Рішення

від 30.05.2022 по справі 910/19589/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.05.2022Справа № 910/19589/21

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу

За позовом Приватного підприємство "Укрпалета"

вул. 8-го Березня 39, с. Новий Яричів, Кам`янка-Бузький район,

Львівська область, 80465

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК МІРА"

вул. Бориспільська 7, м. Київ, 02092

про стягнення 138 667,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Укрпалета" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К" (далі-відповідач) про стягнення 138 667,02 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.12.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/19589/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Означену ухвалу, направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення №0105491596550 повернуто до суду з посиланням на відсутність адресата за вказаною адресою.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/19589/21 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

08 жовтня 2021 року між TOB «ВК МІРА» (Постачальник) та ПП «Укрпалета» (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №08102021/10, за яким Постачальник зобов`язаний передати у власність Покупцеві металопрокат (Продукція) в кількості, якості, номенклатурі та асортименті наведених у рахунках, або у специфікаціях, які є невідємною частиною Договору.

Відповідно до рахунку №2391 від 08.10.2021 року, наданого Подавцем, останній зобов`язався поставити Покупцю Продукцію на загальну суму 173 101,00 грн. із ПДВ, а саме: труба 120x120x3 в кількості 3,65 т на суму 97 637,50 грн без ПДВ; труба 120x80x4 в кількості 1,68 т на суму 44 940,00 грн без ПДВ; кутник 50x50x4 в кількості 0,08 т на суму 1673,33 грн без ПДВ.

Відповідно до рахунку №2428 від 12.10.2021 року, наданого Постачальником, останній зобов`язався поставити Покупцю Продукцію на загальну суму 112 899,98 грн. із ПДВ, а саме: арматура 25 в кількості 2,6 т на суму 49 833,32 грн без ПДВ; арматура 20 в кількості 0,3 т на суму 5 750,00 грн без ПДВ; арматура 12 в кількості 2 т на суму 38 500,00 грн без ПДВ.

На виконання умов договору покупцем було перерахунок на банківський рахунок Постачальника грошові кошти в рахунок повної оплати вартості Продукції, що підлягала поставці згідно вказаних вище рахунків, а саме: згідно платіжного доручення №7453 від 08.10.2021 року перераховано на рахунок ТОВ «ВК МІРА» кошти в сумі 100 000,00 грн. за призначенням: оплата за товар згідно рах.№2391 від 08.10.2021; згідно платіжного доручення №7461 від 11.10.2021 року перераховано на рахунок ТОВ «ВК МІРА» кошти в сумі 73 101,00 грн. за призначенням: оплата за товар згідно рах.№2391 від 08.10.2021; згідно платіжного доручення №7481 від 12.10.2021 року перераховано на рахунок ТОВ «ВК МІРА» кошти в сумі 112 899,98 грн. за призначенням: оплата за товар згідно рах.№2428 від 12.10.2021.

За твердженням Позивача, котре не спростоване Відповідачем, всього Покупцем сплачено на рахунок Постачальника грошові кошти в загальній сумі 286 000,98 грн. в якості передоплати за Продукцію.

Позивач вказує, що ПП «Укрпалета» як Покупцем було повністю виконано договірні зобов`язання перед ТОВ «ВК МІРА» як Постачальником за Договором купівлі-продажу №08102021/10 від 08.10.2021 року.

В свою чергу обов`язком Постачальника за Договором купівлі-продажу №08102021/10 від 08.10.2021 року було здійснити поставку Продукції згідно вказаних вище рахунків №2391 від та №2428 від 12.10.2021, у яких було визначено кількість, якість, номенклатуру та асортимент Продукції.

Термін поставки Продукції ставить 2 (два) банківські дні після зарахування 100% передоплати (п.3.5. Договору).

Таким чином, із врахуванням проведеної Покупцем фактичної оплати вартості Продукції у формі передоплати, Постачальник зобов`язаний був здійснити поставку Продукції у наступні терміни:

до 13.10.2021 року по рахунку №2391 від 08.10.2021 року на суму 173 101,00 грн. із ПДВ (зокрема: труба 120x120x3 в кількості 3,65 т, труба 120x80x4 в кількості 1,68 т, кутник 50x50x4 в кількості 0,08 т);

до 14.10.2021 року по рахунку №2428 від 12.10.2021 року на суму 112 899,98 грн. із ПДВ (зокрема: арматура 25 в кількості 2,6 т, арматура 20 в кількості 0,3 т, арматура 12 в кількості 2 т).

Проте, обгрнутовуючи позовні вимоги Позивач вказує, що Постачальником не в повному обсязі виконано свої зобов`язання та здійснено поставку Продукції із суттєвою нестачею по кількості, а саме:

13.10.2021 за видатковою накладною № 294 від 12.10.2021 року здійснено часткову поставку Продукції відповідно до рахунку №2391 від 08.10.2021 року із нестачею Продукції (про що зазначено в накладній) у наступній кількості:

труба 120x120x3 - нестача 2,15 т (поставлено 1,5 т замість 3,65 т);

труба 120x80x4 - нестача 0,68 т (поставлено 1 т замість 1,68 т).

18.10.2021 за видатковою накладною № 300 від 18.10.2021 року здійснено поставку відповідно до рахунку №2428 від 12.10.2021 року із нестачею Продукції (про що зазначено в накладній) у наступній кількості:

арматура 25 - нестача 1 т (поставлено 1,6 т замість 2,6 т);

арматура 12 - нестача 1 т (поставлено 1 т замість 2 т).

Таким чином Постачальником здійснено лише часткову поставку Продукції на загальну суму 149 057,99 грн., а саме:

13.10.2021 часткову поставку на суму 82 258,00 грн. за накладною №294 від 12.10.2021 згідно рах.№2391 від 08.10.2021;

18.10.2021 часткову поставку на суму 66 799,99 грн. за накладною №300 від 18.10.2021 згідно рах.№2428 від 12,10.2021.

У зв`язку із не повним невиконанням договірних зобов`язань у Постачальника виникло прострочення виконання на загальну суму 136 942,99 грн.

Таким чином, станом на дату подання позовної заяви, Відповідач заборгував Позивачу грошові кошти за поставлений Товар у загальному розмірі 136 942,99 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

На виконання умов Договору та заявки позивач здійснив оплату товару на загальну суму 136 942,99 грн.

Натомість, Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання передбачені Договором та у строк передбачений умовами укладеного між Сторонами Договором не здійснив у повному обсязі поставку оплаченого Товару. У зв`язку з чим, у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 136 942,99 грн.

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, станом на день подання позову зобов`язання з оплати поставленого товару у розмірі 136 942,99 грн. відповідачем не виконано. Вказане відповідачем не заперечується.

Доказів оплати поставленого товару у сумі 136 942,99 грн. матеріали справи не містять. Вказане відповідачем не заперечується. Таким чином, суд приходить до висновку, що сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 136 942,99 грн. документально підтверджена та належним чином доведена, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 45,54 грн. - пені, 446,00 грн. - 3% річних, 1 232,49 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що у разі порушення Постачальником строків поставки Продукції, Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,3% від суми невиконаного зобов`язання.

Судом перевірено наведений у позовній заяві розрахунок пені та визнано його арифметично вірним.

За таких обставин, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 45,54 грн.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку суми 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що нарахування здійснено вірно.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 446,00 грн. - 3% річних, 1 232,49 грн. - інфляційних втрат.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 138 667,02 грн. заборгованості за договором поставки підлягає задоволенню повністю.

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК МІРА" (вул. Бориспільська 7, м. Київ, 02092; ідентифікаційний код: 43452599) на користь Приватного підприємство "Укрпалета" (вул. 8-го Березня 39, с. Новий Яричів, Кам`янка-Бузький район, Львівська область, 80465, ідентифікаційний код: 33465161) основну заборгованість в сумі 136 942 грн. 99 коп., 45 грн. 54 коп. - пені, 446 грн. 00 коп. - 3% річних, 1 232 грн. 49 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов