Рішення

від 29.05.2022 по справі 904/8928/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2022м. ДніпроСправа № 904/8928/21

За позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк", м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оренда Модуль", м. Дніпро

відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про солідарне стягнення заборгованості в сумі 118 782 грн. 73 коп. за кредитним договором від 12.12.2019 № ІD7429084 та договором поруки від 12.12.2019 № Т 09.07.2019 І 8175

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 10.11.2021 № 19942/70.1.1, в якому просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оренда Модуль" та ОСОБА_1 заборгованість у загальній сумі 118 782 грн. 73 коп., з яких: 105 548 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі прострочена, 00 грн. 04 коп. - заборгованість за відсотками, в тому числі прострочена, 647 грн. 50 коп. - пеня на суму простроченої заборгованості за період з 09.03.2021 по 08.09.2021, 12 587 грн. 19 коп. - заборгованість по комісії, в тому числі прострочена, відповідно до умов кредитного договору від 12.12.2019 № ІD7429084.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов кредитного договору в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів.

Вимога про стягнення з відповідача-2 обґрунтована посиланням на договір поруки від 12.12.2019 № Т 09.07.2019 І 8175.

З позовної заяви вбачається, що позивачем у складі учасників провадження визначено відповідачем фізичну особу - ОСОБА_1 .

В порядку приписів абз. 2 ч. 1, ч.ч. 6, 7 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, 18.11.2021 судом на адресу Відділу обліку та моніторингу інформації ГУ ДМС у Дніпропетровській області направлений запит від 18.11.2021 № 904/8928/21/58368/21 на надання відомостей про реєстрацію місця проживання (перебування) ОСОБА_1 .

07.12.2021 на адресу суду надійшла відповідь Відділу обліку та моніторингу інформації ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 30.11.2021, за змістом якої підтверджено місце проживання відповідача-2.

Ухвалою господарського суду від 13.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 13.12.2021 завчасно надсилалась відповідачам за їх місцезнаходженням, згідно матеріалів справи, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Відповідно до поштового повідомлення № 4930019801499 ухвала суду від 13.12.2021 отримана відповідачем-2 07.04.2022.

Проте, відповідач-2 не скористався правом на надання відзиву на позов та не подав витребувані судом документи.

Разом з тим, повідомлення про вручення відповідачу-1 ухвали суду від 13.12.2021 або конверт із вказаною ухвалою на адресу господарського суду не надходили.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

На підтвердження направлення відповідачу-1 ухвали суду від 13.12.2021 до матеріалів справи долучені належним чином засвідчена копія реєстру згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Дніпропетровській області з повідомленнями від 15.12.2021 № 214.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, господарським судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2019 між Акціонерним товариством "Таскомбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оренда Модуль" (позичальник) підписано заяву-договір № ID7429084 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") (далі кредитний договір).

Відповідач скористався своїм правом та на підставі Закону України "Про електронний цифровий підпис", вчинив правочин, підписавши заяву-договір № ID7429084 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") електронно-цифровим підписом.

Згідно з п. 1.1. кредитного договору за умови наявності вільних коштів банк зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.

За умовами п. 1.2. кредитного договору кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у АТ "Таскомбанк" з цільовим використанням на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку.

Розділом 2 кредитного договору визначені умови надання кредиту, а саме:

- розмір кредиту 200 000,00 грн. (п. 2.1.);

- валюта кредиту гривня (п. 2.2.);

- вартість кредиту: розмір процентної ставки за користування кредитом - 0,0001% річних (п. 2.3. пп. 2.3.1.);

- розмір комісійної винагороди: є диференційованою та складає: 1,89% якщо період користування кредитом від 1 до 548 календарних днів (включно), 1,69% якщо період користування кредитом від 549 до 1096 календарних днів (включно) від суми виданого кредиту (щомісячно) (п. 2.3., пп. 2.3.2);

- розмір комісійної винагороди за видачу кредиту: 2,90 від суми виданого кредиту (одноразово) (п. 2.3. пп. 2.3.3.);

- терміни і порядок погашення кредиту: погашення основного боргу за кредитом, сплата процентів - щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів які передують календарному числу місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом (п.2.4. пп. 2.4.1.); сплата комісійної винагороди за кредитом - щомісяця, починаючи з другого місяця, наступного за місяцем укладення договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено договір, включно із цим числом (п. 2.4. пп. 2.4.2); сплата комісійної винагороди (за наявності) за видачу кредиту - одноразово і сплачується у день надання кредитних коштів (п. 2.4. пп. 2.4.3.); сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у додатку 1 до цього договору та доступний клієнту у системі «ТАС24 Бізнес» (п. 2.4. пп. 2.4.4.).

Умовами п. 2.5. договору визначено, що починаючи з наступного повного календарного місяця від дати укладення кредитного договору позичальник зобов`язується забезпечити чисті обороти (грошові надходження на рахунок позичальника від основної діяльності - реалізації продукції та товарів, виконання робіт, надання послуг) за своїм поточним рахунком, відкритим у банку, в сумі не менше 19 000.00 грн. (дев`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) в місяць. Моніторинг стану відповідності оборотів по поточному рахунку проводиться банком щомісячно.

У випадку невиконання або неналежного виконання даних умов, банк має право нарахувати, вимагати сплати та стягнути, а позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 0,5% річних від суми виданого кредиту, за кожен місяць в якому не було виконано зобов`язання, що є підставою для застосування неустойки (невиконання або неналежного виконання умов, встановлених в цьому пункті) до припинення цих обставин.

Строк кредиту: 36 місяців з дати укладення договору (п. 2.6.).

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно з графіком погашення кредиту.

Пунктом 3.2. кредитного договору передбачено, що остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше дати, зазначеної в п. 2.6. цього договору.

У випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення (п. 3.3. кредитного договору).

Згідно з п. 4.2 кредитного договору цей договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу, в зв`язку з чим:

- умови цього договору визначаються банком та доводяться загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку www.taskombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому (п. 4.2.1.);

- особа, що виявила намір укласти договір, не може запропонувати банку внести зміни до запропонованих умов договору або запропонувати включення до договору своїх умов (п. 4.2.2.);

- у випадку незгоди зі змістом та формою цього договору чи окремих його положень особа, яка виявляє намір укласти договір, має право відмовитись від його укладення (п. 4.2.3.);

- вимоги щодо зміни або розірвання цього договору, після набрання ним чинності, пред`являються і підлягають задоволенню відповідно до положень цього договору та законодавства України (п. 4.2.4).

Дата підписання заяви-договору шляхом накладення електронних підписів обох сторін вважається датою укладання договору (п. 4.4.).

Із наданої позивачем банківської виписки вбачається, що на виконання умов договору позивач 12.12.2019 надав відповідачу-1 кредит у сумі 200 000,00грн.

Відповідач-1, в порушення умов вказаного договору допустив прострочення виконання договірних зобов`язань, на підтвердження викладених в позовній заяві обставин позивач надав виписки по особовому рахунку за період з 12.12.2019 по 09.09.2021.

У зв`язку з порушенням відповідачем-1 строків повернення кредиту, позивач звернувся до відповідача-1 з повідомленням-вимогою від 13.09.2021, в якому вимагав у відповідача-1 дострокового повернення кредиту.

Відповідач-1 на вимогу позивача не відреагував, заборгованість за заявою-договором № ID7429084 від 12.12.2019 не сплатив.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до відповідача-1, позивачем наголошено, що відповідачем-1 у порушення прийнятих на себе за умовами кредитного договору зобов`язань не було своєчасно сплачено на користь АТ "Таскомбанк" передбачені умовами договору платежі, що є підставою для дострокового повернення кредиту, а також стягнення відсотків, комісії та пені.

Згідно з розрахунку, наданого позивачем, станом на 09.09.2021 заборгованість за кредитом складає 118 782 грн. 73 коп., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту (у т.ч. прострочена) 105 548 грн. 00 коп.;

- заборгованість по відсоткам (в т.ч. простроченим) 0,04 грн.;

- заборгованість по комісії (у т.ч. простроченій) 12 587 грн. 19 коп.;

- пеня на суму простроченої заборгованості за період з 09.03.2021 по 08.09.2021 647 грн. 50 коп.

Станом на час розгляду справи, докази оплати відповідачем-1 спірної заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 12.12.2019 між Акціонерним товариством Таскомбанк (кредитор) та ОСОБА_1 (відповідач-2, поручитель) укладено договір поруки № Т 09.07.2019 І 8175 (надалі договір поруки), у відповідності до умов якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі Товариством з обмеженою відповідальністю "Оренда Модуль" (боржник) зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі заяви-договору № ID7429084 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), що укладений між кредитором та боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

Поручитель ОСОБА_1 скористався своїм правом та на підставі Закону України Про електронний цифровий підпис вчинив правочин, підписавши договір поруки № Т 09.07.2019 І 8175електронно-цифровим підписом.

Згідно з п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за кредитним договором, в тому числі:

- повернути кредитору кредит у розмірі 200 000,00 гривень 00 копійок, у терміни (строки), визначені кредитним договором;

- щомісячно сплачувати кредитору проценти за користування кредитом в розмірі 0,0001% річних з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно умов кредитного договору, та в строки, що встановлені кредитним договором;

- щомісячно сплачувати комісію за управління кредитом в розмірі: 1,79% якщо період користування кредитом від 1 до 548 календарних днів (включно), 1,59% якщо період користування кредитом від 549 до 1096 календарних днів (включно) від суми виданого кредиту (щомісячно) в порядку, встановленому кредитним договором.

- сплатити кредитору неустойку, пеню, штрафи та понад суму неустойки, пені, штрафів відшкодувати збитки, заподіяні кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за кредитним договором.

- у випадках, передбачених кредитним договором та/або законодавством України, з дати пред`явлення відповідної вимоги достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути кредитору кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із кредитного договору.

Згідно з п. 1.3 договору поруки, виконанням зобов`язань, забезпечених цим договором, вважається виконання боржником своїх зобов`язань, зазначених в пункті 1.2 цього договору в повному обсязі в строк, порядку та на умовах кредитного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки у випадку невиконання або прострочення виконання боржником зобов`язань, що впливають із кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й боржник.

Пунктом 3.1. договору поруки визначено, що у випадку невиконання боржником будь-яких зобов`язань за кредитним договором або невиконання зобов`язань у строки, визначені кредитним договором, кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу поручителя, зазначену в розділі 7 цього договору, та копію надсилає боржнику.

Пунктом 5.2 договору поруки передбачено, що порука за цим договором припиняється, якщо кредитор протягом 3 (трьох) років від дня настання строку повернення кредиту не пред`явить вимоги до поручителя.

Також, 15.09.2021 позивач надіслав на адресу відповідача-2 (поручителя) повідомлення-вимогу від 13.09.2021 № 14621/70.11, в якому вимагав достроково повернути кредит. Відповідач-2 на вимогу позивача не відреагував, заборгованість за кредитним договором не сплатив.

Станом на час розгляду справи, докази оплати відповідачем-2 спірної заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з укладанням кредитного договору, строку дії договору, погодженого кредитного ліміту, строку користування кредитом, погодженого розміру процентів за кредитом, комісій та інших платежів, графіку погашення кредиту, штрафних санкції, наявність прострочень з боку відповідача-1; встановлення обставин, пов`язаних з укладенням договору поруки, строку дії договору, обсягу відповідальності поручителя перед позивачем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Оренда Модуль" своїх обов`язків за кредитним договором.

Відповідачі не скористалися правом на надання заперечень, докази на спростування позовних вимог не надали.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей бо інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 Цивільного кодексу України передбачено, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, і зли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи між позивачем та відповідачем-1 виникли правовідносини з надання позики.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 1049 Цивільного кодексу України встановлює, що позичальник, зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи виписок по рахунку відповідача-1 (а.с. 30-45), останній належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, кредитні кошти повернув позивачу частково, внаслідок чого у відповідача-1 виникла заборгованість, в тому числі прострочена, за тілом кредиту в сумі 105 548 грн. 00 коп.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем-1, останнім прийняті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, сплати комісії та процентів згідно графіку погашення кредиту у визначені договором строки виконані не були, що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду. Докази на підтвердження належного виконання відповідачем-1 прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором матеріали справи не містять.

Позивачем правомірно у розмірі, встановленому договором, розрахована заборгованість за процентами за період з 01.05.2021 по 01.09.2021 на суму 0,04 грн. та заборгованість за комісією за період з 13.05.2021 по 13.08.2021 на суму 12 587 грн. 19 коп.

Відповідач-1 не оспорив заборгованості перед позивачем за кредитом, не надав відзив на позовну заяву.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач-1 в установленому процесуальним законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 105 548 грн. 00 коп., за відсотками у розмірі 0,04 грн. та комісії у розмірі 12 587 грн. 19 коп., є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.3 кредитного договору у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

За змістом п. 18.2.1.5 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таксомбанк» у разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку, передбаченого п.18.2.1.2, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Згідно з п. 18.2.5.2 вказаних Правил нарахування неустойки та/або штрафу, який визначений в цінових параметрах, за кожен випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано клієнтом. У випадку порушення цільового використання кредиту клієнт сплачує банку штраф у розмірі 25% (двадцять п`ять відсотків) від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням. Сплата штрафу здійснюється в гривні. У випадку порушення зобов`язань, вказаних у п.18.2.2.2.7, 18.2.2.2.9 цього розділу правил, клієнт сплачує штраф у розмірі 2% (два відсотки) від розмірі кредиту, діючого на момент застосування штрафу.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем-1 своїх зобов`язань щодо порушення термінів внесення платежів, позивачем останньому нарахована пеня у розмірі 647 грн. 50 коп. за загальний період з 09.03.2021 по 08.09.2021.

Щодо вимог позивача про стягнення пені у зазначеній суми господарський суд зазначає таке.

Відповідно до п. 15 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та п.8 Розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Аналогічні приписи містяться і у пункті 8 розділу 9 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, згідно яких у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

При цьому, ч. 2 статті 5 Цивільного кодексу України визначено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

В рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі №1-7/99 зазначено, що надання зворотної дії в часі законам та іншим нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Тобто, вказаний вище Закон має зворотну дію в часі.

Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, строки повернення кредиту та те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на усій території України встановлено з 12.03.2020 карантин, який діє і на теперішній час, суд дійшов висновку, що починаючи з 12.03.2020 позичальника звільнено від обов`язку сплати пені за прострочення повернення тіла кредиту, процентів та комісії.

Отже, зважаючи на вищенаведені приписи чинного законодавства, які обмежують період нарахування штрафних санкцій, що підлягають стягненню із суб`єкта господарювання у зв`язку з порушенням ним господарського зобов`язання в період карантину, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення пені слід відмовити, оскільки період її нарахування збігається із періодом карантину, запровадженого на території України.

Разом з тим судом враховано, що за приписами ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки, позивач набув право вимоги до поручителя (відповідача-2), як солідарного боржника щодо погашення заборгованості за заявою-договором № ID7429084 від 12.12.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу").

Частиною 1 ст. 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, в ході вирішення спору судом встановлений факт наявності заборгованості відповідачів-1,-2, за за заявою-договором № ID7429084 від 12.12.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") у таких розмірах: 105 548 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 0,04 грн. - заборгованість по відсоткам; 12 587 грн. 19 коп. - заборгованість по комісії.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідачі неналежним чином виконали свої договірні зобов`язання, чим порушили умови укладених із позивачем кредитного договору та договору поруки, а також вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі 105 548 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 0,04 грн. та заборгованості з комісії у розмірі 12 587 грн. 19 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. У решті позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оренда Модуль" (49112, м. Дніпро, вул. Прибережна, буд. 16, код ЄДРПОУ 42092722) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) 105 548 грн. 00 коп. (сто п`ять тисяч п`ятсот сорок вісім грн. 00 коп.) заборгованості по тілу кредиту, 0,04 грн. (нуль грн. 04 коп.) заборгованості по відсоткам, 12 587 грн. 19 коп. (дванадцять тисяч п`ятсот вісімдесят сім грн.. 19 коп.) заборгованості по комісії.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оренда Модуль" (49112, м. Дніпро, вул. Прибережна, буд. 16, код ЄДРПОУ 42092722) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) 1 128 грн 82 коп. (одну тисячу сто двадцять вісім грн. 82 коп.) витрати по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) 1 128 грн 82 коп. (одну тисячу сто двадцять вісім грн. 82 коп.) витрати по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 30.05.2022

Суддя І.А. Рудь