Рішення

від 29.05.2022 по справі 560/1343/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1343/22

РІШЕННЯ

іменем України

30 травня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке управління механізації" до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке управління механізації" звернулося в суд з позовом до Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.12.2021 №300806;

- визнати протиправною та скасувати постанову Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.12.2021 №300807.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що пункт габаритно-вагового контролю не відповідав нормативним вимогам, зважування проводилося в русі без урахування результатів навантаження на одиничну вісь та сипучого характеру вантажу, в актах і довідці не зазначено будь-які характеристики зважувального обладнання.

Позивач вказує, що відповідач не довів факт, що перевізником було саме товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке управління механізації". Штрафні санкції застосовані згідно з абзацом 15 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", який не застосовується до перевізників з подільним вантажем.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що належними і допустимими доказами підтверджується факт вчинення позивачем порушень вимог законодавства про транспорт, а останнього було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи. Також вказує, що законодавством встановлено граничне навантаження на одиночну вісь - 11 тон, а перевізники зобов`язані мати і пред`являти уповноваженим особам документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Крім того, підкреслює, що вантаж не повинен зміщуватися під час руху.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2022 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.05.2022 замінено відповідача у справі №560/1343/22 з Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на Відділ державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Працівниками Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 17.11.2021 здійснено зупинку для проведення перевірки транспортного засобу марки MAZ, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію СРБ175060, який здійснював вантажні перевезення (глина) за маршрутом с. Скаржинці - м. Хмельницький. Власником транспортного засобу є позивач.

Після проходження габаритно-вагового контролю співробітниками Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки встановлено, що навантаження на одиночну вісь транспортного засобу складає 12,620 кг при нормативному значенні 11,0 т.

За результатами контрольного зважування складено акт від 17.11.2021 №321392, в якому зафіксовано навантаження на ведучу вісь 12,620 кг при допустимій масі навантаження 11000 кг, а також відсутність товарно-транспортної накладної на вантаж, що є порушенням вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", постанови Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 і підпункту 22.5 Правил дорожнього руху.

Надалі Придністровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 21.12.2021 винесені постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу:

- №300807 в сумі 17000,00 грн, за якою ТОВ "Хмельницьке управління механізації" визнано винним у вчиненні порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", пункту 22.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачено абзацом 15 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт";

- №300806 в сумі 17000,00 грн, за якою ТОВ "Хмельницьке управління механізації" визнано винним у вчиненні порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абзацом 3 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Позивач, вважаючи постанови від 21.12.2021 №300806 та від 21.12.2021 №300807 протиправними, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно з статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за:

- перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 3);

- перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 15).

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За правилами статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Пунктом 4 Правил №30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879), габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Приписами пунктів 15-18, 20 Порядку №879 регламентовано, що контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення).

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських.

Згідно з пунктом 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207 (далі - Порядок №1007/1207), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: 1) визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 2) розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; 3) здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422; 4) видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); 5) складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 6) у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; 7) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю (додаток 2); 8) реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів (додаток 3); 9) при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку; 10) у разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Як встановив суд, позивач здійснював перевезення великоваговим транспортним засобом з перевищенням навантаження на одиночну вісь - 12620 кг, дозволена маса 11 тон.

Викладене, з урахуванням положень наведених нормативних актів та приписів статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" свідчить, що відповідачем оскаржена постанова від 21.12.2016 №300807 винесена правомірно.

Аналогічна за своїм змістом правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.07.2019 у справі №803/1540/16 та від 31.07.2019 у справі №802/518/17-а.

Посилання позивача на те, що відповідачем взагалі не надано доказів того, що у межах спірних правовідносин саме товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке управління механізації" виступало перевізником, суд вважає безпідставним з врахуванням наступного.

Транспортний засіб марки MAZ, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належить на праві власності ТОВ "Хмельницьке управління механізації" (код ЄДРПОУ 03587566), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з частиною 2 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, надані водієм посвідчення відповідної категорії та реєстраційних документів на транспортний засіб дає підстави погодитися з позицією відповідача про те, що належними у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт" документами підтверджується те, що у межах спірних правовідносин ТОВ "Хмельницьке управління механізації" виступало перевізником.

У свою чергу, ненадання водієм будь-яких документів на вантаж утворює собою склад правопорушення, встановленого абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", що належним чином відображено в постанові від 21.12.2021 №300806, а також відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 01.07.2020 у справі №803/50/17.

Твердження ТОВ "Хмельницьке управління механізації" про те, що відсутність методики зважування автомобілів з сипучим і рухомим вантажем є підставою для виникнення об`єктивних сумнівів у достовірності результатів зважування вагами, які не пройшли повірку та невідомо на якій підставі використовувалися відповідачем, суд оцінює критично з огляду на таке.

Вимога щодо необхідності використання під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпекою або її територіальними органами методики, затвердженої Мінекономрозвитку, яка була закріплена у пункті 19 Порядку №879, виключена з 08.09.2017 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №671.

З огляду на виключення пункту 19 Порядку №879, наявність у терміні "вимірювання" посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не свідчить про наявність у відповідача обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Викладене за своєю суттю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.08.2018 у справі №820/1420/17.

За правилами пункту 9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2% та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Таким чином, всупереч доводів позивача, зазначеним нормативним положенням чітко визначено, що вагове обладнання повинно забезпечувати саме поосьове зважування у русі транспортного засобу.

Відтак, посадовими особами відповідача було правомірно взято до уваги вагу навантаження на одиночну вісь, що склала 12620 кг та перевищила визначену пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлену норму законодавства (11 тонн).

Щодо посилання позивача на те, що ним здійснювалось перевезення подільного вантажу (сипучий вантаж), суд зазначає, що пунктом 12.5 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, встановлено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Викладене, у свою чергу, свідчить, що перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження транспортного засобу, в даному випадку, на одиночну вісь транспортного засобу більше 11 т.

Суд також зауважує, що відповідно до пункту 13 Порядку №879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Згідно з свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 03.08.2021 №09-0/21106, виданого Державним підприємством "Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації", засіб вимірювальної техніки - ваги автомобільні для зважування в русі 20ВА-Д-2-1WWS-0.9, заводський №2058, відповідають вимогам ДСТУ OIML R 134-1 "Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі вимірювання навантажень на вісь. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробування". Це свідоцтво чинне до 03.08.2022, а тому, зважувальне обладнання правомірно використовувалося станом на 17.11.2021.

При цьому, всупереч доводів позивача, чинне законодавство не містить вимог щодо зазначення характеристик вагового обладнання в актах і довідках, складених за наслідками перевірки.

З приводу посилання ТОВ "Хмельницьке управління механізації" на те, що абзац 15 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" не передбачає накладення санкцій до перевізників із подільним вантажем, суд зазначає таке.

Неодноразово згаданою нормою абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні: а) неподільного вантажу без відповідного дозволу або б) подільного вантажу.

Оскільки у межах спірних правовідносин учасниками справи не ставиться під сумнів те, що вантаж, який перевозився належним позивачу на праві власності транспортним засобом, є подільним, то з урахуванням викладеного останнього правомірно притягнуто до відповідальності за перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 10% при перевезенні подільного вантажу, що належним чином знайшло своє відображення у постанові від 21.12.2021 №300807.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке управління механізації" до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.12.2021 №300806 та від 21.12.2021 №300807 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке управління механізації" (вул. Центральна 2 а, с. Шаровечка, Хмельницький район, Хмельницька область, 31336 , код ЄДРПОУ - 03587566) Відповідач:Відділ державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Соборна 75, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39816845) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк