Ухвала

від 26.05.2022 по справі 569/1643/22

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/1643/22

1-кп/569/1012/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2022 рокум.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого Рівненської міської ради - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Рівне обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42021181110000019 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України та клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, суд -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України.

В обвинувальному акті вказано, що у січні 2019 року (точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено), діючи в особистих інтересах, з корисливих мотивів, вирішив здійснити самовільне будівництво нежитлових приміщень, а саме: «Будинок відпочинку водіїв «В», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1932462556101 (площа 27,6 кв.м.); «Будинок відпочинку водіїв «Б», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1932438856101 (площа 27,6 кв.м.); «Будинок відпочинку водіїв «А», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1932215556101 (площа 27,6 кв.м.), які є будівлями капітального типу, які він збудував на самовільно зайнятій, не сформованій земельній ділянці площею 0,1030 га, яка перебуває у комунальній власності, та зарахована до земель запасу Рівненської міської ради, та знаходиться поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 5610100000:01:010:0183, що за адресою: АДРЕСА_1 , та відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, оборони та іншого призначення.

Так, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, та розуміючи, що ним буде вчинено неправомірні дії, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, в січні 2019 року (точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено), в порушення положень ст.14 Конституції України, згідно з якою земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, за відсутності будь-яких підстав набуття права на землю, передбачених ст.116 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону, нехтуючи вимогами ч.1 ст.81 Земельного кодексу України, згідно з якою громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю), ст.125 Земельного кодексу України, згідно з якою право власності на земельну ділянку, або її оренди, право державної реєстрації цих прав виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності, право постійного користування, або оренди земельною ділянкою, та його державної реєстрації, які регламентують набуття і реалізацію права на землю ч.5 ст.26, п.1ч.1 ст.34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.3.2 «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», самовільно захопив земельну ділянку площею 0,1030 га, яка знаходиться поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 5610100000:01:010:0183, що за адресою: АДРЕСА_1 , на якій не маючи жодних дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт, самовільно побудував: Будинок відпочинку водіїв «В», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1932462556101 (площа 27,6 кв.м.); «Будинок відпочинку водіїв «Б», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1932438856101 (площа 27,6 кв.м.); «Будинок відпочинку водіїв «А», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1932215556101 (площа 27,6 кв.м.).

Своїми умисними діями, які виразились у самовільному будівництві будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці, ОСОБА_5 вчинив нетяжкий злочин, передбачений ч.3 ст.197-1 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення нетяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Крім того, просив суд залишити без розгляду позовну заяву прокурора Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах Рівненської міської ради про стягнення збитків завданих кримінальних правопорушення.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечив проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.3 ст.197-1 КК України на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, посилаючись на те, що наявні підстави та умови для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, та закриття кримінального провадження, оскільки кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, з моменту вчинення якого минуло більше трьох років.

Представник потерпілого ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченого та залишення без розгляду позовної заяви прокурора Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах Рівненської міської ради до ОСОБА_5 про стягнення збитків завданих кримінальних правопорушення.

Суд,заслухавши думкупрокурора ОСОБА_3 ,представника потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченого, вважає що клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.22КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно ч.1 ст.26КПКУкраїни сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно ч.3 ст.288КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст.44КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.49КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.197-1 КК України,у вчиненніякого обвинувачується ОСОБА_5 ,відносяться до категорії нетяжких злочинів.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 вчинено у січні 2019 року.

Таким чином, з дня вчинення вказаного кримінального правопорушення, минуло більш ніж три роки. Строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення нетяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України, закінчився.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання обвинуваченого і вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення нетяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.197-1КК Українина підставі ст.49КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження стосовно нього слід закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.

Відповідно до ст.129 КПК України, рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Тобто, вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК України підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві його право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Тому, в зв`язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, подану прокурором Рівненської окружноїпрокуратури ОСОБА_3 в інтересахРівненської міськоїради позовнузаяву до ОСОБА_5 про стягненнязбитків завданихкримінальним правопорушенням,слід залишити без розгляду, що за змістом ч.7 ст.128КПК України не перешкоджає пред`явленню позову в порядку цивільного судочинства.

Аналогічні висновки щодо такого правозастосування викладені в постановах Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі № 531/2332/14-к та від 15 січня 2019 року у справі № 185/442/16-к.

На підставі викладеного, керуючись ст.49 КК України, п.1 ч.2 ст.284, ст.ст.288, 314, 350 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, задоволити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Табачне, Джанкойського р-ну, АРК Крим, громадянина України, українця, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , від кримінальноївідповідальності за вчинення нетяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.197-1КК Українина підставі ст.49КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Позовну заяву прокурора Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах Рівненської міської ради до ОСОБА_5 про стягнення збитків завданих кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_1