Вирок

від 30.05.2022 по справі 346/3400/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/3400/21

Провадження № 11-кп/4808/202/22

Категорія ч.2 ст.185 КК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2022 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних сп рав Івано-Франківського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_3

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12021091180000009 за апеляційною скаргою заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2022 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Болехів Івано-Франківської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, раніше судимого вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.02.2020 року за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.,

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, -

в с т а н о в и л а :

За вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч. 1 ст.358, ч. 4 ст. 358 КК України, і призначено йому покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України - у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці;

- за ч.1 ст.358 КК України - у виді арешту на строк 2 (два) місяці;

- за ч.4 ст.358 КК України - у виді арешту на строк 3 (три) місяці.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_8 призначено остаточне покарання у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці.

Строк відбуття засудженим ОСОБА_8 покарання у виді арешту ухвалено рахувати з моменту його фактичного затримання після набрання цим вироком законної сили.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Судом першої інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив таємне викрадення майна (крадіжку), вчинене повторно, благодійної організації «Діти Милосердя», підроблення іншого офіційного документа, який видається організацією, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, а також використання завідомо підробленого документа.

Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.

Обвинувачений, будучи раніше судимим згідно з вироком Коломийського міськрайонного суду від 25.02.2020 року за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. (штраф не сплачено), на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив та в період не знятої та непогашеної судимості вчинив нові кримінальні правопорушення.

Так, в період з 09.02.2021 року по 24.02.2021 року обвинувачений умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, як спосіб отримання доступу до майна, демонструючи самостійно виготовлене посвідчення та представляючись працівником благодійної організації «Діти Милосердя», перебуваючи в приміщенні магазину «Ковбасний цех», що в м. Коломия, по вул. Мазепи, 124/4, Івано-Франківської області, шляхом вільного доступу таємно викрав скриньку для пожертв вартістю 350 грн., в якій знаходились грошові кошти в сумі 360 грн.; з приміщення аптеки № 1, що в м. Коломия, по вул. Мазепи, 136, Івано-Франківської області, шляхом вільного доступу таємно викрав скриньку для пожертв вартістю 350 грн., в якій знаходились грошові кошти в сумі не менше 50 грн.; з приміщення центру ветеринарної допомоги «Еліт-Вет», що в м. Коломия, по вул. Мазепи, 136, Івано-Франківської області, шляхом вільного доступу таємно викрав скриньку для пожертв вартістю 350 грн., в якій знаходились грошові кошти в сумі 380 грн.; з магазину «Електро Світ», що в м. Коломия, по вул. Мазепи, 96 Б, шляхом вільного доступу таємно викрав скриньку для пожертв вартістю 350 грн., в якій знаходилися грошові кошти в сумі не менше 50 грн.; з приміщення пункту обміну валют, що в АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу таємно викрав скриньку для пожертв вартістю 350 грн., в якій знаходились грошові кошти в сумі 450 грн.; з приміщення центру ветеринарної допомоги «Еліт-Вет», що в м. Коломия, проспект Грушевського, 50, Івано-Франківської області, шляхом вільного доступу таємно викрав скриньку для пожертв вартістю 350 грн., в якій знаходились грошові кошти в сумі 420 грн.; з приміщення ветеринарної аптеки «Айболит», що м. Коломия, проспект Грушевського, 45, Івано-Франківської області, шляхом вільного доступу таємно викрав скриньку для пожертв вартістю 350 грн., в якій знаходилися грошові кошти в сумі не менше 50 грн.; з приміщення магазину «Воскресінецькі ковбаси», що в м. Коломия, по вул. С.Стрільців, 43, Івано-Франківської області, шляхом вільного доступу таємно викрав скриньку для пожертв вартістю 350 грн., в якій знаходились грошові кошти; вул. С.Стрільців шляхом вільного доступу таємно викрав скриньку для пожертв вартістю 350 грн., в якій знаходилися грошові кошти в сумі не менше 50 грн.; з приміщення магазину «Престиж», що в м. Коломия, по вул. С.Стрільців, Івано-Франківської області, таємно викрав скриньку для пожертв вартістю 350 грн., в якій знаходились грошові кошти в сумі не менше 50 грн.; з приміщення кафе «Діоніс», що в м. Коломия, по вул. С.Стрільців, 58/2, Івано-Франківської області, шляхом вільного доступу таємно викрав скриньку для пожертв вартістю 350 грн., в якій знаходились грошові кошти в сумі не менше 50 грн.; з приміщення магазину «Наша Ряба», що в м. Коломия, по вул. С.Стрільців, 39А, Івано-Франківської області, шляхом вільного доступу таємно викрав скриньку для пожертв вартістю 350 грн., в якій знаходились грошові кошти в сумі не менше 50 грн. та з приміщення магазину «Знахідка», що в м. Коломия, по вул. Чайковського, 37, Івано-Франківської області, шляхом вільного доступу таємно викрав скриньку для пожертв вартістю 350 грн., в якій знаходилися грошові кошти в сумі 470 грн., які належать благодійній організації «Діти Милосердя». Після цього, обвинувачений місце вчинення кримінального правопорушення покинув, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши благодійній організації «Діти Милосердя» майнову шкоду в загальному розмірі 7 030 грн.

Крім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 09.02.2021 року обвинувачений умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, самостійно підробив (власноручно виготовив) посвідчення волонтера благодійної організації «Діти Милосердя», ідентифікаційний код 37581372, на ім`я « ОСОБА_10 » з метою вчинення таємного викрадення чужого майна, а саме скриньок для пожертв благодійної організації «Діти Милосердя».

Також, в період часу з 09.02.2021 року по 24.02.2021 року обвинувачений умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, маючи біля себе заздалегідь самостійно підроблене (власноручно виготовлене) посвідчення волонтера благодійної організації «Діти Милосердя», ідентифікаційний код 37581372 на ім`я « ОСОБА_10 » та, перебуваючи в приміщеннях: магазину «Ковбасний цех», що в м. Коломия, по вул. Мазепи, 124/4; аптеки № 1, що в м. Коломия, по вул. Мазепи, 136; центру ветеринарної допомоги «Еліт-Вет», що в м. Коломия, по вул. Мазепи; обміну валют, що в м. Коломия, проспект Грушевського, 29; центру ветеринарної допомоги «Еліт-Вет», що в м. Коломия, проспект Грушевського, 50; ветеринарної аптеки «Айболит», що в м. Коломия, проспект Грушевського, 45; магазину «Воскресінецькі ковбаси», що в м. Коломия, по вул. С.Стрільців, 43; магазину «Соціальний», що в м. Коломия, по вул. С.Стрільців; магазину «Престиж», що в м. Коломия, по вул. С.Стрільців; кафе «Діоніс», що в м. Коломия, по вул. С.Стрільців, 58/2; магазину «Наша Ряба», що в м. Коломия, по вул. С.Стрільців, 39А; магазину «Знахідка», що в м. Коломия, по вул. Чайковського, 37, Івано-Франківської області, з метою таємного викрадення чужого майна використовував його, а саме пред`являв працівникам вказаних закладів з метою таємного викрадення скриньок для пожертв, в яких знаходилися грошові кошти, які належать благодійній організації « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Не погоджуючись з вказаним вироком суду заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу. Просив скасувати вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2022 року з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого внаслідок м`якості. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання: за ч.2 ст. 185 КК України у виді арешту на строк 5 місяців; за ч.1 ст. 358 КК України у виді арешту на строк 2 місяці; за ч.4 ст. 358 КК України у виді арешту на строк 3 місяці. На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді арешту на строк 5 місяців. На підставі ст. 71 КК України приєднати невідбуте покарання за вироком Коломийського міськрайонного суду від 25.02.2020 року та призначити остаточне покарання у виді арешту на строк 5 місяців та штраф в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Зокрема прокурор вказує, що вироком Коломийського міськрайонного суду від 25.02.2020 року ОСОБА_8 засуджений за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. На час ухвалення оскаржуваного вироку обвинувачений штраф не сплатив. За таких обставин при призначенні покарання суду необхідно було застосувати ст.71 КК України, призначивши остаточне покарання за сукупністю вироків. Невиправдане пом`якшення кримінально-правового становища обвинуваченого потягнуло призначення останньому покарання, яке не відповідає його особі та тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень внаслідок м`якості. Крім того, прокурор вважає, що дані,які характеризують особу обвинуваченого, не дають підстав для призначення йому покарання у виді арешту строком на 4 місяця. Також судом не враховано, що ОСОБА_8 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, та вчинив нові кримінальні правопорушення. Не достатньо враховано те, що потерпілий настоював на суворому покаранні обвинуваченого.

Під час апеляційного розгляду:

- прокурор підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити.

- обвинувачений ОСОБА_8 не заперечував проти скарги прокурора.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Розгляд кримінального провадження проводився в порядку, передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України відповідно фактичні обставини вчинених ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, доведеність його вини та кваліфікація дій за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, за якими він визнаний винуватим, у поданій апеляційній скарзі не оспорюється і апеляційним судом не перевіряється.

Перевіряючи вирок суду в частині справедливості призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , колегія суддів вважає, що посилання прокурора на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

У відповідності до загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які піддягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до 12 КК України є нетяжким злочином (ч. 2 ст. 185 КК України) та кримінальними проступками ( ч. 1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України), особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на обліках в психоневрологічному та в наркологічному кабінетах не перебуває, думку представника потерпілого, викладену в письмовій заяві про відсутність претензій до обвинуваченого та про суворість покарання обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_8 щире каяття.

Враховуючи вищевказані обставини, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_8 покарання в межах санкцій ч.2 ст.185, ч. 1 ст.358, ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі ч.1 ст.70 КК України у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці.

Колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому покарання в повній мірі відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, є справедливим, достатнім та необхідним для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, в зв`язку з чим, не вбачає підстав для призначення більш суворого покарання.

Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність при призначенні обвинуваченому остаточного покарання, а саме ч.1 ст. 71 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в абз. 1 п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбуття основного покарання чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також, коли новий злочин вчинено після оголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

Вищевказана позиція щодо призначення покарання за сукупністю вироків висловлена також і в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25.06.2018 року (справа №511/37/16-к).

З матеріалів кримінального провадження та пояснень обвинуваченого в апеляційній інстанції, вбачається що ОСОБА_8 раніше засуджений вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.02.2020 року за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень, який обвинуваченим не сплачено.

Після ухвалення вироку Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.02.2020 року, до повного відбуття покарання вчинив нові кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.185, ч. 1 ст.358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Однак, при призначенні покарання ОСОБА_8 , суд першої інстанції вказаних вимог не дотримався, та всупереч вимогам ч. 1 ст. 71 КК України не визначив остаточне покарання за сукупністю вироків, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.

Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

З урахування викладеного, вирок суду підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Призначаючи покарання ОСОБА_8 колегія суддів погоджується з видом та розміром призначеного судом першої інстанції покарання за ч.2 ст.185, ч. 1 ст.358, ч. 4 ст.358 КК України, на підставі ч.1 ст.70 КК України у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці.

Разом з цим, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до ст. 71 КК України, з урахуванням положень ч. 3 ст. 72 КК України, необхідно призначити покарання за сукупністю вироків у вигляді 4 (чотирьох) місяців арешту, призначеного за даним вироком, та штрафу в розмірі 850 гривень, призначеного за попереднім вироком.

З огляду на викладене апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції скасуванню з ухваленням апеляційним судом свого вироку.

Керуючись ст.ст.370, 374, 404, 405, 407, 409, 413, 414, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити частково.

Вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2022 року щодо ОСОБА_8 скасувати в частині призначеного покарання та постановити новий вирок.

Вважати, що вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2022 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч. 1 ст.358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначено йому покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України - у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці;

- за ч.1 ст.358 КК України - у виді арешту на строк 2 (два) місяці;

- за ч.4 ст.358 КК України - у виді арешту на строк 3 (три) місяці.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_8 призначено покарання у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України з урахуванням положень ч. 3 ст. 72 КК України остаточно призначити ОСОБА_8 покарання за сукупністю вироків у вигляді 4 (чотирьох) місяців арешту, призначеного за даним вироком, та штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, призначеного за вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.02.2020 року.

Вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.02.2020 року, яким ОСОБА_8 засуджено до покарання у виді штрафу, який не сплачено, виконувати самостійно.

В решті вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2022 року залишити без змін.

Вирок Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3

Судді: ОСОБА_4

ОСОБА_5