Рішення

від 17.05.2022 по справі 914/3591/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2022 Справа № 914/3591/21

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Бондаренко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОАРТ», місто Львів

до відповідача Львівської міської ради, місто Львів

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватного підприємства «Азов-Галичина», місто Львів

про визнання недійсною ухвалу №991 від 17.06.2021 року 5-тої сесії 8-го скликання Львівської міської ради.

За участю представників:

від позивача: Дудяк Р.А. адвокат ( ордер серія ВС №1117961 від 04.01.2022);

від відповідача: Поліщук О.С. представник (повноваження передбачені відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань);

від третьої особи: Ящинський А.Л. адвокат (ордер про надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1115835 від 21.12.2021; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №000109 від 30.10.2017), Дмитрович Н.Д. - директор.

Вільний слухач Дмитрович В.В.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОАРТ» до відповідача Львівської міської ради, за участю третьої особи: Приватного підприємства «Азов-Галичина» про визнання недійсною ухвали №991 від 17.06.2021 року 5-тої сесії 8-го скликання Львівської міської ради «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення на вулиці Т.Шевченка, 120, яка підлягає продажу ПП «Азов-Галичина».

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.

Представник позивача в судове засідання 18.05.2022 для розгляду справи по суті з`явився, підтримав позовні вимоги повністю, просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, письмових поясненнях.

Представник відповідача в судове засідання 18.05.2022 для розгляду справи по суті з`явився, проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просив відмовити в позові повністю.

Представники третьої особи в судове засідання 18.05.2022 для розгляду справи по суті з`явилися, проти позову заперечили з підстав викладених у письмових поясненнях просили відмовити в позові повністю.

Заяви, клопотання, які з поважних причин не могли бути подані у підготовчому провадженні, учасники справи не подавали, відводів судді та секретарю судових засідань не заявляли.

В судовому засіданні 18.05.2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правові позиції учасників справи.

Позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОАРТ» (далі позивач, ТОВ «КОАРТ» є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ МДС», яке було орендарем земельної ділянки кадастровий номер 4610137500:02:044:0038, місце розташування: Львівська область, місто Львів, вул. Шевченка, 120в

Суміжним землекористувачем TOB «КОАРТ», як орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:02:004:0038 (в порядку правонаступництва), є Приватне підприємство «АЗОВ-ГАЛИЧИНА» - орендар земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:02:004:0021.

На орендованій ТОВ «КОАРТ» земельній ділянці з кадастровим номером 4610137500:02:004:0038, місцем розташування: Львівська область, місто Львів, вулиця Шевченка, 120в знаходиться будівля літ. « 3-2» загальною площею 867,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 454358146101. Вказана будівля є власністю ТОВ «КОАРТ».

З метою належного користування земельною ділянкою кадастровий номер 4610137500:02:004:0038 та належного обслуговування будівлі літ. « 3-2» загальною площею867,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 454358146101, зокрема, в частині визначення ширини проїзду між земельними ділянками з кадастровими номерами 4610137500:02:004:0038 та 4610137500:02:004:0021, ТОВ «КОАРТ» звернулося з відповідною заявою до власника земельних ділянок - Львівської міської ради для врегулювання і вирішення питання землекористування. Проте, Львівська міська рада, ТОВ «КОАРТ» та Приватне підприємство «АЗОВ-ГАЛИЧИНА» не досягли згоди з істотних умов землекористування.

Львівською міською радою 17.06.2021 прийнято ухвалу №991 «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення на вул. Т. Шевченка, 120, яка підлягає продажу ПП «Азов-Галичина».

Позивач вважає вказану ухвалу незаконною, оскільки не може бути продана земельна ділянка до складу якої входять землі загального користування (проїзди) площею 332,4 кв.м. При цьому позивач покликається на положення п. а ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України.

На підставі вищенаведеного позивач просить визнати недійсною ухвалу №991 від 17.06.2021 року 5-тої сесії 8-го скликання Львівської міської ради «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення на вул. Т. Шевченка, 120, яка підлягає продажу ПП «Азов-Галичина».

Позиція відповідача.

Відповідач проти позову заперечує, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, Львівська міська рада діяла, як власник земельної ділянки, який вправі, вільно розпоряджатись своїм майном. Можлива зміна форми власності з комунальної у приватну, жодним чином не перешкоджатиме, позивачу у реалізації свого бажання мати сервітутне користування частиною земельної ділянки кадастровий номер 4610137500:02:0004:0021 площею 0,8940 га.

Між ПП «Азов Галичина» та управлінням земельних департаменту містобудування договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки площею 0,8940 га (кадастровий номер 4610137500:02:004:0021) на вул. Т. Шевченка, 120. Також, проведена експертно-грошова оцінка земельної ділянки площею 0,8940 га (кадастровий номер 4610137500:02:004:0021) на вул. Т. Шевченка, 120.

Фактично ухвала Львівської міської ради №991 від 17.06.2021 як акт індивідуальної дії є виконаною, вичерпала свою дію. Позивачем заявлена вимога про визнання недійсним рішення, яке вичерпало свою дію фактом його виконання. Скасування такого акта не породжує жодних наслідків для позивача, адже позивачем стверджується, що такий є землекористувачем земельною ділянкою кадастровий номер 4610137500:02:0004:0038 площею 0,1214 га, яка розташована у м. Львові на вул. Т. Шевченка, 120-в (іншою ніж земельна ділянка кадастровий номер 4610137500:02:0004:0021 площею 0,8940 га);

До позовної заяви позивачем долучено акт № 1 встановлення і узгодження меж земельної ділянки на місцевості, де межі земельної ділянки від Г до Ґ підписано ТзОВ «ВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ МДС» у користуванні якого наявна була земельна ділянка 4610137500:02:0004:0038 площею 0,1214 га згідно договору оренди від 13.11.2018 № Ш-4128;

Для того, щоб стверджувати про наявність на спірній земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:02:0004:0021 проїзду на вул. Шевченка, 120 необхідно надати докази того, що такий проїзд передбачений у містобудівній документації. Позивачем таких доказів не надано. Більше того, чинним генеральним планом міста Львова не передбачено проїзду, про перешкоди в користування яким стверджує позивач.

Відповідач стверджує, що обраний позивачем спосіб захисту права є неналежним, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав особи, в інтересах якої він звернувся.

З огляду на вищевказане відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Позиція третьої особи.

Третя особа проти позову заперечує, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Третя особа вважає, що ухвала Львівської міської ради від 17.06.2021 року №991 «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення на вул. Т. Шевченка, 120, яка підлягає продажу ПП «Азов-Галичина» є ненормативними правовими актом індивідуальної дії одноразового застосування, яка вичерпала свою дію фактом її виконання.

Обраний позивачем спосіб захисту є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах, оскільки у разі їх задоволення, не призведе до відновлення порушеного права чи захисту інтересів позивача, оскільки земельна ділянка і надалі перебуватиме в комунальній власності територіальної громади м.Львова та оренді ПП «Азов-Галичина», а межі, площа та конфігурація земельної ділянки і надалі залишаться без змін.

З огляду на вказане третя особа просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Обставини справи встановлені судом.

Розглянувши звернення приватного підприємства «Азов-Галичина» від 31.03.2021 року (зареєстроване у Львівській міській раді 01.04.2021 року за №2-27010/АП-ШД-24, керуючись ст. 144 Конституції України, пп. 34 п.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 12, 122, 127, 128 Земельного кодексу України, ухвалою Львівської міської ради від 25.05.2017 року №1995 «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові», з метою забезпечення ефективного використання земельного фонду міста, залучення додаткових коштів до бюджету розвитку Львівської міської територіальної громади для реалізації програм соціально-економічного та культурного розвитку Львівської міської територіальної громади, 17.06.2021 року Львівська міська рада прийняла ухвалу №991 «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення на вул. Т. Шевченка, 120, яка підлягає продажу ПП «Азов-Галичина» згідно якої:

- затверджено земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,8940 га (кадастровий номер 4610137500:02:004:0021) на вул. Т. Шевченка, 120 для продажу приватному підприємству «Азов-Галичина» (код ЄРДПОУ 23885082) для обслуговування офісно-складських будівель (код КВЦПЗ 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) за рахунок земель житлової та громадської забудови (п. 1);

- приватному підприємству «Азов-Галичина» укласти з управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки площею 0,8940 га (кадастровий номер 4610137500:02:004:0021) на вул. Т. Шевченка, 120, що становить до 20 відсотків від нормативної грошової оцінки, та сплатити авансовий внесок у сумі 1 478 783 (один мільйон чотириста сімдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 00 коп. протягом 10-ти робочих днів з дня підписання цього договору (п. 2);

- управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування надати дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,8940 га (кадастровий номер 4610137500:02:004:0021) на вул. Т. Шевченка, 120, яка підлягає продажу приватному підприємству «Азов-Галичина» та після отримання авансового внеску здійснити проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до вимог законодавства України (п.3).

25.06.2021 року між приватним підприємством «Азов-Галичина» та Управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради було укладено договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки площею 0,8940 га (кадастровий номер 4610137500:02:004:0021) на вул. Т. Шевченка, 120.

В подальшому, на підставі вказаного договору, 25.06.2021 року ПП «Азов-Галичина» сплатило Львівській міській раді авансовий внесок у сумі 1 478 783 грн., що становить до 20 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та підтверджується платіжним дорученням №8811 від 29.06.2021 року.

Управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради було проведено експертно-грошову оцінку земельної ділянки площею 0,8940 га (кадастровий номер 4610137500:02:004:0021) на вул. Т. Шевченка, 120.

Позивач вважає ухвалу №991 від 17.06.2021 року 5-тої сесії 8-го скликання Львівської міської ради «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення на вул. Т. Шевченка, 120, яка підлягає продажу ПП «Азов-Галичина» незаконною та просить її визнати недійсною.

Підставами для задоволення позову зазначає, наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОАРТ» є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ МДС», що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.11.2021 року.

ТОВ КОАРТ» є орендарем земельної ділянки площею 0,1214 га, кадастровий номер 4610137500:02:044:0038, місце розташування: Львівська область, місто Львів, вул. Шевченка, 120в.

На орендованій ТОВ «КОАРТ» земельній ділянці з кадастровим номером 4610137500:02:004:0038, місцем розташування: Львівська область, місто Львів, вулиця Шевченка, 120в знаходиться будівля літ. « 3-2» загальною площею 867,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 454358146101. Вказана будівля є власністю ТОВ «КОАРТ», що засвідчується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.02.2020 року, індексний номер витягу: 200175408.

Суміжним землекористувачем TOB «КОАРТ», як орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:02:004:0038 (в порядку правонаступництва), є Приватне підприємство «АЗОВ-ГАЛИЧИНА», яке орендує земельну ділянку площею 0,8940 га - кадастровим номером 4610137500:02:004:0021, місце розташування: Львівська область, місто Львів, вул. Шевченка, 120.

З метою належного користування земельною ділянкою кадастровий номер 4610137500:02:004:0038 та належного обслуговування будівлі літ. « 3-2» загальною площею 867,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 454358146101, зокрема, вчастині визначення ширини проїзду між земельними ділянками з кадастровими номерами4610137500:02:004:0038 та 4610137500:02:004:0021, ТОВ «КОАРТ» звернулося з відповідною заявою до власника земельних ділянок - Львівської міської ради для врегулювання і вирішення питання землекористування.

06.10.2021 року з даного питання між членами виїзної комісії Львівської міської Ради (Зубач Л., заступник міського голови з містобудування, Курко М., начальник відділу управління архітектури та урбанізації департаменту містобудування ЛМР, Мельник ІО., депутат ЛМР, Ковалишин О., заступник начальника управління земельних ресурсів ЛМР), представників сторони 1 (Дмитрович Н., директора ПП «Азов-Галичина», ОСОБА_1 , технічного директора ПП «Азов-Галичина», ОСОБА_2 , заст. директора ПП «Азов-Галичина» з безпеки) і представника сторони 2 (Книжицької К., директора ТзОВ «КОАРТ») були узгоджені попередні домовленості, які в подальшому мали би бути оформлені в Протоколі про наміри щодо співпраці, добросусідства та партнерства.

Позивач стверджує, що Львівська міська рада, ТОВ «КОАРТ» та ПП «Азов-Галичина» не досягли згоди з істотних умов землекористування, в результаті чого вищезгаданий Протокол про наміри щодо співпраці, добросусідства та партнерства так і залишився непідписаним проектом.

Також зазначає, що порівнюючи земельну ділянку, орендовану ПП «Азов-Галичина». Кадастровий номер 4610137500:02:004:0021, та земельну ділянку, орендовану TOB «КОАРТ», кадастровий номер 4610137500:02:004:0038, побачимо одне і те ж цільове призначення обох земельних ділянок: 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, і одну і ту ж категорію земель: землі житлової та громадської забудови.

Тобто, ТОВ «КОАРТ» і ПП «Азов-Галичина» використовують вищезгадані земельні ділянки для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови.

Водночас, стаття 38 Земельного кодексу України передбачає, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Відповідно до абзаців 1, 2, 5 підпункту 15.3.1 пункту 15.3 розділу 15 Державних будівельних норм України «Планування та забудова територій ДБН Б.2.2-12:2019», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 26.04.2019 року № 104, чинних з 01 жовтня 2019 року, під час проектування проїздів і пішохідних маршрутів необхідно забезпечувати можливість проїзду пожежних автомобілів до житлових і громадських будинків, у тому числі із вбудовано-прибудованими приміщеннями і доступ особового складу пожежно-рятувальних підрозділів з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення.

Для пожежних автомобілів слід передбачати проїзди завширшки не менше ніж 3,5 м або смуга завширшки не менше ніж 6 м, які повинні бути розраховані на відповіднінавантаження від пожежного автомобіля.

Відстань від краю проїзду до зовнішньої стіни буднику слід приймати 5-7 м для будинків з умовною висотою до 26,5 м включно і 9-11 м для будинків з умовною висотою понад 26,5 м (малюнок 9)».

У той же час твердження ПП «Азов-Галичина» про те, що вказані позивачем ДБН стосуються житлових споруд, в той час як споруда ТОВ «КОАРТ» є виробничою, а відтак, забезпечення пожежної безпеки відбувається за ДБН Б.2.2-12.:2019 п. 15.3.2, є помилковим.

Адже з Витягу з Державного реестру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 02.2020 року. індексний номер витягу: 200175408, сформованого державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Канюгою Андрієм Ярославовичем, випливає, що на орендованій ТОВ «КОАРТ» земельній ділянці з кадастровим номером 4610137500:02:004:0038 та місцем розташування Львівська область, місто Львів, вулиця Шевченка, 120в. знаходиться будівля літ. «З-2» загальною площею 867,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 454358146101, а не виробнича споруда.

Більше того, з інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речових прав на земельну ділянку Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15 листопада 2021 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 4610137500:02:044:0038 має цільове призначення 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання: для обслуговування торгово-офісних приміщень.

В даному контексті слід наголосити, що на дотриманні протипожежних норм наполягає і головне управління МНС у Львівській області в листі №13/9/865 від 22.02.2005 року, який знаходиться в містобудівному обґрунтуванні державного інституту проектування міст «Містопроект», про який згадувало ПП «Азов Галичина». В листі №50 від 04.11.2021 року.

Зокрема, у згадуваному листі МНС у Львівській області наголошує, що «... розглянувши надане містобудівне обґрунтування на зміну цільового (функціонального) призначення земель підприємства банкрута ВАТ «Львівський завод автонавантажувачів» по вул. Залізничній, 7 та вул. Шевченка, 120 в м. Львові, вважає можливим його погодити при умові виконання наступних протипожежних заходів, а саме:

- збереження існуючих джерел зовнішнього протипожежного водопостачання розташованих на території підприємства та влаштування нових згідно вимог СНиП 2.04.02-84*;

- дотримання протипожежних відстаней між існуючими та проектованими будівлями згідно вимог ДБН 360-92**;

- влаштування проїздів до будівель по території підприємства для пожежних автомобілів та влаштування у тупикових проїздах поворотних майданчиків.

При зміні функціонального призначення існуючих будинків, проведення їх реконструкції, технічного переоснащення, розширення, капітального ремонту та будівництва нових об`єктів зобов`язати власників об`єктів розробляти та погоджувати у встановленому порядку проектно-кошторисну документацію в органах державного пожежного нагляду.

Правова позиція TOB «КОАРТ» в частині недотримання ПП «Азов-Галичина» протипожежних відстаней між існуючими будівлями додатково підтверджується договором оренди землі від 04.06.2007 року, укладеним між Львівською міською радою, як орендодавцем, та Приватним підприємством «Азов-Галичина», як орендарем (договір зареєстрований у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.07.2007 року, а також договір зареєстрований у Львівській міській раді 04.06.2007 року за №Ш-759. про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі Ш-3 вчинено запис).

З додатків до згаданого договору, а саме: плану земельної ділянки, яка передається в оренду ПП «Азов-Галичина» на вул. Т.Шевченка, 120 та кадастрового плану земельної ділянки, яка передається в оренду ПП «Азов-Галичина» на вул. Т. Шевченка, 120 вбачається, що в описі меж від В до Г, а також в описі меж від Д до Е значиться землі загального користування (внутрішньоквартальний проїзд).

Вказане свідчить про те, що станом на 2007 рік на частині земельної ділянки, якою зараз користується ПП «Азов-Галичина» на підставі договору оренди землі від 29.11.2019 року, і яку хоче купити, існував внутрішньоквартальний проїзд (землі загального користування), по якому безперешкодно могли проїжджати транспортні засоби, в тому числі і пожежні автомобілі.

Звертає увагу суду на те, що пункт «а» частини 4 статті 83 Земельного кодексу України регламентує, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Стверджує, що ухвалою Львівської міської ради від 17.06.2021 року №991 «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення на вул. Т. Шевченка, 120, яка підлягає продажу ПП «Азов-Галичина» міська рада зробила перший крок до продажу ПП «Азов-Галичина» земельної ділянки, до складу якої входять землі загального користування.

Повідомляє суд, що на замовлення позивача 19.11.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АБМК» виготовило Схему формування меж ділянки для забезпечення проїзду в масштабі 1:250 з ситуаційною схемою та нанесеними земельними ділянками з кадастровими номерами 4610137500:02:004:0021 і 4610137500:02:004:0038, яка складається з 2 (двох) аркушів (далі - схема).

З першого аркуша даної схеми, з покликанням на ДБН Б.2.2-12.:2019 п. 15.3.1., вбачається мінімальна відстань від повздовжньої сторони фасаду будівлі TOB «КОАРТ» літ. « 3-2» з північної сторони до краю пожежного проїзду - 5 м; мінімальна ширина пожежного проїзду - 3 5 м.

Із східної сторони будівлі ТОВ «КОАРТ» літ. « 3-2», з покликанням на ДБН В.2.3-5.:2018 (Вулиці та дороги населених пунктів), мінімальна ширина смуги руху дороги господарського проїзду - 4,5 м.

З другого аркуша схеми випливає орієнтовна площа частини земельної ділянки кадастровий номер 4610137500:02:004:0021. орендованої ПП «Азов-Галичина», власником якої є Львівська міська рада, яка, фактично, є землею загального користування -332,4 кв.м.

Позивач зазначає, що з 2007 року і до цього часу конфігурація земельної ділянки кадастровий номер 4610137500:02:004:0021 з місцем розташування: Львівська область, м. Львів, вул. Т. Шевченка, 120, власником якої є Львівська міська рада, орендарем ПП «Азов-Галичина», не змінилась, межі із суміжними землекористувачами залишилися ті ж, що і в 2007 році.

Зазначає, що ухвала №991 від 17.06.2021 року 5-тої сесії 8-го скликання Львівської міської ради є необхідною передумовою для набуття у власність ПП «Азов-Галичина» земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:02:004:0021 у місті Львові на вул. Т.Шевченка, 120.

Таким чином, позивач стверджує, що не може бути продана Львівською міською радою земельна ділянка з кадастровим номером 4610137500:02:004:0021 у місті Львові на вул. Т. Шевченка, 120 Приватному підприємству «АЗОВ-ГАЛИЧИНА» до складу якої входять землі загального користування.

У зв`язку з вищевказаним позивач звернувся з даним позовом та просить визнати недійсною ухвалу Львівської міської ради від 17.06.2021 року №991 «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення на вул. Т. Шевченка, 120, яка підлягає продажу ПП «Азов-Галичина».

Висновки суду.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв`язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених Законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наведені положення є реалізацією частини 1 статті 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та частини 2 статті 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

До господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто, в контексті норми статті 4 Господарського процесуального кодексу України має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. При цьому, заінтересована особа вправі звертатись до суду за захистом не будь-якого, а виключно охоронюваного законом інтересу, законного інтересу (абз.3 п.3.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 року у справі про охоронюваний законом інтерес).

Таким чином, перед тим як здійснювати аналіз правомірності та законності прийняття оскаржуваного рішення, в першу чергу слід з`ясувати чи порушуються прийняттям цього рішення права та інтереси позивача у справі. За відсутності порушень таких прав та інтересів, немає правових підстав для задоволення позову і доцільності у подальшому здійснювати аналіз правомірності та законності такого рішення. При цьому, в силу приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України порушення своїх прав чи охоронюваних законом інтересів прийнятим рішенням позивач повинен довести належними та допустимими доказами. Недоведеність позивачем такого інтересу має наслідком те, що його не можна вважати законним, відтак у позивача відсутнє право звертатися за його захистом до суду.

У статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (стаття 16 зазначеного Кодексу).

Разом і цим за змістом статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб`єктів господарювання. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.

За змістом наведених приписів способи захисту цивільного права чи інтересу це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (правова позиція викладена у п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 р. у справі № 925/1265/16). Іншими словами, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (правова позиція викладена у п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 р. у справі № 310/11024/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (правові позиції викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019у справі № 916/3156/17).

Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові (правова позиція виклаена у п.69 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 р. у справі № 331/6927/16-ц).

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Також ЄСПЛ в пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93) та пункті 75 рішення від 05 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02) дійшли висновку, що в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово звертала увагу, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 р. у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), пункт 4.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18).

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17, від 24.04.2018 року у справі №910/79/17).

З огляду на вищевказане суд зазначає таке.

Щодо твердження позивача про те, що ухвалою №991 від 17.06.2021 року 5-тої сесії 8-го скликання Львівської міської ради «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення на вулиці Т.Шевченка, 120, яка підлягає продажу ПП «Азов-Галичина» міська рада зробила перший крок до продажу ПП «Азов-Галичина» земельної ділянки, до складу якої входять землі загального користування, оскільки частина земельної ділянки пл. 332,4 кв.м, кадастровий номер 4610137500:02:004:0021, орендована ПП «Азов-Галичина», власником якої є Львівська міська рада фактично є землею загального користування, а тому не може бути продана Львівською міською радою, суд зазначає наступне.

Приватне підприємство «Азов-Галичина» є власником об`єктів нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці площею 0,8940 га, кадастровий номер: 4610137500:02:004:0021 та знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Т. Шевченка, 120, а саме: трьохповерхова будівля позначена в технічному паспорті літерою «Б-3» - складське приміщення зі службовими та підсобними приміщеннями, загальною площею 1168,4 м.кв, в тому числі: складські приміщення загальною площею 1018,3 м. кв.: 3 - 842,4 кв.м., 4 - 87,9 кв.м. - першого поверху; 5 - 88,0 кв.м. - другого поверху; побутові та підсобні приміщення загальною площею 150,1 кв.м., в тому числі: І - 15,4 кв.м., 1 - 7,7 кв.м,, 2 - 8,0 кв.м. першого поверху; 1-15,4 кв.м. - другого поверху; І - 15,4 кв.м., 6-1,3 кв.м., 7-1,7 кв.м., 8 - 1,7 кв.м., 9 - 28,8 кв.м., 10 - 22,4 кв.м., 11 - 1,7 кв.м., 12 - 1,7 кв.м., 13 - 10,6 кв.м., 14 - 18,3 кв.м. - третього поверху; двоповерхова будівля позначена в технічному паспорті літерою «Н-2» - виставковий зал та офісно-складські приміщення загальною площею 4199,4 м.кв., в тому числі: виставковий зал - 1 - 303,3 кв.м.; складські приміщення: 7 - 473,1 кв.м., 8 - 350,3 кв.м., 9 - 399,3 кв.м., 10 - 480,0 кв.м., 19 - 38,3 кв.м., 20 - 173,1 кв.м., офісні приміщення: 2 - 15,0 кв.м., побутові і підсобні приміщення: 3 - 1,3 кв.м., 4 - 1,3 кв.м., 5 - 1,3 кв.м., 6 - 1,3 кв.м., 11 - 15,5 кв.м., 12 - 14,6 кв.м., 13 - 19,9 кв.м., 14 -19,0 кв.м., 15 - 4,6 кв.м., 16 - 31,7 кв.м., 17 - 11,0 кв.м., 18-23,1 кв.м., 21 - 19,4 кв.м., 22 - 10,7 кв.м., 23 - 11,8 кв.м., 24 - 12,9 кв.м., 25 - 11,0 кв.м., 26- 5,1 кв.м., першого поверху; виставкові зали: 28 -352,1 кв.м., 29-91,8 кв.м., 30-745,4 кв.м.; офісні приміщення: 32 - 22,0 кв.м., 33 - 12,4 кв. м., 34 - 20,1 кв.м., 35 - 12,0 кв.м., 36 - 23,5 кв.м., 37 - 38,6 кв.м., 39 - 22,6 кв.м., 43 - 46,4 кв.м., 45 - 23,9 кв.м., 46 - 78,5 кв.м., 47 - 16,7 кв.м., 48 - 16,4 кв.м., 49 - 16,2 кв.м., 54 - 8,0 кв.м., побутові і підсобні приміщення: 27 - 11,8 кв.м., 31 - 107,4 кв.м., 40 - 5,0 кв.м., 41 - 2,1 кв.м., 42-2,1 кв.м., 44 -11,0 кв.м., 50-2,1 кв.м., 51-2,1 кв.м., 52-2,1 кв. м., 53-2,1 кв.м., 55 - 14,6 кв.м. - другого поверху; будівля позначена в технічному паспорті літерою «Д-2» - котельня з підсобними приміщеннями, площею 121,6 м.кв., в тому числі: приміщення котельні - 6 - 31,1 кв.м., приміщення охорони - 1 - 23,0 кв.м., побутові і підсобні приміщення: 2 -27,9 кв.м., 3 - 6,5 кв.м., 4 - 2,9 кв.м., 5 - 3,0 кв.м., 7 - 27,2 кв.м.; склад - платформа, позначена в технічному паспорті літерою «Б -1» - площею 434,9 кв. м; склад - платформа, позначена в технічному паспорті літерою «Д - 1» - площею - 1354,2 кв. м., що підтверджується Витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.09.2010 року.

У 2005 році ПП «Азов-Галичина» зі всіма власниками ділянок на вул. Шевченка, 120 отримало від державного інституту проектування міст «Містопроект» містобудівне обґрунтування розмірів ділянки та умови використання будівель з фрагментами транспортних розв`язок. На підставі вимог цього документа була організована робота всіх підприємств на території вул. Т. Шевченка, 120.

В квітні 2006 року Приватне підприємство «Азов-Галичина» звернулося до Львівської міської ради з заявою про погодження місця розташування земельної ділянки та наданя дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки на вул. Т. Шевченка, 120 в оренду.

06.07.2006 року Львівська міська рада прийняла ухвалу №84 «Про погодження ПП «Азов-Галичина» місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки на вул. Т. Шевченка, 120 у м. Львові» згідно якої:

- вилучено з користування відкритого акціонерного товариства «Львівський завод автонавантажувач» земельну ділянку площею 0,8940 га на вул. Т. Шевченка, 120 та зарахувати до земель міста(п. 1);

- погоджено приватному підприємству «Азов-Галичина» місце розташування земельної ділянки та надати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,8940 га на вул. Т. Шевченка, 120 в оренду терміном на 10 років за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для обслуговування офісно-складських приміщень (п. 2);

- приватному підприємству «Азов-Галичина» у тримісячний термін подати у встановленому порядку проект відведення земельної ділянки для затвердження міською радою (п. 3).

19.04.2007 року Львівська міська рада прийняла ухвалу №743 «Про затвердження ПП «Азов-Галичина» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Т. Шевченка, 120 у м. Львові» згідно якої:

- затверджено приватному підприємству «Азов-Галичина» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати земельну ділянку площею 0,8940 га на вул. Т. Шевченка, 120 в оренду терміном на 10 років для обслуговування офісно-складських приміщень за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі комерції (п.1);

- приватному підприємству «Азов-Галичина» у місячний термін укласти з Львівською міською радою: договір оренди землі та провести його державну реєстрацію та угоду про відшкодування недоотриманих коштів за користування земельною ділянкою (п. 2);

- землекористувачеві забезпечити цілодобовий доступ до існуючих на території ділянки інженерних мереж для їх ремонту та обслуговування, дотримуватись правил використання земель в охоронній зоні згідно з вимогами інженерних служб міста і не чинити перешкод при будівництві нових (п. 3).

На виконання вищевказаних ухвал Львівської міської ради, 04.06.2007 року між Львівською міською радою (орендодавець) та ПП «Азов-Галичина» (орендар) був укладений договір оренди землі, за яким ПП «Азов-Галичина» надано в оренду на 10 років земельну ділянку у м. Львові, вул. Шевченка 120, площею 0,8940 га для обслуговування офісно-складських приміщень.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на дату укладення договору оренди землі) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 193 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на дату укладення договору оренди землі) державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Як вбачається з частини 1 статті 202 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на дату укладення договору оренди землі) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

Частиною 2 статті 202 Земельного кодексу України державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Відповідно до пункту 1.2. Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України 02.07.2003 № 174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 р. за N 641/7962 (в редакції, яка діяла станом на дату укладення договору оренди землі) державний реєстр земель це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.

Вказаний договір був зареєстрований у Львівському міському відділі Львівської Регіональної філії ДЗК, про що у державному реєстрі земель здійснено запис від 24.07.2007 року за №04107:438:01376 кн. 04-4, а також у Львівській міській раді 04.06.2007 року за №Ш-759, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі Ш-3 вчинено запис.

24.07.2007 року Львівським міським відділом Регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» первино було зареєстровано за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради в Державному земельному кадастрі право комунальної власності на земельну ділянку загальною площею 0,8940 га, кадастровий номер: 4610137500:02:004:0021, цільове призначення: 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) за рахунок земель житлової та громадської забудови; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання: для обслуговування офісно-складських приміщень; місце розташування: Львівська область, м. Львів, вул. Т. Шевченка, 120, що підтверджується Витягом з ДЗК про земельну ділянку .№ НВ-0000025152022 від 11.01.2022 року.

В подальшому, після завершення строку дії вищевказаного договору оренди землі, 15.05.2018 року ПП «Азов-Галичина» звернулось до Львівської міської ради з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вул. Т. Шевченка, 120.

20.09.2018 року Львівська міська рада прийняла ухвалу №4018 «Про надання ПП «Азов-Галичина» дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вул. Т. Шевченка, 120» згідно якої:

- надано приватному підприємству «Азов-Галичина» дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,8940 га на вул. Т. Шевченка, 120 (кадастровий номер 4610137500:02:004:0021) для обслуговування офісно-складських приміщень (код КВПЦЗ 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) за рахунок земель житлової та громадської забудови (п.1);

- приватному підприємству «Азов-Галичина» забезпечити через спеціалізовану землевпорядну організацію виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та подати міській раді на затвердження (п. 2).

19.09.2019 року Львівська міська рада прийняла ухвалу №5545 «Про затвердження ПП «Азов-Галичина» технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на вул. Т. Шевченка, 120» згідно якої:

- затверджено приватному підприємству «Азов-Галичина» технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вул. Т. Шевченка, 120 (п.1);

- надано приватному підприємству «Азов-Галичина» земельну ділянку площею 0,8940 га на вул. Т. Шевченка, 120 (кадастровий номер 4610137500:02:004:0021) в оренду терміном на 10 років для обслуговування офісно-складських приміщень (код КВПЦЗ 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) за рахунок земель житлової та громадської забудови;

- приватному підприємству «Азов-Галичина» у тримісячний термін укласти з Львівською міською радою Договір оренди землі, встановивши річну орендну плату за землю у розмірі 11 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, та зареєструвати його відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень(п.3).

29.11.2019 року між Львівською міською радою (орендодавець) та ПП «Азов-Галичина» (орендар) був укладений договір оренди землі, за яким ПП «Азов-Галичина» надано в оренду на 10 років земельну ділянку у м. Львові, вул. Шевченка 120, площею 0,8940 га, кадастровий номер: 4610137500:02:004:0021 для обслуговування офісно-складських приміщень (код КВПЦЗ 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови).

08.02.2021 року державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради право комунальної власності на земельну ділянку загальною площею 0,8940 га, кадастровий номер: 4610137500:02:004:0021, місце розташування: Львівська область, м. Львів, вул. Т. Шевченка, 120, номер запису про право власності: 40504334; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2288654346101; підстава виникнення права власності: Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності, серія та номер: 5245-VI, виданий 06.09.2012, видавник: Верховна Рада України; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 56566273 від 11.02.2021 року, що підтверджується Інформаційною довідкою №294141298 від 11.01.2022 року.

23.02.2021 року державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ПП «Азов-Галичина» інше речове право - право оренди земельної ділянки загальною площею 0,8940 га, кадастровий номер: 4610137500:02:004:0021, місце розташування: Львівська область, м. Львів, вул. Т. Шевченка, 120, номер запису про інше речове право: 40748308; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2288654346101; підстава для державної реєстрації: договір оренди землі, виданий:29.11.2019 року, видавник: Львівська міська рада, ПП «Азов-Галичина»; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 56829736 від 26.02.2021 року, що підтверджується Інформаційною довідкою №294141298 від 11.01.2022 року.

Згідно статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

За змістом статей 317, 319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно частин 1, 2 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи положення частини 2 статті 328 Цивільного кодексу України, якою встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Таким чином, земельна ділянка загальною площею 0,8940 га, кадастровий номер: 4610137500:02:004:0021, місце розташування: Львівська область, м. Львів, вул. Т. Шевченка, 120 з 24.07.2007 року перебувала у комунальній власності територіальної громади міста Львова та була зареєстровано в Державному земельному кадастрі, а в подальшому 08.02.2021 року право комунальної власності територіальної громади міста Львова на вказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Отже, розпоряджатися вказаною земельною ділянкою має саме Львівська міська рада.

17.06.2021 року Львівська міська рада прийняла ухвалу №991 «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення на вул. Т. Шевченка, 120, яка підлягає продажу ПП «Азов-Галичина» згідно якої:

- затверджено земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,8940 га (кадастровий номер 4610137500:02:004:0021) на вул. Т. Шевченка, 120 для продажу приватному підприємству «Азов-Галичина» (код ЄРДПОУ 23885082) для обслуговування офісно-складських будівель (код КВЦПЗ 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) за рахунок земель житлової та громадської забудови (п. 1);

- приватному підприємству «Азов-Галичина» укласти з управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки площею 0,8940 га (кадастровий номер 4610137500:02:004:0021) на вул. Т. Шевченка, 120, що становить до 20 відсотків від нормативної грошової оцінки, та сплатити авансовий внесок у сумі 1 478 783 (один мільйон чотириста сімдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 00 коп. протягом 10-ти робочих днів з дня підписання цього договору (п. 2);

- управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування надати дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,8940 га (кадастровий номер 4610137500:02:004:0021) на вул. Т. Шевченка, 120, яка підлягає продажу приватному підприємству «Азов-Галичина» та після отримання авансового внеску здійснити проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до вимог законодавства України (п.3).

На виконання вказаної ухвали Львівської міської ради, 25.06.2021 року між приватним підприємством «Азов-Галичина» та Управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради було укладено договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки площею 0,8940 га (кадастровий номер 4610137500:02:004:0021) на вул. Т. Шевченка, 120.

25.06.2021 року ПП «Азов-Галичина» сплатило Львівській міській раді авансовий внесок у сумі 1 478 783 грн., що становить до 20 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що підтверджується платіжним дорученням №8811 від 29.06.2021 року.

Управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради було проведено експертно-грошову оцінку земельної ділянки площею 0,8940 га (кадастровий номер 4610137500:02:004:0021) на вул. Т. Шевченка, 120.

Водночас слід зазначити, що як встановлено судом земельна ділянка площею 0,8940 га (кадастровий номер 4610137500:02:004:0021) на вул. Т. Шевченка, 120 у м. Львові перебуває у комунальній власності, отже Львівська міська рада приймаючи оспорювану позивачем ухвалу, діяла в межах своїх повноважень.

Судом також встановлено, що 23.01.2019 році ТзОВ «Вест Девелопмент МДС» правонаступником якого є ТОВ «КОАРТ» було погоджено межі земельної ділянки площею 0,8940 га (кадастровий номер 4610137500:02:004:0021) на вул. Т. Шевченка, 120, яка передавалась в оренду ПП «Азов-Галичина», що підтверджується актом №1 встановлення і узгодження меж земельної ділянки на місцевості від 23.01.2019 року.

Жодних претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки заявлено не було.

В матеріалах справи є лист ДП ДІПМ «Містопроект» від 16.02.2021 року №78/12-1 з якого вбачається, що земельна ділянка площею 0,8940 га (кадастровий номер 4610137500:02:004:0021) на вул. Т. Шевченка, 120 у м. Львові не має території загального користування - міжквартальних проїздів. Відповідно твердження позивача, що частина земельної ділянки пл. 332,4 кв.м, кадастровий номер 4610137500:02:004:0021, є землею загального користування є безпідставним, оскільки вказана земельна ділянка межує із землями загального користування (внутрішньоквартальним проїздом). Згідно містобудівного обґрунтування внутрішньоквартальний проїзд було запропоновано надати у спільне (сервітутне користування) для транспортного обслуговування ПП «Азов-Галичина».

Позивач не обґрунтував належними, допустимими доказами порушення прав та інтересів через прийняття оспорюваної ухвали Львівської міської ради від 17.06.2021 р. №991, оскільки вказана земельна ділянка не має території загального користування - міжквартальних проїздів.

З огляду на вказане у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Усталеною є практика ЄСПЛ, в якій суд посилається наof probabilities (баланс ймовірностей) для оцінки обставин справи. Наприклад, у рішенні BENDERSKIY v. Ukraine 15.11.2007 суд застосовує баланс ймовірностей. У рішенні J.K. AND OTHERS v. Sweden 23.08.2016 суд вказує, що цей стандарт притаманний саме цивільним справам.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256-258 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст рішення

складено 30.05.2022

Суддя Сухович Ю.О.