Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08.04.2022 Справа №607/12624/16-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Сливка Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Бублінської О.Ю.,
за відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ПАТ «ОТП Банк» 09 листопада 2016 року пред`явив до суду позов до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №МL-600/407Т/2005 від 23 грудня 2005 року, загалом в сумі 78 650,90 доларів США, що станом на 06.07.2016року еквівалентно 1954152,40 гривень. В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 23 грудня 2005 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» було укладено кредитний договір №МL-600/407Т/2005, за умовами якого позичальник ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 60000 доларів США зі сплатою 5,5 % + FIRD. Виконання зобов`язань за кредитом забезпечено порукою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за окремими договорами від 23 грудня 2005 року. 21 січня 2009 року між банком та позичальником укладений додатковий договір до кредитного договору, згідно з яким зменшена відсоткова ставка до 5,5% FIRD відсотків річних, про що складений новий графік платежів. 25 травня 2009 року між банком та позичальником укладений додатковий договір до кредитного договору, на період з 25 травня 2009 року до 22 жовтня 2009 року встановлена пільгова відсоткова ставка до 7% річних, про що складений новий графік платежів. 25 січня 2010 року між банком та позичальником укладений додатковий договір до кредитного договору, на період з 25 січня 2010 року до 23 квітня 2010 року встановлена пільгова відсоткова ставка до 7,23 % річних, про що складений новий графік платежів. 23 лютого 2011 року між банком та позичальником укладений додатковий договір до кредитного договору, збільшений строк користування кредитом до 22 грудня 2035 року. 24 лютого 2014 року між банком та позичальником укладений додатковий договір до кредитного договору, на період з 24 лютого 2014 року до 22 квітня 2014 року встановлена пільгова відсоткова ставка до 7,5 відсотків річних, про що складений новий графік платежів. Внаслідок порушення позичальницею ОСОБА_1 строку та порядку погашення кредиту у неї утворилася заборгованість за кредитним договором №МL-600/407Т/2005 в розмірі 78 650,90 дол. США, що еквівалентно 1 954 152,40 гривень, з яких: залишок заборгованості за кредитом - 62 485,94 доларів США, що еквівалентно 1 552 519,42 гривень; сума несплачених відсотків за користування кредитом, яка розрахована за період з 20 вересня 2014 року до 03 липня 2016 року 16 164,96 доларів США, що еквівалентно 401 632,98 гривень. 02 листопада 2015 року банк направив поштовим зв`язком позичальникові вимогу від 26 жовтня 2015 року за вих. №1006 про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі та погашення заборгованості за кредитним договором, яку позичальниця не виконала. За вказаних обставин просили позов задовольнити та стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №МL-600/407Т/2005 від 23 грудня 2005 року, загалом в сумі 78 650,90 доларів США, що станом на 06 липня 2016 року еквівалентно 1954152,40 гривень.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 грудня 2016 року (головуючий суддя Братасюк В.М.) відкрито провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено її до судового розгляду.
17 січня 2017 року ОСОБА_1 пред`явила до суду зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживачів, в якому просить визнати недійсним кредитний договір №МL-600/407Т/2005 від 23.12.2005 року укладений між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_4 в частині встановлення процентної ставки FIRD (плаваючої процентної ставки), а також визнати недійсними додатки до кредитного договору від 21.01.2009р., від 25.05.2009р., від 25.01.2010р., від 23.02.2011р., від 24.02.2014р. укладеними між Публічним акціонерним банком «ОТП Банк» та ОСОБА_4 в частині встановлення процентної ставки FIRD (плаваючої процентної ставки). В обґрунтування заявлених вимог вказала, що умовами кредитного договору передбачено встановлення саме банком індексу FIRD, що фактично, має наслідком встановлення процентної ставки на власний розсуд банком, що суперечить вимогам ст.1056-1 ЦК України, згідно якої у кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу, крім того значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг. Зазначене свідчить про несправедливі умови договору, що порушує її права як споживача і в свою чергу є підставою недійсності правочину.
09 лютого 2017 року ОСОБА_3 звернулася із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа ОСОБА_1 про припинення зобов`язань за договором поруки №SR-600/615T/2005 від 23.12.2005 року, укладеного між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк».
13 лютого 2017 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа ОСОБА_1 про припинення зобов`язань за договором поруки №SR-600/621T/2005 від 23.12.2005 року, укладеного між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк». (а.с. 158, том №1)
11 квітня 2017 року Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» подано заяву про зміну предмету позову, в якому представник зазначив що звертається із позовними вимогами про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №МL-600/407Т/2005 від 23 грудня 2005 року, зазначивши що ОСОБА_4 документовано новим паспортом, де вона значиться як ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначають, що укладали лише договори поруки №SR-600/621T/2005 від 23.12.2005 року, №SR-600/615T/2005 від 23.12.2005 року та Додатковий договір №2 від 25 січня 2010 року, Додатковий договір №1 від 23.02.2011 року та жодних інших угод не підписували. Крім того зазначили, що банк пропустив строк звернення до них як поручителів і солідарних боржників по кредитному договорі, оскільки останній платіж по кредитному договорі здійснювався у грудні 2014 року, а банк звернувся із позовом про солідарне стягнення заборгованості лише 09.11.2016року, що набагато більше ніж строк встановлений ч.4 ст.599 ЦК України, тобто шестимісячний строк з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням пропущено, що є підставою для визнання зобов`язань за договорами поруки №SR-600/621T/2005 від 23.12.2005 року, №SR-600/615T/2005 від 23.12.2005 року припиненими.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 травня 2019 року (головуючий суддя Братасюк В.М.) первісний позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 травня 2019 року (головуючий суддя Братасюк В.М.) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання недійсним кредитного договору №МL-600/407Т/2005 від 23.12.2005 року укладеного між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_4 в частині встановлення процентної ставки FIRD, а також визнати недійсними додатків до кредитного договору від 21.01.2009р., від 25.05.2009р., від 25.01.2010р., від 23.02.2011р., від 24.02.2014р. укладених між Публічним акціонерним банком «ОТП Банк» та ОСОБА_4 в частині встановлення процентної ставки FIRD; задоволено позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа ОСОБА_1 про припинення зобов`язань за договором поруки: визнано припиненою поруку, згідно договору поруки №SR-600/621T/2005 укладеного 23.12.2005 року між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»; задоволено позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа ОСОБА_1 про припинення зобов`язань за договором поруки: визнано припиненою поруку, згідно договору поруки №SR-600/615T/2005 укладеного 23 грудня 2005 року між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк».
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року скасовано ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 травня 2019 року та направлено справу в частині вирішення первісного позову Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором до суду першої інстанції.
Також, постановою Тернопільського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року скасовано рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 травня 2019 року в частині позову ОСОБА_2 до АТ «ОТП Банк» про визнання припиненою поруки згідно договору поруки SR-600/621Т/2005 від 23 грудня 2005 року та в частині позову ОСОБА_3 до АТ «ОТП Банк» про визнання припиненою поруки згідно договору поруки SR-600/615Т/2005 від 23 грудня 2005 року та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до АТ «ОТП Банк» про визнання припиненою поруки згідно договору поруки SR-600/621Т/2005 від 23.12.2005 року та ОСОБА_3 до АТ «ОТП Банк» про визнання припиненою поруки згідно договору поруки SR-600/615Т/2005 від 23 грудня 2005 року відмовлено.
03 жовтня 2019 року матеріали цивільної справи №607/12624/16-ц повернуто до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із Тернопільського апеляційного суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 жовтня 2019 року матеріали даної цивільної справи розподілено судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливка Л.М. та 15 жовтня 2019 року передано судді.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 жовтня 2019 року (головуюча суддя Сливка Л.М.) матеріали вказаної цивільної справи прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
На запит Верховного Суду, 17 березня 2020 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області направлено матеріали даної цивільної справи до Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково; рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 травня 2019 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 та постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року в частині зустрічних позовів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про припинення зобов`язань за договорами поруки скасовано; провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про припинення зобов`язань за договором поруки закрито; рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 травня 2019 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про припинення зобов`язань за договором поруки залишено в силі.
04 квітня 2021 року матеріали цивільної справи №607/12624/16-ц надійшли до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із Верховного Суду.
Представник позивача АТ «ОТП Банк» у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вказав, що підтримує позовні вимоги про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №ML-600/407Т/2005 від 23 грудня 2005 року в розмірі 78650,90 (сімдесят вісім тисяч шістсот п`ятдесят) доларів США 90 центів, що станом на день ухвалення рішення відповідно до курсу НБУ еквівалентно 2300924,21 (два мільйони триста тисяч дев`ятсот двадцять чотири) гривні 21копійку.
Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, заяв про розгляд справи за їх відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не подавали.
Судом установлено:
23 грудня 2005 року між ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого за всіма правами та обов`язками є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» був укладений Кредитний договір №МL-600/407Т/2005, який згідно з п.1. частини № 1 Кредитного договору складається із двох частин, які нероздільно пов`язані між собою.
За умовами Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 60 000 Доларів США зі сплатою процентної ставки 5,5% + FIRD, цільове використання коштів на купівлю житла, річна база нарахування процентів 360 днів у році, дата остаточного повернення кредиту 22 грудня 2025 року.
Одержання кредиту підтверджує валютний меморіальний ордер № 3 від 23 грудня 2005 р. та виписка про рух коштів від 04 липня 2016 року.
Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку зазначені кредитні кошти у строки, передбачені Кредитним договором (зокрема, в п. 2 частини №2 1 Кредитного договору), а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов`язання, визначені Кредитним договором.
Погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватися Позичальником щомісяця у розмірі та в строки визначені у Графіку Платежів, який є невід`ємним Додатком № 1 до Кредитного Договору.
В строки, передбачені Кредитним договором, Позичальник зобов`язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплачувати відсотки - у валюті, що відповідає валюті кредиту, згідно з п. 1.11.1. частини № 2 Кредитного договору.
За умовами Кредитного договору Позичальник зобов`язався своєчасно та повністю сплатити кредит, проценти за користування кредитом, але порушує зобов`язання викладені в п.п. 1.1., 1.5.1., 1.5.1.1. частини № 2 Кредитного договору.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у відповідності до умов договору.
21 січня 2009 р. між Банком та Позичальником укладений додатковий договір до кредитного договору, відповідно зменшена відсоткова ставка до 4,5% FIRD відсотків річних про що складений новий графік платежів.
25 травня 2009 року між Банком та Позичальником укладений додатковий договір до кредитного договору, відповідно на період з 25 травня 2009 року по 22 жовтня 2009 року встановлена пільгова відсоткова ставка до 7 % річних про що складений новий графік платежів.
25 січня 2010 року між Банком та Позичальником укладений додатковий договір до кредитного договору, відповідно на період з 25 січня 2010 року по 23 квітня 2010 року встановлена пільгова відсоткова ставка до 7,23 % річних про що складений новий графік платежів.
25 січня 2010 р, між Банком та Позичальником укладений додатковий договір до кредитного договору, відповідно визначений новий порядок страхування майна.
23 лютого 2011 року між Банком та Позичальником укладений додатковий договір до кредитного договору, відповідно збільшений строк користування кредитом до 22 грудня 2035 року.
24 лютого 2014 року між Банком та Позичальником укладений додатковий договір до кредитного договору, відповідно на період з 24 лютого 2014 року по 22 квітня 2014 року встановлена пільгова відсоткова ставка до 7,5 відсотків річних про що складений новий графік платежів.
Згідно викладених у позові обставин позичальником ОСОБА_4 не дотримано зазначених вище умов Кредитного договору, внаслідок чого станом на 06 липня 2016 року у неї виникла заборгованість в розмірі 78650,90 Доларів США, яка складається із: залишку заборгованості за кредитом у сумі 62485,94 Доларів США; суми несплачених відсотків за користування кредитом, яка розрахована за період з 20 вересня 2014 року по 03 липня 2016 року у розмірі 16164,96 Доларів США.
02 листопада 2015 р. Банком було відправлено поштою Позичальникові вимогу від 26 жовтня 2015року за вих. № 1006 дострокового виконання його зобов`язань за Кредитним договором в повному обсязі та погашення заборгованості за Кредитним договором, яка Позичальком не виконана (а.с. 50, том №1).
23 грудня 2005 року між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» укладено Договір поруки від №SR-600/621T/2005 («Договір поруки»), згідно якого ОСОБА_2 прийняв на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання Позичальником його зобов`язань перед Банком за Кредитним договором, в повному обсязі таких зобов`язань (ст.1 Договору поруки). Також ст.1 Договору поруки передбачено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відповідають, як солідарні боржники, і Позичальник може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов`язань як до Позичальника так і до Поручителя чи до двох одночасно.
Згідно зі ст.3 Договору поруки, у випадку невиконання Позичальником боргових зобов`язань перед Кредитором за Кредитним Договором, здійснити виконання Боргових зобов`язань в обсязі, заявленому Кредитором, протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Кредитора. Така вимога вважається отриманою Поручителем, якщо Кредитор надіслав її поштою. Повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором за вих. №200207861 від 02.11.2016р. було надіслане ОСОБА_2 , однак воно у зазначений строк ним не виконане.
25 січня 2010 року, 23 лютого 2011 р., 24 лютого 2014 р, укладені додаткові договори до договору поруки у зв`язку з змінами кредитного договору.
23 грудня 2005 року між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» укладено Договір поруки від №SR-600/615T/2005 («Договір поруки»), згідно якого ОСОБА_3 прийняла на себе зобов`язання Позичальником його зобов`язань перед Банком за Кредитним договором, в повному обсязі таких зобов`язань (ст.1 Договору поруки). Також ст.1 Договору поруки передбачено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідають, як солідарні боржники, і Позичальник може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов`язань як до Позичальника так і до Поручителя чи до двох одночасно.
Згідно зі ст. 3 Договору поруки, у випадку невиконання Позичальником боргових зобов`язань перед Кредитором за Кредитним Договором , здійснити виконання Боргових зобов`язань в обсязі, заявленому Кредитором, протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Кредитора. Така вимога вважається отриманою Поручителем, якщо Кредитор надіслав її поштою. Повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором за вих. № 200207862 від 02.11.2016р. було надіслане ОСОБА_3 , однак воно у зазначений строк нею не виконане.
25 січня 2010 pоку, 23 лютого 2011 року, укладені додаткові договори до договору поруки у зв`язку із змінами кредитного договору.
Вказані зобов`язання за договорами поруки, укладеними між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», визнані припиненими рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 травня 2019 року та постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 квітня 2017 року за клопотанням ОСОБА_4 судом було призначено судово-економічну експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинено, а на вирішення експерта поставленні запитання щодо визначення визначення фактичного розміру заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ "ОТП Банк" по кредитному договору № МL-600/407Т/2005 від 23.12.2005 року, визначення розміру реальної відсоткової ставки, абсолютне значення подорожчання кредиту та сукупна вартість кредиту по кредитному договору №МL-600/407Т/2005 від 23 грудня 2005 року та питання чи підтверджується документально та нормативно визначений ПАТ «ОТП банк» розмір заборгованості за основною сумою боргу, нарахованими відсотками за кредитним договором №МL-600/407Т/2005 від 23.12.2005 року, умовами вказаного кредитного договору та розрахунковими документами щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором станом на 06 липня 2016 року.
Однак 26 лютого 2018 року судовим експертом Шевченко О.П. ТзОВ «Інститут судових експертиз» надіслано повідомлення №15/013/1027/4 про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи за наданими експерту матеріалами.
Разом із цим, у вказаному повідомленні судового експерта зазначено, що в матеріалах справи наявні первинні документи, які надані не у повному обсязі, а саме: квитанції ОСОБА_4 за період з 20 січня 2009 року по 03 грудня 2014 року (том №1, а.с. 241, 249-252, 254-255, 257, 261, 263, 265-267, 277, 284-286, 302, 308-309, 311-315, 317-319, том №1 а.с. 111, 178); квитанції ОСОБА_2 за період з 29 серпня 2008 року по 11 листопада 2014 року (том №1, а.с. 232-238, 240, 242-248, 253, 256, 258-260, 262, 264, 268-276, 278-283, 287-301, 303-307, 310, 316); заява про купівлю іноземної валюти на аукціоні НБУ №1 від 10 вересня 2009 року; заява про купівлю іноземної валюти №1 від 22 квітня 2009 року (том №1, а.с. 320-321); квитанція про здійснення валютно-обмінної операції від 05 травня 2008 року (том №1 а.с.231); платіжні доручення №5 від 20 травня 2009 року; №13 від 20 січня 2009 року (том №1, а.с. 239, 322). Однак, у квитанціях за період із 29 серпня 2008 року по 03 грудня 2014 року не зазначені обов`язкові реквізити первинного документу, а саме: посади осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення. При цьому, документально обґрунтувати подальше спрямування банком (з розподілом за складовими) грошових коштів, внесених від імені позичальника на погашення заборгованості за кредитним договором №МL-600/407Т/2005 від 23 грудня 2005 року не надається за можливе, оскільки первинні касові документи позичальника надані на дослідження не у повному обсязі, тому співставити дані первинних документів банку та позичальника не надається за можливе.
Згідно наданого позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором №МL-600/407Т/2005 від 23 грудня 2005 року Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №МL-600/407Т/2005 від 23 грудня 2005 року станом на 04 липня 2016 року становить 78650,90 доларів США, що складається із: залишку заборгованості за кредитом у сумі 62485,94 Доларів США; суми несплачених відсотків за користування кредитом, яка розрахована за період з 20 вересня 2014 року по 03 липня 2016 року у розмірі 16164,96 доларів США. (а.с. 71, том №1)
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступного.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Двостороннім правочином є погоджена дія двох сторін.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами цивільно-правового договору є умова про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди-ч.1 ст.638 ЦК України.
Цивільний кодекс прямо не визначає будь-яких істотних умов кредитного договору. Разом з тим, зі змісту статті 1054 Цивільного кодексу можна зробити висновок, що істотними умовами кредитного договору є сума кредиту, проценти за його використання та обов`язок позичальника повернути суму кредиту, що має бути виконано у певний час.
Так, підписуючи кредитний договір, відповідачка ОСОБА_4 погодилася з усіма умовами щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом в строки, встановлені цим договором. При цьому підписанням даного договору позичальник висловив свою обізнаність з діючими тарифами банку та обов`язковими платежами, передбаченими чинним законодавством України.
Таким чином, ОСОБА_4 була проінформована та погодилася з умовами Договору, якими передбачено в якому розмірі до якого числа та на який рахунок необхідно сплачувати кредит в тому числі в частині встановлення процентної ставки FIRD (плаваючої процентної ставки).
Так, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 травня 2019 року установлено, що договір №МL-600/407Т/2005 від 23.12.2005 року, був укладений із дотриманням належної форми, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, у договорі зазначено предмет договору, яким є надання кредитних коштів для споживчої мети, визначено розмір кредиту, плату за користування кредитними коштами та строк повернення кредиту. ОСОБА_4 отримала необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про умови кредитного договору, валюту кредитування, розмір процентної ставки та вартість всіх супутніх послуг, пов`язаних з його обслуговуванням, як того вимагає ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що забезпечило можливість її свідомого і правильного вибору та своїм особистим підписом підтвердила згоду на укладення договору, сторони діяли добровільно, повністю усвідомлюючи наслідки своїх дій, про що свідчать підписи на договорі. З наявної в договорі кредитування інформації не вбачається нечіткості, двозначності чи незрозумілості, та інших ознак використання нечесної підприємницької діяльності. При підписанні вказаного договору ОСОБА_4 діяла добровільно та була вільною у виборі фінансової установи.
Статтею 610 ЦК України визначено, що невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) визначає як порушення зобов`язання.
Згідно статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статтей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.
В силу вимог статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Так, судом установлено, що внаслідок неналежного виконання позичальником ОСОБА_4 своїх зобов`язань за кредитним договором №МL-600/407Т/2005 від 23 грудня 2005 року у неї виникла заборгованість, яка станом на 04 липня 2016 року становить 78650,90 доларів США, що станом на день ухвалення рішення відповідно до курсу НБУ еквівалентно 2300924,21 гривні 21копійку, з яких: 62485,94 доларів США залишок заборгованості за кредитом та 16164,96 доларів США сума несплачених відсотків за користування кредитом за період із 20 вересня 2014 року по 03 липня 2016 року.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач просив стягнути вказану заборгованість солідарно із позивальника ОСОБА_4 та поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Однак, з огляду на те, що зобов`язання за договорами поруки, укладеними між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», визнані припиненими рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 травня 2019 року та постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року, заборгованість, яка утворилася за кредитним договором №МL-600/407Т/2005 від 23 грудня 2005 року слід стягнути лише із позичальника ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проаналізувавши в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають часткового задоволенню шляхом стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №ML-600/407Т/2005 від 23 грудня 2005 року в розмірі 78650,90 доларів США 90 центів, що станом на день ухвалення рішення відповідно до курсу НБУ еквівалентно 2300924,21 гривні 21копійку, з яких: 62485,94 доларів США залишок заборгованості за кредитом та 16164,96 доларів США сума несплачених відсотків за користування кредитом за період із 20 вересня 2014 року по 03 липня 2016 року.
В частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 89,141, 264, 265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №ML-600/407Т/2005 від 23 грудня 2005 року в розмірі 78650,90 (сімдесят вісім тисяч шістсот п`ятдесят) доларів США 90 центів, що станом на день ухвалення рішення відповідно до курсу НБУ еквівалентно 2300924,21 (два мільйони триста тисяч дев`ятсот двадцять чотири) гривні 21копійку, з яких: 62485,94 доларів США залишок заборгованості за кредитом та 16164,96 доларів США сума несплачених відсотків за користування кредитом за період із 20 вересня 2014 року по 03 липня 2016 року.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір у розмірі 29312,29 (двадцять дев`ять тисяч триста дванадцять) гривень 29 копійок.
В частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.
Дата складення повного тексту рішення суду 18 квітня 2022 року.
Реквізити сторін:
Позивач: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», адреса місцезнаходження вул. Жилянська, 43, м. Киїів, код ЄДРПОУ 21685166.
Відповідачі: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса місця проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 , зареєстрована адреса місця проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
ОСОБА_3 , зареєстрована адреса місця проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Головуючий суддяЛ. М. Сливка
Суд | Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2022 |
Оприлюднено | 21.06.2022 |
Номер документу | 104540537 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Герчаківська О. Я.
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Сливка Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні