паспорті не міститься, проте враховуючи, що технічний паспорт виготовлений станом на 24.05.1990, і будівлі вже відображені у даному технічному паспорті, то слід прийти до висновку, що будівництво зазначених будівель завершено до 24.05.1990 року, тобто в будь-якому випадку до 05.08.1992 року.

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи, що введення в експлуатацію будівель будівництво яких завершено до 05.08.1992 року, не передбачалось діючим на той момент законодавством, суд вважає, що позивач має право як спадкоємець, який прийняв спадщину просити суд визнати право власності на зазначені у технічному паспорті будівлі.

Відповідно до ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ст.1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1248 ЦК України, нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи (а.с.51-89), ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , проте не має можливості зареєструвати своє право власності на домоволодіння та земельні ділянки, в зв`язку з відмовою державного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Слід зазначити, що заповіт складений ОСОБА_3 та посвідчений 18.12.1997 приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Стрижак 3.І. у судовому порядку недійсним не визнавався, заповіт не є нікчемним в силу вимог Закону.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, не суперечать закону і не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа Чорноморська міська державна нотаріальна контора) про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на:

- земельну ділянку площею 0,0849 га, кадастровий номер 5110800000:02:001:0310 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1625214151108) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 5110800000:02:001:0311 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1625202151108) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- домоволодіння з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: житловий будинок літ «А» площею 61,1 кв.м., житловий будинок літ «Б», площею 36,0 кв.м., гараж літ «В», кладові літ «Г, К», сарай літ «Д, Е, Ж», уборна літ «И».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя