Постанова

від 24.05.2022 по справі 804/10053/15

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2022 року м. Дніпросправа № 804/10053/15

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Лукманової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 р. (суддя Голобутовський Р.З.) по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмаш» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

12.08.2015 р. ТОВ «Інвестмаш» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, де просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 27.07.2015 р. № 0001812201,№ 0001822201,№0001802201 та від 13.07.2015 р. № 0010331703.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2015 р. адміністративний позов задоволений.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2016 р. Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2015 р. - залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.03.2017 р. касаційну скаргу ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДПС у Дніпропетровській області повернуто скаржнику.

Постановою Верховного Суду від 22.05.2018 р. Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22.03.2017 р. скасовано, справу направлено до Верховного Суду для вирішення питання для подальшого провадження за касаційною скаргою відповідача.

Постановою Верховного Суду від10.12.2020 р. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2015 р. та Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2016 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 р. позов задоволений повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що представником позивача повністю доведений факт вчинення господарських операцій, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 р., прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач заявив клопотання про заміну сторони в порядку правонаступництва.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 893 від 30.09.2020 р. «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідоване, як юридична особа публічного права територіальні органи державної податково служби згідно визначеного Кабінетом Міністрів переліку. До переліку ліквідованих територіальних органів ДПС входить і Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Наказом ДПС України № 529 від 30.09.2020 р. утворене як відокремлений підрозділ ДПС - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Наказом ДПС України № 556 від 08.10.2020 р. ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи ДПС та наказом ДПС України № 755 від 24.12.2020 р. «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» визначено розпочати з 01.01.2021 р. здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремленими підрозділами згідно з наказом ДПС № 529 від 30.09.2020 р. «Про утворення територіальних органів ДПС» повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно п.1 постанови № 893.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне замінити відповідача Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на правонаступника відповідача Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (як відокремлений підрозділ).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача просила задовольнити апеляційну скаргу, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Дослідивши матеріали, докази по справі, та вислухавши у часників процесу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги в зв`язку з наступним.

Як слідує з матеріалів справи протоколом обшуку від 28.04.2015 р. слідчим СВ ФР Лівобережної ОДПІ проведений обшук позивача, за результатами чого вилучена первинна бухгалтерська документація ТОВ «Інвестмаш» загальною кількістю 1800 аркушів.

Так, згідно зазначеного протоколу були вилучені десять прозорих файлів з копіями бухгалтерських документів, банківські виписки, видаткові накладні, договори, рахунки на оплату податкові накладні, ТТН, договори про надання послуг, агрегат зеленого кольору з бухгалтерськими документами, три скоросшивачі сірого кольору з бухгалтерськими документами, сегрегатор зеленого кольору з документами, скоросшивач синього кольору з документами, бланки з відтисками печатей, документація за 2014 рік, штампи в загальній кількості 2 шт, договори поставок за березень 2013 р., реєстраційні документи, жорсткий диск, системні блоки.

Таким чином, судом встановлено, що дійсно в квітні 2015 р. СВ ФР Лівобережної ОДПІ проведений обшук позивача, в результаті чого вилучена первинна бухгалтерська документація, але встановити, що, саме, було вилучено, за даним протоколом не має можливості.

За поясненнями представника позивача первинна бухгалтерська документація стосувалася всіх контрагентів, з якими позивач здійснював господарські операції і відповідачем не доведене зворотнє.

Крім того, посилання представника відповідача на ухвалу суду від 15.04.2015 р. по справі № 201/6067/15-к щодо надання дозволу на вилучення документів лише по частині контрагентів спростовується самою ухвалою та протоколом обшуку, згідно яких не можливо встановити, які ж конкретно, та по яким, саме, контрагентам вилучалися документи, оскільки слідчим вилучалися, як вказано в протоколі обшуку, - прозорі файли з бухгалтерськими документами, скоросшивачі сірого та синього кольорів з документами та сегрегатори із зазначенням назв бухгалтерських документів.

Як слідує з матеріалів справи, після проведення обшуку та вилучення бухгалтерських документів, позивач відновив частину документів та надав на перевірку.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 08.06.2015 р. по 26.06.2015 р. посадовими особами відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р., за результатами чого 06.07.2015 р. складений акт №651/04-67-22-05/31958937, де зафіксовані виявлені порушення:

1. п.135.1, 135.2, 135.4, п.135.5.4 ст.135, п.137.1 ст.137, 138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, внаслідок чого занижений податок на прибуток на суму 2 693 150,00 грн;

2. п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК Укураїни, внаслідок чого занижений податок на додану вартість у сумі 1 701 180,00 грн;

3. п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 з урахуванням п.п.164.2.2 п.164.2 ст.164 ПК України підприємством не нарахований, не утриманий та не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб з виплаченого доходу фізичній особі у сумі 21 554,00 грн. (21 554,0 х 15% = 3 233,10 грн.).

На підставі акту перевірки 27.07.2015 р. відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення:

-форми «В4» № 0001812201, чим зменшена сума від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 53 293 грн., у тому числі: за період лютий 2012 року у розмірі 26183 грн., за період травень 2015 року у розмірі 27110 грн.;

-форми «Р» № 0001822201, чим збільшена сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість: за основним платежем у розмірі 1 701 180 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 850 590 грн., а всього 2 551 770, 00 грн;

-форми «Р» № 0001802201, чим збільшен сума грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств: за основним платежем у розмірі 2 693 150,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 673 287,50 грн., а всього 3 366 437,50 грн;

та від 13.07.2015 р. ППР форми «Р» № 0010331703, чим збільшена сума грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати: за основним платежем у розмірі 3 233,10 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 808,27 грн, а всього 4 041,37 грн.

Перевіркою встановлено, що в перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з такими контрагентами:

- в період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р. від ПП «Енергосталь» (свідоцтво ПДВ анульоване 31.10.2013 р.). Як зазначено в акті перевірки, за результатами аналізу даних податкової звітності неможливо встановити наявність основних засобів, виробничого обладнання транспортного та торгівельного обладнання та трудових ресурсів, що унеможливлює здійснення господарської Діяльності підприємства ПП «Енергосталь».

Однак, з матеріалів справи слідує, що позивачем реалізовано даному контрагенту труби стальні гарячедеформовані на загальну суму 16 990 грн, в т. ч. ПДВ 2 831,67 грн.

Відповідно наданого журналу - ордеру по бухгалтерському рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» станом 31.12.2012 р. заборгованість по розрахункам з ПП «Енергосталь» відсутня.

Крім того, на підтвердження здійснення господарських операцій з ПП «Енергосталь» до перевірки надані видаткову накладну та податкову накладну, акти виконаних робіт, ТТН та сертифікати якості та на підтвердження виконання навантажувально - розвантажувальних робіт ТОВ ВО «Мінерали України» надані договори, акти виконаних робіт і декларація.

- 19.04.2012 р. позивачем укладений договір поставки б/н з ТОВ «Торгметал -КД»(свідоцтво анульоване 18.07.2013 р.), згідно чого позивачем реалізовані труби стальні гарячодеформовані та виписано на адресу контрагента видаткову та податкову накладні. ТОВ «Інвестмаш» до складу податкових зобов`язань по операціям з реалізації товару на адресу ТОВ «Торгметал - КД» включене ПДВ на суму 367 грн в квітні 2014 р.

Відповідно наданого журналу - ордеру по бухгалтерському рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» станом 31.12.2012 р. заборгованість по розрахункам з ТОВ «Торгметал - КД» відсутня.

Як зазначено в акті перевірки, за результатами аналізу даних податкової звітності ТОВ «Торгметал - КД» неможливо встановити наявність основних засобів, виробничого обладнання транспортного та торгівельного обладнання та трудових ресурсів, що унеможливлює здійснення господарської Діяльності.

Однак, з матеріалів справи слідує, що позивачем даному контрагенту реалізовані труби стальні гарячодеформовані на загальну суму 2200 грн, в т. ч. ПДВ 366,67 грн.

Крім того, на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Торгметал - КД» до перевірки надані видаткову накладну та податкову накладну, та на підтвердження виконання навантажувально - розвантажувальних робіт ТОВ ВО «Мінерали України» надані договори, акти виконаних робіт і декларація.

- 01.03.2014 р. та 01.04.2014 р. між позивачем та ТОВ «Сігма +» укладені договори поставок б/н від 01.04.2014 р. та від 01.03.2014 р., згідно умов яких позивачем реалізовані контрагенту труби стальні гарячодеформовані, лінолеум, ламінат, безпечний рукав, тримач спису, шланг в шлангу та виписані на адресу контрагенту видаткові та податкові накладі. ТОВ «Інвестмаш» до складу податкових зобов`язань по операціям з реалізації товару на адресу ТОВ «Сігма+» включене ПДВ всього на суму 601 294 грн.

Відповідно наданого журналу - ордеру по бухгалтерському рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» станом 31.12.2014 р. встановлено дебіторську заборгованість по рахункам з ТОВ «Сігма+ на суму 3 932 761,24 грн.

Як зазначено в акті перевірки, за результатами аналізу даних податкової звітності неможливо встановити наявність основних засобів, виробничого обладнання транспортного та торгівельного обладнання та трудових ресурсів, що унеможливлює здійснення господарської Діяльності підприємства ТОВ «Сігма+».

Не надані (договори поставок б/н від 01.04.2014 р. та від 01.03.2014 р. не наданий ТТН та сертифікати якості та де передача відбувалася ТМЦ.

-02.08.2012р. між позивачем та ТОВ «ЗКХР» (свідоцтво ПДВ анульоване 01.04.2014 р.), укладений договір поставки, за умовами чого позивач поставив на адресу контрагента труби стальні гарячодеформовані, різання на загальну суму 513,92 грн, в т. ч. ПДВ на суму 85,65 грн.

Відповідно наданого журналу - ордеру по бухгалтерському рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» станом 31.12.2014 р. заборгованість по рахункам з ТОВ «ЗКХР» відсутня.

Як зазначено в акті перевірки, позивачем не надана інформація та документальне підтвердження, де відбувалися передача права власності на товар, на якому складі та ким проводилися навантажувально - розвантажувальні роботи та за результатами аналізу даних податкової звітності неможливо встановити наявність основних засобів, виробничого обладнання транспортного та торгівельного обладнання та трудових ресурсів, що унеможливлює здійснення господарської Діяльності підприємства ТОВ «ЗКХР».

Однак, на виконання укладеного договору позивачем до перевірки надані видаткова накладна, податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН.

-01.03.2013р. між позивачем та ТОВ «Торг Консар» укладений договір експедирування №15, за умовами чого контрагент зобов`язався за винагороду за рахунок клієнта виконати та організувати виконання наступних робіт: пошук перевізника за замовленням клієнта; за згодою клієнта укладати договори з перевізниками від ім`я клієнта; оформлювати необхідні для перевезення документи; забезпечувати отримання та відправлення вантажу; контролювати виконання навантажувально-розвантажувальних робіт; здійснювати перевірку якості вантажу.

На виконання укладеної угоди позивачем оформлені заявки до договору експедирування №15 від 01.03.2013р. з приводу організації експедирування вантажу за визначеним переліком (труби в асортименті). За фактом виконання договірних зобов`язань, сторонами складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкові накладні.

03.03.2013р. між ТОВ «Інвестмаш» та ТОВ «Будінвест Л.Т.Д» укладений договір підряду № П303-1, за умовами чого позивач, як замовник, доручає, а підрядник зобов`язується виконати у відповідності до умов договору прокладення кабелю та налагоджувальні роботи. Замовлення, поставка, подача та будівельну площадку матеріалів, конструкцій здійснюється силами підрядника, який має матеріали і контролює кількість і комплектність поставки. Підрядник має право залучати для виконання робіт субпідрядні організації і забезпечувати координацію їх діяльності.

На виконання укладеної угоди сторонами складена заявка-калькуляція до договору підряду № П303-1, ТОВ «Будінвест Л.Т.Д.» складені рахунки-фактури на матеріали, які використані при проведенні робіт (відеокамера, кабель, монтажний набір, безперебійний блок живлення тощо). За фактом виконання договірних зобов`язань, сторонами складені: акт виконаних робіт, видаткова накладна на матеріали, які використані при проведенні робіт та податкові накладні.

-24.09.2012р. між ТОВ «Інвестмаш», як замовником та ТОВ «Елтіс», як експедитором укладений договір транспортного експедирування №3181, за умовами чого сторони виступають за дорученням та від імені організацій з якими мають прямі договори. На виконання укладеної угоди позивачем оформлені договори-заявки на перевезення автомобільним транспортом з приводу перевезення вантажу за визначеним маршрутом та найменуванням вантажу.

На підтвердження здійснення господарських операцій ТОВ «Елтіс» виписані рахунки-фактури на транспортно-експедиційні послуги та за фактом виконання договірних зобов`язань, сторонами складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкові накладні. Транспортування вантажу оформлене товарно-транспортними накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

01.12.2013р. між ТОВ «Інвестмаш», як покупцем та ТОВ «Торенія», як постачальником укладений договір поставки №21 на придбання товару. На підставі укладеного договору ТОВ «Торенія» виписано на адресу позивача рахунки на оплату товару.

Відповідно наданого журналу - ордеру по бухгалтерському рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на кінець перевіряємого періводу заборгованість по розрахунках з ТОВ «Торенія» відсутня.

На підтвердження виконання договору позивачем до перевірки надані договір, акти виконаних робіт, ТТН та сертифікати якості.

01.12.2013р. між ТОВ «Інвестмаш», як замовником та ТОВ «Кристенс», як виконавцем укладений договір надання послуг №45, за умовами чого виконавець приймає на себе зобов`язання за замовленням виконати послуги: сортування металопрокату, формування пакету труб за вагою, обрізання кінців труб за тону, намащення труб, очищення поверхні труб від продукту корозії на складі замовника за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Юдіна, 15Б.

За фактом виконання договірних зобов`язань, сторонами складені акти виконання робіт та податкові накладні, копії яких залучені до матеріалів справи.

Крім того, судом встановлено, що протягом травня, жовтня, листопада, грудня 2013 р. позивачем у ТОВ «Стальпарк» придбано товар - труба в асортименті, за фактом чого складені рахунки-фактури, видаткові накладні на товар та податкові накладні.

-01.11.2012р. між ТОВ «Інвестмаш», як замовником та ПП «Валга», як експедитором був укладений договір експедирування №10, за умовами чого експедитор зобов`язався за винагороду за рахунок клієнта виконати та організувати виконання наступних робіт: пошук перевізника за замовленням клієнта; за згодою клієнта укладати договори з перевізниками від ім`я клієнта; оформлювати необхідних для перевезення документів; забезпечити отримання та відправлення вантажу; контролювати виконання навантажувально-розвантажувальних робіт; здійснювати перевірки якості вантажу.

На виконання укладеної угоди ТОВ «Інвестмаш» оформлені заявки до договору експедирування №10 від 01.11.2012р. з приводу організації експедирування вантажу за визначеним переліком (труби в асортименті). За фактом виконання договірних зобов`язань, сторонами складені акти здачі-приймання робіт, які зведені в реєстри актів виконаних робіт, та податкові накладні.

Крім того, встановлено, що транспортування вищезазначеного товару на замовлення позивача здійснювалося ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за фактом чого складені рахунки, товарно-транспорті накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (послуги з доставки).

Також, з матеріалів справи слідує, що зберігання товару здійснювалось за адресою орендованого приміщення, в рамках укладеного договору на оренду майна №10 від 04.01.2010р. між ТОВ «Інвестмаш», як орендарем та ТОВ ВО «Мінерали України», як орендодавцем, згідно чого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування нерухоме майно - відкритий майданчик за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Юдіна, 15Б. для зберігання металопрокату.

На підставі укладеної угоди та договору позивача з ТОВ ВО «Мінерали України» на навантажувально - розвантажувальні роботи, сторонами складені акти приймання-передачі до договору на оренду майна №10 від 04.01.2010р., акти виконання та акти надання послуг (зберігання товару; навантажувальні/розвантажувальні роботи), податкові накладні, а також надані копії сертифікатів якості на придбаний товар і декларація.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що Товариства з обмеженою відповідальністю: «Гатіора», «Торенія», «Ривс», «Транс Бізнес Лайн», «Матадор», «Мет - Спав», «Дніпротехноком», «Відродження - Дніпро», «Поліметал - Торг», «Торг - Консар», «Арт - Легіон», «Крістенс», «Будінвест», «Марія С», «Доккос» та «Локо -С» на час проведення перевірки вже були в стані припинення, в зв`язку з чим вважають господарські операції, проведені позивачем з даними контрагентами - нереальними.

Однак, судом встановлено, що свідоцтва платників податків анульовані або в перевіряємий період, або ж вже після перевіряємого періоду (01.04.2012 р. - 31.12.2014 р), відповідно: ТОВ «Гатіора» - 26.03.2014, ТОВ «Торенія» - 06.03.2014 р., ТОВ «Ривс» - 25.12.2012, ТОВ «Транс Бізнес Лайн» - проц.припинення, ТОВ «Матадор»- 25.12.2012 р., ТОВ «Мет - Спав» - 16.12.2014 р., ТОВ «Дніпротехноком» - проц.банкрутства, ТОВ «Відродження - Дніпро» - стан припинення, ТОВ «Поліметал - Торг» - 29.01.2014 р., ТОВ «Торг - Консар» - 01.12.2014 р., ТОВ «Арт - Легіон» - 28.02.2014 р., ТОВ «Крістенс» - 20.05.2014 р., ТОВ «Будінвест» - 14.05.2014 р., ТОВ «Марія С» - в березні 2015 р., ТОВ «Доккос» у березні 2015 р., та ТОВ «Локо -С» - 21.01.2015 р.

Тому суд вважає, що такі обставини не є підставою для визнання господарських операцій нереальними, оскільки, відповідачем жодним чином не доведено, що з врахуванням первинних бухгалтерських документів в перевіряємий період вказані товариства до припинення їх діяльності не здійснювали господарські операції.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач, посилаючись на наявність кримінального провадження № 32015041640000006 за ознаками злочину ч.3 ст. 212 КК України у відношенні посадових осіб позивача, жодними доказами не довів суду, яким чином дане кримінальне провадження стосується позивача чи його посадових осіб, оскільки вирок у справі відсутній.

Щодо посилання відповідача на постанову Подільського районного суду м. Києва від 26.08.2014 р. по справі № 758/9746/14-к про звільнення від кримінальної відповідальності суд зазначає, що в межах вказаної постанови господарські операції позивача з іншими контрагентами не досліджувалися, доказів, що свідчили б про здійснення незаконних господарських операцій позивачем не встановлено, а обставини встановлені постановою суду по кримінальній справі не можливо вважати обов`язковими при оцінюванні правомірності вчинення господарських операцій по даній справі.

Стосовно реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами: ТОВ «Ривз», ТОВ Старт - Д», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Полюс», ТОВ «Матадор» постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2013 р. по справі № 804/7226/13-а, залишеною Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013 р. без змін, встановлена реальність вказаних господарських операцій.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач зазначив, що позивач до перевірки не надав ТТН, в зв`язку з чим не можливо встановити як відбувалася передача права власності на ТМЦ, на якому складі та не надані сертифікати якості.

Однак, суд зазначає, що ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. Оскільки, транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, чи наявності у таких документах недоліків, не може бути підставою для визнання нереальними господарськими операціями.

Крім того, сертифікат якості не є первинним бухгалтерським документом і також не є підставою для визнання нереальними господарських операцій.

І взагалі, сама по собі наявність чи відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, якщо з інших документів вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язання платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, посилання відповідача на те, що платник не мав фактичної (реальної) господарської діяльності з названими контрагентами, з огляду на відсутність за місцем знаходження, не можуть слугувати достатнім свідченням безтоварності розглядуваних операцій та недобросовісності позивача як платника податків. Основні та транспортні засоби необов`язково повинні перебувати у власності суб`єкта господарювання, позаяк можуть бути орендовані або взяті у лізинг у третіх осіб, а необхідні для виконання операцій особи можуть бути залучені платником за цивільно-правовими договорами. Крім того, неперебування контрагентів за місцем реєстрації не є свідченням неможливості провадження ними діяльності за іншою адресою. Належних доказів відсутності вище перелічених контрагентів позивача у період, що перевірявся, за місцем реєстрації відповідачем не надано.

Крім того, відповідно п.п.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями пункту 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності, зокрема, включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей чи послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Як вбачається з акту перевірки, взаємовідносини позивача з контрагентами здійснювалися на підставі договорів, а отримані товари та послуги використовувалися позивачем у господарській діяльності. Виконання договорів підтверджене наданими до перевірки первинними документами.

Таким чином, судом встановлено, що під час перевірки позивач надав перевіряючим основну частину первинних документів, що відновив, та які підтверджують факт реального здійснення господарських операцій, а не надав частину документів, зазначених в акті перевірки з причини вилучення слідчим та за не можливістю за короткий термін відновити їх.

Крім того, з акту перевірки слідує, що перевіркою банківських документів - виписок та платіжних документів по поточному рахунку ТОВ «Інвестмаш» встановлено, що підприємство здійснило виплату у перевіряємому періоді на суму 21 554 грн фізичним особам - підприємцям, а саме:

-ФОП ОСОБА_3 - 1600 грн;

- ФОП ОСОБА_4 - 11 454 грн;

- ФОП ОСОБА_5 - 8 500 грн,

але на момент перевірки документи, що підтверджували б, що зазначені особи є зареєстрованими фізичними особами - підприємцями до перевірки не надані, податок з доходів фізичних осіб з виплаченої суми не нараховувався, не утримувався та не перераховувся до бюджету.

Однак, судом встановлено, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, як загальнодоступної інформації, слідує, що зазначені особи зареєстровані як ФОП відповідно: ФОП ОСОБА_3 з 10.02.2011 р. за № 23820000000039878, ФОП ОСОБА_4 - з 03.09.2003 р. та 12.02.2007 р. номер запису 22240170000042310, а ФОП ОСОБА_5 - з 24.05.2012 р., № 24800000000141271 по 24.07.2014 р., №24800060002141271.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач належним чином не довів, що позивач здійснив виплату вказаним особам в період, коли вони не були зареєстровані як фізичні особи - підприємці.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані, лише, про фактично здійснені господарські операції.

Крім того, суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суд враховує, що відповідно до вимог ст.77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 р. у справі № 826/11879/13-а (К/9901/4022/18).

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на бюджетне відшкодування, можуть бути застосовані, саме, до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене та той факт, що відповідачем, всупереч ст. 77 ч.2 КАС України, не доведена правомірність своїх рішень, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, та вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 315,316,321,322,325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 р.- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня викладення повного тексту постанови.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя А.В. Суховаров

суддя О.М. Лукманова