Рішення

від 17.02.2022 по справі 911/3180/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2022 р. м. Київ Справа № 911/3180/21

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Бобер Ж.О. розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золд-Транс", Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н., с. Тік

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Буд Груп", Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення 2 062 406 грн. 45 коп.

Представники сторін:

позивача Кудлюк О.І.;

відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 062 406 грн. 45 коп., з яких: 1 759 204 грн. 48 коп. борг; 178 330 грн. 26 коп. пеня; 35 280 грн. 00 коп. 3% річних; 89 591 грн. 71 коп. інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на перевезення вантажів № 20/11-20/1ВП від 20.11.2020, додатку до договору № 1 від 20.11.2020 та додаткової угоди від 30.11.2020.

Представник відповідача в засідання суду не з`явився, про причини неявки не повідомив суд належним чином, вимоги суду викладені в ухвалах від 03.11.2021 та 01.12.2021 року не виконав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 04.02.2022 по 18.02.2022 для надання доказів правничої допомоги та обгрунтуваного розрахунку суми позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Золд-Транс» (далі перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «М-Буд Груп» (далі замовник) укладено договір на перевезення вантажів № 20/11-20/1ВП відповідно до умов якого перевізник зобов`язується надати замовнику послуги по перевезенню вантажу на умовах, визначених у даному договорі, автомобільним транспортом, а замовник прийняти та оплатити належним чином виконані перевізником послуги по перевезенню (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.4 договору послуги вважаються наданими перевізником з моменту узгодження сторонами розрахунків на підставі актів виконаних робіт (наданих послуг).

Пунктом 2.2 договору визначено, що конкретні умови, щодо термінів надання послуг, об`єму та номенклатури вантажу, пункти завантаження, доставки та маршрути перевезення, обумовлені додатково в додатках до договору, що є його невід`ємними частинами.

Одночасно, сторонами було укладено додаток № 1 від 20.11.2020 до договору перевезення вантажів № 20/11-20/1ВП, відповідно до якого сторони визначили, що вартість послуг з перевезення вантажу становить 1 грн. 40 коп. за один тонно-кілометр перевезеного вантажу (розцінки вказані з урахуванням додатку податку на додану вартість).

30.11.2020 року сторонами було укладено додаткову угоду за умовами якої було визначено, що вартість з перевезення вантажу складає 1 грн. 60 коп. за один тонно-кілометр перевезеного вантажу.

Судом встановлено, що позивачем, на виконання умов договору, за період з листопада 2020 року по лютий 2021 року включно було надано послуги з перевезення вантажу на загальну суму 1 759 204 грн. 48 коп., що підтверджується актами надання послуг, актами звірки розрахунків, товарно-транспортними накладними.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем не було здійснено оплати за надані послуги.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 1 759 204 грн. 48 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 35 280 грн. 00 коп. 3% річних та 89 591 грн. 71 коп. інфляційних втрат.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно поданого розрахунку, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 26.02.2021 по 28.10.2021 в розмірі 178 330 грн. 26 коп. Однак розрахунок наданий позивачем не відповідає вимогам закону, тому судом здійснено розрахунок пені за вказаний період, розмір якого підлягає стягненню в сумі 139 000 грн. 70 коп.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

В судовому засіданні представник позивача подав докази, що підтверджує розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, яку просить покласти на відповідача.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

15.04.2021 року між позивачем (довіритель) та адвокатом Кудлюк Олександром Івановичем був укладений договір про надання правової допомоги № 15/04/21П, відповідно до п. 1.1 якого адвокат бере на себе зобов`язання надати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов`язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки, обумовлені сторонами у договорі.

За змістом ст. 126 ГПК України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст. 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Як вбачається із видаткового касового ордеру від 17.02.2022 та розрахунку витрат послуг на адвоката по договору про надання правничої допомоги від 15.04.2022 позивачем перераховано грошові кошти за надані адвокатські послуги в розмірі 38 000 грн. 00 коп.

З огляду на вищевикладені обставини, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в розмірі 38 000 грн. 00 коп. обґрунтованою та правомірною.

З урахуванням розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 30 346 грн. 15 коп.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю М-Буд Груп (08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Нова, буд. 31-Б, оф. 126; код 41278559) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Золд-Транс (53852, Дніпропетровська область, Апостолівський район, Селище Тік, вул. Привокзальна, 12А; код 43128010) 1 759 204 (один мільйон сімсот п`ятдесят дев`ять тисяч двісті чотири) грн. 48 коп. основного боргу, 89 591 (вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто одну) грн. 71 коп. інфляційних втрат, 35 280 (тридцять п`ять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп. 3% річних, 139 000 (сто тридцять дев`ять тисяч) грн. 70 коп. пені, 38 000 (тридцять вісім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 30 346 (тридцять тисяч триста сорок шість) грн. 15 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 27.05.2022 року.

Суддя Л.Я. Мальована