Рішення

від 30.05.2022 по справі 911/521/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2022 р. м. Київ Справа № 911/521/22

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Онофрійчук А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» ОСОБА_1 , м. Київ, в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком», м. Біла Церква Київської області

до відповідача ОСОБА_2 , м. Біла Церква Київської області

про стягнення 221 665,64 грн.,

без виклику представників сторін;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» Федоров Віктор Федорович, м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком», м. Біла Церква Київської області (далі за текстом ТОВ «Агроком») з позовом від 15.02.2022 до відповідача - ОСОБА_2 , м. Біла Церква Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача в порядку ст. 625 ЦК України 70 644,15 грн. 3% річних (за період з 16.02.2019 по 15.02.2022) та 151 021,49 грн. інфляційних втрат (за період лютий 2019 грудень 2021).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішенням господарського суду Київської області від 03.09.2020 у справі №911/2460/18, яке набрало законної сили та на виконання якого 30.09.2020 видано наказ, з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Агроком» стягнуто 784 935,53 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої ТОВ «Агроком» своїми діями під час виконання посадових обов`язків, а також 11774,03 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором, 17 661,05 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 23 548,07 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Позивач твердить, що станом на дату подання позовної заяви до суду сума шкоди (784 935,00 грн.) не відшкодована, у зв`язку із чим позивач нарахував на вказану суму боргу та просить суд стягнути з відповідача 70 644,15 грн. 3% річних (за період з 16.02.2019 по 15.02.2022) та 151 021,49 грн. інфляційних втрат (за період лютий 2019 грудень 2021).

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Агроком» судовий збір в сумі 3324,99 грн. та повідомляє, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат за надання професійної правничої допомоги адвоката становить 5000,00 грн., докази сплати витрат на професійну правничу допомогу адвоката будуть подані суду протягом 5 днів з дня ухвалення рішення суду.

Суд врахував, що відповідно до пункту 12 частини 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.

Відтак, ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2022 відкрито провадження у справі №911/521/22, постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи). Цією ж ухвалою зобов`язано: позивача подати письмові обґрунтування вказаної у позові дати початку розрахунку нарахування 3% річних (16.02.2019) та інфляційних втрат, відповідача - документи (платіжні документи, банківські виписки), що підтверджують сплату заборгованості згідно рішення господарського суду Київської області від 03.09.2020 у справі №911/2460/18.

Крім того, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов п`ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.

26.04.2022 від Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради на запит суду надійшла довідка про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 за адресою, яка вказана у позовній заяві.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Як вбачається з доданого до матеріалів справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач копію ухвали господарського суду від 22.02.2022 про відкриття провадження у справі отримав 21.04.2022, відтак, гарантований частиною 8 ст. 165 ГПК України п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву сплив.

Станом на 31.05.2022 відповідач відзив на позов та/або докази сплати заборгованості згідно рішення господарського суду Київської області від 03.09.2020 у справі №911/2460/18 не подав.

У відповідності до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно із статтею 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Відповідно до статті 12-2 цього Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Отже, розгляд справ відповідно до предметної та територіальної юрисдикції є обов`язком, а не правом господарського суду, при цьому навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права особи на судовий захист не можуть бути обмежені.

Розглянувши позов учасника ТОВ «Агроком» Федорова В.Ф. в інтересах ТОВ «Агроком» до ОСОБА_2 про стягнення 221665,64 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є учасником ТОВ «Агроком», внесок якого у статутному капіталі вищевказаного товариства становить 14 024 381,17 грн., що складає 76,9% статутного капіталу товариства, що підтверджується копією статуту ТОВ «Агроком».

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.09.2020 у справі №911/2460/18 було задоволено позовні вимоги та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Агроком» кошти у сумі 784 935,53 грн., в рахунок відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_2 товариству «Агроком» своїми діями під час виконання посадових обов`язків, а також 11774,03 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором, 17661,05 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 23548,07 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Приписами частини 1 статті 54 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України) передбачено, що власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Частиною 2 вищевказаної статті встановлено, що у разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов`язки без згоди власника (учасника, акціонера), який подав позов. Посадова особа, до якої пред`явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначає позивач та встановлено судовими рішеннями у справі 911/2460/18, наказом по ТОВ «Агроком» №5-К від 27.09.2004 «Про кадри» ОСОБА_2 приступив з 27.09.2004 до виконання обов`язків і повноважень директора ТОВ «Агроком».

Відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агроком», оформлених протоколом №01/08 від 01.08.2016, ОСОБА_2 звільнено з посади директора ТОВ «Агроком» з 01.08.2016.

27.03.2012 між ТОВ «Агроком», як установником управління, в особі директора ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Бета-Консалтинг» (далі за текстом ПП «Бета-Консалтинг»), як управителем, укладено договір управління майном, відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, установник управління передає управителю описане в договорі нерухоме майно, а також інше майно, в управління на строк, визначений цим договором, а управитель за плату від свого імені здійснює управління цим майном виключно в інтересах установника управління або названої ним особи (вигодонабувача), а саме: комплекс нежитлових будівель літ. «А» - 103,5, «В» - 5966,2, «З» - 94,8, «К» - 769,2, «Л» - 422,7 та споруд за адресою Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 192 «в» колишній 194 (далі - Договір управління майном).

15.05.2012 та 01.03.2013 між ПП «Бета-Консалтинг», як орендодавцем, та ТОВ «Агроком», як орендарем, в особі директора Ярмоленка П.В. укладено договори оренди нежитлового приміщення №ДО-01 та №ДО-04 (далі - Договори оренди), відповідно до яких орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування (оренду) нерухоме майно - приміщення (далі - об`єкт оренди), місцезнаходження яких Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 192-В.

01.03.2013р. між ТОВ «Агроком», як поклажедавцем, в особі директора Ярмоленка П.В. та ПП «Бета-Консалтинг», як зберігачем, було укладено договори відповідального зберігання, відповідно до умов яких поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання протягом терміну дії договору відповідно:

- лінію профілювання ПН-100 (установка для профілювання листа РР100) загальною вартістю 656 299,176 грн. з ПДВ; електромеханічний консольний розмотувач мод. ЕМКРД-1 з пристроєм для переміщення бухти металу (гідравлічний візок) - загальною вартістю 182 004,00 грн. з ПДВ;

- кран мостовий електричний №375 вартістю 562 866,34 грн.; кран мостовий однобалочний C*TS*10,5, К56196ПС вартістю 97 188,41 грн. (далі - майно). Зберігання за цими договорами є платним та складає 5 000,00 грн. з ПДВ в місяць (далі - договори відповідального зберігання).

За вказаними договорами у ТОВ «Агроком» виникла заборгованість перед ПП «Бета-Консалтінг» у сумі 784 935,53 грн.

В подальшому, ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2014 у справі №911/3993/13, зокрема: затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Агроком» в сумі 8727978,06 грн., визнано кредитором з грошовими вимогами до боржника ПП «Бета-Консалтинг» на загальну суму 784 935,53 грн. з яких: 1147,00 грн. (1 черга), 783 788,53 грн. (4 черга). Вказана ухвала у зазначеній частині не оскаржувалась та набрала законної сили.

ТОВ «Агроком» здійснило розрахунки з кредиторами, зокрема з ПП «Бета-Консалтинг», та сплатило на його рахунок 784 935,53 грн.

Ухвалою господарського суду від 02.08.2017 у справі №911/3993/13, у зв`язку з виконанням ТОВ «Агроком» як боржником, усіх зобов`язань перед кредиторами, припинено провадження у справі за заявою ТОВ «Бастіон-Капітал» та ТОВ «Арсенал-центр» до ТОВ «Агроком» про банкрутство.

Не погоджуючись з укладенням ТОВ «Агроком» та ПП «Бета-Консалтинг» договору управління майном на його укладення, ОСОБА_1 у червні 2013 року звернувся до суду з позовом до ТОВ «Агроком» та ПП «Бета-Консалтинг» про визнання недійсним вказаного правочину, посилаючись на відсутність у директора ОСОБА_2 повноважень на вчинення вказаного правочину.

Рішенням господарського суду Київської області від 06.11.2013 у справі №911/2320/13 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Агроком» та ПП «Бета-Консалтинг» про визнання недійсним договору управління майном від 27.03.2012.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 у справі №911/2320/13, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2014, позов задоволено, визнано недійсним договір управління майном, укладений 27.03.2012 між ТОВ «Агроком» та ПП «Бета-Консалтинг», посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П., зареєстрований у реєстрі за №842.

Не погоджуючись з укладенням ТОВ «Агроком» та ПП «Бета-Консалтинг» договорів оренди та відповідального зберігання з огляду на відсутність у ПП «Бета-Консалтинг» обсягу прав щодо майна та відсутність у директора ОСОБА_2 повноважень на укладення вказаних договорів, у червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ «Агроком» та ПП «Бета-Консалтинг» про визнання недійсними вказаних правочинів.

Рішенням господарського суду Київської області від 12.08.2014 у справі №911/2435/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014, позовні вимоги задоволені у повному обсязі, визнано недійсними договори оренди та відповідального зберігання.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 і рішення господарського суду Київської області від 12.08.2014 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду України від 01.07.2015 скасовано постанову Вищого господарського суду України від 19.11.2014, залишено в силі постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014.

Під час розгляду вказаних справ судами було встановлено обставини відсутності у директора ТОВ «Агроком» ОСОБА_2 повноважень на укладення договорів оренди та договорів відповідального зберігання, тобто вчинення відповідачем, як керівником товариства, дій щодо управління цим товариством та розпорядження його майном поза межами та порядком, визначеними установчими документами.

З огляду на наявність протиправної поведінки відповідача, яка полягає у перевищенні ОСОБА_2 наданих статутом повноважень під час укладення договорів управління майном, оренди та відповідального зберігання, учасник ТОВ «Агроком» Федоров В.Ф. в інтересах ТОВ «Агроком» звернувся до господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 784 935,53 грн. збитків, завданих діями посадової особи товариства.

Рішенням господарського суду Київської області від 02.04.2019 у справі №911/2460/18 у задоволенні позовних вимог учасника ТОВ «Агроком» Федорова В.Ф. в інтересах ТОВ «Агроком» до ОСОБА_2 про стягнення 784935,53 грн., відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 рішення господарського суду Київської області від 02.04.2019 у справі № 911/2460/18 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11.12.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 та рішення господарського суду Київської області від 02.04.2019 у справі № 911/2460/18 скасовано, справу № 911/2460/18 передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Рішенням господарського суду Київської області від 03.09.2020 у справі №911/2460/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021, позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Агроком» кошти у сумі 784 935,53 грн., в рахунок відшкодування шкоди, завданої ТОВ «Агроком» своїми діями під час виконання посадових обов`язків, а також 11 774,03 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором, 17 661,05 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 23 548,07 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №911/2460/18 касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 03.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі №911/2460/18 залишено без змін.

Позивач вказує, що станом на дату подання даного позову, рішення господарського суду Київської області від 03.09.2020 у справі №911/2460/18 відповідачем не виконано, у зв`язку з чим позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача в порядку ст. 625 ЦК України 70 644,15 грн. 3% річних (за період з 16.02.2019 по 15.02.2022) та 151 021,49 грн. інфляційних втрат (за період лютий 2019 грудень 2021).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення господарського суду Київської області від 30.09.2020 у справі №911/2460/18 видано наказ про примусове виконання рішення, який було пред`явлено для виконання приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Бурку А.М.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурка Арсена Мохаммеда від 12.10.2020 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу у справі №911/2460/18, виданого 30.09.2020 господарським судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Агроком» коштів у сумі 784 935,53 грн., в рахунок відшкодування шкоди завданої ТОВ «Агроком» своїми діями під час виконання посадових обов`язків, а також 11 774,03 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором, 17 661,05 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 23 548,07 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Відповіддю приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурка А.М. від 15.02.2022 №518 на звернення ТОВ «Агроком» щодо залишку боргу за наказом виданим господарським судом Київської області 30.09.2020 у справі №911/2460/18, повідомлено, що станом на 15.02.2022 з боржника кошти не стягувались, залишок боргу за вищевказаним наказом становить 837 918,68 грн.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Доказів сплати заборгованості, згідно рішення господарського суду Київської області від 03.09.2020 у справі №911/2460/18, суду не подано, в тому числі і на вимогу пункту 4 ухвали суду від 22.02.2022 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України, і яку відповідач отримав 21.04.2022.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За положеннями зазначеної норми наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Стаття 625 розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Тож приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, положення статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання з відшкодування збитків.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за час прострочення.

Аналогічна правових висновків дотримується Верховний Суд в постанові від 30.01.2019 №922/175/18.

Разом з тим, суд звертає увагу на ту обставину, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, відтак, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

У даному випадку джерелом грошового зобов`язання з відшкодування збитків є делікт завдання майнової шкоди відповідачем товариству з обмеженою відповідальністю «Агроком» (частина 2 ст. 509, пункт 3 частини 2 ст. 11 ЦК України), а не судове рішення у справі №911/2460/18.

У справі №911/2460/18 Північним апеляційним господарським судом у постанові від 03.02.2021, встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 05.02.2014 у справі №911/3993/13 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ Агроком в сумі 8 727 978,06 грн, визнано кредитором з грошовими вимогами до боржника ПП Бета-Консалтинг на загальну суму 784 935,53 грн з яких: 1147,00грн (1 черга), 783 788,53 грн (4 черга). Вказана ухвала у зазначеній частині не оскаржувалась до судів вищих інстанцій та набрала законної сили. Надалі, ТОВ Агроком здійснило розрахунки з кредиторами, зокрема з ПП Бета-Консалтинг та сплатило на його рахунок 784 935,53 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №8 від 31.07.2017.

Відтак, досліджуючи питання спливу позовної давності у справі №911/2460/18, Північний апеляційний господарський суд, з яким погодився і Верховний Суд у постанові від 07.09.2021 (пункти 48-50 постанови Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №911/2460/18), зробив висновок про те, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у заінтересованої сторони права на позов про відшкодування збитків (а відтак і виникнення зобов`язання щодо їх відшкодування), яким є момент сплати грошових коштів на користь ПП «Бета-Консалтинг» 31.07.2017.

У постанові Верховного Суду (у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду) від 26.10.2018 у справі №922/4099/17 з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, наведено висновок про те, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Аналогічні за змістом висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 21.11.2018 у справі № 642/493/17-ц.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши правильність розрахунку процентів річних за період з 16.02.2019 по 15.02.2022, суд встановив, що він здійснений у відповідності до закону та арифметично вірно, відтак, з відповідача на користь позивача належать до стягнення 70644,15 грн. 3% річних.

Здійснивши розрахунок інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі заявленого позивачем періоду, суд встановив, що вірно розрахована сума інфляційних втрат за період лютий 2019 грудень 2021 є 149137,83 грн., у зв`язку з чим вказану вимогу необхідно задовольнити частково.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» Федорова Віктора Федоровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» частково, ухвалює рішення про стягнення з ОСОБА_2 70 644,15 грн. процентів річних та 149 137,83 грн. інфляційних втрат.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу витрат по сплаті розміру судового збору у сумі 3296,73 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог (219 781,98 грн.).

Щодо повідомленого позивачем попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат за надання професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 5000,00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки у процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Вказані висновки щодо застосування ч. 8 ст.129 ГПК України містяться у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №922/376/20.

Доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу в заявленій сумі 5000,00 грн., на момент постановлення даного рішення, суду не подано.

Отже питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу може бути вирішено судом за умови подання позивачем відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» Федорова Віктора Федоровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське Шосе, буд. 192 «В», ідентифікаційний код 30615677)

70 644,15 грн. (сімдесят тисяч шістсот сорок чотири гривні п`ятнадцять копійок) процентів річних,

149 137,83 грн. (сто сорок дев`ять тисяч сто тридцять сім гривень вісімдесят три копійки) інфляційних втрат,

3 296,73 грн. (три тисячі двісті дев`яносто шість гривень сімдесят три копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх