Рішення

від 30.05.2022 по справі 910/19310/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.05.2022Справа № 910/19310/21

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мічуріна+"

вул. Перемоги 41, с. Писарівка, Кодимський район, Одеська обл., 66031

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросем"

вул. Ак. Заболотного 154 Д, м. Київ 143, 03143

про стягнення 223 529,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мічуріна+" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросем" (далі-відповідач) про стягнення 223 529,42 грн. за Договором поставки №02.1-17/01.18 від 12.01.2018.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.12.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/19310/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Означену ухвалу, направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення №0105491597158 отримано відповідачем 06.12.2021.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/19310/21 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

12.01.2018 року між позивачем - ТОВ «Мічуріна+» та відповідачем - ТОВ «Євросем» був укладений договір поставки за №02.1-17/01.18, згідно з яким в порядку і на умовах, визначених цим договором, позивач, діючи як постачальник, зобов`язався поставити відповідачу, а відповідач, діючий як покупець, зобов`язався прийняти і оплатити насіння (товар), найменування, кількість, вартість і строків оплати якого визначаються сторонами в додатках (п. п. 1.1 - 1.2, 2.1 - 2.2 договору).

У рамках цього договору сторонами були: узгоджені наступні поставки товару:

1. Згідно додатку (специфікації) №5 до цього договору, - узгоджено поставку 1,8 тон нуту, загальною вартістю 106 200 грн, на умовах здійснення його повної передплати у строк до 31.01.2018 року.

На оплату даного товару позивачем був виставлений рахунок №7 від 01.02.2018 року. Однак, за твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, у період до здійснення позивачем поставки цього товару даний товар відповідачем оплачений не був.

16.02.2018 року, позивач здійснив поставку, а відповідач прийняв даний товар повністю, що підтверджується накладною №19 від 16.02.2018 року.

03.04.2018 відповідач здійснив часткову оплату за даний поставлений товар у розмірі 87 670,59 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5810.

03.10.2018 року, відповідач здійснив ще один платіж із часткової оплати даного поставленого товару у розмірі 10 000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №6802.

Несплаченим за даною поставкою товару залишився залишок у сумі 8529,42 гривень.

2. Згідно додатку (специфікації) №14 до цього договору, - узгоджено поставку 5 тон нуту, загальною вартістю 225 000 грн, на умовах повної передплати.

На оплату даного товару позивачем був виставлений рахунок №6 від 01.02.2018 року. Однак, у період до здійснення позивачем поставки цього товару даний товар відповідачем оплачений не був.

16.02.2018 року, незважаючи на відсутність передплати, позивач здійснив поставку, а відповідач прийняв даний товар повністю, що підтверджується накладною №18 від 16.02.2018 року.

12.11.018 року позивач надіслав відповідачу поштовим відправленням письмову вимогу повністю оплатити поставлений товар за двома вказаними вище ппоставками протягом семі днів з дня отримання цієї вимоги (лист ТОВ «Мічуріна+» від 05.11.18 за вих. №14)

Поштовим повідомленням про вручення підтверджується отримання відповідачем - ТОВ «Євросем» вказаного вище листа-вимоги 13 листопада 2018 року.

20.11.2018 року, після отримання даного листа-вимоги, відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар - 5 тон нуту у розмірі 10 000 грн, що підтверджується платіжним доручення №7094.

Таким чином, станом на дату подання позовної заяви, Відповідач заборгував Позивачу грошові кошти за поставлений Товар у загальному розмірі 223 529,42 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

На виконання умов Договору та заявки позивач здійснив поставку товару на загальну суму 223 529,42 грн.

Натомість, Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання передбачені Договором та у строк передбачений умовами укладеного між Сторонами Договором не здійснив у повному обсязі оплату поставленого Товару. У зв`язку з чим, у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 223 529,42 грн.

За твердженням Позивача, котре не спростоване Відповідачем, станом на день подання позову зобов`язання з оплати поставленого товару у розмірі 223 529,42 грн. Відповідачем не виконано. Вказане Відповідачем не заперечується.

Доказів оплати поставленого товару у сумі 223 529,42 грн. матеріали справи не містять. Вказане Відповідачем не заперечується. Таким чином, суд приходить до висновку, що сума заборгованості Відповідача перед Позивачем у розмірі 223 529,42 грн. документально підтверджена та належним чином доведена, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 223 529,42 грн. заборгованості за договором поставки підлягає задоволенню повністю.

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросем" (вул. Ак. Заболотного 154 Д, м. Київ 143, 03143; ідентифікаційний код: 39007360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мічуріна+" (вул. Перемоги 41, с. Писарівка, Кодимський район, Одеська область, 66031, ідентифікаційний код: 38522124) основну заборгованість в сумі 223 529 грн. 42 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3352 грн. 94 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов