Ухвала

від 27.05.2022 по справі 354/453/22

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/453/22

Провадження № 1-кс/354/110/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2022 року м. Яремче

Слідчий суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Яремче клопотання старшого слідчого ВП №1 (м.Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна,-

ВСТАНОВИВ :

Старший слідчий СВ ВП №1 (м.Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 звернувся до суду в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021092200000021 від 11.10.2021, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України із клопотанням про накладення арешту на житловий будинок (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 2232375226240), загальною площею 17.2 м3, житлова площа 11.4 м3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_5 шляхом заборони на відчуження вказаного вище житлового будинку з метою забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.

У судовому засіданні прокурор Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 клопотання підтримав та просить його задовольнити у повному обсязі, з наведених мотивів.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час розгляду клопотання повідомлявся належним чином, що у відповідності до ч.1 ст.172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання та додані до нього документи, заслухавши прокурора, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити виходячи з наступних мотивів.

Як вбачається із клопотання, слідчим відділеннямвідділення поліції№1(м.Яремче)Надвірнянського районноговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїУкраїни в Івано-Франківській області,на данийчас,здійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні№42021092200000021 від 11.10.2021, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.10.2018 Фондом Державного майна України ОСОБА_5 видано Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача серії МФ № 121, а 07.11.2018 ОСОБА_5 видано Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності

№ 862/18 на проведення оцінки нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості),

у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них.

30.07.2020 між головою Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради ОСОБА_6 , генеральним директором ТзОВ «Туристична фірма «Курорт Україна» ОСОБА_7 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , укладено тристоронній договір № 1 на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок площею 0,8870 га, з кадастровим номером 2611093001:16:008:0082, площею 0,5061 га,

з кадастровим номером 2611093001:16:008:0084, площею 0,0935 га, з кадастровим номером 2611093001:16:008:0085 та площею 0,0041 га, з кадастровим номером 2611093001:16:008:0087, цільове призначення яких - для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, за адресою: с. Яблуниця, участок Діл, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області та належали територіальній громаді с. Яблуниця. Згідно вказаного тристороннього договору, вартість виконаних ОСОБА_5 робіт з проведення експертної грошової оцінки зазначених вище чотирьох земельних ділянок становила 25000 гривень і платником цих коштів виступало ТзОВ «Туристична фірма «Курорт Україна».

Згідно вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_5 , маючи права щодо доступу до майна, яке оцінюється, документації та іншої інформації, яка є необхідною та має суттєве значення для оцінки, отримання роз`яснення та додаткових відомостей, необхідних для проведення оцінки майна та складання звіту про оцінку майна, від замовника оцінки та інших осіб, відмови від проведення оцінки майна у разі виникнення обставин, які перешкоджають проведенню об`єктивної оцінки, повинен був здійснювати оцінку майна на основі принципу законності, додержання законів України, інших нормативно-правових актів у сфері оцінки, єдності методологічного та інформаційного простору у сфері оцінки нерухомості та зобов`язаний забезпечувати об`єктивність оцінки майна.

Однак, 04.08.2020 суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_5 , здійснюючи свою діяльність на підставі вказаного вище тристороннього договору № 1 від 30.07.2020 на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, усвідомлюючи протиправних характер своїх дій, діючи умисно, в порушення вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Методики оцінки вартості майна під час під час приватизації, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 (надалі Національний стандарт №1), склав на користь ТзОВ «Туристична фірма «Курорт Україна» завідомо неправдиві документи, а саме: Звіт № 041070203 про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,8870 га, з кадастровим номером 2611093001:16:008:0082, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, в котрому вказав неправдиві відомості про ринкову вартість цієї земельної ділянки в сумі 1 487587,70 гривень; Звіт № 040820204 про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,5061 га, з кадастровим номером 2611093001:16:008:0084, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, в котрому вказав неправдиві відомості про ринкову вартість цієї земельної ділянки в сумі 848 780, 31 гривень; Звіт № 040820205 про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0935 га, з кадастровим номером 2611093001:16:008:0085, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, в котрому вказав неправдиві відомості про ринкову вартість цієї земельної ділянки в сумі 156 808, 85 гривень та Звіт № 040820206 про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0041 га, з кадастровим номером 2611093001:16:008:0087, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, в котрому вказав неправдиві відомості про ринкову вартість цієї земельної ділянки в сумі 6 876, 11 гривень.

Такими протиправними діями, суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_5 , підписавши та скріпивши своєю печаткою підприємця зазначені вище чотири Звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок, свідомо вніс в них завідомо неправдиві відомості про вартість вищевказаних земельних ділянок, в той час коли згідно Висновку експерта

№ 2513/21-28/730-732/22-28 від 22.02.2022 ринкова вартість земельної ділянки площею 0,8870 га, з кадастровим номером 2611093001:16:008:0082 визначена в сумі 1609376 гривень; ринкова вартість земельної ділянки площею 0,5061 га, з кадастровим номером 2611093001:16:008:0084 визначена в сумі 918270 гривень; ринкова вартість земельної ділянки площею 0,0935 га, з кадастровим номером 2611093001:16:008:0085 визначена в сумі 169647 гривень; ринкова вартість земельної ділянки площею 0,0041 га, з кадастровим номером 2611093001:16:008:0087 визначена в сумі 7439 гривень.

12.10.2020 зазначені вище чотири земельні ділянки, на підставі Договорів купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , були продані Яблуницькою сільською радою на ТзОВ «Туристична фірма «Курорт Україна» згідно їх вартості, вказаної суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 , у зазначених вище чотирьох Звітах про експертну грошову їх оцінку, у зв`язку з чим через незаконні дії суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_5 , Яблуницька сільська рада недоотримала від ТзОВ «Туристична фірма «Курорт Україна» грошові кошти на загальну суму 204679,03 гривень, що завдало істотної шкоди охоронюваним громадським інтересам.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у зловживанні своїми повноваженнями оцінювачем, з метою отримання неправомірної вигоди, що завдало істотної шкоди охоронюваним громадським інтересам, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 365-2 КК України.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 234266059, на ім`я підозрюваного ОСОБА_5 зареєстровано житловий будинок (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 2232375226240), загальна площа 17.2 м3, житлова площа 11.4 м3, за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно технічного паспорту на вказаний вище житловий будинок його інвентаризаційна вартість становить 209500 гривень.

Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення відшкодування підозрюваним ОСОБА_5 матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення вказаного кримінального правопорушення (цивільний позов) виникла необхідність у накладенні арешту на належне підозрюваному ОСОБА_5 нерухоме майно- житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 17.2 м3, житловою площею 11.4 м3.

У відповідності до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У частині першій ст.16 КПК України зазначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Зі змісту ст.132 КПК України вбачається, що вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчі судді зобов`язані: - сумлінно і принципово здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діяти у межах і відповідно до вимог закону;- перевіряти наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з`ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається автор клопотання, без застосування цих заходів;- зважати, що незалежно від визначеного процесуальним законом суб`єкта ініціювання застосування заходів забезпечення обов`язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (частина третя статті 132 КПК України) покладається на слідчого та/або прокурора;- враховувати, що докази на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про застосування заходів забезпечення, подаються особою, яка заявляє таке клопотання.

Частиною третьою ст.132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі арешт майна, не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч.6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Частиною восьмою ст.170 КПК України передбачено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Як зазначено у ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 171 КПК України,у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У відповідностідо ч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3--1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною першою ст.173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства»). Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»). Судам належить з`ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрот проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).

Проаналізувавши клопотання та долучені до нього докази, слідчий суддя приходить до переконання, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на житловий будинок що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 .

Як вбачається із клопотання слідчого, відомості про кримінальне провадження за №42021092200000021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК України, яка передбачає відповідальність зловживання своїми повноваженнями аудитором, нотаріусом, оцінювачем, уповноваженою особою або службовою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, іншою особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, у тому числі послуг експерта, арбітражного керуючого, приватного виконавця, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій), або державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, державним виконавцем, приватним виконавцем з метою отримання неправомірної вигоди, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб

За вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до десяти років.

Санкція даної статті не передбачає покарання у виді спеціальної конфіскації чи конфіскації майна.

У клопотанні слідчий зазначає, що підставою для накладення арешту на майно є необхідність забезпечення відшкодування завданої у кримінальному провадженні матеріальної шкоди.

Однак, з вищенаведених положень кримінального процесуального законодавства вбачається, що у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову, копія якого органом досудового розслідування до вказаного клопотання не була долучена, а також слідчим не доведено існування ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу та не надано доказів, які свідчать про те, що у разі незастосування відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема накладення арешту на належний підозрюваному житловий будинок, вказане стане перешкодою для проведення розслідування вчиненого кримінального правопорушення.

При цьому слідчий суддя також звертає увагу на те, що до клопотання не долучено доказів, які підтверджують дійсну вартість належного ОСОБА_5 об`єкта нерухомості на момент звернення до суду із вказаним клопотанням, внаслідок чого суд позбавлений можливості з`ясувати чи є співмірним застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження із розміром завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

За таких обставин, зважаючи на необхідність дотримання вимог щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, приймаючи до уваги те, що на момент розгляду зазначеного клопотання слідчого у кримінальному провадженні №42021092200000021 від 11.10.2021, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України цивільний позов не поданий і доказів протилежного слідчому судді не надано, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити, оскільки в ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено законодавчо визначених підстав для накладення арешту на належне підозрюваному ОСОБА_5 майно.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173, 174, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 (м.Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 про накладення арешту на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42021092200000021 від 11.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК України відмовити.

Копію ухвали направити старшому слідчому СВ ВП №1 (м.Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 .

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1