Ухвала

від 12.05.2022 по справі 567/481/22

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/481/22

УХВАЛА

13 травня 2022 року м. Острог

Суддя Острозького районного суду Василевич О.В., перевіривши дотримання вимогст.ст.160,161КАС Українипри зверненні ОСОБА_1 до суду з адміністративним позовом до ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про скасування постанови серії ВАВ № 408324 від 19 січня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ВАВ № 408324 від 19 січня 2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Частиною другою статті 222 КУпАП передбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

При цьому, приписами частини 1 статті 13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему органів поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Відповідно до ч.1 ст.15Закону України«Про Національнуполіцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб`єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Згідно з положеннями ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Позивач, звертаючись до суду з вищевказаним позовом, в якості відповідача вказує ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області. Водночас в порушення вказаних вимог, позивачем в позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду відповідача як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Також, як вбачається з позовної заяви позов заявлено до Відділення поліції №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, який є територіально відокремленим підрозділом Головного управління Національної поліції в Рівненській області та не є самостійною юридичною особою.

Відтак, належним відповідачем у справі повинен бути відповідний орган Національної поліції зі статусом юридичної особи, а тому позивачу слід визначитися із суб`єктним складом у даному спорі.

Крім того, згідно положень п.4, 5 ч.5 ст.160 КАС України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що згідно оспорюваної постанови Відділення поліції №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області серії ВАВ №408324 від 19.01.2022 р. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн., водночас замість оспорюваного документа позивачем долучено до матеріалів справи постанову Острозького районного суду Рівненської області у справі №567/88/22 від 21.01.2022 р., відповідно до якої ОСОБА_1 визнано таким, що вчинив правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.

Будь-яких доказів на підтвердження винесення відносно позивача постанови Відділення поліції № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області серії ВАВ №408324 від 19.01.2022 р. ОСОБА_1 суду не надав.

Відтак позивачу слід уточнити позовні вимоги та визначитись, яке рішення та якого суб`єкта владних повноважень він оскаржує - постанову Відділення поліції № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області серії ВАВ №408324 від 19.01.2022 р. чи постанову Острозького районного суду Рівненської області від 21.01.2022 року у справі №567/88/22.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду з вищевказаним позовом ОСОБА_1 подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору, обґрунтовуючи його тим, що він на даний час перебуває у скрутному матеріальному становищі та отримує пенсію у розмірі 3 403,21 грн. на місяць, інших доходів немає та сплата судового збору при зверненні до суду з вищевказаним позовом поставить його у складне матеріальне становище.

Велика Палата ВС у постанові від 18 березня 2020 року № 543/775/17 відступила від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 13 грудня 2016 року, визначивши, що за оскарження постанов про адміністративне правопорушення необхідно сплатити судовий збір. Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст.ст.2-5 Закону України «Про судовий збір», які не передбачають пільг за подання позовної заяви чи відповідних скарг у цих правовідносинах.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року № 1928-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року встановлений в розмірі 2481 гривень.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, розмір судового збору при зверненні до суду з вищевказаним позовом складає 496,20 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Питання сплати судового збору або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір».

Так, згідно ч.2 ст.8 вищевказаного Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Частина 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» містить виключний перелік підстав, наявність однієї з яких є підставою, зокрема, для звільнення позивача від сплати судового збору.

Так, згідно ч.1, 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд з урахуванням майнового стану позивача може своєю ухвалою за його клопотанням звільнити від сплати судового збору за таких умов : 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Зміст вищенаведених статей передбачає право суду, а не обов`язок, відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.

Позивач як на підставу для звільнення від сплати судового збору покликається на незадовільний майновий стан. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення при здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, законодавець покладає на позивача.

З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору фізичною особою за подання позовної заяви до суду є її обов`язком, а тому зловживання правом, зокрема, на звільнення, від його сплати є недопустимим.

Згідно КАС України, який регулює сплату судового збору, передбачається, що підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання у відповідності до ст.9 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає здійснити сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

На підтвердження свого матеріального становища позивач надав суду довідку про доходи від 07.04.2022 р., згідно якої він перебуває на обліку в Корецькому об`єднаному управлінні ПФУ в Рівненській області та отримує пенсію за віком, загальний розмір якої за період з квітня 2021 року по березень 2022 року становить 36 309,99 грн.

Як вже зазначалося вище звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду згідно п.1 ч.1, 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» можливе у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попереденій календарний рік.

Беручи до уваги, що 5 % річного доходу позивача становить 1815,50 грн. (36 309,99 х 5% = 1 815,50 грн.), а розмір судового, який підлягає сплаті при зверненні до суду з вищевказаним позовом становить 496,20 грн., що є значно менше аніж визначений законодавцем грошовий поріг для звільнення від сплати судового збору, а відтак суд приходить до висновку про відсутність фактичних та правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Судовий збір підлягає сплаті позивачем за наступними реквізитами : отримувач коштів: УК в Остр. р-ні/ Остроз.міс. отг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38043501; банк отримувача: казначейство України (ел.адм.подат.); рахунок отримувача UA768999980313181206000017469; код класифікації доходів бюджету 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу («00» Без деталізації за відомчою ознакою) (деталі за посиланням https://ost.rv.court.gov.ua/sud1713/gromadyanam/sudzbir/).

Крім того, надана позивачем довідка сама по собі не може свідчити про те, що позивач перебуває у тяжкому матеріальному становищі та не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно, компенсації, тощо).

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.160 і ст.161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали визначившись з належним відповідачем по даній справі зі статусом юридичної особи, долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256 КАС України, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про скасування постанови серії ВАВ № 408324 від 19 січня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП, залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.