Рішення

від 17.05.2022 по справі 580/11360/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року справа № 580/11360/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства Комерційна фірма Дорбуд до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «Комерційна фірма Дорбуд» з позовною заявою до Управління Держпраці у Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії по складенню припису №180-669 від 19.07.2021;

- скасувати припис №180-669 від 19.07.2021.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Нужної А.Г. від 04.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

24.01.2022 та 17.02.2022 позивач подав заяви про доповнення підстав позову.

Розпорядженням керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду №189 від 30.03.2022 у зв`язку з наданням судді Нужній А.Г. відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку справу №580/11360/21 передано для визначення іншого складу суду автоматизованою системою документообігу суду.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В. від 30.03.2022 прийнято до свого провадження справу №580/11360/21 та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 27.04.2022 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не прибув. 18.05.2022 подав клопотання про відкладення судового засідання. В обгрунтування клопотання послався на режим воєнного стану та можливі повітряні тривоги в м. Золотоноші та м. Черкаси.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. 09.05.2022 подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши клопотання представника позивача суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки станом на 18.05.2022 на території Золотоніського району та м. Черкаси військові дії не проводяться, а доводи позивача щодо поважності причин його неявки у судове засідання є безпідставними з огляду на таке.

Щодо наявності повітряних тривог в м. Черкаси та м. Золотоноша, то згідно статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, подавши заяву не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Проте позивач не скористався наданим правом та із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не звернувся.

Щодо оголошення Верховного Суду на своєму сайті від 28.02.2022 про продовження роботи та з урахуванням режиму воєнного стану та можливої повітряної тривоги не проводити розгляд справ з викликом сторін, то згідно даних офіційного сайту Верховного Суду (Розділ «Переліки справ, призначених до розгляду») у травні 2022 року до розгляду призначені судові справи з викликом сторін.

Щодо посилання представника позивача на Рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022, згідно з пунктом 5 яких рекомендовано справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це всіх учасників судового провадження, то вказані рекомендації прийняті одразу після введення в Україні воєнного стану та за інших фактичних обставин, носять рекомендаційний характер, а тому повинні застосовуватись з врахуванням тієї безпекової ситуації, яка склалась в кожному окремому регіоні на час розгляду справи.

Щодо посилання представника позивача на ту обставину, що у разі проведення розгляду справи за його відсутності це позбавить позивача можливості відстоювати свою позицію у справі та поставить його у гірше становище порівняно з опонентом, що є недопустимим та буде порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та норм Кодексу адміністративного судочинства України, суперечитиме преюдиційній практиці Європейського суду з прав людини, суд враховує, що відповідач подав заяву про розгляд справи у відсутність свого представника, тобто перевага відповідача внаслідок проведення судового засідання за відсутності представника позивача відсутня.

Також суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 173 Кодексу адміністративного судочинства України завданням підготовчого провадження є, зокрема, 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Суд враховує, що після відкриття провадження у справі у підготовчому провадженні були проведені судові засідання 24.01, 14.02 та 17.02.2022 (суддя Нужна А.Г.) і усною ухвалою суду від 17.02.2022 підготовче провадження було закрито, справа призначена до судового розгляду на 11.30 год. 24.03.2022.

Після передачі справи судді Руденко А.В. було призначено підготовче засідання на 27.04.2022, та ухвалою суду від 27.04.2022 закрито підготовче провадження і призначено розгляд справи по суті на 11.00 год 18.05.2022.

Протягом часу до початку судового засідання, призначеного на 11.00 год 18.05.2022, жодні додаткові обставини позивачем не повідомлені та додаткові докази не надані, що свідчить про відсутність потреби заслухати представників сторін особисто та можливість розгляду справи за письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

З огляду на зазначене суд вважає, що представник позивача не з`явився у судове засідання з причин, які судом не визнаються поважними.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд розглядає справу у відсутність учасників справи у письмовому провадженні.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що посадовими особами відповідача було проведено планову перевірку позивача щодо додержання законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, гігієни праці, за результатами якої був складений акт №359-669 від 19.07.2021. Посадовими особами відповідача 19.07.2021 був вручений позивачу припис №180-669 про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо складення припису №180-669 від 19.07.2021 позивач зазначає, що державний нагляд (контроль) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють органи, встановлені виключно законами України та лише в межах повноважень, передбачених законами України. Відповідно до наказу №156-П від 05.07.2021 та акту від 19.07.2021 посадові особи відповідача провели планову перевірку та склали припис №180-669 від 19.07.2021 на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Проте, відповідно до вказаного Закону та Закону України «Про охорону праці» таким правом посадові особи не були наділені, оскільки станом на 19.07.2021 жодним законом України не було встановлено, що Державна служба України з питань праці (її територіальні органи) є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Постанова Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015, якою затверджене Положення про Державну службу України з питань праці, не є законом.

У наказі №156-П від 05.07.2021 та направленні на проведення перевірки №358 від 05.07.2021 зазначено, що перевірка має бути здійснена з 14.07.2021 по 27.07.2021, проте припис був складений 19.07.2021.

У направленні №358 від 05.07.2021 не зазначені ім`я та по-батькові керівника органу державного нагляду. Акт планової перевірки від 19.07.2021 та припис від 19.07.2021 не підписані посадовою особою відповідача Базильським В.А., який здійснював планову перевірку.

Відповідач проти позову заперечив. 26.01.2022, 04.02.2022 та 09.03.2022 надав відзиви на позовну заяву, в яких зазначив, що акт №359-669 від 19.07.2021 був підписаний керівником позивача без зазначення зауважень чи заперечень до перевірки. Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, яким є Державна служба України з питань праці. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закон України «Про охорону праці» чи будь-який інший закон не містять вимогу щодо зазначення саме у законі України про те, який орган є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, тому вказівка про це у Положенні про Державну службу України з питань праці не суперечить Закону №877 чи іншому нормативно-правовому акту.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлює граничний термін проведення планового контролюючого заходу, що не може перевищувати десяти робочих днів. Продовження строку планового заходу не допускається. Проте вказаний закон не містить обмежень щодо можливості завершення розпочатого контролюючого заходу до закінчення десяти робочих днів. Оскільки контролюючий захід позивача був завершений 19.07.2021 складанням акту №359-669, посадові особи відповідача правомірно склали оскаржуваний припис 19.07.2021, а не 27.07.2021.

У направленні №358 від 05.07.2021 допущено технічну описку та замість зазначення прізвища, імені та по-батькові начальника Управління Держпраці у Черкаській області «Лазарєва Олена Миколаївна» зазначено прізвище та ініціали «О.М. Лазарєва». Наявність у направленні вказаної описки надавало позивачу можливість не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) до виправлення вказаної описки. Проте позивач допустив посадових осіб відповідача до здійснення планової перевірки з охорони праці, надавав інформацію щодо запитуваних документів, підписав акт перевірки та оскаржуваний припис без зауважень та заперечень щодо проведеної перевірки та виявлених за її результатами порушень. Станом на день підписання акту перевірки від 19.07.2021 головний державний інспектор відділу нагляду в будівництві, котлонагляді на транспорті та зв`язку Управління Держпраці у Черкаській області Базильський В.А. перебував у щорічній відпустці, тому не мав права підписувати вказаний акт у цей час.

З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

З`ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив наступне.

Наказом Управління Держпраці України у Черкаській області №156-П від 05.07.2021 була призначена планова перевірка приватного підприємства «Комерційна фірма «Дорбуд» з 14.07.2021 по 27.07.2021 щодо додержання законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, гігієни праці відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до наказу №156-П від 05.07.2021 було видано направлення на проведення перевірки №358 від 05.07.2021 на посадових осіб: перший заступник начальника Управління Держпраці у Черкаській області Щербата Ірина Миколаївна, головний державний інспектор відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку Базильський Василь Анатолійович, головний державний інспектор сектору нагляду в машинобудуванні та енергетиці Васенін Микола Валерійович, головний державний інспектор відділу нагляду на виробництві і об`єктах підвищеної небезпеки Крикун Сергій Васильович, начальник відділу з питань гігієни праці та експертизи умов праці Нікітенко Олена Павлівна.

За результатами проведення планової перевірки був складений Акт №359-669 від 19.07.2021, який був підписаний керівником позивача Клімовим В.Г. без зауважень чи заперечень.

У зв`язку із виявленням в ході перевірки порушень відповідачем був винесений припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду №180-669 від 19.07.2021.

Вважаючи протиправними дії відповідача по складенню припису №180-669 від 19.07.2021 та протиправним вказаний припис, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1).

Стаття 1 Закону України від 05 квітня 2007 року "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V (далі - Закон №877) визначає, що державний нагляд (контроль) як діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 8 Закону №877 передбачено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону праці» №2694-ХІІ від 14.10.1992 (далі - Закон №2694) державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 39 Закону №2694 посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Отже згідно вказаних Законів повноваження щодо нагляду і контролю за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці покладені на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці без зазначення назви такого органу.

Відповідно до п. 9-1 ч. 1 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі положення №96) Державна служба з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки та охорони праці.

Згідно з пунктом 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про управління Держпраці у Черкаській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84 Управління Держпраці у Черкаській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці. повноваження Управління поширюються на територію Черкаської області.

Відповідно до пункту 3 Положення №84 основними завданнями Управління Держпраці у Черкаській області є, зокрема:

- реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

- здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки.

Згідно з підпунктом 16 пункту 4 Положення №84 до компетенції Управління Держпраці належить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення, виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів, організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці, навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.

Враховуючи викладене, центральним органом виконавчої влади, який здійснює повноваження щодо нагляду і контролю за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, є Державна служба України з питань праці, а відповідач є територіальним органом органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Отже оскаржуваний припис №180-669 від 19.07.2021 складений в межах наданих відповідачу повноважень, тому скасуванню не підлягає.

Доводи позивача, що повноваження відповідача мають бути визначені виключно законом, оскільки на думку суду, в розумінні положень ст.ст. 5, 19 Кодексу адміністративного судочинства України, поняття закон підлягає розширеному тлумаченню, і включає нормативно-правові акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Президента України.

Щодо посилань позивача, що оскаржуваний припис був складений 19.07.2021, тобто до закінчення строку перевірки, суд зазначає, що Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не містить обмежень щодо можливості завершення розпочатого контролюючого заходу до закінчення десяти робочих днів. Перевірка була завершена 19.07.2021 складенням акту №359-669, відповідно оскаржуваний припис був складений 19.07.2021 на законних підставах.

Щодо доводів позивача про зазначення у направленні №358 від 05.07.2021 прізвища та ініціалів « ОСОБА_1 », суд зазначає, що згідно частини другої статті 7 Закону №877 на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно частини 1 статті 10 Закону №877 суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Отже єдиним наслідком вказаного порушення є недопуск до перевірки. Позивач таким правом не скористався, та допустив перевіряючих до перевірки, відтак посилання позивача на вказану обставину як на підставу скасування оскаржуваного припису є необгрунтованим.

Щодо посилань позивача на не підписання акту перевірки головним державним інспектором відділу нагляду в будівництві, котлонагляді на транспорті та зв`язку Управління Держпраці у Черкаській області Базильським В.А., відповідач у відзиві на позовну заяву пояснив, що у день підписання акту ОСОБА_2 перебував у щорічній відпустці.

Згідно частини шостої статті 7 Закону №877 в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Судом встановлено, що у проведенні перевірки приймали участь посадові особи відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Крикун С.В. і Нікітенко О.М., проте акт перевірки від 19.07.2021 №359-669 не підписаний ОСОБА_2 через його перебування у відпустці, про що зазначено у акті.

Суд враховує, що акт перевірки від 19.07.2021 №359-669 підписаний іншими посадовими особами, які приймали участь у перевірці, тому відсутність підпису ОСОБА_2 не позбавляє його юридичної сили та доказовості. Відтак, посилання позивача на не підписання акту вказаною посадовою особою є необгрунтованими.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

У відповідності до положень 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сплати судового збору у зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову приватного підприємства Комерційна фірма Дорбуд до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування припису відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Повний текст рішення складений 27 травня 2022 року.

Головуючий Алла РУДЕНКО