Рішення

від 26.05.2022 по справі 320/16210/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2022 року м.Київ № 320/16210/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРАБУД" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕТРАБУД" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Загорського О.Ф. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 101124 від 25.11.2021;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕТРАБУД» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що позивач не погоджується з рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 101124 від 25.11.2021, оскільки останнє не містить підстав та обґрунтувань причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Позивач окремо зазначає, що пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку не є самостійним та окремим пунктом для визначення ризиковості платника податку та означає, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Ухвалою суду від 14.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач, Головне управління Державної податкової служби у Київській області надав відзив на позовну заяву, в якому стверджує про те, що віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань органів ДПС, тобто є лише діяльність контролюючого органу з виконанням своїх повноважень, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Вважає, що рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості та дії контролюючого органу щодо внесення до інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для позивача та не порушують його прав, оскільки розміщена у цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Позивач, не погоджуючись з такою позицією відповідача, надав відповідь на відзив, у якому наголосив на тому, що допущені попереднім постачальником у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для такого постачальника та не можуть випливати на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальником товару та заявлення до бюджетного відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість. Наявність в базах даних відповідача відомостей про «ризикове підприємництво» порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладені на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що фактично позбавляє можливості ТОВ «ПЕТРАБУД» належним чином проводити свою господарську діяльність. Позивач зазначив про те, що він надав контролюючому органу повні та необхідні первинні документи та пояснення, які безпідставно було проігноровано відповідачем.

Також, сторони заявили клопотання з проханням розглядати справу у відкритому судовому засіданні з їх участю, розглянувши які суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Водночас, зміст клопотань представників сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Більш того, представники сторін у клопотаннях не зазначили, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Дослідивши клопотання представників сторін, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що у задоволенні таких клопотань має бути відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕТРАБУД» (код ЄДРПОУ 41782412) є юридичною особою, створеною та зареєстрованою з 06.12.2017, перебуває на обліку у ГУ ДПС у Київській області, та з 01.01.2018 є платником податку на додану вартість (а.с. 22).

Видами діяльності позивача за кодами КВЕД є: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 49.20 Вантажний залізничний транспорт; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 08.11 Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну; 09.90 Надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар`єрів; 23.70 Різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю; 38.11 Збирання безпечних відходів; 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів; 38.32 Відновлення відсортованих відходів; 39.00 Інша діяльність щодо поводження з відходами; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (а.с. 21).

29.09.2021 ТОВ «ПЕТРАБУД» складено та подано через Електронний кабінет платника податків для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2.

Квитанцією від 07.10.2021 позивача було повідомлено про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної у зв`язку з тим, що «платник податку, яким подано для реєстрації ПК/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку».

З відповіді ГУ ДПС у Київській області №37853/6/10-36-18-02 від 26.10.2021 вбачається, що відповідно до інформаційних систем ДПС, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ТОВ «ПЕТРАБУД» 05.02.2020 встановлено відповідність п.8 критеріїв ризиковості платника податку згідно з Додатком №1 до Порядку зупинення, а саме у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/ розрахунку коригування.

Також, у відповіді зазначено про те, що у ході проведеного аналізу наявних баз даних щодо ТОВ «ПЕТРАБУД» встановлено ймовірність здійснення ризикових операцій визначеного СГД по взаємовідносинах з контрагентами постачальниками ТОВ «Альтком-Бетон» (код ЄДРПОУ 33488613), ТОВ «САБІЯ» (код ЄДРПОУ 42457266) з контрагентом покупцем ТОВ «Преміумжитлобуд» (код ЄДРПОУ 42458982), та на підставі податкової інформації, збір, обробка та використання якої чітко врегульовано ПК України».

Надалі, 24.11.2021 позивачем подано до ГУ ДПС у Київській області повідомлення про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Альтком-Бетон», ТОВ «САБІЯ», з ТОВ «Преміумжитлобуд», разом з письмовими поясненнями (а.с. 25-28).

Так, 24.10.2019 між позивачем та ТОВ «Альтком-Бетон» було укладено договір користування №24/10-П від 24.10.2019 для здійснення навантаження та розвантаження будівельних матеріалів (а.с. 68-70).

Факт виконання сторонами даного договору підтверджується: актами прийому-передачі майна від 24.10.2019 №24/10-П, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №146 від 30.11.2019, №147 від 31.12.2019, №1 від 31.01.2020, №15 від 29.02.2020, №29 від 31.03.2020, №41 від 30.04.2020, №48 від 31.05.2020, №55 від 30.06.2020, №62 від 31.07.2020, №69 від 31.08.2020, №74 від 30.09.2020, №80 від 31.10.2020, №84 від 30.11.2020, №89 від 31.12.2020, №6 від 31.01.2021, №10 від 28.02.2021, виписками по рахункам позивача за період з 01.01.2019 по 09.11.2021 (а.с. 71-88, 89-91).

Також, 30.04.2019 позивачем було придбано у ТОВ «Сабія» 200 т піску на загальну суму 33 000 грн, з урахуванням ПДВ.

На підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції позивачем надано: рахунок на оплату №232 від 30.04.2019, видаткова накладна №1775 від 30.04.2019, виписка по рахунку ТОВ «ПЕТРАБУД» від 05.06.2019 (а.с. 93-95).

Крім того, позивачем у лютому 2019 року позивачем постановлено ТОВ «Преміумжитлобуд» 30 т піску на загальну суму 5400 грн, з урахуванням ПДВ.

На виконання вказаної господарської операції позивачем було надано: рахунок-фактуру №СФ-0000031 від 15.02.2019, видаткову накладну №РН-0000019 від 20.02.2019, виписку по рахунку позивача за 15.02.2019 (а.с. 96-98).

Однак, за результатами засідання Комісії ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення №101124 від 25.11.2021, згідно з яким ТОВ «ПЕТРАБУД» визнано таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У рішенні у графі «Податкова інформація» зазначено про те, що «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій».

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Як встановлено судом, Комісією прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі Податкова інформація зазначено: відповідає п.8 Критеріїв - у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної у поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

В оскаржуваних рішеннях відповідачем, в рядку "Податкова інформація", не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Водночас, такі обставини не вказані у протоколах засідання цієї комісії.

Верховний Суд у постанові від 19 листопада 2021 року по справі № 140/17441/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

При цьому податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

При цьому позивачем на підтвердження походження товарів було надано договір користування, акти прийому-передачі майна, акти здачі-приймання робіт, виписки по рахунку позивача, рахунки на оплату, видаткові накладні.

Посилання відповідача про ненадання окремих документів, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

При цьому внаслідок прийняття рішення про включення платника до переліку ризикових платників податків позивач потрапляє у стан правової невизначеності, оскільки контролюючий орган у рішенні не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

Крім того, суд звертає увагу на те, що товариство не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.02.2019 у справі №805/4717/15-а, від 24.06.2020 у справі №805/4971/15-а.

Таким чином, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим оскаржувані рішення Комісії є протиправними та підлягають скасуванню.

Водночас, згідно із частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Суд враховує, що відповідно до пункту 6 Порядку зупинення питання відповідності/невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ розглядається комісією регіонального рівня.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, яке платник ПДВ отримує в Електронному кабінеті у день його прийняття.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №101124 від 25.11.2021, оскільки спірне рішення приймалося саме вищевказаною Комісією.

Щодо зобов`язання ГУ ДПС у Київській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає наступне.

Положеннями п.6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи вказану норму, суд дійшов висновку, що оскільки рішення про визначення позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню. Аналогічна позиція застосована і Верховним Судом у постанові від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог повністю.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2270,00 грн, сплачена відповідно до платіжного доручення від 07.12.2021 №341 (а.с.20).

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 101124 від 25.11.2021.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕТРАБУД» (код ЄДРПОУ 41782412) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРАБУД» судовий збір в розмірі 2270 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.