Ухвала

від 25.05.2022 по справі 204/675/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1449/22 Справа № 204/675/22 Головуючий у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12021046680000013 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2022 року щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Батагай-Алита, Верхоянського району, Якутії, Російської Федерації, громадянина України, маючого середню освіту, розлученого, на утриманні нікого не маючого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

19липня 2007року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, 69, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі. 14 жовтня 2010 року звільнений на підставі ст. 81 КК України звільнений умовно-достроково з Жовтоводської виправної колонії № 26 на невідбутий строк чотири місяці сім днів;

23вересня 2013року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком три роки;

28січня 2016року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді двох років одного місяця позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання по вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2013 року та остаточно призначено покарання у виді двох років двох місяців позбавлення волі;

17березня 2016року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді двох років двох місяців позбавлення волі;

13червня 2017року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання по вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2016 року та остаточно призначено покарання у виді двох років трьох місяців позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 06 квітня 2017 року по 13 червня 2017 року. Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2018 року на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув`язнення з 14 червня 2017 року по 20 червня 2017 року. Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2018 року на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по 14 липня 2017 року. Звільнений з Синельниковської виправної колонії № 94 по відбуттю строку покарання 26 березня 2019 року;

03грудня 2019року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на два роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.

Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2022 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не обирався.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 , буде обчислюватись з часу приведення вироку до виконання.

Доля речових доказів та процесуальних витрат вирішена у відповідності до вимог закону.

За обставин встановлених судом першої інстанції, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 07 січня 2022 року близько 15 години 50 хвилин зайшов до приміщення торгівельного залу магазину «Будинок Іграшок», ТОВ «Альфа-Забава», розташованого в ТРК «Аполло», який знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Титова, буд. 36, де серед інших, побачив на вітрині торгівельного стелажу наступні товари: фіолетову дитячу іграшку ТМ «Crybabies», штрих-код 2300005686376, в кількості однієї штуки, та рожеву дитячу іграшку ТМ «Crybabies», штрих-код 2300005586553, в кількості однієї штуки. В цей момент у ОСОБА_8 , раптово виник злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення вищевказаного майна, що належить ТОВ «Альфа-Забава», та він визначив вищенаведені іграшки, як об`єкт свого злочинного посягання. Знаходячись в тому ж місці, в той же час, ОСОБА_8 , з метою реалізації свого злочинного умислу та з метою приховування своїх злочинних дій, зняв з вказаних іграшок захисні датчики для того щоб в подальшому покинути із наведеними товарами торгівельну територію приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », не спричинивши при цьому спрацювання систем сигналізації. Знявши захисні датчики, ОСОБА_8 лишив іграшки на торгівельних полицях та покинув територію приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Після чого, ОСОБА_8 через декілька хвилин, але не пізніше 16 години 05 хвилин 07 січня 2022 року, з метою реалізації свого злочинного умислу до кінця, повернувся до приміщення торгівельного залу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ТОВ «Альфа-Забава», розташованого в ТРК «Аполло», за адресою: м. Дніпро, вул. Титова, буд. 36, та діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, з метою наживи, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, шляхом вільного доступу взяв з вітрини торгівельного стелажу майно, що належить ТОВ «Альфа-Забава», а саме: фіолетову дитячу іграшку ТМ «Crybabies», штрих-код 2300005686376, в кількості однієї штуки, ринкова вартість якої, згідно висновку експерта № 258 від 22 січня 2022 року на момент вчинення злочину, а саме станом на 07 січня 2022 року складала 674 гривні 50 копійок та рожеву дитячу іграшку ТМ «Crybabies», штрих-код 2300005586553, в кількості однієї штуки, ринкова вартість якої, згідно висновку експерта № 258 від 22 січня 2022 року, на момент вчинення злочину, а саме станом на 07 січня 2022 року складала 576 гривень 25 копійок, з яких раніше зняв захисні датчики та сховав вищезазначене майно собі до рюкзаку чорного кольору, який в той момент тримав в руках.

Після чого, тримаючи при собі вищевказане майно, попрямував в напрямку виходу з приміщення торгівельного залу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ТОВ «Альфа-Забава», пройшовши межі касової зони магазину разом з викраденим майном, чим намагався спричинити матеріальний збиток потерпілому, на загальну суму 1250 гривень 75 копійок. Однак не зміг довести свій раптово-виниклий злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівником магазину «Будинок Іграшок», ТОВ «Альфа-Забава», яким на місце події було викликано співробітників поліції.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись з прийнятим рішення захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити вироку суду першої інстанції та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 ст. ст. 75, 76 КК України.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що при прийнятті рішення суд першої інстанції не врахував щире каяття ОСОБА_8 як обставину, яка пом`якшує покарання, а також те, що обвинувачений на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце мешкання, тісні соціальні зв`язки.

Вказує на те, що на теперішній час у ОСОБА_8 встановлено діагноз безсимптомне носійство вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), що потребує постійного лікування, а тому на думку сторони захисту, для виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 достатньо покарання не пов`язаного з позбавленням волі.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги захисника, просила залишити вирок суду першої інстанції без змін.

Захисник та обвинувачений підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи апеляційний суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, за обставин, встановлених судом та викладених у вироку, а також кваліфікація його діянь, у апеляційній скарзі захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 не оскаржуються, інші учасники кримінального провадження апеляційних скарг не подавали, тому вказані обставини судом апеляційної інстанції не перевіряються.

Відповідно до положень ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; з урахуванням ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особи винного та обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, то він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням всіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання суд першої інстанції врахував що ОСОБА_8 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, раніше неодноразово судимий за кримінальні правопорушення проти власності, по закінченню строку випробування призначеного вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська в грудні 2021 року, вже через місяць вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності, а також те, що він не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та позиції представника потерпілого.

Суд першої інстанції детально проаналізував сукупність зазначених обставин, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням обставин провадження, особи обвинуваченого ОСОБА_8 та дійшов, на думку суду апеляційної інстанції, правильного висновку про призначення ОСОБА_8 покарання виключно у виді позбавлення волі у межах санкції передбаченої статті, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

З урахуванням вищезазначеного, обставин, що можуть істотно знижувати ступінь вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення захисником обвинуваченого в апеляційній скарзі не наведено, та не зазначено під час апеляційного розгляду.

Щодо доводів сторони захисту про те, що при прийнятті рішення суд першої інстанції не врахував щире каяття ОСОБА_8 , як обставину, яка пом`якшує покарання, то вони не знайшли свого підтвердження в апеляційному суді, оскільки суд першої інстанції надав належну оцінку з цього приводу та з якою в повній мірі погоджується суд апеляційної інстанції про те, що факт визнання вини обвинуваченим ОСОБА_8 , не може свідчити про щире каяття, оскільки воно викликане затриманням безпосередньо після вчинення злочину, усвідомленням невідворотності покарання та наявністю вагомих доказів на підтвердження вини обвинуваченого, яке направлене на його пом`якшення.

Твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що обвинувачений ОСОБА_8 не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, не заслуговують на увагу, оскільки вказані обставини враховані судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_8 покарання, а тому повторному врахуванню не підлягають.

Також апеляційним переглядом встановлено, що доводи про те, що обвинувачений має постійне місце мешкання та тісні соціальні зв`язки та те, а також те, що на теперішній час у ОСОБА_8 встановлено діагноз безсимптомне носійство вірусу імунодефіциту людину, то вони не можуть слугувати безумовною підставою для пом`якшення призначеного покарання.

Взявши до уваги та належним чином оцінивши всі обставини провадження у сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги сторони захисту, з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність, оскільки покарання ОСОБА_8 призначено з дотриманням вимог кримінального закону, є не тільки справедливим, але й необхідним і достатнім для його виправлення, і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Істотних порушень норм кримінального процесуального законодавства, які є безумовною підставою для скасування або зміни вироку в матеріалах кримінального провадження не встановлено.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 ,яка дієв інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2022 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченогоу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.15,ч.2ст.185КК України залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді Дніпровського

апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4