МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 травня 2022 р. № 400/13300/21 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул.Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,
до відповідача:ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КРАУНФІТ", с.Білозірка, Миколаївський район, Миколаївська область, 57231,
про:стягнення податкового боргу в сумі 241 315,22 грн,
ВСТАНОВИВ:
23 грудня 2021 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі позивачка) до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КРАУНФІТ» (далі відповідач) про стягнення в дохід держави податкового боргу в сумі 241 315,22 грн з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача.
Позов обґрунтовано позивачем тим, що на підставі податкових повідомлень-рішень (далі ППР) у відповідача виник податковий борг, який всупереч вимогам чинного законодавства не є сплаченим.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Копію ухвали від 24.12.2021 суд надіслав відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на його адресу місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Проте, поштове відправлення повернулося 24.01.2022 на адресу суду із відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» та відбитком календарного штемпеля від 17.01.2022. Отже, зазначена копія ухвали не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин. Відтак з врахуванням пункту п`ятого частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) слід вважати, що копія цієї ухвали вручена належним чином.
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подав. Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи на адресу суду не надходило.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Тому суд вирішив справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Відповідача зареєстровано як юридичну особу 16.07.2018 та перебуває на обліку в позивача (а.с. 12, 13).
За результатами камеральної перевірки відповідача позивачем складено Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2019 року від 20.03.2019 № 333/14-29-53-05-07/42309912 (а.с. 19), відповідно до якого позивач прийшов до висновку про збільшення суми, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті відповідачем, на 184 166,00 гривні. Цей акт надіслано відповідачу 22.03.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 18, зворотній бік).
На підставі Акта від 20.03.2019 № 333/14-29-53-05-07/42309912 позивачем винесено ППР від 26.04.2019 № 0021825305 (форма «Р»), яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання на 184 166,00 грн та застосовано штраф у сумі 46 041,50 грн (а.с. 18, 21). Ця ППР надіслана відповідачу 03.05.2019 на його поштову адресу місцезнаходження, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 21, зворотній бік). На суму зазначеного грошового зобов`язання позивачем нараховано пеню в розмірі 9 917,72 грн (а.с. 6).
За результатами камеральної перевірки відповідача щодо своєчасності подання ним податкової декларації з податку на додану вартість позивачем складено відповідний Акт від 20.03.2019 № 334/14-29-53-05-07/42309912 (а.с. 23) відповідно до якого позивач прийшов до висновку про несвоєчасність подання відповідачем декларації з податку на додану вартість за січень 2019 року. Цей акт надіслано відповідачу 22.03.2019 на його поштову адресу місцезнаходження, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 22, зворотній бік).
На підставі Акта від 20.03.2019 № 334/14-29-53-05-07/42309912 позивачем винесено ППР від 26.04.2019 № 0021535305 (форма «ПС»), яким до відповідача застосовано штраф у сумі 170,00 грн (а.с. 22, 24). Ця ППР надіслана відповідачу 03.05.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 24, зворотній бік).
За вищенаведеними сумами податкового боргу позивачем сформовано податкову вимогу від 10.06.2019 № 106550-53 (форма «Ю») на суму 240 295,22 грн (а.с. 15), що була направлена відповідачу 21.06.2021 на його поштову адресу місцезнаходження (а.с. 16).
За результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток відповідача за 2018 рік позивачем складено відповідний Акт від 09.07.2019 № 1028/14-29-53-05/42309912 (а.с. 27, 28) відповідно до якого позивач прийшов до висновку про несвоєчасність подання відповідачем податкової звітності з податку на прибуток за 2018 рік. Цей акт надіслано відповідачу 10.07.2019 на його поштову адресу місцезнаходження, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 29).
На підставі Акта від 09.07.2019 № 1028/14-29-53-05/42309912 позивачем винесено ППР від 21.08.2019 № 00067665305 (форма «ПС), яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 1020,00 грн (а.с. 25). Ця ППР надіслана відповідачу 22.08.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 26).
Усі документи, що надсилались позивачем до відповідача, останнім не отримані у зв`язку з його відсутністю за адресою місцезнаходження.
Вищезазначені ППР відповідачем не оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Загальний розмір податкової заборгованості відповідача становить 241 315,22 грн (а.с. 5).
З метою стягнення з відповідача податкового боргу позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до абзацу першого пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з абзацом першим пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Суд встановив, що усі відповідні ППР та податкова вимога надсилались позивачем засобами поштового зв`язку до відповідача у І півріччі 2019 року та останнім не отримані у зв`язку з його відсутністю за адресою місцезнаходження (а.с. 16, 21, 22, 24, 25).
Відповідно до абзацу другого пункту 42.5 статті 45 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відтак усі відповідні ППР і податкова вимога вважаються врученими відповідачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення, тобто ще у 2019 році.
В судовому та адміністративному порядку у встановлені чинним законодавством терміни ППР відповідачем не оскаржені, а тому зазначена у них сума податкового зобов`язання підлягає сплаті протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання ППР, і вважається узгодженою.
Проте, як встановив суд, у цей строк відповідач не сплатив відповідну суму податкового зобов`язання.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд встановив, що у зв`язку з виникнення у відповідача податкового боргу позивачем надіслав йому 21.06.2021 (а.с. 16) податкову вимогу від 10.06.2019 № 106550-53 (форма «Ю») на суму 240 295,22 грн (а.с. 15). Ця податкова вимога на цей час не відкликана. Відповідач не звертався до позивача із заявами про розстрочення або відстрочення податкового боргу.
Пізніше позивачем виніс ППР від 21.08.2019 № 00067665305 (форма «ПС), яким до відповідача застосовав штраф у розмірі 1020,00 грн (а.с. 25), та надіслав його відповідачу (а.с. 26).
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, загальний розмір податкового боргу відповідача становить 241 315,22 гривні.
Суд встановив, що відповідач суму податкового боргу у визначені строки не сплатив. Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості у станом на день розгляду цієї справи до суду ні з боку відповідача, ні з боку позивача не надійшло.
Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 41.4 статті 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України до контролюючих органів відносяться податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи).
Отож, позивач має повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Як вже встановив суд, податкова вимога відповідно до статті 45 ПК України вважається врученою відповідачу ще у 2019 році.
Таким чином, позивач звернувся до суду з цим позовом з дотриманням вимог статті 95 ПК України.
З огляду на вищезазначене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача, який є суб`єктом владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м.Миколаїв, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КРАУНФІТ" (с. Білозірка, Миколаївський район, Миколаївська область, 57231; код ЄДРПОУ: 42309912) задовольнити повністю.
2. Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КРАУНФІТ» (село Білозірка, Миколаївський район, Миколаївська область, 57231; код ЄДРПОУ: 42309912) в дохід держави податковий борг в сумі 241 315 (двісті сорок одна тисяча триста п`ятнадцять) гривень 22 (двадцять дві) копійки з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КРАУНФІТ».
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 30 травня 2022 року
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2022 |
Оприлюднено | 25.06.2022 |
Номер документу | 104523356 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них стягнення податкового боргу |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Ярощук В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні