Рішення

від 29.05.2022 по справі 128/366/22

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/366/22

РІШЕННЯ

Іменем України

30 травня 2022 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

секретаря судового засідання Літневської А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернуласядо Вінницькогорайонного судуВінницької області зпозовною заявоюдо ОСОБА_2 про встановленняфакту родиннихвідносин тавстановлення факту,що маєюридичне значення, посилаючись на те, що ОСОБА_3 була власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Назва вказаної вулиці змінювалась на АДРЕСА_1 і на даний час має назву ОСОБА_4 .

У власності ОСОБА_3 перебували також земельні ділянки: кадастровий номер 0520684000:02:001:0290 площею 0,0343га, розташована в АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства; кадастровий номер 0520684000:02:001:0289 площею 0,2500га, розташована в АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства; кадастровий номер 0520684000:02:001:0288 площею 0,2500га, розташована в АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0520684000:02:003:0222 площею 0,1000га, розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0520684000:02:003:0223 площею 0,0906га, розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

ОСОБА_3 померла.

13.11.2007 ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений секретарем Мізяківсько-Хутірської сільської ради за №545, згідно з яким вона заповідала все своє майно онукам: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_3 позивач звернулась у строки визначені законом до Вінницької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачу було відмовлено в зв`язку з неможливістю встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Позивач намагалась отримати документи, що підтверджують родинні відносини.

Так, згідно архівної довідки державного архіву Вінницької області від 19.07.2021 книг реєстрації актових записів про народження громадян с. Мізяківські Хутори за 1931- 1932р.р. на зберіганні немає.

Згідно витягу з державного реєстру актів громадян про державну реєстрацію щлюбу від 28.01.2022, 24.05.1951 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 1932 року народження.

Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану від 28.01.2022 про народження, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_7 її батьками зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

Згідно свідоцтва про укладання шлюбу від 06.10.1974 серії НОМЕР_1 ОСОБА_7 одружилась ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_9

ІНФОРМАЦІЯ_3 мати позивача - ОСОБА_10 померла.

Згідно свідоцтва про народження від 29.10.1980 серії НОМЕР_2 позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками зазначені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Позивач вийшла заміж 26.10.1997 та після одруження взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_11 ».

24.09.2007 шлюб було розірвано, після розірвання шлюбу позивач залишилась на прізвищі чоловіка « ОСОБА_11 ».

Згідно висновку про внесенні змін до актового запису або відмову від 23.12.2021 було задоволено прохання про внесення змін в акт цивільного стану про народження №45 від 02.09.1953: ПІБ матері дитини з « ОСОБА_12 » було змінено на « ОСОБА_13 », в задоволені прохання про внесення змін в запис №45 від 02.09.1953 на внесення виправлень з « ОСОБА_14 » на « ОСОБА_15 » було відмовлено.

Отже, в зв`язку з відсутністю запису про народження ОСОБА_16 та відмовою у внесенні виправлення в імені « ОСОБА_14 » на « ОСОБА_15 » неможливо підтвердити родинні стосунки.

Оскільки позивач не може отримати свідоцтво на право власності у нотаріуса, тому порушуються її права та охоронювані законом інтереси на майно.

За наведених обставин позивач звертається до суду з позовною заявою, в якій просить встановити факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 являється рідною матір`ю померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_17 ; встановити факт, що свідоцтво про право на спадщину за законом від 27.11.1997

на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 належить

померлій ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надавши суду заяву, в якій просить розглянути справу в її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, попередньо надавши суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає та не заперечує щодо їх задоволення.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 була власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27.11.1997 (а.с. 8).

Назва вказаної вулиці змінювалась на АДРЕСА_2 , що підтверджується рішенням Мізяківсько-Хутірської сільської ради №906 від 25.09.2015 (а.с. 10).

У власності ОСОБА_3 перебували також земельні ділянки: кадастровий номер 0520684000:02:001:0290 площею 0,0343га, розташована в АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується витягом з державного земельного кадастру від 30.03.2021 та інформаційною довідкою від 03.03.2016 (а.с. 15 - 17); кадастровий номер 0520684000:02:001:0289 площею 0,2500га, розташована в АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується витягом з державного земельного кадастру від 30.03.2021 та інформаційною довідкою від 02.03.2016 (а.с. 21 - 24), кадастровий номер 0520684000:02:001:0288 площею 0,2500га, розташована в АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, що підтверджується витягом з державного земельного кадастру від 29.03.2021 та інформаційною довідкою від 03.03.2016 (а.с. 25 - 27), кадастровий номер 0520684000:02:003:0222 площею 0,1000га, розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується витягом з державного земельного кадастру від 30.03.2021 та інформаційною довідкою від 10.03.2016 (а.с. 29 - 32); кадастровий номер 0520684000:02:003:0223 площею 0,0906га, розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується витягом з державного земельного кадастру від 30.03.2021 та інформаційною довідкою від 02.03.2016 (а.с. 18 - 20).

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 23.09.2019 серії НОМЕР_3 (а.с. 35).

13.11.2007 ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений секретарем Мізяківсько-Хутірської сільської ради за №545, згідно з яким вона заповідала все своє майно онукам: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 36).

Позивач звернулась до Вінницької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Спадкова справа на майно померлої ОСОБА_3 була заведена 16.03.2020 за №135/2020, що підтверджується витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі від 16.03.2020 (а.с. 37).

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом було відмовлено в зв`язку з неможливістю встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.07.2021 (а.с. 38).

Згідно архівної довідки державного архіву Вінницької області від 19.07.2021 книг реєстрації актових записів про народження громадян с. Мізяківські Хутори за 1931- 1932р.р. на зберіганні немає (а.с. 39).

Згідно витягу з державного реєстру актів громадян про державну реєстрацію шлюбу від 28.01.2022, 24.05.1951 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ОСОБА_18 1932 року народження (а.с.41 ).

Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану від 28.01.2022 про народження, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_7 її батьками зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (а.с. 40).

Згідно свідоцтва про укладання шлюбу від 06.10.1974 серії НОМЕР_1 ОСОБА_7 одружилась ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_9 (а.с. 42).

ІНФОРМАЦІЯ_3 мати позивача - ОСОБА_10 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 30.07.2007 серії НОМЕР_4 (а.с. 43).

Згідно свідоцтва про народження від 29.10.1980 серії НОМЕР_2 , позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками зазначені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.44).

Позивач вийшла заміж 26.10.1997, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 26.10.1997 серії НОМЕР_5 і після одруження взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_11 » (а.с. 46).

24.09.2007 шлюб було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 24.09.2007 серії НОМЕР_6 , після розірвання шлюбу позивач залишилась на прізвищі чоловіка « ОСОБА_11 » (а.с. 47).

Згідно висновку про внесенні змін до актового запису або відмову від 23.12.2021 було задоволено прохання про внесення змін в акт цивільного стану про народження №45 від 02.09.1953: ПІБ матері дитини з « ОСОБА_12 » було змінено на « ОСОБА_13 » в задоволені прохання про внесення змін в запис №45 від 02.09.1953 на внесення виправлень з « ОСОБА_14 » на « ОСОБА_15 » було відмовлено (а.с. 48).

Згідно висновку викладеного Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2019 року у справі №519/77/18 порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат». Частиною першою статті 1 Закону встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Частиною другою статті 1 Закону передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

П. 18 Постанови пленуму ВСУ від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» звернуто увагу судів на те, що у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.

П. 24 постанови пленуму ВСУ «Про судову практику справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, що відповідачами в таких категоріях справ справах є спадкоємці, які прийняли спадщину, доказом того, що відповідачі прийняли спадщину може являтись спадкова справа заяву про витребування якої подано до суду.

У п. 24 постанови «Про судову практику справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 верховним судом зазначено, що при відсутності ж спадкоємців, не прийняття ними спадщини відповідачами мають бути територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування. А у разі наявності таких відповідачами мають бути спадкоємці.

Аналогічної правовапозиція викладенаі впостанові ВСвід 04.12.2019у справі №697/2052/17-ц.

Згідно зі статтею 55Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 15ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридична закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характер поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Статтею 16ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями. встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Так рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 визначає, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України ( 1501-06 ) та інших законах України у логічно - смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції ( 254к/96-ВР ) і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18 від 28 травня 2020 року зі справи № 910/7164/19.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.1 ч.1 ст. 293 ЦПК України суд розглядаєсправи провстановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У відповідності з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

За даних обставин, суд вважає за можливе встановити факт родинних відносин та факт, що має юридичне значення, оскільки встановлення цих фактів має юридичне значення, а інший шлях встановлення - відсутній.

Встановлення вказаних фактів необхідно позивачу для оформлення спадщини після смерті бабусі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 76, 247, 264, 265, 268, 273, 293, 315 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задоволити.

Встановити факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 була рідною матір`ю померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_17 .

Встановити факт, що свідоцтво про право на спадщину за законом від 27.11.1997 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.І. Бондаренко