Рішення

від 29.05.2022 по справі 320/9378/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2022 року Київ справа №320/9378/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮПОЛ" до Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЮПОЛ" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 07.06.2021 №11355/2411 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач своєчасно та в повному обсязі перераховував до бюджету єдиний соціальний внесок. Проте, позивачем була допущена помилка, внаслідок якої сплачені суми внеску були зараховані на інший вид податку. З вказаних підстав позивач стверджує про те, що покладені відповідачем висновки про порушення позивачем вимог закону щодо своєчасності та повноти слати зобов`язань зі сплати єдиного соціального внеску є необґрунтованими, а тому оскаржувані рішення та дії є протиправними.

Згідно з ухвалою від 13.08.2021, суд відкрив провадження в даній адміністративній справі та визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Призначив судове засідання.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому стверджує, що позовні вимоги є необґрунтованими, а позов задоволенню не підлягає. Так, платником податків було перераховано кошти на невірний рахунок, що стало причиною незарахування сплачених коштів до інтегрованої картки платника податків та виникнення боргу, а в подальшому нарахування штрафних санкцій.

Позивач подав до суду письмову відповідь на відзив відповідача, у якій заперечив доводи останнього.

У судовому засіданні 14.09.2021 суд прийняв рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних доказів, про що постановив протокольну ухвалу.

Згідно з ухвалою від 30.05.2022, суд замінив відповідача у даній справі Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а).

Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача на позов, відповідь на відзив, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

Позивач є юридичною особою, має статус платника податків, зареєстрований платником єдиного внеску.

Контролюючий орган прийняв рішення від 24.02.2021 №2834/2408, яким до позивача застосовано штраф за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 67 266,85 грн та нараховано пеню за період з 21.01.2020 по 21.01.2020 у розмірі 336,33 грн (т. 1, а.с. 12).

За наслідками адміністративного оскарження вказаного рішення воно було скасовано рішенням ДПС України від 12.05.2021 №10573/6/99-00-06-02-01-06 (т. 1, а.с. 15-22).

Також рішенням ДПС України від 12.05.2021 №10573/6/99-00-06-02-01-06 зобов`язано ГУ ДПС у Київській області винести та направити нове рішення з урахуванням висновків вищестоящого органу.

ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення від 07.06.2021 №11355/2411, яким до позивача застосовано штраф за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 67 266,85 грн та нараховано пеню за період з 21.01.2020 по 21.01.2020 у розмірі 336,33 грн (т. 1, а.с. 23).

За наслідками адміністративного оскарження рішення від 07.06.2021 №11355/2411 ДПС України дійшла висновку, що скарга позивача не підлягає розгляду, оскільки порушене у ній питання вже вирішено по суті (а.с. 27-34).

Вважаючи протиправним рішення від 07.06.2021 №11355/2411, позивач звернувся до суду з позовом про його оскарження.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-V (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок, ЄСВ) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пп. 1 ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків, зборів, платежів входить до функцій контролюючих органів (підпункт 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абз. 1 ч. 8, п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

З 11 серпня 2013 року набрали чинності положення ч. 5, ч. 7 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", відповідно до яких сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.

У разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Пунктом 1 ч. 10 ст. 9 цього Закону також встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Відповідно до частини 10, пункту 2 частини 11 статті 25 вказаного Закону, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Норма щодо своєчасності сплати єдиного внеску передбачена також Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (далі - Інструкція №449).

Так, в розділі IV пункту 2 Інструкції №449 визначено, що сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України, при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

За змістом ст. 45 Бюджетного кодексу України, органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів та інших доходів відповідно до законодавства.

Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, пунктом 22. 4 ст. 22 Закону України від 05.04.2001 №2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Отже, згідно з наведеними нормами чинного законодавства України, своєчасна сплата єдиного внеску - це внесення платниками відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Як вказав відповідач у письмовому відзиві на позов, підставою для прийняття оскаржуваного рішення та застосування штрафних санкцій до позивача стало те, що позивачем було перераховано коштів на невірний рахунок, що стало підставою для незарахування сплачених коштів до інтегрованої картки платника податків та виникнення боргу, а у подальшому - нарахуванню штрафних санкцій та пені (т. 1, а.с. 90).

Так, 11, 14, 15 а 17 січня 2020 року внаслідок помилки підчас формування платіжних доручень позивач помилково здійснив оплату зобов`язань з єдиного соціального внеску на рахунок №UA068999980000355669201001005 за призначенням платежу "Сплата ЄСВ із ЗП за 01.2020р. Термін сплати 17.01.2020р. Без ПДВ", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень та не заперечується відповідачем (т. 1, а.с. 37-43).

У подальшому, позивач звернувся до контролюючого органу із заявою від 23.01.2020 №23/01-1, в якій просив кошти у сумі 399 300,58 грн сплачені на рахунок № НОМЕР_1 перерахувати на власний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ "Кредобанк" (т. 1, а.с. 44).

При цьому, позивач повторно перерахував кошти у сумі 400 000,00 грн в рахунок сплати зобов`язань з єдиного соціального внеску за січень 2020 року 21.01.2020, що підтверджується платіжним дорученням від 21.01.2020 №2940 та відомостями з інтегрованої картки платника (т. 1, а.с. 49, 97а).

Тобто, загальна сума ЄСВ, що належала до сплатити позивачем в період у вказаний період сплачена повністю, але за невірним рахунком, що не заперечується відповідачем, який вказує лише на те, що розбіжність виникла у зв`язку із неправильним спрямуванням призначення платежів ЄСВ.

Суд відхиляє доводи контролюючого органу про те, що позивачем було несвоєчасно здійснено сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску, оскільки допущена платником технічна помилка, внаслідок якої кошти помилково були перераховані на інший розрахунковий рахунок з наступних підстав.

Так, зазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок.

Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №821/1897/17 та від 10.04.2020 у справі №821/844/17.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення є обґрунтованими.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідач не надав суду доказів правомірності оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2 270,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 07.06.2021 №11355/2411 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮПОЛ" (місцезнаходження: Київська область, Бородянський район, смт Боярка, вул. Центральна, буд. 28В, код ЄДРПОУ 33283810) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (місцезнаходження: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а, код ЄДРПОУ 44096797) судові витрати у сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

СуддяБасай О.В.