Рішення

від 25.05.2022 по справі 443/102/21

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/102/21

Провадження №2/443/146/22

РІШЕННЯ

іменем України

26 травня 2022 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Жидачівської міської ради про встановлення юридичного факту та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

за участю:

представника позивачки ОСОБА_3 ,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Яременко І.О. подав до суду позовну заяву до ОСОБА_2 , Жидачівської міської ради (відповідачі), в якій просить:

встановити факт проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_4 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, тобто до смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Бережницької сільської ради, загальною площею 1,7936 га згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЛВ №084909 від 20.03.2007 року, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської райдержадміністрації від 13.05.2004 року №306 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів за №010745100202.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Бережниця померла родичка позивачки ОСОБА_4 і після їїсмерті відкриласяспадщина,до складуякої увійшлаземельна ділянкадля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва натериторії Бережницькоїсільської ради,загальною площею1,7936га,належна померлійна підставіДержавного актуна правовласності наземельну ділянкуСерія ЛВ№084909від 20.03.2007року.Від імені ОСОБА_4 у виконкоміБережницької сільськоїради булопосвідчено заповітв користь ОСОБА_2 за реєстраційним№61від 04.06.1998.На деньсмерті ОСОБА_4 разом знею проживалабез реєстрації ОСОБА_1 . Спадщину за заповітом ОСОБА_2 не прийняв, оскільки не вчиняв дій, передбачених законом щодо прийняття спадщини. Нотаріально посвідченою заявою від 01.03.2017 ОСОБА_2 підтвердив, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 . Остання була одинокою жінкою, хворіла, а тому позивачка стала проживати з нею в с.Бережниця однією сім`єю, вела спільне господарство. Оскільки ОСОБА_1 постійно проживала у с. Бережниця однією сім`єю із ОСОБА_4 до часу відкриття спадщини, не заявляла про відмову від спадщини, то на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що її прийняла, проте юридично не оформила. Звернувшись 11.12.2020 в Жидачівську державну нотаріальну контору для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 отриала відмову у цьому, оскільки позивачка не є спадкоємцем до майна померлої, а заповіт від імені померлої в її користь не посвідчувався, родинний зв`язок між спадкоємцем та спадкодавцем відсутній та у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, що є спадковим майном. Для визнання права позивачки на спадкове майно їй потрібно в судовому порядку встановити факт її проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Окрім того, позивачка не може оформити спадщину в нотаріальному порядку, оскільки не має змоги пред`явити оригінал правовстановлюючого документа, а саме Державного акту на право власності на земельну ділянку, через його втрату.

Відповідач ОСОБА_2 не скористався правом на подання відзиву.

Представник відповідача Жидачівської міської ради подав відзив на позовну заяву (а.с.37), в якому повідомив про відсутність на час розгляду справи в суді цієї справи матеріалів та іншої інформації, яка була б підставою щодо заперечення позову.

Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, покликаючись на викладені у ньому обставини, та просить суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає, наслідки визнання позову йому зрозумілі.

Представник відповідача Жидачівської міської ради у судове засідання не з`явився, однак у поданому до суду відзиві просить розглядати справу за його відсутності.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано заяву про заміну відповідача його правонаступником (а.с.29), заяву про залучення в якості співвідповідача (а.с.31), заяву про розгляд підготовчого засідання за відсутності позивачки та його представника і призначення справи до судового розгляду по суті (а.с.38-39, 44), заяву про виклик свідків (а.с.47), заяву про відкладення розгляду справи (а.с.48, 52)

Відповідачем ОСОБА_2 подано заяву про розгляд справи за його відсутності, визнання позовних вимоги та розуміння наслідків визнання позову (а.с.43).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 22.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.25-26).

Ухвалою підготовчого засідання від 01.04.2021залучено до участі у справі співвідповідача ОСОБА_2 та правонаступника відповідача Бережницької сільської ради Жидачівського району Львівської області Жидачівську міську раду (а.с.32-33).

Ухвалою підготовчого засідання від 16.06.2021 відкладено підготовче засідання (а.с.40).

Ухвалою підготовчого засідання від 30.09.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.45-46).

Ухвалами судового засідання від 09.12.2021, 08.04.2022 відкладено розгляд справи (а.с.49, 53).

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

04.06.1998 ОСОБА_4 у с. Бережниця склала заповіт, згідно з яким все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті заповіла ОСОБА_2 (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16.08.2013, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Бережниця Жидачівського району Львівської області (а.с.9).

Згідно з довідкою Бережницької сільської ради №692 від 22.02.2017, ОСОБА_4 дійсно проживала і була зареєстрована в с. Бережниця до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 . Від імені ОСОБА_4 у виконкомі Бережницької сільської ради було посвідчено заповіт в користь ОСОБА_2 . На день смерті ОСОБА_4 разом з нею проживала без реєстрації ОСОБА_1 (а.с.10).

Відповідно до Витягів зі Спадкового реєстру від 20.11.2020, від імені ОСОБА_4 посвідчувався заповіт в с.Бережниця Жидачівського району Львівської області, який є чинний. Після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.12, 13).

Довідкою відділу у Жидачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 15.12.2020 встановлено, що згідно Книги записів державної реєстрації актів про право власності на земельну ділянку для фізичних осіб на території Бережницької сільської ради на ОСОБА_4 зареєстрований Державний акт на право приватної власності на землю серії ЛВ №084909 від 20.03.2007. Цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Реєстраційний номер № НОМЕР_2 . Загальна площа земельних ділянок 1,7936 гектарів. Підстава: Розпорядження голови Жидачівської РДА від 13.05.2004 №306. Кадастрові номера земельних ділянок: 4621580600:01:000:0113, площа 1,1549 га; 4621580600:01:000:0778, площа 0,0896 га; 4621580600:02:000:1063, площа 0,2462 га; 4621580600:03:000:0767, площа 0,3029 га (а.с.17).

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №084909 від 20.03.2007 та планом меж земельної ділянки, який є складовою частиною цього Державного акта, ОСОБА_4 на підставі розпорядження голови Жидачівської райдержадміністрації від 13.05.2004 №306 є власником земельних ділянки загальною площею 1,7936 га. Земельні ділянки розташовані на території Бережницької сільської ради Жидачівського району Львівської області та передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010745100202 (а.с.18)

Постановою завідувача Жидачівської ДНК від 11.12.2020 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що вона не є спадкоємцем майна померлого та відсутні правовстановлюючі документи на земельну частку (пай) (а.с.15).

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надала суду показання, за змістом яких вона є племінницею ОСОБА_4 , яка після смерті чоловіка проживала сама, дітей не мала. Оскільки ОСОБА_4 хворіла та потребувала догляду, її спочатку забрала до себе вона, однак у подальшому з 2007 року ОСОБА_4 перейшла проживати до свого будинку разом з ОСОБА_1 , де вони жили спільно однією сім`єю, вели спільне господарство до смерті ОСОБА_4 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надав суду показання, за змістом яких він є батьком позивачки, яка з 2007 року перейшла проживати разом з ОСОБА_4 до будинку останньої. Проживала там постійно, доглядала ОСОБА_4 , варила їсти, вели спільне господарство.

Зміст правовідносин.

Правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відсутністю документального підтвердження факту постійного проживання позивачки разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини, у зв`язку з чим вона позбавлена можливості у позасудовому порядку юридично оформити спадщину після її смерті.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивачки права власності на майно у порядку спадкування за законом і неможливістю реалізації цього права (належного юридичного оформлення у позасудовому порядку) через його невизнання нотаріусом, який відмовив у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

До правовідносин, які стосуються встановлення фактів, що мають юридичне значення, і які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Так, нормою частини 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Крім цього, суд застосував норми статей 293 та 294 ЦПК України, які визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють правовідносини щодо встановлення фактів, які мають юридичне значення, а саме: встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Також, суд зважає на роз`яснення, викладені у пунктах 1, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами щодо спадкування, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Так, відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з приписами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина 1 статті 1225 ЦК України).

Відповідно до положень статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною 1 та 3 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За змістом положень статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживала не менше п`яти років разом із ОСОБА_4 у с. Бережниця Жидачівського району Львівської області на момент відкриття спадщини (дня смерті ОСОБА_4 , яка наступила 16.08.2013). Вони були поєднані спільним побутом та проживали спільно як сім`я. Ці обставина повністю підтверджується безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами та показаннями свідків, які узгоджуються між собою, доповнюють один одного, не викликають сумнівів у своїй належності та допустимості та у сукупності є достатніми для встановлення факту проживання їх однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Суд зауважує, що перелік юридичних фактів, які підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині 1 статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд зазначає, що встановлення зазначеного вище факту породжує дляпозивачки юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди у реалізації нею права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

Також, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_4 належало право власності на земельні ділянки загальною площею 1,7936 га в межах згідно з планом, які розташовані на території Бережницької сільської ради та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЛВ №084909 від 20.03.2007, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010745100202.

За життя ОСОБА_4 зробила особисте розпорядження, склавши заповіт на ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, до якої входили належні їй права та обов`язки, які не припинилися внаслідок її смерті. Спадкування відбулося за правилами, встановленими ЦК України. ОСОБА_2 будучи єдиним спадкоємцем за заповітом спадщину не прийняв, оскільки не вчинив дій, передбачених законом щодо її прийняття. Більше того, ОСОБА_2 суду ствердив, що на спадщину після смерті ОСОБА_4 не претендує та приймати її наміру не має, тобто, по суті, заявив про відмову від цієї спадщини, про що подав належним чином завірену заяву.

З огляду на встановлений судом факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а також відсутність фактичних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 заявляла про відмову від спадщини, тому суд доходить переконання, що ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла зазначену спадщину. Інших спадкоємців 1-4 черги за законом, які б мали право на спадкування після смерті ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_1 має обґрунтоване право власності на земельні ділянки, яке набула у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , однак позбавлена можливості юридично оформити це право у визначений законом позасудовий спосіб у нотаріуса через відмову останнього у вчиненні нотаріальних дій.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_1 не визнається, відтак позивачка має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв`язку з чим і звернулася до суду, тому суд, з огляду на обґрунтованість та підставність позову, вважає, що позов слід задовольнити повністю.

На підставі статей 392, 1216, 1218, 1223, 1225, 1258, 1264, 1268 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ,), Жидачівської міської ради (місцезнаходження: Львівська область, Стрийський район, м. Жидачів, вул. Шашкевича,2, ідентифікаційний код юридичної особи 04056167) про встановлення юридичного факту та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Бережнця Жидачівського району Львівської області, однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на земельні ділянки загальною площею 1,7936 га у межах згідно з планом, які розташовані на території Бережницької сільської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛВ№084909 від 20.03.2007, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010745100202 (кадастрові номери земельних ділянок: 4621580600:01:000:0113, площа 1,1549 га; 4621580600:01:000:0778, площа 0,0896 га; 4621580600:02:000:1063, площа 0,2462 га; 4621580600:03:000:0767, площа 0,3029 га).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 31 травня 2022 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів