Рішення

від 18.05.2022 по справі 918/1000/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2022 р. м. РівнеСправа № 918/1000/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з о обмеженою відповідальністю "Грін-Плант"

до відповідача-1 ОСОБА_1

до відповідача-2 ОСОБА_2

до відповідача-3 ОСОБА_3

до відповідача-4 ОСОБА_4

до відповідача-5 ОСОБА_5

до відповідача-6 Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Холдинг "Зелений Світ"

до відповідача-7 Приватне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство Шубківське"

про відшкодування збитків (упущеної вигоди)

Секретар судового засіданні Сідлецька Ю.Р.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: не з`явились.

Від відповідача-7: Кожемякіна В.І.

Інші представники в судове засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" звернулось до Господарського суду Рівненської області зі позовною заявою до відповідача-1 ОСОБА_1 , до відповідача-2 ОСОБА_2 , до відповідача-3 ОСОБА_3 , до відповідача-4 ОСОБА_4 , до відповідача-5 ОСОБА_5 , до відповідача-6 Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Холдинг "Зелений Світ", до відповідача-7 Приватне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство Шубківське" про відшкодування збитків (упущеної вигоди).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 29.04.2016 між ТОВ "Грін-Плант" та фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 укладено цивільні договори купівлі-продажу цінних паперів № БВ21-7/16, № БВ21-6/16, № БВ21-5/16, № БВ21-4/16, №БВ21-3/16, № БВ21-2/16, емітентом яких є ПАТ "СПГ "Шубківське".

За приписами вказаних Договорів відповідачі (фізичні особи) зобов`язались здійснити оплату вартості придбаних цінних паперів на розрахунковий рахунок позивача до 15 червня 2016 року.

Проте, як вказує позивач, з моменту укладення договорів і до цього часу відповідачами не виконано умови Договорів, не сплачено кошти за придбані цінні папери, а отже порушено умови Договорів.

Також, позивач зазначає, що придбані цінні папери відповідачі внесли до статутного капіталу ТОВ "Аграрний холдинг "Зелений світ".

Як наголошує позивач, оскільки відповідачі (фізичні особи) не здійснили оплату за отримані ними цінні папери, ТОВ "Грін - Плант" зазнає значних збитків та протиправно позбавлений права на участь у ПАТ "СПГ "Шубківське", а отже претендує на отримання дивідендів, що випливає з права ТОВ "Грін - Плант" на акції ПАТ "СПГ "Шубківське".

Ухвалою суду від 17.11.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" залишено без руху, встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 26.11.2021 задоволено заяву ТОВ "Грін-Плант" про відстрочку сплати судового збору, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.12.2021.

Ухвалою суду від 29.11.2021 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Грін - Плант" у забезпеченні позову.

Ухвалою суду від 30.11.2021 заяву представника Приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське" адвоката Сич Є.Ю. про відвід судді Горплюка А.М. від розгляду справи №918/1000/21 визнано необґрунтованою та передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Ухвалою суду (суддя Романюк Ю.Г.) від 02.12.2021 в задоволенні заяви представника Приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське" адвоката Сич Є.Ю. про відвід судді Горплюка А.М. у справі №918/1000/21 відмовлено.

Ухвалою суду від 06.12.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг "Зелений Світ" про відвід судді Горплюка А.М. від розгляду справи №918/1000/21 визнано необґрунтованою, вказану заяву передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Ухвалою суду (суддя Качур А.М.) від 06.12.2021 в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Холдинг "Зелений Світ" адвоката Шлапака С.С. про відвід судді Горплюка А.М. у справі №918/1000/21 відмовлено.

Ухвалою суду від 21.12.2021 підготовче засідання відкладено на 25.01.2022.

28.12.2021, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від представника ТОВ "Аграрний холдинг "Зелений Світ" надійшов відзив на позовну заяву, в якій вказує, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, а також спрямовані виключно на введення суду в оману.

Ухвалою суду від 25.01.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 24.02.2022 включно. Підготовче засідання відкладено на 15.02.2022.

Ухвалою суду від 15.02.2022 підготовче провадження відкладено на 24.02.2022.

Ухвалою суду від 24.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.03.2022.

Ухвалою суду від 22.03.2022 розгляд справи відкладено на 19.04.2022.

Ухвалою суду від 19.04.2022 розгляд справи відкладено на 19.05.2022.

В судовому засіданні 19.05.2022 представник відповідача ПАТ "СГП "Шубківське" заперечила проти задоволення позову з підстав, вказаних у відзиві ТОВ "Аграрний холдинг "Зелений світ". Додатково вказала, що в рішенні Господарського суду Рівненської області від 17.05.2022 №918/989/21, яке залишене без змін Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду, встановлено чинність Договорів купівлі - продажу цінних паперів.

Інші учасники справи не забезпечили явку своїх представників, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином у встановлений законом строк.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За приписами ч. 3 та ч. 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвали у даній справі скеровувались відповідачам судом за адресами, що вказані у позовній заяві та підтверджені інформацією з Відділу обліку моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби у Рівненської області, тобто за їх місцезнаходженням.

При цьому, до суду повертались конверти з ухвалами від 26.11.2021, 21.12.2021, 25.01.2022, 15.02.2022, 24.02.2022, 22.03.2022, 19.04.2022 з відмітками пошти "адресат відсутній за вказаною адресою" та "за закінченням терміну зберігання".

Також, з метою належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи судом неодноразово здійснювалось оголошення по справі № 918/1000/21 на веб - сайті Господарського суду Рівненської області.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 910/16409/15: свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18 у справі № 921/6/18.).

Суд зазначає, що відповідачі-1, -2, -3, -4, -5, -6 повідомлялися завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами не скористалися, явки представника в судове засідання не забезпечили, причин неявки суд не повідомили, відзиву не подали.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідачі повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідачі, будучи належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористалися своїм правом на подання відзиву, не заперечили у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за їх відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Стаття 81 ГПК України встановлює обов`язок господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи і те, що явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою ухвалами Господарського суду Рівненської області у даній справі, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи та вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

29.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" та фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 укладено договори № БВ21-7/16, № БВ21-6/16, № БВ21-5/16, № БВ21-4/16, № БВ21-3/16, № БВ21-2/16 купівлі - продажу цінних паперів ПАТ "СПГ "Шубківське" (далі Договори, том 1 а.с. 71 - 87).

За умовами п. 1.1. вказаних Договорів позивач зобов`язувався передати у власність відповідачів цінні папери, а відповідачі зобов`язувались сплатити кошти за такі цінні папери (акції прості іменні).

За змістом п. 1.2. Договорів моментом переходу права власності на цінні папери визначено дату внесення відповідних змін на особовому рахунку покупців в депозитарній системі.

Відповідно до п. 2.1. Договорів вартість цінних паперів по кожному договору становить 123 564,00 грн, загальна кількість цінних паперів по кожному договору 3 089 100 штук, вартість одного цінного паперу 0 грн 04 коп., а по Договору з ОСОБА_4 - 26 485 грн 88 коп., загальна кількість цінних паперів 662 147 штук, вартість одного цінного паперу 0 грн 25 коп.

Пунктом 2.2 Договорів визначено строк оплати - 30 робочих днів з моменту підписання Договору.

Згідно з п. 4.1. Договорів продавець зобов`язаний підготувати та надати покупцю всі необхідні документи для переходу права власності на цінні папери, які є предметом даних договорів, на ім`я покупця на протязі 3-х робочих днів з моменту підписання даного договору.

Як вбачається із п. 12.1., 12.1. Договорів, такі вступають в силу з дати їх підписання і діють до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Дія Договорів припиняється за взаємною письмовою згодою сторін, за рішенням суду або при кінцевому розрахунку між сторонами.

Згідно з п. 12.3. Договорів у випадку невиконання чи неналежного виконання однією зі сторін взятих на себе по даному договору зобов`язань договір може бути розірваним в односторонньому порядку за письмовим зверненням контрагента з відшкодуванням усіх завданих збитків.

Право вимагання та пред`явлення претензій виникає у сторін по закінченню 10-го банківського дня невиконання винною стороною своїх обов`язків. (п. 13.3. Договорів).

Вказані Договори підписані уповноваженим представником позивача, скріплені відтиском його печатки та містять підписи фізичних осіб - відповідачів.

Зважаючи на умови Договорів, судом встановлено, що фізичні особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 на виконання умов п. 2.2. Договорів від 29.04.2016 зобов`язались здійснити оплату вартості придбаних цінних паперів на розрахунковий рахунок позивача у строк до 15.06.2016.

Проте, позивач зазначає, що відповідачі (фізичні особи) взятих на себе зобов`язань належним чином не виконали та грошові кошти за придбані цінні папери не сплатили.

При цьому, 19.08.2016 ОСОБА_5 уклала з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу цінних паперів №БД-190816-1\БВ-1, відповідно до якого отримала від ОСОБА_6 прості іменні акції ПАТ "СГП "Шубківське" у кількості 3 089 100 штук, загальною вартістю 15000 грн.

При прийнятті рішення, суд враховує, що у вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" вже зверталося до суду в порядку цивільного судочинства із позовною заявою до фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про розірвання договорів купівлі-продажу, визнання права власності на цінні папери та зобов`язання внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів.

Рішенням Рівненського міського суду від 26.06.2017 у справі № 569/11115/16-ц у задоволенні позову ТОВ "Грін-Плант" відмовлено.

Проте, рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 10.10.2017 апеляційну скаргу ТОВ "Грін-Плант" задоволено частково, рішення Рівненського міського суду від 26.06.2017 скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Розірвано договори купівлі-продажу цінних паперів від 29.04.2016: № БВ21-2\16; № БВ21-3\16; № БВ21-4\16; № БВ21-5\16; № БВ21-6\16; № БВ21-7\16. Витребувано на користь ТОВ "Грін-Плант" з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 цінні папери - прості іменні акції ПрАТ "СГП "Шубківське" у кількості 16 107 647 штук, вартістю 644 305 грн 88 коп. Зобов`язано ТОВ "Фірма "Рівненський РКЦ" та ТОВ "Бенефіт Брок" внести зміни до системи депозитарного обліку цінних паперів, здійснити перереєстрацію пакету акцій ПрАТ "СГП "Шубківське" у кількості 16 107 647 штук, форма випуску - бездокументарна, код ЦП - UA4000130165 та зарахувати їх на депозитарний рахунок ТОВ "Грін-Плант" № НОМЕР_1 , відкритий у депозитарній установі ТОВ "Фірма "Рівненський РКЦ".

Окрім того, рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 10.10.2017 Товариству з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними операцій з цінними паперами зі списання з депозитарного рахунка Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" та про визнання права власності на цінні папери - прості іменні акції в кількості 16 107 647 штук вартістю 644 305 грн 88 коп.

Постановою Верховного Суду від 06.11.2019 рішення Рівненського міського суду від 26.06.2017 та рішення Апеляційного суду Рівненської області від 10.10.2017 скасовано. Закрито провадження у справі №569/11115/16-ц. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант", що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції господарських судів.

Судом враховується, що рішення у справі № 569/11115/16-ц мають преюдиційне значення для вирішення даного спору.

Верховний Суд у постанові від 06.11.2019 у справі №569/11115/16-ц встановив, зокрема, що 29.04.2016 розпорядженнями депозитарної установи ТОВ "Фірма "Рівненський РКЦ" на виконання облікових операцій в депозитарній системі внесені відповідні зміни в особових рахунках ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , а тому з 29.04.2016 Відповідачі набули права власності на цінні папери - прості іменні акції ПАТ "Шубківське". У встановлений договорами купівлі-продажу строк (протягом 30 робочих днів з моменту підписання договору) грошові кошти відповідачі не сплатили, оплата за придбані ними цінні папери була здійснена 18.01.2017, під час розгляду спору в суді.

Крім того, у вказаній постанові зазначено, що матеріали справи містять квитанції від 18.01.2017, з яких вбачається, що відповідачі здійснили оплату за Договорами купівлі - продажу цінних паперів.

Вважаючи, що відповідачі (фізичні особи) незаконно передали своє право володіння та розпорядження акціями ПАТ "СГП "Шубківське" до статутного капіталу ТОВ "Аграрний холдинг "Зелений Світ", а в подальшому - продали гр. ОСОБА_7 , який є єдиним учасником і директором ТОВ "Аграрний холдинг "Зелений Світ", позивач вказує, що був позбавлений права на ведення господарської діяльності на земельних ділянках (згідно списку по кадастрових номерах), на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства.

Перевіривши доводи позивача та заперечення відповідачів, суд вважає, що позовна заява безпідставна та не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, у статті 15 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України) закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту права встановлені статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України.

Предметом розгляду даного спору є стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, що передбачені ст. 224 та ст. 225 Господарського Кодексу України (надалі - ГК України).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, згідно з якою будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Частиною другою статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із частиною другою статті 224 ГК України, частиною першою статті 225 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

При цьому, неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Таким чином збитками є об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Аналізуючи вищевикладене, упущеною вигодою є неодержаний (не отриманий) дохід, який кредитор міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено, а боржник додержувався правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 142 ГК України прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Отже звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок довести реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані за звичайних умов. Крім того, позивач (кредитор) має довести, що саме неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Тобто, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. Натомість наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не є підставою для його стягнення.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18, від 26.02.2020 в справі № 914/263/19.

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 ЦК України, і для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, в тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди.

За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає.

Аналогічні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14.

Водночас, важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, завданими потерпілій особі. Позивачу в цій категорії справ слід довести в порядку, передбаченому положеннями частини третьої статті 13, статей 74, 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому, упущена вигода - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Отже, на позивача покладений обов`язок доведення факту спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, яка заподіяна у розмірі, заявленому позивачем.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) також враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частина четверта статті 623 ЦК України).

Окрім того, частиною другою статті 623 ЦК України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК України).

Натомість чинним законодавством закріплена презумпція вини особи, яка порушила зобов`язання, отже боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні збитків, оскільки особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання (стаття 614 ЦК України).

Суть даного спору полягає у стягнення збитків, завданих позивачу відповідачами - фізичними особами, які, на думку позивача, відчуживши цінні папери (акції прості іменні ПАТ "СГП "Шубківське") фактично позбавили ТОВ "Грін - Плант" можливості користуватись земельними ділянками, обробляти їх та отримувати прибуток.

У розумінні пункту 2 частини 2 статті 22 ЦК України, стягнення упущеної вигоди можливе лише за звичайних обставин, тобто обставини отримання вигоди позивачем мають відповідати істотним умовам її отримання за змістом зобов`язальних правовідносин.

Спір між сторонами щодо законності укладення Договорів купівлі - продажу цінних паперів вже неодноразово розглядався судами.

Так, як вказувалось вище, при розгляді справи № 569/11115/16-ц Верховний Суд у постанові від 06.11.2019 встановив, що 29.04.2016 розпорядженнями депозитарної установи ТОВ "Фірма "Рівненський РКЦ" на виконання облікових операцій в депозитарній системі внесені відповідні зміни в особових рахунках ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , а тому з 29.04.2016 Відповідачі набули права власності на цінні папери прості іменні акції ПАТ "Шубківське". У встановлений договорами купівлі-продажу строк (протягом 30 робочих днів з моменту підписання договору) грошові кошти відповідачі не сплатили, оплата за придбані ними цінні папери була здійснена 18.01.2017, під час розгляду спору в суді.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" у листопаді 2021 році звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений Світ", до відповідача-2 ОСОБА_1 , до відповідача-3 ОСОБА_2 , до відповідача-4 ОСОБА_3 , до відповідача-5 ОСОБА_4 , до відповідача-6 ОСОБА_8 , до відповідача-7 ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "Рівненський РКЦ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство Шубківське" про розірвання договорів купівлі - продажу цінних паперів та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 918/989/21 від 02.03.2022, що залишене без змін Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022, в задоволенні позову відмовлено.

При цьому, судами встановлено, що оплати за договорами відбулись, хоч і з порушенням строку, а саме 18.01.2017 замість до 15.06.2016, проте позивач не вчинив жодних дій щодо повернення коштів, користувався ними упродовж 5-ти років, однак при цьому наполягає на розірванні спірних договорів. Крім того, таке порушення умов договорів купівлі-продажу цінних не є істотним у розумінні положень частини другої статті 651 ЦК України, оскільки позивачем не доведено завданих цим порушенням збитків та шкоди, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено належними та допустимим доказами факту протиправного відчуження відповідачами цінних паперів, та, як наслідок, самовільного та незаконного користування земельними ділянками, а відтак позовна вимоги про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди не підлягаю задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою суду від 26.11.2021 задоволено заяву ТОВ "Грін-Плант" про відстрочку сплати судового збору до прийняття судового рішення у даній справі.

У відповідності до п. п. 3.3. п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. N 7 із змінами та доповненнями "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, строк, на який судом було відстрочено сплату позивачем судового збору - до прийнятті рішення, що позивачем не виконано.

Частиною другою ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що ТОВ "Грін-Плант" заявляє одну вимогу майнового характеру, а саме просить стягнути збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 26 018 700,00 грн.

Відтак, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 390 280,50 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову - відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" (35325, Рівненська область, Рівненський район, с. Шубків, вул. Незалежності, 17, код ЄДРПОУ 39879402) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 390 280,50 (триста дев`яносто тисяч двісті вісімдесят грн. 50 коп.) грн.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.05.2022.

Суддя А.М. Горплюк